Агропромисловий комплекс

Содержание

Слайд 2

Структура АПК

Структура АПК

Слайд 3

Функціональна структура АПК України має ряд диспропорцій низький рівень механізації; висока

Функціональна структура АПК України має ряд диспропорцій

низький рівень механізації;
висока частка

малопродуктивної ручної праці;
монополія держави щодо забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою та мінеральними добривами;
незначна державна підтримка у фінансуванні і кредитуванні основних технологічних операцій, формуванні закупівельних цін тощо;
значні втрати при збиранні, транспортуванні та зберіганні продукції;
несприйнятливість до науково-технічного прогресу і сучасних екологічно-безпечних технологій.
Слайд 4

Виробництва найважливіших видів продукції галузей сільського господарства, тис. т.

Виробництва найважливіших видів продукції галузей сільського господарства, тис. т.

Слайд 5

Спрощена структура рослинництва

Спрощена структура рослинництва

Слайд 6

Сучасні технології, передбачають мінімальний обробіток ґрунту заміна оранки лущенням чи плоскорізним

Сучасні технології, передбачають мінімальний обробіток ґрунту

заміна оранки лущенням чи плоскорізним розпушуванням;


зменшення глибини основного обробітку ґрунту;
зменшення інтенсивності передпосівного обробітку;
скорочення числа та глибини обробітків міжрядь для просапних культур і навіть відмова від них;
поєднання технологій шляхом застосування комбінованих машин.
Слайд 7

Хімічна меліорація ґрунту. Вапнування Гіпсування Гідромеліорація. зрошення: поверхневе, дощування, підґрунтовее. Осушення.

Хімічна меліорація ґрунту.
Вапнування
Гіпсування
Гідромеліорація.
зрошення: поверхневе,
дощування,
підґрунтовее.
Осушення.

Слайд 8

Тваринництво Тваринництво України включає кілька галузей виробництва. Найбільш важливими серед них

Тваринництво

Тваринництво України включає кілька галузей виробництва. Найбільш важливими серед них є

скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство. Структуру, розміщення та спеціалізацію тваринництва визначає кормова база. Головними джерелами відгодівлі свійських тварин є кормові рослини (конюшина, люпин, люцерна, кукурудза на силос, кормові буряки, соя), зернофуражні культури, природні угіддя (луки та пасовища). У приміських зонах відгодівля тварин здійснюється на основі відходів харчової промисловості (сироватка, жом тощо) та продовольчих відходів міст.
Слайд 9

Види тваринництва Скотарство Свинарство Птахівництво Вівчарство Рибне господарство бджільництво, шовківництво, кролівництво, хутрове звірівництво, конярство

Види тваринництва

Скотарство
Свинарство
Птахівництво
Вівчарство
Рибне господарство
бджільництво,
шовківництво,
кролівництво,
хутрове звірівництво,
конярство

Слайд 10

У кормоцехах передбачаються такі технологічні лінії прийому та дозованого вивантаження з

У кормоцехах передбачаються такі технологічні лінії

прийому та дозованого вивантаження з накопичувальних

бункерів дозаторів вихідних кормових компонентів, подрібненого грубого корму, сінажу, силосу, концентратів;
прийому, миття, подрібнення та дозованої видачі коренеплодів;
приготування та дозованої видачі макро- та мікродомішок;
подачі компонентів на змішування;
змішування компонентів з додатковим подрібненням;
подачі готової суміші у роздавач.
Слайд 11

Харчова промисловість. Борошномельна промисловість Олійно-жирова промисловість Плодо- овочеконсервна промисловість М'ясна промисловість Молочна промисловість Рибна промисловість

Харчова промисловість.

Борошномельна промисловість
Олійно-жирова промисловість
Плодо- овочеконсервна промисловість
М'ясна промисловість
Молочна промисловість
Рибна

промисловість
Слайд 12

Легка промисловість Текстильна промисловість. Бавовняна промисловість. Вовняна промисловість. Шовкова промисловість. Лляна

Легка промисловість

Текстильна промисловість.
Бавовняна промисловість.
Вовняна промисловість.
Шовкова промисловість.
Лляна промисловість.
Конопляно-джутова

промисловість.
Трикотажна промисловість.
Швейна промисловість
Шкіряна та взуттєва промисловості
Хутрова промисловість
Слайд 13

Виробництво пряжі 1– бавовняна маса; 2 – валки, для розрівняння волокон;

Виробництво пряжі

1– бавовняна маса; 2 – валки, для розрівняння волокон; 3

– ворсувальні механізми перетворення волокна на пасма; 4 – роздільники; 5 – валки для розтягування пасма; 6 – бобіни для намотки пасма; 7 –бобіни для розтягування пасма; 8 – бобіни для намотки пряжі.
Слайд 14

Слайд 15

Основою агропромислового виробництва є земельні ресурси. Площа земель, непридатних для ведення

Основою агропромислового виробництва є земельні ресурси.
Площа земель, непридатних для ведення сільського

господарства близько 40%, а площа ріллі не перевищує 10% загального світового земельного фонду. Спостерігається тенденція до скорочення площ сільськогосподарських земель у багатьох розвинутих країнах: у США площа земельних угідь скоротилася з 540 млн.га в 1960р до 492 млн.га в 1987р, у Японії – з 5 до 6 млн.га, у Франції – з 39 до 35 млн.га, в Італії - з 22 до 20 млн.га. Поточні втрати продуктивних ґрунтів у світі в даний час складають близько 6,6 млн.га. Значний збиток сільськогосподарському виробництву наноситься вилученням продуктивних земель для несільськогосподарських потреб:

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Слайд 16

Ґрунт є найбільш уразливою частиною агроекосистеми. Оранка й інша механічна обробка

Ґрунт є найбільш уразливою частиною агроекосистеми. Оранка й інша механічна обробка

змінюють її склад і структуру, мікробіологічні процеси, що протікають у ній, рослинний і тваринний світ. Тракторна оранка спричиняє ущільнення ґрунту колесами (гусеницями), роздавлювання колесами (гусеницями) організмів, перекидання ґрунту плугом, розрізування організмів плугом, вібраційний вплив на ґрунти, забруднення пально-мастильними матеріалами, забруднення атмосфери вихлопними газами, шумовий вплив на навколишнє середовище.
Слайд 17

З продукцією рослинництва відбувається вилучення з ґрунту багатьох хімічних елементів, відбувається

З продукцією рослинництва відбувається вилучення з ґрунту багатьох хімічних елементів, відбувається

виснаження ґрунтів:
Винос деяких хімічних елементів із сільськогосподарською продукцією (кг/(га*рік):
Слайд 18

У сучасному землеробстві основними впливами на грунт є: полив зрошуваних земель,

У сучасному землеробстві основними впливами на грунт є:
полив зрошуваних земель,
механічна обробка

ґрунту і його засівання,
застосування добрив і пестицидів.
Земельний фонд України використовується дуже інтенсивно.
Використання земельного фонду України (1997г):

Розораність території досягає 59%, що вище ніж у США і більшості країн Європи.

Слайд 19

Динаміка зміни орних площ України

Динаміка зміни орних площ України

Слайд 20

ВОДОСПОЖИВАННЯ

ВОДОСПОЖИВАННЯ

Слайд 21

Землеробство переходить на зрошення вирощуваних культур. Сумарні витрати на зрошення залежать

Землеробство переходить на зрошення вирощуваних культур. Сумарні витрати на зрошення залежать

від площі земель, питомого водоспоживання, виду сільськогосподарських культур і кількості поворотних вод. Світовий водозабір на зрошення складає від 1700 до 2500 км3/рік. У деяких районах забір води складає до 20 і навіть до 50% (Середня Азія) від загального річкового стоку.
Питоме водоспоживання для різних культур (м3/га):

Величезні безповоротні втрати: від 20 до 60% від водозабору.

Слайд 22

Негативний вплив зрошення складається у вимиванні солей зі зрошуваних земель, що

Негативний вплив зрошення складається у вимиванні солей зі зрошуваних земель, що

приводить до підвищення мінералізації водойм, зміни їхнього хімічного складу (винос солей досягає десятків і сотень тонн з 1га). На малих водозборах забір води на зрошення практично цілком йде на випар, що різко змінює стік малих рік.
Можливе засолення ґрунтів, зв'язане з підйомом мінералізованих ґрунтових вод до критичної глибини порядку 2-3м від поверхні землі через порушення водяного балансу території фільтраційними водами зрошувальної мережі і зрошуваних полів. Цей процес поширюється і на прилеглі незрошувані площі. Ґрунтові води, що містять розчинені солі, починають інтенсивно випаровуватися з поверхні, поступово створюючи в ґрунті надлишок солей. У результаті концентрація солей у ґрунті може виявитися в 50-100 разів вищою, ніж у зрошувальній воді.
Слайд 23

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Слайд 24

Використання мінеральних добрив дозволяє різко збільшити об‘єми продукції при незмінних посівних

Використання мінеральних добрив дозволяє різко збільшити об‘єми продукції при незмінних посівних

площах. Так, раціональне використання 1 ц N-P-K-добрив забезпечує приріст врожаю зернових культур на 1,5-2, цукрового буряка – на 11-15, овочів – до 22, кормових культур – на 10 ц/га. Одночасно відбувається забруднення ґрунтів токсичними і баластовими речовинами добрив. Так, у суперфосфаті містяться сполуки фтору, важкі метали – Cu, Zn, Pb і т.д. У мізерниих кількостях – це мікроелементи, збільшення їхнього вмісту викликає негативні наслідки: знижується активність ферментів, фотосинтезу, знижується врожайність і якість продукції.
Слайд 25

Існуючі в Україні технології внесення мінеральних добрив не забезпечують повного їх

Існуючі в Україні технології внесення мінеральних добрив не забезпечують повного їх

засвоюваннями рослинами за рядом причин:
неможливості забезпечення абсолютно рівномірного розподілу добрив в границях площі їх внесення;
неможливості доступу кореневої системи рослин до всіх внесених добрив;
неминучості вимивання певної частини добрив у поверхневі води;
атмосферної деструкції певної частини добрив, які локалізовані у поверхневих шарах ґрунту.
Слайд 26

Несприятливий вплив застосування добрив довкілля надходження поживних елементів, добрив з ґрунту

Несприятливий вплив застосування добрив довкілля

надходження поживних елементів, добрив з ґрунту у

підґрунтові води і з поверхневим стоком може призвести до посиленого розвитку водоростей та утворення планктону, тобто до евтрофікації природних вод;
зменшення надходження азоту в атмосферу негативно впливає на озоновий екран стратосфери внаслідок проникнення в нього оксидів азоту, що утворюються в результаті денітрифікації азотних сполук ґрунту та добрив;
неправильне використання мінеральних добрив може погіршити кругообіг та баланс поживних речовин, агрохімічні властивості та родючість ґрунту;
порушення оптимізації живлення рослин макро- та мікроелементами призводить до різних захворювань рослин, а часто сприяє розвитку фітопатогенних грибних хвороб, погіршує санітарний стан посівів;
порушення технології застосування добрив, недосконалість якості та властивостей мінеральних добрив можуть зменшувати продуктивність сільськогосподарських культур та якість продукції та призводити до нагромадження в ній нітратів.
Слайд 27

Динаміка внесення добрив у ґрунти України.

Динаміка внесення добрив у ґрунти України.

Слайд 28

Кількість хімічних сполук, що втрачаються в навколишнє середовище із внесених в ґрунти України добрив.

Кількість хімічних сполук, що втрачаються в навколишнє середовище із внесених в

ґрунти України добрив.
Слайд 29

Прогнозна річна кількість засвоєних сільськогосподарськими культурами та втраченими в довкілля мінеральних добрив на Україні

Прогнозна річна кількість засвоєних сільськогосподарськими культурами та втраченими в довкілля мінеральних

добрив на Україні
Слайд 30

Найбільш небезпечними, з погляду екології, є азотні добрива. Азот з добрив

Найбільш небезпечними, з погляду екології, є азотні добрива. Азот з добрив

залучається до ґрунтового колообігу. Невикористані рослинами внесені азотні добрива розподіляються наступним чином
50% імобілізуються в ґрунтовій органічній субстанції;
50% втрати у вигляді проміжних сполук процесів денітрифікації та амоніфікації.

В результаті здійснення процесів денітрифікації та амоніфікації утворюються газоподібні форми азоту у виді сполук NH3 і NOx, які дифундують до атмосфери, а також – у виді іону NO3- вимивається в глиб ґрунтового профілю. Як видно із приведеної схеми (рис.3.7), частина вимитого азоту в результаті процесів денітрифікації також потрапляє в атмосферу у вигляді оксидів. Оксиди азоту відносяться до газів, які спричинюють парниковий ефект.

Слайд 31

Колообіг азоту в агроекосистемах

Колообіг азоту в агроекосистемах

Слайд 32

Шляхи підвищення ефективності використання добрив Одержання добрив пролонгованої дії в тому

Шляхи підвищення ефективності використання добрив
Одержання добрив пролонгованої дії в тому числі

з регульованим вивільненням поживних речовин;
Уведення до складу добрив мікроелементів у вигляді окремих сполук або в складі різноманітних відходів.
Слайд 33

За останні 25 років землям України завдано величезної шкоди загублено майже

За останні 25 років землям України завдано величезної шкоди

загублено майже 500

тис. га сільськогосподарських угідь;
на 0,9% знизився вміст гумусу в ґрунті;
від водної ерозії потерпає 29% орних земель;
10 млн. га земель на півдні країни періодично уражаються пиловими бурями.
Слайд 34

Спеціалісти ООН виокремили головні небезпеки, що нависли над сільським господарством основних

Спеціалісти ООН виокремили головні небезпеки, що нависли над сільським господарством основних

регіонів Землі

Європа – промислове забруднення земель, знищення лісів;
Північна Америка – поширення монокультур;
Південно-Західна Азія – перенаселення, перевипас худоби, загроза генофондові;
Південно-Східна Азія – загибель тропічних лісів, “генетична ерозія”;
Південна Америка – знищення тропічних лісів, а як наслідок зникнення традицій них сортів культурних рослин;
Африка – перенаселення, знищення тропічних лісів, перевипас худоби, спустелювання.

Слайд 35

ВПЛИВ ПЕСТИЦИДІВ

ВПЛИВ ПЕСТИЦИДІВ

Слайд 36

Пестициди – це хімічні речовини, що володіють токсичними властивостями стосовно тих

Пестициди – це хімічні речовини, що володіють токсичними властивостями стосовно тих

чи інших живих організмів: від бактерій і грибків до рослин і шкідливих теплокровних тварин. Такі речовини застосовувалися в невеликих масштабах і сотні років тому, причому перші пестициди включали сполуки миш'яку, вапняно-сірчані суміші, солі міді. Однак широке використання пестицидів характерно для другої половини минулого століття. Асортимент їх за цей час сильно змінився.

У середньому у світовій практиці витрата пестицидів складає 2-3кг/га, але в реальності – від 2 до 12кг/га і вище. У результаті хімічних і біологічних процесів, що протікають у ґрунті, вміст пестицидів у ґрунті зменшується, але їх залишкові кількості коливаються від сотих часток до десятків мкг на 1кг ґрунту.

Слайд 37

Слайд 38

Типи пестицидів В даний час існує близько 10000 різних пестицидів, що

Типи пестицидів
В даний час існує близько 10000 різних пестицидів, що класифікуються

відповідно до їхнього призначення на наступні категорії.
Класифікація пестицидів по виробничому призначенню:

Пестициди підрозділяють залежно від шляху надходження в організм цільового об'єкта (препарати контактної, кишкової і фумігаційної дії; системні —, що поширюються по судинній системі рослин при нанесенні на будь-яку його частину і зумовлюючі токсичність усіх його органів для комах і збудників хвороб рослин).
Пестициди мають різну хімічну природу і тому підрозділяються на класи:
фосфорорганічні,
хлорорганічні,
препарати міді,
препарати сірки і т.д.

Слайд 39

12 Міжнародна наукова конференція «Удосконалення процесів та апаратів харчових та хімічних

12 Міжнародна наукова конференція «Удосконалення процесів та апаратів харчових та хімічних

виробництв»

Транспортування НЗП до місця їх тимчасового складування

Збір НЗП та тарування їх у спеціалізовані контейнери

Технологія знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів (існуюча)

Слайд 40

12 Міжнародна наукова конференція «Удосконалення процесів та апаратів харчових та хімічних

12 Міжнародна наукова конференція «Удосконалення процесів та апаратів харчових та хімічних

виробництв»

Знешкодження НЗП на спеціалізованому підприємстві

Транспортування НЗП на спеціалізоване НЗП, ліцензоване на право проведення термічного розкладу НЗП

Рекультивація площадки, звільненої від НЗП

Приготування суміші пролитих та просипаних НЗП з глауконі-том для зниження ступеня небезпеки в роботі з ними

Збір НЗП з непошкодженим таруванням та перезатарювання їх

Технологія знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів (пропонована)

Слайд 41

ТВАРИННИЦЬКІ КОМПЛЕКСИ

ТВАРИННИЦЬКІ КОМПЛЕКСИ

Слайд 42

Великі тваринницькі комплекси – типовий приклад локального порушення малого круговороту органічних

Великі тваринницькі комплекси – типовий приклад локального порушення малого круговороту органічних

речовин і елементів живлення, коли в остаточному підсумку зачіпається і глобальний біогеохімічний цикл. При цьому, як правило, відбувається локальне порушення малого круговороту речовин у екосистемах просторово розмежованих територій:
агроекосистемах, де вирощуються кормові культури і з ґрунтів яких вилучається частина елементів живлення,
екосистемах, що прилягають до ферм, ґрунти яких забруднюються надмірною кількістю органічної речовини й елементами живлення,
водоймах, у яких із забрудненими поверхневими й ґрунтовими водами попадає значна частина органічної речовини й елементів живлення.
Слайд 43

У тваринницьких комплексах при диханні тварин і шумуванні гною утворюються гази,

У тваринницьких комплексах при диханні тварин і шумуванні гною утворюються гази,

головним чином, СО2 і СН4. З гною можуть виділятися аміак, сірководень, меркаптани, індол і скатол. Крім газоподібних забруднюючих речовин і мікроорганізмів у повітрі міститься пил від кормів, висихання відходів, вовни і шкіри тварин. Вміст її досягає 4 мг/м3 або 80-95 часток на 1см3.
Один свинарський комплекс на 40 тис. тварин протягом 1 години викидає в атмосферу до 9 кг пилу, до 50 кг аміаку, 5 кг сірководню, більше 80 млрд. мікроорганізмів.
Слайд 44

Для очищення приміщень на тваринницьких комплексах використовують гідрозмив, що приводить до

Для очищення приміщень на тваринницьких комплексах використовують гідрозмив, що приводить до

збільшення обсягу гною в 6-10 разів. Для зрошення сільськогосподарських культур використовують не більш 25% від загального обсягу.
Щодобове утворення гною для худоби складає 8-10%, а від свиней – 6-8% від живої маси.
Вихід екскрементів у деяких видів домашніх тварин:
Слайд 45

Птахівництво Основними джерелами забруднення є технологічні системи видалення, підготовки й утилізації

Птахівництво
Основними джерелами забруднення є технологічні системи видалення, підготовки й утилізації калу

і стічних вод. Кал, водяні пари і гази виділяють птахи у процесі своєї життєдіяльності.
Кількість калу, одержуваного з розрахунку на 1 голову птаха за добу:
Слайд 46

Джерелами утворення стічних вод на таких підприємствах є основні виробничі приміщення

Джерелами утворення стічних вод на таких підприємствах є основні виробничі приміщення

(пташники, цехи для сортування й упакування яєць, забою птахів і кормоприготування, інкубатори), допоміжні (механічні майстерні, гаражі, їдальні, лабораторії і т.д.), і житлові селища при птахівницьких підприємствах.
Стічні води птахівницьких підприємств розділяють на чотири види:
надлишки води, що надходить у системи поїння птахів,
технологічна вода, що накопичується при мийці приміщень і устаткування,
господарські, побутові, каналізаційні стічні води, що надходять з житло-побутових будівель,
стічні води забійних цехів.
Слайд 47

При рівномірному відведенні стічні води птахоферми яєчного напрямку несуть інтенсивне органічне

При рівномірному відведенні стічні води птахоферми яєчного напрямку несуть інтенсивне органічне

і бактеріальне забруднення:
БПК5 – 232,7 мг/л,
суспендовані речовини – 418 мг/л,
азот аміаку – 15,6 мг/л,
мікробне число – 2,1*106,
коло-титр – 104.
Залповий відвід стоків птахофабрик м'ясного напрямку відповідає по забрудненню стічним водам забійних цехів:
БПК5 – 1280 мг/л,
окислюваність – 1700 мг/л,
азот аміаку – 170 мг/л,
суспендовані речовини – 1500 мг/л,
мікробне число – 1,5*107,
коло-титр – 10-8.
Слайд 48

Індустріалізація сільського господарства супроводжується значним збільшенням споживання енергії. За різними оцінками

Індустріалізація сільського господарства супроводжується значним збільшенням споживання енергії. За різними оцінками

споживання енергії при виробництві продуктів харчування складає 10-20% від загальнонаціонального споживання. Витрати енергії при примітивному натуральному господарюванні складали близько 2 ГДж/га на рік, у багатогалузевому господарстві розвинутих країн – 12-15, а у високоінтенсивному землеробстві розвинутих країн – 15-20 ГДж/га на рік. При досягненні витрат в енергії в 13 - 15 ГДж/га на рік починаються негативні для навколишнього середовища наслідки: евтрофікація водойм, інтенсивна ерозія, посилений змив хімічних сполук у ріки, засолення полів і т.д. Поява цих негативних явищ вимагає нових витрат енергії для їхньої нейтралізації. Виникає замкнуте коло: витрати енергії вимагають все нових і нових енергетичних витрат. Тому енергетична ефективність агропромислового виробництва при переході до інтенсивних методів знижується.
Слайд 49

СТРАТЕГІЯ СИСТЕМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ МАЄ ПЕРЕДБАЧАТИ формування високопродуктивних і екологічно стійких

СТРАТЕГІЯ СИСТЕМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ МАЄ ПЕРЕДБАЧАТИ

формування високопродуктивних і екологічно стійких агроландшафтів;
гармонійне

поєднання механізму дії економічних законів і законів природи в межах території з урахуванням лімітуючих чинників навантаження на сільськогосподарські угіддя, біологічні ресурси та ландшафти;
впровадження вимог щодо екологічної безпеки в системі сільськогосподарського природокористування;
забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунтів шляхом формування та реалізації системи ґрунтозахисних природоохоронних заходів;
забезпечення екологічно обґрунтованого поводження з пестицидами та агрохімікатами;
формування механізму економічної, адміністративної та кримінальної відповідальності сільськогосподарських природокористувачів за порушення екологічних вимог;
Слайд 50

розроблення природоохоронних заходів на основі вимог міжнародного законодавства та підвищення його

розроблення природоохоронних заходів на основі вимог міжнародного законодавства та підвищення його

ролі в практиці сільськогосподарського природокористування;
створення системи економічних стимулів виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на основі технологій біологічного землеробства;
підтримання сприятливого в екологічному відношенні довкілля, інфраструктури та умов для праці, відпочинку і фізичного розвитку сільського населення;
виведення з користування малопродуктивних сільськогосподарських угідь, насамперед у регіонах з високою розораністю земель.
З метою досягнення цих цілей необхідно:
здійснити комплексну еколого-економічну оцінку (районування) території України з виділенням в її складі природоохоронних комплексів, у тому числі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, земель для високоінтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва та промислового будівництва, а також забруднених районів для здійснення цільових природоохоронних заходів;
Слайд 51

забезпечити виконання Національної програми охорони земель; підготувати і впровадити галузеві схеми

забезпечити виконання Національної програми охорони земель;
підготувати і впровадити галузеві схеми збереження

та відтворення земельних, водних, біологічних, зокрема рибних та лісових, мінерально-сировинних та інших природних ресурсів;
здійснити землевпорядкування територій з урахуванням екологічної ситуації, що склалася, вилучення з обробітку радіоактивно і промислово забруднених, дуже еродованих, вторинно заболочених, засолених і підтоплених, екологічно уразливих земель;
створити цілісну систему полезахисних і водозахисних лісонасаджень, заліснити яри, балки, піски та інші непридатні землі, забезпечити оптимальну протиерозійну лісистість території;
створити водозахисні зони вздовж берегів річок, водосховищ, озер і ставків, очистити їх від мулу, сформувати високоефективні гідрологічні системи;
забезпечити активний перехід на біологічні методи ведення сільського господарства та виробництво екологічно чистої продукції;
удосконалити розміщення сільськогосподарського виробництва з метою найбільш раціонального використання місцевих природних умов і ресурсів.
Слайд 52

Нові екологічно безпечні агротехнології Суть альтернативного землеробства полягає у цілковитій або

Нові екологічно безпечні агротехнології

Суть альтернативного землеробства полягає у цілковитій або частковій

відмові від синтетичних мінеральних добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок. Комплекс агротехнічних прийомів базується на строгому дотриманні сівозмін, введенні в них бобових культур для збагачення ґрунту азотом, застосуванні гною, компостів та сидератів, проведенні механічних культивацій та захисті рослин біологічними методами. Ґрунти розглядаються як живий організм, в якому протікають складні фізико-хімічні та біологічні процеси. Прихильники альтернативного землеробства вважають, що удобрювати слід не рослини, а ґрунт, і виходять із принципу: “Від здорового ґрунту – до здорових рослин, тварин і людини”. Таке дбайливе ставлення до землі здавна було притаманне українському землеробові й збереглося донині серед справжніх трудівників сільського господарства України.