Содержание
- 2. Узагальнення поняття і складу Системи наукових знань і наукової діяльності. Система наукових знань складається з таких
- 3. Поняття — це думка, відбита в узагальненій формі. Поняття виробляються (уточнюються) не лише на початку наукової
- 4. Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, що спрямована на здобуття й використання нових знань. Наукова діяльність
- 5. Поняття методології наукових досліджень і концепції методології знання. Рівні методологічного аналізу: Перший рівень -Конкретно-наукова методологія -
- 6. Єдність загальнонаукового та філософського рівнів пізнання лежить в основі дисципліни, що отримала назву методології наукового пізнання
- 7. Метод наукових досліджень — - це інструмент для вирішення головного завдання науки — відкриття об'єктивних законів
- 8. Багаторівнева концепція методології знання, - згідно якої методи наукового пізнання за ступенем загальності і сфери дії
- 9. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні Роль філософії у науковому пізнанні зумовлена наявністю двох
- 10. Вплив філософії на процес розвитку науки та її результати, (основні характерні моменти): 1.Інтегративна функція філософії, що
- 11. 4.Філософія озброює дослідника знанням загальних закономірностей самого пізнавального процесу в його цілісності й розвитку, в єдності
- 12. Загальнонаукові методи дослідження – включають три рівні методів: Методи емпіричного дослідження. Методи теоретичного пізнання. -Загальнологічні методи
- 13. Експеримент – це цілеспрямоване і активне втручання у хід процесу, що вивчається, відповідні зміни об'єкта чи
- 14. Порівняння — це пізнавальна операція, що лежить в основі умовиводів щодо схожості чи відмінності об'єктів (або
- 15. Опис — пізнавальна операція, що полягає у фіксуванні результатів досліду (спостереження чи експерименту) за допомогою певних
- 16. 2.Методи теоретичного пізнання. До них відносять: - формалізацію, -аксіоматичний метод, -гіпотетико-дедуктивний метод і -сходження від абстрактного
- 17. Аксіоматичний метод — це спосіб побудови наукової теорії, при якому в її основу покладені деякі вихідні
- 18. Сходження від абстрактного до конкретного — це метод теоретичного дослідження і викладу, який полягає у русі
- 19. 3. Загальнологічні методи і прийоми дослідження - -аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія, моделювання,
- 20. Синтез — це об'єднання, реальне і розумове, різних сторін, частин предмета в єдине ціле. Синтез —
- 21. Абстрагування — це процес мисленевого відволікання від ряду властивостей і відносин явища, яке вивчається, з одночасним
- 22. Ідеалізація — мисленева процедура, яка пов'язана з утворенням абстрактних (ідеалізованих) об'єктів, що реально є принципово нездійсненними
- 23. Узагальнення — це процес становлення загальних властивостей і ознак предметів. Воно тісно пов'язано з абстрагуванням. Гносеологічною
- 24. Дедукція — це перехід у процесі пізнання від загалього до одиничного, виведення одиничного із загального. Сутність
- 25. Аналогія — встановлення схожості в деяких властивостях і відносинах між нетотожніми об'єктами. На підставі виявленої схожості
- 26. Системний підхід — це сукупність загальнонаукових методологічних принципів (вимог), в основі яких лежить розгляд об'єктів як
- 27. Часткові методи наук (внутрішньо- та міждисциплінарні) – - застосовуються в кожній окремій галузі знання, в кожній
- 28. Практичне заняття №2 Тема: Технологія наукового дослідження Задачи практичного заняття: 1.Визначення і зміст технології наукового дослідження
- 29. Технологія наукового дослідження — це спосіб досягнення його мети за умов фіксованого поділу функцій між технічними
- 30. Технологія наукового дослідження - визначає його логіку відповідно до реальних можливостей застосування технічних засобів і наукового
- 31. Основа для розробки технології наукового дослідження – опис логіки дослідження з вирішенням задач формалізації. Формалізовані знання
- 32. Основні технологічні цикли Технології наукового дослідження: формулювання теми наукового дослідження та розробка робочої гіпотези; визначення мети,
- 33. 2.Структурні складові (рівні) науково-дослідних розробок: наукові напрями, проблеми, теми. Науковий напрям — це сфера наукових досліджень
- 34. Постановка (вибір) теми (основні етапи): - Перший етап — формулювання проблеми. На основі аналізу суперечностей досліджуваного
- 35. Вимоги до обраної теми: По-перше, тема має бути актуальною, (важливою, такою, що вимагає вирішення в теперішній
- 36. Важливим при формулюванні теми є створення дослідником припущення, тобто робочої гіпотези, яка обґрунтовує вірогідну причину існування
- 37. 3.Визначення мети, завдань, об'єкта й предмета дослідження Мета дослідження — це поставлена кінцева ціль, кінцевий результат,
- 38. Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для дослідження. Предмет
- 39. 4.Виконання теоретичних і прикладних наукових досліджень (Кожне дослідження, в тому числі і теоретичне, повинно мати певні
- 40. Творчий характер мислення при розробці теоретичних аспектів наукового дослідження полягає у створенні уявлень, тобто нових комбінацій
- 41. Види експериментів: природні, штучні. Природні експерименти –використовують при дослідженні певних соціальних явищ (соціальний експеримент) в умовах,
- 42. Звіт про виконану науково-дослідну роботу Виконана науково-дослідна робота подається у формі звіту. Це документ, що містить
- 43. Лекція №4 Тема: Бібліографічний апарат наукових досліджень Бібліографічний список використаних джерел і літератури обов”язкова складова кожної
- 44. Правила складання бібліографічного опису для списків літератури і джерел Бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомостей про
- 45. До об'єктів бібліографічного опису відносять такі види документів: - книги, брошури; - серіальні видання: періодичні (газети,
- 46. Загальні вимоги до бібліографічного опису Бібліографічний опис надає можливість – отримати уявлення про автора документу, зміст
- 47. Числівники у бібліографічному описі – як правило, наводять у тому вигляді, як вони подані у джерелі
- 48. Скорочення слів та словосполучень – - здійснюється не довільно, а у відповідності до нормативних документів :
- 49. Уніфіковані форми скорочень що застосовуються в окремих документах (наводять українською, російською або латинською мовами) . Приклади:
- 50. Структура бібліографічного опису Бібліографічний опис складається з елементів, які об'єднані у зони бібліографічного опису у відповідності
- 51. Елементи, з якіх складаються Зони бібліографічного опису Елемент бібліографічного опису — мінімальна структурна одиниця бібліографічного опису,
- 52. Пунктуація у бібліографічному описі – виконує дві функції — звичайних граматичних розділових знаків і знаків передписаної
- 53. Використання знаків передписаної пунктуації Наприкінці бібліографічного опису ставлять крапку, а на початку кожної зони бібліографічного опису
- 54. Бібліографічний опис окремих видів документів бібліографічний опис документів під заголовком заголовок складається з однотипно сформульованої основної
- 55. Бібліографічний опис документів під назвою – -означає, що першим елементом бібліографічного запису обирається основна назва документа.
- 56. Бібліографічний опис окремого тому багатотомного видання – -за типом монографічного опису (як основна назва, розглядається назва
- 57. Бібліографічний опис складової частини документа (стаття, розділ, параграф, рецензія, які мають самостійну назву і вміщені у
- 58. Відомості про видання, в якому розміщена складова частина, розміщують за правилами наведення відомостей про складову частину
- 60. Скачать презентацию