Правовий режим майна господарюючих суб’єктів

набуття та припинення права власності.
Захист права власності.

глибоких демократичних трансформацій усіх сфер її життя на місці колишньої адміністративно-командної економіки сформувався вільний ринок товарів, робіт, послуг, утвердилось підприємництво. Конституція України 1996 року закріпила основоположні начала цивільних правовідносин та підприємництва як їх різновиду - рівність усіх учасників, недоторканість власності, свободу договорів, заборону свавільного втручання будь-кого у приватне життя, можливість безперешкодно набувати і здійснювати цивільні права та законні інтереси учасниками обороту - фізичними і юридичними особами, забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, захист їх судом. 
Мета:ознайомлення з основними положеннями права власності, опанування загального порядку набуття і припинення права власності, захисту права власності.
Предметом дослідження стали норми чинного законодавства України в галузі правового регулювання утворення, використання майна субєктами підприємницької діяльності.

об'єктивному та суб’єктивному сенсі.

Право власності в об’єктивному сенсі – комплексний інститут права, тобто сукупність правових норм, які встановлюють та охороняють належність матеріальних благ конкретним суб’єктам - власникам , зокрема визначають підстави та умови виникнення та припинення у них цього права щодо цих благ.

Право власності в суб’єктивному розумінні – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав і законних інтересів інших осіб.

ст. 2 Закону України “ Про власність ” право власності ― це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження майном.
Згідно зі ст.316 ЦК право власності ― право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

та встановлені системою правових принципів рамки діяльності власників з реалізації правомочностей володіння, користування, розпорядження, які становлять зміст суб’єктивного права власності.
Класифікація обмеження здійснення права власності.
За часом тривалості: постійні, тимчасові.
За колом осіб: загальні, спеціальні.
За метою встановлення на: обмеження, встановлені з метою охорони навколишнього середовища, обмеження, встановлені з метою охорони норм моралі в суспільстві, обмеження, встановлені з метою охорони прав і законних інтересів інших осіб, обмеження, встановлені з метою забезпечення інтересів держави та суспільних інтересів, обмеження, встановлені з метою захисту інтересів власника.
За змістом: обмеження, які встановлені в разі володіння та користування майном, обмеження, встановлені при розпорядженні майном.
За підставою виникнення: обмеження, які виникають із закону, обмеження, які виникають із судового рішення, обмеження, які виникають за волею власника.