Історія української культури. Культура первісного суспільства

Сентябрь 10, 2022

Главная
Алгебра
Історія української культури. Культура первісного суспільства

Содержание

2. Мета і завдання Розкрити сутнісні ознаки й періодизацію первісної культури України; Охарактеризувати архаїчні культури на території
3. План 1. Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України. 2. Архаїчні культури на території України. Трипільська
4. Сутнісні ознаки первісної культури - привласнювальний тип господарства; - синкретизм (нерозчленованість); - образно-чуттєве сприйняття світу (нездатність
5. Сутнісні ознаки первісної культури Анімізм (від лат. аnima - душа) - віра в духів та душі
6. Сутнісні ознаки первісної культури Тотемізм - віра у надприродну спорідненість людських колективів (рід, плем' я) з
7. Сутнісні ознаки первісної культури Фетишизм (від португ. feitico - амулет, магічна річ, або лат. factitius- магічно
8. Сутнісні ознаки первісної культури Магія (від грецьк. mageia - чаклунство, ворожба) - віра в існування надприродних
9. Сутнісні ознаки первісної культури Магія поділяється на шість видів: виробничу, лікувальну, любовну, шкідливу (деструктивну), метеорологічну (магія
10. Періодизація 1. Кам’яний вік ( 150 тис. рр. до н. е. - 3 тис. рр. до
11. Періодизація 2. Мідний вік або енеоліт (4 – 3 тис. рр. до н. е.); 3. Бронзовий
12. Архаїчні культури Людина почала жити на території України мільйон років до н. е. У 70-х рр.
13. Архаїчні культури Мізинська стоянка 1905 р- розкопки в с. Мізин на Чернігівщині Стоянка датується бл. 15
14. Архаїчні культури примітивні крем’яні та кістяні знаряддя праці (наконечники, різці, рубила); будували житла з дерева, кісток;
15. Доба мезоліту мисливський привласнювальний тип господарювання; використання луку і стріл; розвивається рибальство; приручено собаку; започатковуються форми
16. Доба неоліту У цей період відбувається перехід людей до відтворюючого типу господарства (хліборобства, скотарства), з’являється перший
17. Доба міді (енеоліту) У цей період (4 тис. рр. до н. е.) склалися три основних культурно-географічних
18. Доба міді (енеоліту) 2. Лісова та лісостепова культурна зона, середньостогівська культура. Ця культура названа від урочища
19. Трипільська культура землеробство; скотарство (велика рогата худоба); перехід від мотичного землеробства до орного; винайшли плуг і
20. Трипільське поселення
21. Вірування тріпільців Релігія: політеїзм, анімізм і фетишизм. Тріпільці вклонялися: Богині-Матері ( материнство і родючість); бику (символу
22. Кераміка тріпільців посуд, дитячі іграшки, моделі жител, човнів, возів, антропоморфні та зооморфні статуетки. Вироби прикрашали орнаментом
23. Кераміка тріпільців
24. Доба бронзи (ІІІ-І тис. до н.е.) - відбулися етнічно-культурні зрушення, міграція племен, - індоєвропейські племена принесли
25. Доба бронзи - розвивається металургія бронзи, з’являється значна кількість металевих знарядь праці та зброї; майнове розшарування
26. І тис. до н.е. На межі бронзового й залізного віку (І тис. до н. е.) розпочалася
27. Кіммерійці Кіммерійці одні з перших оволоділи залізом; Для релігійних вірувань кіммерійців характерний культ предків, вірування в
28. Скіфська культура Скіфи ─ кочові іраномовні племена скотарів,що витіснили кімерійців та розселилися між Доном та Дунаєм
29. Скіфська культура залишила велику кількість царських поховань-курганів, найвідоміші з яких: могила Куль-Оба під Керчю, курган Чортомлик
30. Скіфська культура Столиця скіфів ─ Кам’янське городище на Дніпрі.
31. Скіфська культура Виявлені також залишки могутніх городищ: Пастирське городище на Черкащині, Мотронинське на Київщині, Немирівське на
32. Скіфська культура Держава скіфів – це величезна поліетнічна імперія від Дунаю до Обі, від Альп до
33. Скіфська культура
34. Скіфська культура І скотарство, і землеробство досягло у скіфів значного розвитку: вони володіли навичками селекції, розводили
35. Скіфська культура Скіфи вірили в божественне походження царів, існував культ царів з посмертною героїзацією, спорудженням святилищ.
36. Скіфська культура У скіфів був політеїзм: І рівень: богиня вогню Табіті (та, що зігріває); ІІ рівень:
37. Скіфська культура ІІІ рівень богів - культ богів-героїв: Гойтосір (Аполлон) – захисник спільноти, Аргімпаса (Афродіта) –
38. Скіфська культура Художнім досягненням скіфської доби є так званий «звіриний стиль»
39. Скіфська культура Найвідоміші у світі такі скіфські артефакти: 1) скіфська пектораль;
40. Скіфська культура 2) золотий гребінь з кургану Солоха Запорізької обл.;
41. Скіфська культура 3) срібні вази з позолотою з Чортомлицького й Гайманового курганів та кургану Солоха.
42. Сармати Сармати – іраномовні племена, споріднені зі скіфами, з’явилися з уральсько-поволзьких степів.
43. Сармати На українські землі прийшли сармати, які витіснили скіфську культуру. Це були споріднені зі скіфами племена
44. Сармати У художній сфері надбанням сарматів став новий звіриний стиль. Визначними пам’ятками цього мистецтва є комплекс
45. Сармати Релігія та мистецтво сарматів: Обожнювали сили природи, мали культ богині-матері Астарти, покровительки коней. Вірили в
46. Держави-міста у Північному Причорномор’ї (7-2 ст. до н.е.) Тіра (Бєлгород-Дністровський), Ольвія (біля Миколаєва), Херсонес (тепер Севастополь),
47. Царський курган у Пантікапеї
48. Держави-міста у Північному Причорномор’ї У полісах була розвинена архітектура: житлові будинки об’єднані в квартали, вулиці вимощені
49. Ольвія.Фасад храма Аполона
50. Держави-міста у Північному Причорномор’ї Греки-колоністи просувалися углиб краю, шукаючи багатств і ринків збуту. Залишки від храму
51. Антична кераміка
52. Держави-міста у Північному Причорномор’ї В умовах утвердження військово-політичної могутності Риму, господарство України включається в економічну систему
53. Наслідки впливу античної цивілізації 1) у ході колонізації на місцевий ґрунт було перенесено демократичний полісний устрій,
54. Наслідки впливу античної цивілізації 2) грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню прогресивні технології землеробства та
55. Наслідки впливу античної цивілізації 3) виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації Причорномор'я. 4) різнобічні контакти
57. Скачать презентацию

Слайд 2

Мета і завдання
Розкрити сутнісні ознаки й періодизацію первісної культури України;
Охарактеризувати архаїчні

культури на території України, трипільську культуру та її здобутки;
Аналізувати культуру кіммерійців, скіфів, сарматів, античну культури грецьких колоній на теренах Причорномор'я.

Історія української культури

Слайд 3

План
1. Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України.
2. Архаїчні культури на

території України. Трипільська культура та її здобутки.
3. Діалог культур на праукраїнських землях:
a. Кімерійці-скіфи-сармати.
б. Антична епоха в українському контексті.

Слайд 4

Сутнісні ознаки первісної культури
- привласнювальний тип господарства;
- синкретизм (нерозчленованість);
- образно-чуттєве

сприйняття світу (нездатність теоретизувати, узагальнювати);
- міфологічна свідомість, міфологічне пояснення світу;
- первісні релігійні уявлення існували у формі анімізму, тотемізму, фетишизму, магії;

Слайд 5

Сутнісні ознаки первісної культури
Анімізм (від лат. аnima - душа) -

віра в духів та душі як двійника тіла, носія життя людини, а також тварин і рослин.

Слайд 6

Сутнісні ознаки первісної культури
Тотемізм - віра у надприродну спорідненість людських

колективів (рід, плем' я) з певними видами тварин та рослин

Слайд 7

Сутнісні ознаки первісної культури
Фетишизм (від португ. feitico - амулет, магічна

річ, або лат. factitius- магічно майстерний) - це віра в існування надприродних властивостей матеріальних об'єктів.

Слайд 8

Сутнісні ознаки первісної культури
Магія (від грецьк. mageia - чаклунство, ворожба)

- віра в існування надприродних способів впливу на природу або людину, тобто навколишній світ.

Слайд 9

Сутнісні ознаки первісної культури
Магія поділяється на шість видів: виробничу, лікувальну,

любовну, шкідливу (деструктивну), метеорологічну (магія погоди) та військову.

Слайд 10

Періодизація
1. Кам’яний вік ( 150 тис. рр. до н. е. -

3 тис. рр. до н. е.:
- палеоліт (давньокам’яний, 150 тис. рр. до н. е. – 10 тис. рр. до н. е.;
- мезоліт (10 тис. рр. до н. е. – 6/5 тис. рр. до н. е.;
- неоліт (6/5 тис. рр. до н. е. – 4 тис. рр. до н. е.;

Слайд 11

Періодизація
2. Мідний вік або енеоліт (4 – 3 тис. рр. до

н. е.);
3. Бронзовий вік (3 тис. рр. до н. е. – 1 тис. рр. до н. е.);
4. Залізний вік (1 тис. рр. до н. е.)

Слайд 12

Архаїчні культури
Людина почала жити на території України мільйон років до н.

е. У 70-х рр. ХХ ст. біля сіл Королеве та Молодове Чернівецької обл. на Закарпатті, біля с. Мізин Чернігівської обл. та ін. були знайдені стоянки первісної людини часів палеоліту.

Слайд 13

Архаїчні культури
Мізинська стоянка
1905 р- розкопки в с. Мізин на Чернігівщині
Стоянка датується

бл. 15 тис. років до н.е.- пізній палеоліт.

Слайд 14

Архаїчні культури
примітивні крем’яні та кістяні знаряддя праці (наконечники, різці, рубила);
будували

житла з дерева, кісток;
займалися збиральництвом та полюванням;
виготовляли прикраси з орнаментом (намиста, браслети), фігурки тварин, людей, зокрема жінок («первісні венери», образи матері-прародительки)

Слайд 15

Доба мезоліту
мисливський привласнювальний тип господарювання;
використання луку і стріл;
розвивається

рибальство;
приручено собаку;
започатковуються форми первісної племінної організації;
основою суспільного устрою стає матріархат;

Слайд 16

Доба неоліту
У цей період відбувається перехід людей до відтворюючого типу господарства

(хліборобства, скотарства), з’являється перший штучний матеріал – кераміка.

Слайд 17

Доба міді (енеоліту)
У цей період (4 тис. рр. до н. е.)

склалися три основних культурно-географічних зони:
1. Степова причорноморська, або південноукраїнська зона, пов’язана з ямною культурою, поширена в Приазов’ї та Криму. Назва «ямна культура» походить від поховань у ямах під курганами.

Слайд 18

Доба міді (енеоліту)
2. Лісова та лісостепова культурна зона, середньостогівська культура.

Ця культура названа від урочища Середній Стіг (на о. Хортиця у Запоріжжі), поширена у степовому Придніпров’ї, Приазов’ї.
3. Правобережна степова зона, пов’язана з трипільською культурою.

Слайд 19

Трипільська культура
землеробство;
скотарство (велика рогата худоба);
перехід від мотичного

землеробства до орного;
винайшли плуг і колесо,
приручили бика;
освоїли ткацтво;
бронзоливарні печі.

Хвойка Вікентій (1850-1914)

Слайд 20

Трипільське поселення

Слайд 21

Вірування тріпільців
Релігія: політеїзм, анімізм і фетишизм.
Тріпільці вклонялися:
Богині-Матері (

материнство і родючість);
бику (символу обробки землі і багатства),
змії (символу спритності),
голубу (символу неба) та ін.

Слайд 22

Кераміка тріпільців
посуд, дитячі іграшки, моделі жител, човнів, возів, антропоморфні та

зооморфні статуетки. Вироби прикрашали орнаментом та розмальовували в червоний, коричневий, жовтий, чорний кольори. Через це трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки.

Слайд 23

Кераміка тріпільців

Слайд 24

Доба бронзи (ІІІ-І тис. до н.е.)
- відбулися етнічно-культурні зрушення,

міграція племен,
- індоєвропейські племена принесли з собою на територію України у суспільній сфері – патріархат, формування ранньокласового суспільства,

Слайд 25

Доба бронзи
- розвивається металургія бронзи, з’являється значна кількість металевих знарядь

праці та зброї;
майнове розшарування та руйнування первіснообщинного ладу;
- постає садівництво, городництво, ремісництво.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 26

І тис. до н.е.
На межі бронзового й залізного віку
(І

тис. до н. е.) розпочалася нова хвиля експансії кочових культур. Цю добу умовно поділяють на три періоди:
- кіммерійський (9 – 8 ст. до н. е.)
- скіфський (7 – 2 ст. до н. е.)
- сарматський (2 ст. до н. е. – 4 ст. н. е.).

Історія української культури

Слайд 27

Кіммерійці
Кіммерійці одні з перших оволоділи залізом;
Для релігійних вірувань кіммерійців

характерний культ предків, вірування в життя після смерті, а також культ богині-матері (стели з зображенням жінок).

Слайд 28

Скіфська культура
Скіфи ─ кочові іраномовні племена скотарів,що витіснили кімерійців та розселилися

між Доном та Дунаєм

Слайд 29

Скіфська культура
залишила велику кількість царських поховань-курганів, найвідоміші з яких:
могила

Куль-Оба під Керчю,
курган Чортомлик під Нікополем,
могила Солоха поблизу Запоріжжя,
Товста Могила біля Орджонікідзе та сотні ін.

Слайд 30

Скіфська культура
Столиця скіфів ─ Кам’янське городище на Дніпрі.

Слайд 31

Скіфська культура
Виявлені також залишки могутніх городищ:
Пастирське городище на Черкащині,

Мотронинське на Київщині,
Немирівське на Поділлі.

Слайд 32

Скіфська культура
Держава скіфів – це величезна поліетнічна імперія від Дунаю

до Обі, від Альп до Алтаю з центром в Україні.
Грецький історик та мандрівник Геродот називав такі племена скіфів: скіфи-орачі, царські скіфи, скіфи-елліни, гіпербореї, гелони, неври.

Слайд 33

Скіфська культура

Слайд 34

Скіфська культура
І скотарство, і землеробство досягло у скіфів значного розвитку:

вони володіли навичками селекції,
розводили велику рогату худобу, коней, свиней;
вирощували просо, ячмінь, пшеницю.
Розвиненими були ремесла – ткацтво, прядіння, металообробка, гончарство, кушнірство, ювелірне ремесло.

Слайд 35

Скіфська культура
Скіфи вірили в божественне походження царів, існував культ царів

з посмертною героїзацією, спорудженням святилищ.

Слайд 36

Скіфська культура
У скіфів був політеїзм:
І рівень: богиня вогню Табіті (та,

що зігріває);
ІІ рівень: подружжя богів неба і землі – Папай (бог грому, усіх небесних світил) та його дружина Апі (богиня землі).

Слайд 37

Скіфська культура
ІІІ рівень богів - культ богів-героїв:
Гойтосір (Аполлон)

– захисник спільноти,
Аргімпаса (Афродіта) – богиня родючості, захисниця людей і тварин,
Арей – божество воєнної вдачі,
Тагімсад – покровитель воїнів, втілення царської влади.

Слайд 38

Скіфська культура
Художнім досягненням скіфської доби є так званий «звіриний стиль»

Слайд 39

Скіфська культура
Найвідоміші у світі такі скіфські артефакти:
1) скіфська пектораль;

Слайд 40

Скіфська культура
2) золотий гребінь з кургану Солоха Запорізької обл.;

Слайд 41

Скіфська культура
3) срібні вази з позолотою з Чортомлицького й Гайманового курганів

та кургану Солоха.

Слайд 42

Сармати
Сармати – іраномовні племена, споріднені зі скіфами, з’явилися з уральсько-поволзьких степів.

Слайд 43

Сармати
На українські землі прийшли сармати, які витіснили скіфську культуру. Це були

споріднені зі скіфами племена (Геродот писав про їх походження від шлюбу скіфів з амазонками). Головним досягненням сарматської культури став розвиток військової ідеології, культ меча, вогню, коня.

Слайд 44

Сармати
У художній сфері надбанням сарматів став новий звіриний стиль. Визначними пам’ятками

цього мистецтва є комплекс золочених предметів та прикрас, виявлених у могилі-кургані сарматського вельможі біля м. Азова, а також золоті прикраси з могили цариці в кургані Хохлач на Подонні (Новочеркаський скарб).

Слайд 45

Сармати
Релігія та мистецтво сарматів:
Обожнювали сили природи, мали культ богині-матері Астарти, покровительки

коней. Вірили в очисну силу вогню. Особливою магією наділяли дзеркало.

Астарта (Данте Габріель Россетті, 1877 рік)

Слайд 46

Держави-міста у Північному Причорномор’ї (7-2 ст. до н.е.)
Тіра (Бєлгород-Дністровський),
Ольвія (біля

Миколаєва),
Херсонес (тепер Севастополь),
Пантікапей (Керч),
Фанагорія (на Таманському п-ві),
Керкініда (Євпаторія),
Теодосія (Феодосія).

Слайд 47

Царський курган у Пантікапеї

Слайд 48

Держави-міста у Північному Причорномор’ї
У полісах була розвинена архітектура: житлові будинки об’єднані

в квартали, вулиці вимощені бруківкою, існував водогін, каналізація, велика кількість колонад, храмів, були театри, школи, скульптура, впроваджувалась своя грошова система. Високого рівня набули ремесла: ткацтво, різьбярство, кушнірство, гончарство, ювелірне мистецтво.

Слайд 49

Ольвія.Фасад храма Аполона

Слайд 50

Держави-міста у Північному Причорномор’ї
Греки-колоністи просувалися углиб краю, шукаючи багатств і ринків

збуту. Залишки від храму Діоніса знайдені на Полтавщині. Грецькі впливи позначились у художньо-мистецькій сфері українців (прагнення прикрасити, декорувати одяг, житло, у народній музиці).

Слайд 51

Антична кераміка

Слайд 52

Держави-міста у Північному Причорномор’ї
В умовах утвердження військово-політичної могутності Риму, господарство України

включається в економічну систему античного світу, інтенсивно розвивається хліборобство, хатні промисли, ремесла, збільшується кількість населення.

Слайд 53

Наслідки впливу античної цивілізації
1) у ході колонізації на місцевий ґрунт було

перенесено демократичний полісний устрій, що сприяло становленню державотворчої традиції на території сучасної України.

Слайд 54

Наслідки впливу античної цивілізації
2) грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню

прогресивні технології землеробства та ремесла, а й активно залучили його до товарно-грошових відносин.

Слайд 55

Наслідки впливу античної цивілізації
3) виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації

Причорномор'я.
4) різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури.

Історія української культури. Культура первісного суспільства

Содержание

Мета і завданняРозкрити сутнісні ознаки й періодизацію первісної культури України;Охарактеризувати архаїчні

План1. Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України.2. Архаїчні культури на

Сутнісні ознаки первісної культури - привласнювальний тип господарства;- синкретизм (нерозчленованість);- образно-чуттєве

Сутнісні ознаки первісної культури Анімізм (від лат. аnima - душа) -

Сутнісні ознаки первісної культури Тотемізм - віра у надприродну спорідненість людських

Сутнісні ознаки первісної культури Фетишизм (від португ. feitico - амулет, магічна

Сутнісні ознаки первісної культури Магія (від грецьк. mageia - чаклунство, ворожба)

Сутнісні ознаки первісної культури Магія поділяється на шість видів: виробничу, лікувальну,

Періодизація1. Кам’яний вік ( 150 тис. рр. до н. е. -

Періодизація2. Мідний вік або енеоліт (4 – 3 тис. рр. до

Архаїчні культуриЛюдина почала жити на території України мільйон років до н.

Архаїчні культуриМізинська стоянка1905 р- розкопки в с. Мізин на ЧернігівщиніСтоянка датується

Архаїчні культурипримітивні крем’яні та кістяні знаряддя праці (наконечники, різці, рубила); будували

Доба мезоліту мисливський привласнювальний тип господарювання; використання луку і стріл; розвивається

Доба неолітуУ цей період відбувається перехід людей до відтворюючого типу господарства

Доба міді (енеоліту)У цей період (4 тис. рр. до н. е.)

Доба міді (енеоліту) 2. Лісова та лісостепова культурна зона, середньостогівська культура.

Трипільська культура землеробство; скотарство (велика рогата худоба); перехід від мотичного

Трипільське поселення

Вірування тріпільців Релігія: політеїзм, анімізм і фетишизм. Тріпільці вклонялися: Богині-Матері (

Кераміка тріпільців посуд, дитячі іграшки, моделі жител, човнів, возів, антропоморфні та

Кераміка тріпільців

Доба бронзи (ІІІ-І тис. до н.е.) - відбулися етнічно-культурні зрушення,

Доба бронзи- розвивається металургія бронзи, з’являється значна кількість металевих знарядь

І тис. до н.е.На межі бронзового й залізного віку (І

КіммерійціКіммерійці одні з перших оволоділи залізом; Для релігійних вірувань кіммерійців

Скіфська культураСкіфи ─ кочові іраномовні племена скотарів,що витіснили кімерійців та розселилися

Скіфська культура залишила велику кількість царських поховань-курганів, найвідоміші з яких: могила

Скіфська культура Столиця скіфів ─ Кам’янське городище на Дніпрі.

Скіфська культура Виявлені також залишки могутніх городищ: Пастирське городище на Черкащині,

Скіфська культура Держава скіфів – це величезна поліетнічна імперія від Дунаю