Безпеки

події, явища і процеси незалежно від форми їхнього представлення.
Інформація – це відомості, які є об’єктом зберігання, передавання і оброблення.

Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформа­ційних технологій; несанкціоноване розповсюджен­ня, використання і порушення цілісності, конфіде­нційності та доступності інформації. (ЗУ “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”)

Інформаційна безпека – це стан захищеності інформації та інфраструктури, що її підтримує, від випадкових або навмисних дій природного або штучного характеру, які можуть завдати неприйнятного збитку суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, власникам і користувачам інформації та інфраструктури.

інтересів цих суб'єктів, пов’язаних з використанням інформаційних систем (ІС).
Загрози інформаційній безпеці – це зворотна сторона використання інформаційних технологій.

Найслабша ланка ІБ - людина

Інформаційна безпека ІС залежить не тільки від комп’ютерів, але й від інфраструктури, що її підтримує, до якої можна віднести системи електро-, водо- і теплопостачання, кондиціонери, засоби комунікацій і, звичайно, обслуговуючий персонал.

У визначені ІБ : « … неприйнятні втрати… » ??????

задачі ІБ:
забезпечення доступності інформації;
забезпечення цілісності інформації;
забезпечення конфіденційності інформації;
забезпечення вірогідності інформації;
забезпечення юридичної значимості інформації, представленої у вигляді електронного документа;
забезпечення невідстежуваності дій користувача

прийнятний час.
Цілісність – це властивість інформаційного об’єкта зберігати свою структуру і/або зміст у процесі передавання і зберігання.
Цілісність буває двох видів:
статична (тобто незмінність інформаційних об’єктів) ;
динамічна (стосується коректного виконання складних дій (транзакцій)
Конфіденційність – це властивість інформації бути доступною тільки обмеженому колу користувачів інформаційної системи, в якій циркулює дана інформація.

що є її джерелом, або тому об’єкту, від якого ця інформація прийнята.
Юридична значимість – це властивість інформації, представленої у вигляді електронного документа, мати юридичну силу.
Невідстежуваність – це здатність користувача робити деякі дії в інформа-ційній системі непомітно для інших об'єктів.
Існує кілька шляхів вирішення проблеми неможливості стеження:
заборона за допомогою законодавчих актів будь-якого тотального стеження за користувачами інформаційних систем;
застосування криптографічних методів для підтримки неможливості слідкування.

функціонування інформаційної системи шляхом впливу на інформаційні канали, канали сигналізації, керування і віддаленого завантаження баз даних, комутаційного устаткування, системного і прикладного програмного забезпечення;
несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів і від намагань використання ресурсів мережі, що призводять до витоку даних, порушення цілісності мережі й інформації, зміни функціонування підсистем розподілу інформації, доступності баз даних;
руйнування засобів захисту, що вбудовуються, і зовнішніх засобів;
неправомірних дій користувачів і обслуговуючого персоналу мережі.

оброблення і передавання мережею;
підтвердити дійсність об’єктів даних і користувачів (автентифікація сторін, що встановлюють зв’язок);
знайти і попередити порушення цілісності об’єктів даних;
захистити технічні пристрої і приміщення;
захистити конфіденційну інформацію від витоку і від вбудованих електронних пристроїв знімання інформації;
захистити програмні засоби від під’єднання програмних закладок і вірусів;
захистити від несанкціонованого доступу до інформаційного ресурсу і технічних засобів мережі, зокрема, до засобів керування, щоб запобігти зниженню рівня захищеності інформації і самої мережі в цілому;
організувати заходи, що спрямовані на забезпечення збереження конфіденційних даних.

найважливіших аспектів інтегральної безпеки, на якому б рівні ми не розглядали останню – національному, галузевому, корпоративному або персональному.

При аналізі проблематики, пов’язаної з інформаційною безпекою, необхідно зважати на специфіку даного аспекту безпеки, яка полягає в тому, що ІБ є складовою частиною інформаційних технологій, – галузі, що розвивається безпрецедентно високими темпами. Сучасна технологія програмування не дозволяє створювати безпомилкові програми, що не сприяє швидкому розвитку засобів забезпечення ІБ.

Збільшення кількості атак – це не найбільша неприємність. Гірше те, що постійно виявляються нові вразливі місця в програмному забезпеченні і, як наслідок, з’являються нові види атак.
У таких умовах системи ІБ повинні мати можливість протистояти різноманітним атакам, як зовнішнім, так і внутрішнім, атакам автома-тизованим і скоординованим.

програмування, випробуваним методом боротьби зі складністю систем. В ІБ не віддзеркалився.
Метод боротьби зі складністю спирається на принцип “Divide et impera” – “розділяй і володарюй”

Захист інформації – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення інформаційної безпеки.

Поняття рівня деталізації важливе для систематичного розгляду складних систем, представлених в ієрархічному вигляді. Саме по собі воно дуже просте: якщо черговий рівень ієрархії розглядається з рівнем деталізації n>0, то наступний – з рівнем (n-1). Об’єкт з рівнем деталізації 0 вважається атомарним.

Грані ІБ в контексті об’єктно-орієнтованого підходу
законодавчі заходи забезпечення інформаційної безпеки;
адміністративні заходи (накази та інші дії керівництва організацій, пов’язаних з інформаційними системами, що захищаються);
організаційні (процедурні) заходи (заходи безпеки, орієнтовані на людей);
інженерно-технічні заходи.

Системи ІБ є досить складними, що потребують деталізації.

закони, застосовні до організацій, що мають в своєму розпорядженні інформаційні системи.

Рівні деталізації

На першому рівні деталізації визначаються сервіси і користувачі, або, інакше кажучи, здійснюється поділ на клієнтську і серверну частину

На другому рівні деталізації ще не описується внутрішня структура ІС організації і деталі Internet. Констатується тільки існування зв’язку між цими мережами, наявність в них користувачів, а також внутрішніх та зовнішніх сервісів без опису їхнього змісту

сукупність спеціальних установ, засобів, методів і заходів, що забезпечують захист інформації від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Безпека інформації може бути забезпечена лише при комплексному використанні всього арсеналу наявних засобів захисту в усіх структурних елементах виробничої системи і на всіх етапах технологічного циклу обробки інформації
Система захисту інформації – єдиний цілісний механізм методів, засобів та заходів щодо ІБ, що повинен контролюватися, оновлюватися і доповнюватися.

Захист інформації повинен бути (вимоги):
неперервним. Ця вимога виникає з того, що зловмисники тільки і шукають можливість, як би обійти захист інформації, що цікавить їх;
плановим. Планування здійснюється шляхом розробки кожною службою детальних планів захисту інформації у сфері її компетенції з урахуванням загальної мети підприємства (організації);
цілеспрямованим. Захищається тільки те, що повинно захищатися в інтересах конкретної мети, а не все підряд;
конкретним. Захисту підлягають конкретні дані, що об’єктивно вимагають охорони, втрата яких може заподіяти організації певний збиток;

доступу його необхідно перекривати, де б він не проявився, розумними і достатніми засобами, незалежно від характеру, форми і виду інформації;
комплексним. Для захисту інформації повинні застосовуватися всі види і форми захисту в повному обсязі. Неприпустимо застосовувати лише окремі форми чи технічні засоби. Комплексний характер захисту виникає з того, що захист – це специфічне явище, що є складною системою нерозривно взаємопов’язаних і взаємозалежних процесів, кожний з яких, у свою чергу, має безліч різних сторін, властивостей, тенденцій.

Захист інформації повинен бути (продовження) :

діяльності;
бути різноманітною за використовуваними засобами, багаторівневою з ієрархічною послідовністю доступу;
бути відкритою для зміни і доповнення заходів забезпечення безпеки інформації;
бути нестандартною, різноманітною. Вибираючи засоби захисту не можна розраховувати на непоінформованість зловмисників щодо її можливостей;
бути простою для технічного обслуговування і зручною для експлуатації користувачами;
бути надійною. Будь-які несправності технічних засобів є причиною появи неконтрольованих каналів витоку інформації;
бути комплексною, мати цілісність, що означає, що жодна її частина не може бути вилучена без втрат для всієї системи.

прав користувачів на доступ до певних видів інформації;
надання користувачу мінімальних повноважень, необхідних йому для виконання дорученої роботи;
зведення до мінімуму кількості спільних для декількох користувачів засобів захисту;
облік випадків і спроб несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації;
забезпечення оцінювання ступеня конфіденційної інформації;
забезпечення контролю цілісності засобів захисту і негайне реагування на вихід їх з ладу.

вимоги яких є обов'язковими в рамках сфери їх дій;
організаційне забезпечення. Мається на увазі, що реалізація захисту інформації здійснюється певними структурними одиницями – такими, як служба захисту документів; служба режиму, допуску, охорони; служба захисту інформації технічними засобами; інформаційно-аналітична діяльність і ін.;
апаратне забезпечення. Передбачається широке використання технічних засобів як для захисту інформації, так і для забезпечення діяльності власне СЗІ;
інформаційне забезпечення. Воно містить у собі відомості, дані, показники, параметри, які лежать в основі розв’язання задач, що забезпечують функціонування системи. Сюди можуть входити як показники обліку, зберігання, так і системи інформаційного забезпечення розрахункових задач різного характеру, пов’язаних з діяльністю служби забезпечення безпеки;

і розрахункові програми, що забезпечують оцінювання наявності і небезпеки різних каналів витоку і шляхів несанкціонованого проникнення до джерел конфіденційної інформації;
математичне забезпечення. Припускає використання математичних методів для різних розрахунків, пов’язаних з оцінюванням небезпеки технічних засобів зловмисників, зон і норм необхідного захисту;
лінгвістичне забезпечення. Сукупність спеціальних мовних засобів спілкування фахівців і користувачів у сфері захисту інформації;
нормативно-методичне забезпечення. Сюди входять норми і регламенти діяльності органів, служб, засобів, які реалізують функції захисту інформації, різного роду методики, що забезпечують діяльність користувачів при виконанні своєї роботи в умовах жорстких вимог захисту інформації

і засоби діяльності, що узгоджуються за місцем і часом, залежно від умов.
Система безпеки – це організована сукупність спеціальних установ, служб, засобів, методів і заходів, що забезпечують захист життєво важливих інтересів особистості, підприємства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Задовольнити сучасні вимоги до забезпечення безпеки підприємства може тільки система безпеки