Обізнаність що до інвазійного статусу рослини, впливає на її естетичне сприйняття

Август 10, 2022

Главная
Разное
Обізнаність що до інвазійного статусу рослини, впливає на її естетичне сприйняття

Содержание

2. План: 1.Зміна степових та лісо-степових зон 2.Види інвазійний рослин 2.1.Зміна рослинного світу за 100 років на
3. Зміна степових та лісо-степових зон До корінно змінений рослинний світ. На початку 21 століття було опубліковано
5. Що ж таке ці інвазійні види? Види, які є природніми для певної місцевості, росли чи жили
6. Деякі з них на стільки добре почувають себе, що активно розмножуються, захоплюють нові території та витісняють
7. Борщовик Монтегацці
8. Амброзія полинолиста
9. Тополь білий
10. Акація біла
11. Топінамбур
12. Як вони впливають? Інвазійні види трансформують цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні
13. Дуб червоний
14. Клён Американський
15. Найбільш яскраві представники чужорідих порід у лісах – це червоний дуб (Quercus rubra), акація біла (Robinia
16. Лісостепова і степова зона дуже постраждали від аграрної діяльності, мають великі території деградованих земель, які зазнають
17. Законодавство В Україні поняття “інвазійний вид” не закріплено на законодавчому рівні, відсутня політика поводження із ними.
18. Дрібноліпісник канадський
21. Скачать презентацию

Слайд 2

План:
1.Зміна степових та лісо-степових зон
2.Види інвазійний рослин
2.1.Зміна рослинного світу за 100

років на території україни
3.Наслідки такого існування
4. Біорізноманіття та стабільність системи
5. Висновок
6.Література

Слайд 3

Зміна степових та лісо-степових зон
До корінно змінений рослинний світ. На початку

21 століття було опубліковано глобальний звіт із оцінки екосистем світу – оцінка екосистем на порозі тисячоліття (Millennium ecosystem assessment). Над звітом працювало більше 1000 вчених з усього світу. У документі наведено сумну цифру 60 % – стільки природних екосистем нашої планети вже є деградованими. Це вражаюча статистика, яка свідчить про те, що природа зникає з невблаганною швидкістю, і вже більшої частини її просто немає. Звіт також вказує на основні причини деградації екосистем та зниження рівня біорізноманіття, а саме:

Слайд 4

Слайд 5

Що ж таке ці інвазійні види?
Види, які є природніми для певної

місцевості, росли чи жили там історично і еволюційно сформували свої угруповання чи харчові ланцюги, називаються аборигенними (автохтонними). Далеко не всі види в Україні є саме такими. У певні історичні часи інші види рослин і тварин були завезені цілоспрямовано чи випадково на територію України. Там вони пристосовувалися до нових умов. Такі види називають чужорідними (аллохтонними, інтродукованими).

Слайд 6

Деякі з них на стільки добре почувають себе, що активно розмножуються,

захоплюють нові території та витісняють аборигенні види. Їх і називають інвазійними. На територіях, де панують інтродуценти, спостерігається значно менше видове різноманіття, ніж у природних екосистемах. Існує дуже багато гіпотез того, чому види проявляють свій інвазійний потенціал в тих чи інших умовах.

Слайд 7

Борщовик Монтегацці

Слайд 8

Амброзія полинолиста

Слайд 9

Тополь білий

Слайд 10

Акація біла

Слайд 11

Топінамбур

Слайд 12

Як вони впливають?
Інвазійні види трансформують цілі екосистеми та роблять їх бідними

на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту). Нові умови приваблюють інші нехарактерні види, і в результаті змінюється вся екосистема.
Відомими прикладами інвазійних рослин в Україні є: борщівник, золотарник канадський, клен американський, дуб червоний, амброзія, ваточник сирійський, маслинка вузьколиста.

Слайд 13

Дуб червоний

Слайд 14

Клён Американський

Слайд 15

Найбільш яскраві представники чужорідих порід у лісах – це червоний дуб

(Quercus rubra), акація біла (Robinia pseudoacacia). Для прикладу, в сусідній Польщі обидві ці дервні породи визнані інвазійними, і там проводять заходи з їхнього знищення та недопущення поширення. А в нас лісгоспи цілеспрямовано насаджують ці дерева. Посаджений молодняк стає деревостаном і активно розмножується, формуючи другий ярус на сусідніх ділянках, які були природніми та де не було посадки. З часом і на цих ділянках формуються монокультурні ліси із інтродуцентів, а колишніх природних лісів більше не буде. Наприклад, у національному природному парку “Північне Поділля” на Львівщині десятки гектарів заповнені червоним дубом віком 20-60 років.

Слайд 16

Лісостепова і степова зона дуже постраждали від аграрної діяльності, мають великі

території деградованих земель, які зазнають ерозії, особливо на схилах. Для українських дерев і чагарників закріпитися на еродованих схилах майже нереально, але інвазійна маслинка вузьколиста добре себе там почуває. Вона розвиває потужну кореневу систему, закріплює ґрунт, тим самим перешкоджаючи поширенню ерозійних процесів.

Слайд 17

Законодавство
В Україні поняття “інвазійний вид” не закріплено на законодавчому рівні, відсутня

політика поводження із ними. І якщо за кордоном існують окремі програми боротьби з такими видами, то у нас навіть є практика цілеспрямованого насадження чужовірдних рослин чи розведення тварин за старими радянськими традиціями через те, що інтродуценти можуть мати вищу продуктивність та більшу стійкість до несприятливих умов.
Щодо міжнародного законодавства, то необхідність і терміновість прийняття заходів з усунення загроз, прихованих у біологічних інвазіях, зазначена у:

Слайд 18

Дрібноліпісник канадський

Слайд 19