Цивільний захист України

база цивільного захисту
5. Структура цивільного захисту
6. Задачі цивільного захисту

сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які реалізують державну політику у сфері цивільного захисту. Цивільний захист (ЦЗ) — це система організаційних, інженерно - технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами й засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

цінностей та довкілля від негативних наслід­ків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
• подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі і на те­риторіях іноземних держав, відповідно до міжнародних домов­леностей України.
відповідно до законодавства.

Мета цивільного захисту.

життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам — права на безпечне функціонування;
• добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я;
• комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
• створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;
• територіальності та функціональності ЄСЗ;
• мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;
• гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері ци­вільного захисту

оборону України"
Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
Закон України "Про аварійно-рятувальні служби"
Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання ”.

роботи; • медичне забезпечення (служби першої допомоги й релігійна); • гасіння пожеж (мал. 1.5); • знезараження об'єктів і територій (мал. 1.6); • розселення й забезпечення мінімумом комфорту (мал. 1.7); • надання термінової допомоги у наведенні й підтримці громад­ського порядку; • допомога в збереженні об'єктів необхідних для виживання; • термінове поховання загиблих.

захисту;
• спеціальні (невоєнізовані) й спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи (мал. 1.9);
• аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту;
• формування особливого періоду;
• авіаційні та піротехнічні підрозділи;
• технічні служби та їх підрозділи;
• підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.