Презентація за темою:“Срібна доба”російської поезіі”. Анна Ахматова Підготувала Буга Любов Петрівна, вчитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №1 м. Монастирище

Содержание

Слайд 2

Шлях символістів виявився трагічним. У голодному Петрограді загинув О. Блок; В’ячеслав

Шлях символістів виявився трагічним. У голодному Петрограді загинув О. Блок; В’ячеслав

Іванов, що проголосив: “Світ прекрасний! Людина вільна!”, емігрував і сповив свою свободу рясою католицького священнослужителя; гіркого хліба еміграції скуштував Д. Мережковський.
Криза символізму 1910-1911 рр породила нову поетичну школу – акмеїзм . У своїй творчості акмеїсти спиралися на минуле та культуру.
- Що таке акмеїзм?
- Туга за світовою культурою.
Осип Мандельштам
Слайд 3

Акмеїзм (“акме” – грец. “ясність”, “вершина”)

Акмеїзм (“акме” – грец. “ясність”, “вершина”)

Слайд 4

Горенко Анна Андріївна (Ахматова) (1889-1966) Поетеса Письменник Літературознавець Літературний критик Перекладач

Горенко Анна Андріївна (Ахматова) (1889-1966)

Поетеса
Письменник
Літературознавець
Літературний критик
Перекладач

Я була тоді з моїм народом,

там, де мій народ, на нещастя, був
Слайд 5

Батьки Андрій Антонович Горенко. Інна Еразмівна Стогова. Ахматова ,М.С.Гумільов , син Лев

Батьки

Андрій Антонович Горенко.

Інна Еразмівна Стогова.

Ахматова ,М.С.Гумільов , син Лев

Слайд 6

Могила Анни Ахматової Памятник Анні Ахматовій в Одесі Надпис на пам”ятнику:

Могила Анни Ахматової

Памятник Анні Ахматовій в Одесі

Надпис на пам”ятнику: "Здесь в глубине

аллеи находился дом, где родилась Анна Андреевна Ахматова (Горенко) - русский поэт 1889-1989".

Пам”ятник Миколі Гумільову, Анні Ахматовій і Леву Гумільову в Бежецьку

Меморіальна дошка в Севастополі

Слайд 7

Реквієм - «З латинського тексту« Requem aeternam dona eis, Domine »-«

Реквієм -

«З латинського тексту« Requem aeternam dona eis, Domine »-« Вічний

спокій даруй їм, Господи »- заупокійна меса.
Католицьке богослужіння за померлого,
а також траурний музичний твір.
Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Вступление Это было, когда улыбался Только мёртвый, спокойствию рад. И ненужным

Вступление

Это было, когда улыбался
Только мёртвый, спокойствию рад.
И ненужным привеском болтался
Возле

тюрем своих Ленинград.
И когда, обезумев от муки,
Шли уже осуждённых полки
И короткую песню разлуки
Паровозные пели гудки,
Звёзды смерти стояли над нами,
И безвинная корчилась Русь
Под кровавыми сапогами
И под шинами чёрных марусь.
Слайд 11

Тихо льётся тихий Дон, Жёлтый месяц входит в дом. Входит в


Тихо льётся тихий Дон,
Жёлтый месяц входит в дом.
Входит в шапке

набекрень.
Видит жёлтый месяц тень.
Эта женщина больна,
Эта женщина одна.
Муж в могиле, сын в тюрьме,
Помолитесь обо мне.
Слайд 12

Приговор И упало каменное слово На мою ещё живую грудь. Ничего,

Приговор

И упало каменное слово
На мою ещё живую грудь.
Ничего, ведь

я была готова,
Справлюсь с этим как-нибудь.
У меня сегодня много дела:
Надо память до конца убить,
Надо, чтоб душа окаменела,
Надо снова научиться жить.
А не то… Горячий шелест лета
Словно праздник под моим окном.
Я давно предчувствовала этот
Светлый день и опустелый дом.
Слайд 13

Уже безумие крылом Души накрыло половину, И поит огненным вином, И


Уже безумие крылом
Души накрыло половину,
И поит огненным вином,
И манит в

чёрную долину.
И поняла я, что ему
Должна я уступить победу,
Прислушиваясь к своему
Уже как бы чужому бреду.
И не позволит ничего
Оно мне унести с собою
(Как ни упрашивай его
И как не докучай мольбою):
Слайд 14