Поняття соціуму

Содержание

Слайд 2

Поняття соціуму-суспільство людей Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується

Поняття соціуму-суспільство людей

Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю

умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.
Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.
Слайд 3

Класифікація груп За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб).

Класифікація груп

За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб).
За характером

взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).
За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.
Слайд 4

Умовні групи — довільні об’єднання людей за будьякою спільною ознакою. Реальні

Умовні групи — довільні об’єднання людей за будьякою спільною ознакою.
Реальні групи

— такі об’єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи.
Слайд 5

Ознаки: 1. Стать. 2. Дохід. 3. Національність. 4. Вік. 5. Спорідненість

Ознаки:
1. Стать.
2. Дохід.
3. Національність.
4. Вік.
5. Спорідненість і шлюб.
6. Професія.
7. Місце проживання.
За

типом ідентифікації:
а) групи членства;
б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);
в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).
Слайд 6

Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп,

Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп,

публіка в театрі).
Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості.
Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:
а) пасажири приміських потягів, автобусів;
б) перебувають на обліку в міліції;
в) бездітні, багатодітні, малодітні;
г) які мають постійну або тимчасову прописку.

Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей.

Слайд 7

СПІЛЬНОТА Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес,

СПІЛЬНОТА

Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови

життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра).
►► Види спільнот
1. Етнічні, територіальні, релігійні.
2. Стійкі (етнічні, територіальні).
3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).
4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.
Слайд 8

Види соціальної нерівності Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку

Види соціальної нерівності

Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує

нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.
Види:
(Статева, вікова, національно-етнічна, релігійна, політична, економічна, культурна, освітня)
Передумови соціальної нерівності:
а) нерівність здібностей і можливостей;
б) обмеженість ресурсів суспільства.
Слайд 9

Соціальна стратифікація Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere —

Соціальна стратифікація

Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere —

робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом.
Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.
Слайд 10

Основні категорії соціальної стратифікації Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють

Основні категорії соціальної стратифікації

Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють

за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.