Особливості діяльності Національної поліції України щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення

громадську безпеку.
2.Характеристика окремих правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
3.Особливості адміністративного провадження у справах про порушення громадського порядку і громадської безпеки та застосування заходів
забезпечення провадження по даній категорії справ.
4.Зарубіжний досвід визначення правопорушень, що посягають на громадський порядок.

розміщений у гл. 14 Особливої частини КУпАП.

Видами правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, є:

1) правопорушення, що посягають на громадський порядок і спокій
громадян (ст.173, 173-1, 178, 181, 181-1, 182 КУпАП);
2) правопорушення, що посягають на громадську безпеку (ст. 175 КУпАП):
3) правопорушення, пов’язані з порушенням антиалкогольного
законодавства, або норм, пов’язаних з ним (ст.176, 177, 179);
4) правопорушення, пов’язані з негативним впливом на неповнолітніх
або невиконанням обов’язків щодо них (ст. 180, 184);
5) правопорушення, пов’язані з учиненням насильства в сім’ї (ст.73-2КУпАП).

громадських (публічних) місцях, які регулюються правовими, моральними та іншими соціальними нормами.

У преамбулі «Декларації про поліцію» яка прийнята Резолюцією
Парламентської Асамблеї Ради Європи № 690 (1979) наголошено, що для
повного здійснення прав людини і фундаментальних свобод,
гарантова- них Європейською Конвенцією по правам людини й іншими
національними і міжнародними інструментами, необхідна наявність мирного
суспільства, де панує порядок і громадський спокій.

як: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Кодекс України про адміністративні правопорушення в переліку
адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і
громадську безпеку, першим розглядає дрібне хуліганство і вважає, що як
соціальне явище воно наносить велику шкоду суспільству, посягає на його
моральні засади та звичаї і тому відноситься до небезпечних правопорушень.
Практика засвідчує, що Санкції у главі 14 КУпАП передбачені суворі, зокрема
адміністративний арешт (ст. ст. 173,173-2), а також передбачене покарання для
батьків або осіб, які їх замінюють у разі а) вчинення неповнолітніми віком від
14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

хуліганство, належать:

а) нецензурна лайка в громадських місцях;

в) інші подібні дії.

б) образливе чіпляння до громадян;

Однак на практиці за нецензурну лайку, якщо вона не пов’язана із скандалом або дебошем, винні притягуються до
відповідальності порівняно рідко.

“Чіпляння – це докучлива поведінка, пов’язана з діями щодо
обра- жання, які зневажають честь і гідність людини та утискають будь-
чию волю, причому у грубій розв’язній манері».

Це може бути: хапання за
одяг, насиль- ницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного
убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку
або пускання в об- личчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною
пропозицією та інші подібні дії.

ст. 296 КК України, є ступінь суспільної небезпечності Скоєного діяння.

Хуліганські дії характеризуються, насамперед, своєю формою,
змістом тих мотивів, котрим керувався винний, обстановкою, у якій вони
відбувалися, тривалістю, викликаними ними наслідками.

Дії винного полягають у застосуванні до потерпілого фізичної сили;

3) Дії винного перешкоджають (протидіють) потерпілому у виконанні його
функцій, реалізації повноважень;

4) Дії винного вчинено під час хуліганських дій;

5) Потерпілий виконував службові або громадські
обов’язки з охорони громадського поряд ку або припиняв хуліганські дії.

частин:

1) Порушення справи та адміністративне розслідування;

4) Виконання постанови.

3) Перегляд постанови;

2) Розгляд справи;

на те посадовою
особою або представником громадської організації чи органу громадської
самодіяльності.

Протокол про адміністративні правопорушення, що посягають на
гро- мадський порядок і громадську безпеку, у відповідності до ст. .255
КУпАП, складають уповноважені посадові особи Національної поліції.
Особи молодшого начальницького складу в більшості випадків
такі протоколи не складають, а лише доповідають про виявлені події
рапортами.

затримання (ст. 262);
Особистий огляд і огляд речей (ст. 264);
Вилучення речей і документів (ст. 265);
Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд їх на стан сп’яніння (ст. 266);
Доставлення порушника (ст. 259) і його привід (ст. 268);
та ін. (Див.главу 20 КУпАП).

бути встановлено тільки
законодавчими актами (ч. 1 ст. 263 КУпАП).

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту
достав- лення порушника, а особи, яка була в стані сп’яніння – з часу її
витверезення.