Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Клініка. Діаганостика. Лікування

Июль 23, 2022

Главная
Медицина
Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Клініка. Діаганостика. Лікування

Содержание

2. ПЛАН ЛЕКЦІЇ Вступ Синдром серцевої недостатності Гостра серцева недостатність Хронічна серцева недостатність Етіологія Патогенез Основні клінічні
4. Синдром серцевої недостатності Під СН розуміють патофізіологічний стан, при якому серце, внаслідок порушення насосної функції, не
5. Класифікація серцевої недостатності Гостра Хронічна Систолічна Діастолічна Лівошлушочкова Правошлуночкова
6. Гостра серцева недостатність Під Гострою серцевою недостатністю розуміють швидке виникнення, внаслідок дисфункції серця, клінічних ознак серцевої
7. клінічні форми ГСН гостро декомпенсована СН (уперше або як прояв декомпенсації ХСН) набряк легенів гіпертензивна ГСН
9. Гостра лівошлуночкова недостатність За клінічним перебігом розрізняють: миттєвий (смерть настає через декілька хвилин), гострий (тривалістю до
11. Суб’єктивна симптоматика ХСН задишка при фізичному навантаженні; слабкість, швидка втомлюваність при фізичних навантаженнях; кашель при фізичному
12. об’єктивними клінічними ознаками ХСН двобічні периферичні набряки; гепатомегалія; набухання та пульсація яремних вен; асцит, гідроторакс (частіше
15. Гостра правошлуночкова недостатність Причиною гострої недостатності правих відділів серця може бути тромбоемболія легеневої артерії або її
16. КЛІНІКА Інтенсивний стискуютий або колючий біль в грудній клітці Шкіра бліда з ціанотичним відтінком Набухання і
17. ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ Серцева недостатність (СН) – це складний клінічний синдром, який виникає внаслідок будь-якої серцевої
20. Розповсюдженість ХСН
21. Етіологія: захворювання міокарда (міокардити, кардіосклерози, кардіоміопатії, міокардіодистрофії); вади серця, підвищення АТ (гіпертонічна хвороба, симптоматичні артеріальні гіпертензії,
24. Патогенез. Основими патогенетичними факторами хронічної серцевої недостатності є: зниження серцевого викиду і перфузії органів та тканин
26. Класифікація. Клінічну стадію серцевої недостатності; Варіант серцевої недостатності; Функціональний клас пацієнта
28. Клінічна стадія СН Перша стадія – початкова Друга стадія – виражена тривала недостатність кровоплину ( поділяється
29. СН І (початкова, прихована) – поява задишки, тахікардії, втоми лише при фізичному навантаженні; в спокої гемодинаміка,
30. СН ІІА (початок тривалої стадії) – ознаки застою в одному з кіл кровообігу (частіше малому), які
32. СН ІІБ (кінець тривалої стадії) – ознаки застою в обох колах кровообігу, які є постійними, повністю
34. СН ІІІ (кінцева, дистрофічна) – тяжкі розлади гемодинаміки з розвитком незворотних змін в органах, загальною дистрофією,
35. Варіанти серцевої недостатності : Систолічний – порушення гемодинаміки зумовлене, головним чином, недостатністю систолічної функції лівого шлуночка.
36. Функціональний клас СН ФК І – хворі з захворюванням серця, у яких виконання звичних навантажень не
40. Cиндром судинної недостатності Це патологічний стан, який виникає внаслідок зниження тонусу гладкої мускулатури судинних стінок або
41. Причини Порушення інервації судинного тонусу Порушення функції судиннорухових нервів Парез судин внаслідок токсичного ураження Зменшення об’єму
42. Класифікація Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості викликана ішемією головного мозку. Колапс – це форма судинної
43. Шок – це тяжкий небезпечний для життя хворого ста, який виникає внаслідок впливу на організм сильних
44. Форми шоку Гіповолемічний Травматичний Кардіогенний Судинні форми шоку Інфекційно-токсичний анафілактичний
47. Скачать презентацию

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
Вступ
Синдром серцевої недостатності
Гостра серцева недостатність
Хронічна серцева недостатність
Етіологія
Патогенез
Основні клінічні прояви
Синдром

судинної недостатності

Слайд 3

Слайд 4

Синдром серцевої недостатності
Під СН розуміють патофізіологічний стан, при якому серце, внаслідок

порушення насосної функції, не може задовольняти потреби метаболізму тканин.
З клінічної точки зору ХСН являє собою синдром, типовими рисами якого є зниження толерантності до фізичних навантажень, затримка в організмі рідини, прогресуючий характер та обмеження тривалості життя

Слайд 5

Класифікація серцевої недостатності
Гостра
Хронічна
Систолічна
Діастолічна
Лівошлушочкова
Правошлуночкова

Слайд 6

Гостра серцева недостатність
Під Гострою серцевою недостатністю розуміють швидке виникнення, внаслідок

дисфункції серця, клінічних ознак серцевої недостатності.

Слайд 7

клінічні форми ГСН
гостро декомпенсована СН (уперше або як прояв декомпенсації

ХСН)
набряк легенів
гіпертензивна ГСН
кардіогенний шок
СН з високим серцевим викидом
гостра правосерцева недостатність

Слайд 8

Слайд 9

Гостра лівошлуночкова недостатність
За клінічним перебігом розрізняють:
миттєвий (смерть настає через декілька

хвилин), гострий (тривалістю до 1 год),
затяжний (тривалістю до 2 діб)
рецидивний варіанти. Останній має хвилеподібний характер, найчастіше зустрічається при інфаркті міокарда.

Слайд 10

Слайд 11

Суб’єктивна симптоматика ХСН
задишка при фізичному навантаженні;
слабкість, швидка втомлюваність при

фізичних навантаженнях;
кашель при фізичному навантаженні та/або в лежачому стані;
нічна пароксизмальна задишка;
ортопное;
олігурія;
симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (тяжкість у животі, нудота, запори, анорексія та ін.) та з боку центральної нервової системи (сонливість, збудження, дезорієнтація – як правило, в кінцевій клінічній стадії ХСН).

Слайд 12

об’єктивними клінічними ознаками ХСН
двобічні периферичні набряки;
гепатомегалія;
набухання та пульсація яремних

вен;
асцит, гідроторакс (частіше правобічний або двобічний);
двобічні крепітувальні хрипи;
тахіпное;
тахісистолія, тахіаритмія;
альтернуючий пульс;
розширення меж серця;
ІІІ протодіастолічний тон (мелодія “ритму галопу”);
IV пресистолічний тон (при ДСН);
акцент ІІ тону над легеневою артерією;

Слайд 13

Слайд 14

Слайд 15

Гостра правошлуночкова недостатність
Причиною гострої недостатності правих відділів серця може бути тромбоемболія

легеневої артерії або її гілок (ТЕЛА, ТЕГЛА), яка в свою чергу може бути зумовлена:
миготливою аритмією,
тромбофлебітом судин нижніх кінцівок, малого таза,
підвищенням згортання крові,
недостатністю кровообігу, особливо у хворих з ожирінням, похилого віку.

Слайд 16

КЛІНІКА
Інтенсивний стискуютий або колючий біль в грудній клітці
Шкіра бліда з ціанотичним

відтінком
Набухання і пульсація шийних вен
Пульс малий частий
Знижений АТ
Підсилений ІІ тон над легеневою артерією, ритм галопу
Шум тертя плеври

Слайд 17

ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ
Серцева недостатність (СН) – це складний клінічний синдром, який

виникає внаслідок будь-якої серцевої патології, яка погіршує скоротливу здатність шлуночків, що призводить до порушення адекватного кровопостачання органів і тканин (Робоча група з серцевої недостатності Українського наукового товариства кардіологів, 2001 р., із доповненнями).

Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

Розповсюдженість ХСН

Слайд 21

Етіологія:
захворювання міокарда (міокардити, кардіосклерози, кардіоміопатії, міокардіодистрофії);
вади серця,
підвищення

АТ (гіпертонічна хвороба, симптоматичні артеріальні гіпертензії, легенева гіпертензія);
порушення діастолічного наповнення шлуночків серця (ексудативний і злипливий перикардити,
рестриктивні кардіоміопатії, тампонада серця);
надмірні фізичні навантаження,
довенозне введення надмірної кількості рідини;
патологічні зміни в малому колі кровообігу (тромбоемболія легеневої артерії, спонтанний пневмоторакс, двобічна пневмонія).

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Патогенез.
Основими патогенетичними факторами хронічної серцевої недостатності є:
зниження серцевого викиду і

перфузії органів та тканин
активація симпатоадреналової системи,
констрикція артеріол і венул
активація системи ренін – ангіотензин – альдостерон
затримка натрію і води
розвиток набряків.

Слайд 25

Слайд 26

Класифікація.
Клінічну стадію серцевої недостатності;
Варіант серцевої недостатності;
Функціональний клас пацієнта

Слайд 27

Слайд 28

Клінічна стадія СН
Перша стадія – початкова
Друга стадія – виражена тривала

недостатність кровоплину ( поділяється на А і Б )
Третя стадія – кінцева, дистрофічна

Слайд 29

СН І (початкова, прихована) – поява задишки, тахікардії, втоми лише при

фізичному навантаженні; в спокої гемодинаміка, функції органів та обмін речовин не порушені; працездатність знижена. Проведення проб із дозованим фізичним навантаженням виявляє зниження толерантності до навантаження

Слайд 30

СН ІІА (початок тривалої стадії) – ознаки застою в одному з

кіл кровообігу (частіше малому), які можна усунути при проведенні відповідної терапії. Задишка, серцебиття, неприємні відчуття у ділянці серця, підвищена стомлюваність з'являються на фоні звичайних незначних фізичних навантажень. Працездатність суттєво знижена. Фізикально визначаються або застійні явища в легенях (при лівошлуночковій недостатності), або збільшення печінки, пастозність чи набряк нижніх кінцівок, які можуть зникати вранці (при правошлуночковому типі СН).

Слайд 31

Слайд 32

СН ІІБ (кінець тривалої стадії) – ознаки застою в обох колах

кровообігу, які є постійними, повністю не зникають, незважаючи на лікування.
Задишка, серцебиття, прекардіальний дискомфорт з'являються при найменшому фізичному навантаженні і навіть у спокої. Хворі непрацездатні. Фізикально визначаються застійні хрипи в легенях, збільшення печінки, набухання вен, постійні набряки спершу на нижніх кінцівках, а згодом і на попереку, верхніх кінцівках. Потім може розвинутись анасарка, гідроторакс, гідроперикард, асцит.

Слайд 33

Слайд 34

СН ІІІ (кінцева, дистрофічна) – тяжкі розлади гемодинаміки з розвитком незворотних

змін в органах, загальною дистрофією, інколи виснаженням, повною втратою працездатності.
Ознаки застою у малому і великому колі кровообігу виражені максимально — анасарка, асцит, гідроторакс, гідроперикард, є важкі дистрофічні зміни різних тканин, загальне виснаження хворого, яке частково маскується набряками.

Слайд 35

Варіанти серцевої недостатності :
Систолічний – порушення гемодинаміки зумовлене, головним чином, недостатністю

систолічної функції лівого шлуночка.
Основний критерій - величина фракції викиду лівого шлуночка ≤ 40 %.
Діастолічний - розлад гемодинаміки зумовлений, головним чином, порушенням діастолічного наповнення лівого (або правого) шлуночків.
Основний критерій – наявність клінічних ознак серцевої недостатності, застійних явищ у малому колі (або малому та великому колах) кровообігу при збереженій (≥ 50 %) фракції викиду недилятованого лівого шлуночка.

Слайд 36

Функціональний клас СН
ФК І – хворі з захворюванням серця, у

яких виконання звичних навантажень не призводить до задишки, втоми і серцебиття. Толерантність до фізичного навантаження нормальна.
ФК II – хворі з помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома, серцебиття виникають при звичному фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження 75-100Вт.
ФК ІІІ – хворі з вираженим обмеженням фізичної активності. Задишка, втома та серцебиття – при незначному фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження – 50Вт.
ФК ІV – хворі, у яких практично будь-який рівень фізичної активності викликає зазначені вище суб’єктивні симптоми. Остання виникає, і в стані спокою. Толерантність до фізичного навантаження 25 Вт.

Слайд 37

Слайд 38

Слайд 39

Слайд 40

Cиндром судинної недостатності
Це патологічний стан, який виникає внаслідок зниження тонусу гладкої

мускулатури судинних стінок або зменшення маси циркулюючої крові.
У результаті виникає невідповідність між ємкістю судинного русла і об’ємом циркулюючої крові.

Слайд 41

Причини
Порушення інервації судинного тонусу
Порушення функції судиннорухових нервів
Парез судин внаслідок токсичного ураження
Зменшення

об’єму циркулюючої крові (крововтрата та зневоднення)

Слайд 42

Класифікація
Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості викликана ішемією головного мозку.
Колапс –

це форма судинної недостатності зумовлена різким зниженням судинного тонусу та гострим зменшенням об’єму циркулюючої крові

Слайд 43

Шок – це тяжкий небезпечний для життя хворого ста, який виникає

внаслідок впливу на організм сильних ендогенних чи екзогенних подразників і супроводжується прогресуючим порушенням життєво важливих функцій організму і критичним розладом гемодинаміки.

Слайд 44

Форми шоку
Гіповолемічний
Травматичний
Кардіогенний
Судинні форми шоку
Інфекційно-токсичний
анафілактичний

Слайд 45

Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Клініка. Діаганостика. Лікування

Содержание

ПЛАН ЛЕКЦІЇВступ Синдром серцевої недостатностіГостра серцева недостатністьХронічна серцева недостатністьЕтіологіяПатогенезОсновні клінічні проявиСиндром

Синдром серцевої недостатностіПід СН розуміють патофізіологічний стан, при якому серце, внаслідок

Класифікація серцевої недостатностіГостраХронічна СистолічнаДіастолічнаЛівошлушочковаПравошлуночкова

Гостра серцева недостатність Під Гострою серцевою недостатністю розуміють швидке виникнення, внаслідок

клінічні форми ГСН гостро декомпенсована СН (уперше або як прояв декомпенсації

Гостра лівошлуночкова недостатністьЗа клінічним перебігом розрізняють: миттєвий (смерть настає через декілька

Суб’єктивна симптоматика ХСН задишка при фізичному навантаженні; слабкість, швидка втомлюваність при

об’єктивними клінічними ознаками ХСНдвобічні периферичні набряки; гепатомегалія; набухання та пульсація яремних

Гостра правошлуночкова недостатністьПричиною гострої недостатності правих відділів серця може бути тромбоемболія

КЛІНІКАІнтенсивний стискуютий або колючий біль в грудній клітціШкіра бліда з ціанотичним

ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬСерцева недостатність (СН) – це складний клінічний синдром, який