Конярство в Україні

Содержание

Слайд 2

Термін «Конярство» Коня́рство — галузь тваринництва, яка займається розведенням та використовуванням

Термін «Конярство»

Коня́рство — галузь тваринництва, яка займається розведенням та використовуванням коней.

Конярство використовує відкриття та набутки гіпології, науки про коней.
Слайд 3

Конярство - важлива галузь сільського господарства. Незважаючи на те, що і

Конярство - важлива галузь сільського господарства. Незважаючи на те, що і

нині в сільськогосподарському виробництві значна частина робіт виконується з допомогою машин, кінь як жива тяглова сила не втратив свого призначення і в даний час.
При виконанні трудомістких робіт та перевезенні вантажів на велику відстань кінь не використовується. Але ряд сільськогосподарських робіт (обслуговування тваринницьких ферм, підвозка будівельних матеріалів тощо) доцільніше виконувати кіньми.
Слайд 4

Загальні відомості Найбільш поширені породи: чистокровна верхова, що вирощується в 5-ти

Загальні відомості

Найбільш поширені породи: чистокровна верхова, що вирощується в 5-ти конезаводах;

українська верхова – 8; російська рисиста - 6; орловська рисиста - 5; російська ваговозна - 4; торійська - 1; новоолександрівська ваговозна на 1 конезаводі. Племінне ядро основних поліпшуючих порід коней зосереджено в 17 кінних заводах України.
Слайд 5

Загальні відомості Удосконалення племінних якостей, вирощування та випробування коней зосереджених в

Загальні відомості

Удосконалення племінних якостей, вирощування та випробування коней зосереджених в конезаводах

та іподромах України проводить корпорація «Конярство України»
Асоціація «Укркіньпром» забезпечує господарства і населення України обозними і шкіряно-лимарними виробами, кінно-причепними знаряддями, засобами догляду за кіньми і постійно вдосконалює та впроваджує у виробництво нові конкурентоспроможні зразки кінно-причепного знаряддя
Слайд 6

Сучасний стан та перспективи розвитку конярства України У загальному м’ясному балансі

Сучасний стан та перспективи розвитку конярства України

У загальному м’ясному балансі конина

займає менше 2%. Україна має достатньо ресурсів для розвитку продуктивного конярства. В основному в Україні можливо збільшити виробництво конини використовуючи природні пасовища Карпат і Прикарпаття, а також Східних регіонів України. 
Слайд 7

Основним фактором розвитку виробництва конини в Україні є збільшення виходу лошат.

Основним фактором розвитку виробництва конини в Україні є збільшення виходу лошат. 

Економічні

розрахунки доводять, що при стабілізації поголів’я коней в Україні на рівні одного млн. голів, наявності в структурі табуна 45 % кобил. Виходів лошат від 100 кобил на рівні 70%, при рівні вибракування основного поголів’я 10-12%, виходів лошат і молодняку. В також його раннього вибракування на рівні 10-12% - держава може забивати щороку на м'ясо близько 100 тис голів, а також приблизно стільки же експортувати на м'ясо. 
Ресурси нині використовують в країні недостатньо. Україна має 3 господарства в яких змонтовано технологічні лінії з виробництва кумису, але виробляють його тільки за замовленням. Новоолександрівський, Дібрівський к/з та господарство «Зеленогірський». Для виготовлення кумису використовують Новоолександрівську ваговозну породу.
Слайд 8

Породи коней України Чистокровна верхова порода Тракененська порода Українська верхова порода

Породи коней України

Чистокровна верхова порода

Тракененська порода

Українська верхова порода

Орловська рисиста порода

Російська рисиста

Новоолександрівський

ваговоз.

Радянська ваговозна

Гуцульська порода

Слайд 9

Методи розведення коней. Чистопородне (чисте) розведення Споріднене парування (інбридинг) Неспоріднене парування (аутбридинг) Маточні родини Схрещування

Методи розведення коней.

Чистопородне (чисте) розведення

Споріднене парування (інбридинг)

Неспоріднене парування (аутбридинг)

Маточні родини

Схрещування

Слайд 10

Чистопородне Чистопородне (чисте) розведення — парують тварин однієї породи (щодо чистокровних

Чистопородне

Чистопородне (чисте) розведення — парують тварин однієї породи (щодо чистокровних верхових та

арабських коней його називають чистокровним). Основною метою чистопородного розведення є збереження цінних ознак породи й наступне її вдосконалення у вибраному напрямі.  Чистопородне розведення буває споріднене, якщо жеребець і кобила у своїх родоводах мають одного або кілька спільних предків, і неспоріднене — коли підібрані для парування тварини не мають спільного предка у перших 5 рядах родоводу. 
Слайд 11

Інбридинг Споріднене парування (інбридинг) буває близьке, помірне й віддалене. Якщо спільний

Інбридинг

Споріднене парування (інбридинг) буває близьке, помірне й віддалене. Якщо спільний предок є

в перших двох рядах родоводу такий інбридинг називають близьким. Коли споріднене парування здійснюється в третьому та четвертому рядах родоводу, то це помірний інбридинг. Інші варіанти спорідненого парування відносять до віддаленого інбридингу.  Загальне ослаблення конституції та життєдіяльності, наявність недоліків та вад екстер'єру приплоду- інбридинг-депресією  Помірний інбридинг широко застосовується в кіннозаводстві. Його перевага в тому, що помірно спорідненим паруванням можна уникнути інбридинг-депресії та підвищити генетичну подібність з родоначальниками ліній, родин, цінних за якістю потомків жеребців і кобил. 
Слайд 12

Аутбридинг Неспоріднене парування (аутбридинг). При чистопородному розведенні застосовують кілька варіантів неспоріднених

Аутбридинг

Неспоріднене парування (аутбридинг). При чистопородному розведенні застосовують кілька варіантів неспоріднених парувань:

аутбридинг — жеребець і кобила не мають спільних предків у 5 рядах родоводу; топкросинг — батько інбредний, мати аутбредна; боттомкросинг — мати інбредна, батько аутбредний;інбредлайнкросинг — мати і батько інбредні на різних коней.  Розведення за лініями. У племінному конярстві розрізняють генеалогічні та заводські лінії. До генеалогічної лінії відносять усіх коней, які за прямим чоловічим родоводом (пробанд — батько — дід — прадід і т. д.) мають спільного предка. Таку лінію визначають тільки за походженням. До заводської лінії належать племінні коні, які, крім походження, зберігають у ряді поколінь тип та інші господарсько корисні ознаки родоначальника. 
Слайд 13

Маточні родини та схрещування Маточні родини — це група потомків (жеребців

Маточні родини та схрещування

Маточні родини — це група потомків (жеребців і кобил),

які походять від видатної заводської матки і мають заводське призначення. У племінній роботі значення родини не мешне, ніж лінії. 
Схрещування — для парування добирають тварин різних порід. Цей метод розведення коней використовують для створення нових та вдосконалення існуючих порід.  Розрізняють схрещування відтворне, ввідне, або прилиття крові, поглинальне, промислове та поперемінне. Відтворне схрещування застосовують для виведення нових порід коней. Ввідне схрещування, або «прилиття крові», використовують для поліпшення деяких ознак породи без значної зміни її типу, господарських та біологічних особливостей.
Слайд 14

Степові породи, статі тіла коня і класифікація Степові породи коней Статі

Степові породи, статі тіла коня і класифікація

Степові породи коней

Статі тіла коня,

їх будова і значення

Деяка інформація про класифікацію коней

Слайд 15

Степові породи коней Коні степових порід мають певними, спільними для цієї

Степові породи коней

Коні степових порід мають певними, спільними для цієї групи

особливостями. Вони відрізняються грубим статурою і сирої конституцією низькорослі, коротконогими, тіло широке і розтягнуте, шия товста і коротка. Лицьова частина черепа розвинена сильніше, ніж мозкова, профіль голови часто опуклий, індекс Нерінга від 240 до 260, тобто вона досить Вузьколобий. Шкіра степових коней товста, шерсть густа, грива і хвіст - довгі. Темперамент коней степових порід здебільшого флегматичний.
Слайд 16

Степові породи коней В даний час степові коні використовуються як верхових

Степові породи коней

В даний час степові коні використовуються як верхових і

упряжних, а також на кумисних фермах. У нашій країні розводять коней наступних степових порід: башкирську, бурятську, Забайкальський, казахську, монгольську, хакаську.
Слайд 17

Статі тіла коня, їх будова і значення Статі - частина тіла,

 Статі тіла коня, їх будова і значення

Статі - частина тіла, що

виконує певну функцію. Оцінку коней виробляють з урахуванням її віку, статі та породи. Екстер'єр коні розглядають по частинах, але оцінюють в цілому у взаємозв'язку всіх його статей з урахуванням загального статури і типовості для породи.
Слайд 18

Голова По голові коні судять про її здоров'я, темпераменті й вдачі.

Голова

По голові коні судять про її здоров'я, темпераменті й вдачі. Величина

голови має значення при пересуванні коні, оскільки переміщення голови вперед або назад дозволяє змінювати положення центра ваги в тому ж напрямку.
Слайд 19

Шия Разом з головою є регулятором центру ваги коня. При опускання

Шия

Разом з головою є регулятором центру ваги коня. При опускання шиї

і голови зростає навантаження на передні ноги, при підніманні - на задні.
Слайд 20

Загривок У верхових коней відрізняються довгою шиєю, загривок високий і довгий.

Загривок

У верхових коней відрізняються довгою шиєю, загривок високий і довгий. У

ваговозів вона широка, низька; остисті відростки хребців коротше і поставлені більш похило. Внаслідок відкладення жиру на верхньому краї шиї загривок у них часто зливається з шиєю і здається короткою. 
Слайд 21

Спина Для коней усіх типів бажана широка, м'язиста спина. У коней

Спина

Для коней усіх типів бажана широка, м'язиста спина. У коней верхових

порід вона коротше, ніж у легкоупряжних. Довжина спини - ознака, що вимагає оптимального вираження. Зайве довга спина означає недостатньо міцний зв'язок між передом і задом.
Слайд 22

Кінцівки Працездатність коня залежить від розвитку і стану кінцівок. Тому на

Кінцівки

Працездатність коня залежить від розвитку і стану кінцівок. Тому на них

звертають особливу увагу при оцінці коня по екстер'єру. Роль передніх і задніх кінцівок при русі коня різна. Передні кінцівки служать опорою тіла, задні забезпечують пересування коня вперед.
Слайд 23

Копита Виконують захисну, зацепну і буферну функції. Передні копита у коня

Копита

Виконують захисну, зацепну і буферну функції. Передні копита у коня більше

задніх, їх підошва більш плоска. Форма і фортеця копита залежать від типу конституції, статі, віку і від умов утримання коня. За забарвленням копита бувають темні, світлі, смугасті й змішаного забарвлення. Більш міцними вважаються темні за забарвленням копита.
Слайд 24

Скакальний суглоб Пружинистий орган руху задньої кінцівки. Він повинен бути розвиненим,

Скакальний суглоб

Пружинистий орган руху задньої кінцівки. Він повинен бути розвиненим, широким

і сухим. Нормальна постановка ніг спостерігається при куті скакального суглоба близько 150 °.
Слайд 25

Основні напрямки конярства Племінний Робочо-користувальний Спортивний Призовий Продуктивно-прикладний

Основні напрямки конярства

Племінний

Робочо-користувальний

Спортивний

Призовий

Продуктивно-прикладний

Слайд 26

В Україні конярство представлено такими основними напрямками: Племінний – забезпечує комплекс

В Україні конярство представлено такими основними напрямками:

Племінний – забезпечує комплекс селекційних і технологічних заходів,

спрямованих на поліпшення існуючих і створення нових більш досконалих порід, ліній і родин коней та реалізацію їх в межах держави та на експорт, а також вирощування племінних коней для покращення робочих та продуктивних якостей в робочо-користувальному, спортивному та продуктивному конярстві.
Слайд 27

Напрями конярства Робочо-користувальний – забезпечує зростання чисельності поголів’я коней, підвищення їх

Напрями конярства

Робочо-користувальний – забезпечує зростання чисельності поголів’я коней, підвищення їх якісних характеристик

(роботоздатності, витривалості) використання на сільськогосподарських і транспортних роботах в сільськогосподарських підприємствах, фермерських та особистих селянських господарствах населення.
Слайд 28

Напрями конярства Спортивний – забезпечує утримання коней та їх використання в

Напрями конярства

Спортивний – забезпечує утримання коней та їх використання в масових та

класичних видах кінного спорту, створення кінноспортивних баз, секцій верхового та екіпажного туризму, в тому числі пунктів прокату і відпочинку. Спортивне конярство в умовах ринку в основному буде базуватись в приватному секторі. Виключенням можуть бути тільки кращі кінноспортивні школи та бази. Для цього необхідна значна державна підтримка на придбання та утримання висококласних спортивних коней, утримання кваліфікованого тренперсоналу.
Слайд 29

Напрями конярства Призовий – вирощування та випробування на іподромах країни і

Напрями конярства

Призовий – вирощування та випробування на іподромах країни і за кордоном

швидкоалюрних коней верхових та рисистих порід. Перспективу розведення рисистих та верхових призових порід обумовлює розвиток іподромного бізнесу, класичних видів кінного спорту, туризму та прокату.
Слайд 30

Напрями конярства Продуктивно-прикладний – вирощування коней з метою виробництва кінського м’яса,

Напрями конярства

Продуктивно-прикладний – вирощування коней з метою виробництва кінського м’яса, консервованих м’ясних

продуктів та кумису. У зв’язку зі збільшенням робочо-користувального поголів’я коней в господарствах населення, виникає потреба організації підприємств (міжгосподарських, міжрайонних, міжобласних) по дорощуванню та інтенсивній відгодівлі надремонтного молодняка та вибракуваного поголів’я дорослих коней, що дасть змогу отримувати додаткове дешеве кінське м’ясо для внутрішніх потреб та експорту.
Слайд 31

Породи коней м'ясного напряму продуктивності. До основних порід коней м'ясного напряму

Породи коней м'ясного напряму продуктивності.

До основних порід коней м'ясного напряму продуктивності

відносяться місцеві породи, що сформувалися під впливом штучного і природного відбору в умовах, близьких до природних: казахська типу джабе, башкирська, алтайська, бурятська, тувинська, якутська, а також кушумська, степовий тип кустанайської і масивний тип новокиргизської породи, яких розводять в умовах табунного утримання.
Слайд 32

По м'ясній продуктивності багато місцевих порід коней не поступаються великій рогатій

По м'ясній продуктивності багато місцевих порід коней не поступаються великій рогатій

худобі, їх забійний вихід при хорошій вгодованості досягає 56-62 %, вихід м'якоті в туші — 75-82 %. Кожна з цих порід має свою історію, відрізняється по екстер'єру, інтер'єру, розвитку, живій масі і забійному виходу туш. Наприклад, якутський кінь весь рік знаходиться на підніжному кормі, під відкритим небом, отримуючи незначну підгодівлю в найважчі періоди.
Слайд 33

Використання коней в біологічній промисловості. З їх крові готують виключно важливі

Використання коней в біологічній промисловості.

З їх крові готують виключно важливі для

медицини лікувальні та профілактичні сироватки проти ряду страшних хвороб: правця, гангрени, дифтерії, ботулізму та ін. Для медичних цілей на біофабриках у коней отримують і шлунковий сік. У лошат кобил в крові з'являються у великій кількості гонадотропні гормони. У силу цього сироватка крові лошат кобил (СЖК), введена в організм корови чи вівці, стимулює дозрівання яйцеклітин. Таку властивість СЖК використовують для усунення яловості корів і отримання двійневих приплодів у овець.
Слайд 34

Вимоги до коней, яких реалізують на м’ясо. Вимоги до м’ясних коней

Вимоги до коней, яких реалізують на м’ясо. Вимоги до м’ясних коней

при їх експорті.

Коні, яких продають за кордон, повинні мати охайний зовнішній вигляд, розчищені копита, вільно рухатися в поводі, пройти дегельмінтизацію. Жива маса їх та співвідношення категорій вгодованості серед експортованого поголів'я мають відповідати вимогам замовника. Зокрема, жива маса одного дорослого коня І категорії повинна бути не менше 415 кг, а II та III — не менше 360 кг. Зважують кожного коня окремо.

Слайд 35

Вимоги до коней, яких реалізують на м’ясо. Вимоги до м’ясних коней

Вимоги до коней, яких реалізують на м’ясо. Вимоги до м’ясних коней

при їх експорті.

М'ясних коней для продажу в інші країни добирають відповідно до встановлених вимог. Зокрема, для експорту придатні дорослі коні і молодняк віком від 6 міс до 2 років. Молодняк віком від 2 до 3 років продавати недоцільно, оскільки закордонні покупці розраховуються за нього як за дорослих коней. 

Слайд 36

Вимоги до коней, яких реалізують на м’ясо. Вимоги до м’ясних коней

Вимоги до коней, яких реалізують на м’ясо. Вимоги до м’ясних коней

при їх експорті.

Тварин обов'язково досліджують на інфекційні хвороби. Не експортують коней із захворюваннями шкіри, на емфізему легенів, ознаками меланосар-коми, маститів, а також сліпих, травмованих, злобних, кульгавих, жеребних і підсисних кобил, коней із стриженими гривою і хвостом (для забою у державі також), худих, з дистрофією мускулатури.