Лекція № 3 Державна влада та

Содержание

Слайд 2

План лекції Поняття, ознаки та сутність держави. Поняття й ознаки державної влади. Суверенітет держави. Функції держави.

План лекції
Поняття, ознаки та сутність держави.
Поняття й ознаки державної влади.
Суверенітет держави.
Функції

держави.
Слайд 3

У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі

У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі

його аспекти:
держава як організація політичної влади;
держава як апарат влади;
держава як політична організація всього суспільства.

Поняття й ознаки держави.

Слайд 4

Визначити загальне поняття держави, яке б відбивало всі без винятку ознаки

Визначити загальне поняття держави, яке б відбивало всі без винятку ознаки

і властивості, характерні для кожного з її періодів у минулому, дійсному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, влада.
Слайд 5

Наявність державної влади. Територія. Населення. Має спеціальний апарат управління. Має апарат

Наявність державної влади.
Територія.
Населення.
Має спеціальний апарат управління.
Має апарат примусу.
Наявність правової системи.
Суверенітет.
Єдина грошова

одиниця.
Офіційна система оподаткування.
Формальні реквізити.

Ознаки держави:

Слайд 6

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність

загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян.
Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
•загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загально соціальних справ.

Сутність держави.

Слайд 7

Державна влада – спосіб управління суспільством, що виражається в публічно-політичних, вольових

Державна влада – спосіб управління суспільством, що виражається в публічно-політичних, вольових

відносинах керівництва –підпорядкування, котрі складаються між державним апаратом і субєктами політичного владарювання.

Поняття й ознаки державної влади

Слайд 8

1)публічна влада; 2) апаратна влада; 3) верховна влада; 4)універсальна влада; 5)

1)публічна влада;
2) апаратна влада;
3) верховна влада;
4)універсальна влада;
5) суверенна влада;
6)легітимна

влада;
7) легальна влада.

Ознаки (риси) державної влади:

Слайд 9

Суверенітет державної влади існує фактично з часу виникнення держави. Однак теоретичне

Суверенітет державної влади існує фактично з часу виникнення держави. Однак теоретичне

обґрунтування суверенітету з’явилося значно пізніше. Першим теоретиком суверенітету в ХVІ ст. був французький прихильник сильної королівської влади Жан Боден (французький юрист та філософ).
Вчення Жана Бодена викладено
у праці «Шість книг про республіку».
Він визначає державу як управління
спільним у множинності сімей, яке
здійснюється суверенною державою
на основі права. 

Суверенітет держави

Слайд 10

У подальшому (XVI-XVIII ст.) дослідженням суверенітету займалися такі яскраві представники: Т.

У подальшому (XVI-XVIII ст.) дослідженням суверенітету займалися такі яскраві представники:

Т.

Гоббс, Дж. Локк, Г. Гроцій, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Т. Джефферсон та інші.
В основу своїх досліджень включали ідеї антропоцентризму, тобто провідною рушійною силою суспільно-політичних феноменів вважали саме людину та суспільство в цілому.
Слайд 11

Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство

Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство

і повноту всередині
країни, незалежність і
рівноправність ззовні.

Суверенітет держави.

Слайд 12

внутрішню: виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших

внутрішню: виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших

організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території;
зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні

Відрізняють дві сторони державного суверенітету:

Слайд 13

Ознаки суверенітету : 1)єдність: в державі може бути одна суверенна влада,

Ознаки суверенітету :

1)єдність: в державі може бути одна суверенна влада, котру

здійснює вся система державних органів;
2)неподільність: державній владі, яка діє на території певної країни, належить вся повнота суверенітету;
3)невідчужуваність: суверенітет не може бути нікому переданий або обмежений.
Слайд 14

Народ — населення держави, жителі країни. Народ - це історична спільність

Народ — населення держави, жителі країни.
Народ - це історична спільність
людей, яка склалася

на певній
території та володіє стабільними
особливостями мови, культури
і психічного складу, а також
усвідомленням своєї єдності і
відмінності від інших.

Першоджерелом влади, передусім державної, в демократичних країнах є народ

Слайд 15

НАРОДНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ - передбачає визнання народу єдиним джерелом влади в державі

НАРОДНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ - передбачає визнання народу єдиним джерелом влади в державі та

його виключного права.
Народний суверенітет здійснюється через виборний представницький орган і безпосередньо народом через вибори, всенародні обговорення, референдум.
Слайд 16

Терміни «народний» і «державний» суверенітети часто вживають як синоніми поняттю «національний

Терміни «народний» і «державний» суверенітети часто вживають як синоніми поняттю «національний

суверенітет».

Нація - історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.
Національний суверенітет — це повновладдя нації та її реальна можливість самостійно вирішувати власні питання, можливість реалізації своїх прав, у тому числі право утворювати національну державу.

Слайд 17

П Р О Г О Л О Ш У Є державний

П Р О Г О Л О Ш У Є державний суверенітет України як
верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади


Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.

Слайд 18

Для функцій держави характерні наступні ознаки: Це стійкі характеристики діяльності держави,

Для функцій держави характерні наступні ознаки:
Це стійкі характеристики діяльності держави, які

дають можливість визначити зміст призначення держави в суспільстві.
Це предметна діяльність держави, що торкається найважливіших сфер суспільного життя, яке склалося протягом тривалого періоду розвитку держави.
Функції є засобом реалізації завдань, що є характерними для певного етапу розвитку державності.
Функції здійснюються в чітко визначених формах та нормативно закріпленими методами, що включають і примусові.

Функції держави – основні напрямки діяльності держави, що розкривають її призначення в суспільстві.

Слайд 19

І. Внутрішні функції забезпечують внутрішню політику держави: 1) політична; 2) економічна;

І. Внутрішні функції  забезпечують внутрішню політику держави:
1) політична;
2) економічна;
3) оподаткування

і фінансового контролю;
4)соціальна;
5) екологічна;
6)культурна (духовна);
7) інформаційна;
8) правоохоронна.

Класифікація функцій держави — це їх поділ на окремі види,групи залежно від певних критеріїв.

Слайд 20

1) політична (дипломатична); 2)економічна; 3)екологічна; 4)культурна; 5) інформаційна; 6)оборона держави; 7)

1) політична (дипломатична);
2)економічна;
3)екологічна;
4)культурна;
5) інформаційна;
6)оборона держави;
7) підтримання світового правопорядку.

ІІ.

Зовнішні функції  забезпечують зовнішню політику держави:
Слайд 21

За періодом здійснення: постійні; тимчасові. За соціальним призначенням: загальносоціальні, що пов’язані

За періодом здійснення:
постійні;
тимчасові.
За соціальним призначенням:
загальносоціальні, що пов’язані з виконанням завдань, які

відповідають природі суспільства;
специфічні функції, що забезпечують ліквідацію протилежностей між чиновництвом та населенням.
За характером:
відкриті, що визнаються публічно і виконуються офіційно;
латентні, що здійснюються з метою приховування реальної сутності держави.