Катерина Білокур – майстер народного декоративного живопису

Сентябрь 5, 2022

Главная
Алгебра
Катерина Білокур – майстер народного декоративного живопису

Содержание

2. «Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до
3. Дитинство і юність Точна дата народження невідома. Дослідники називають дату 25 листопада. Батько, Василь Йосипович Білокур,
4. Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугіль. Малювала декорації для драмгуртка,
5. Восени 1934 року робить спробу втопитися в річці Чумгак, внаслідок чого застуджує ноги. Після цієї спроби
6. Творчий злет Навесні 1940 року Катерина чує по радіо пісню «Чи я в лузі не калина
7. 1944 — Богданівку відвідує директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва Василь Нагай. Пропонує Катерині виставку
8. «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!» (П.
9. Навесні 1961 року до болю в ногах додається сильний біль у шлунку. Домашні лікувальні засоби не
10. Є представницею так званого «наївного мистецтва» — групи художників, що не здобули академічної освіти, проте стали
12. Скачать презентацию

Слайд 2

«Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася,

наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю во всю шир мого таланту!»

Слайд 3

Дитинство і юність
Точна дата народження невідома. Дослідники називають дату 25 листопада.

Батько, Василь Йосипович Білокур, був заможною людиною. Крім Катерини у сім'ї були два сини — Григорій і Павло.
У віці 6—7 років Катерина навчилася читати. На сімейній раді було вирішено не віддавати дівчину до школи, щоб зекономити на одязі та взутті. Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займатися.

Слайд 4

Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та

вугіль. Малювала декорації для драмгуртка, створеного сусідом і родичем Білокурів — Микитою Тонконогом. Пізніше Катерина також грала на сцені цього театру.
У технікум Катерину не приймають через відсутність документа про закінчення семирічки.
1928 року дізналася про набір студентів у Києвський театральних технвкум і вирішує спробувати свої сили. Але ситуація повторюється: їй знову відмовляють з тієї ж причини.

Слайд 5

Восени 1934 року робить спробу втопитися в річці Чумгак, внаслідок чого застуджує ноги.

Після цієї спроби батько з прокльонами згоджується на заняття доньки малюванням.

Слайд 6

Творчий злет
Навесні 1940 року Катерина чує по радіо пісню «Чи

я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко. Звертається до співачки з листом, заадресувавши його:«Київ, академічний театр, Оксані Петрусенко».

Слайд 7

1944 — Богданівку відвідує директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва Василь Нагай.

Пропонує Катерині виставку і закупити картини. Саме завдяки йому Музей українського народного декоративного мистецтва має найкращу колекцію робіт Білокур.
1949 — Катерина Білокур стає членом Спілки художників України.
1951 — нагороджена орденом Знак Пошани, одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України.
1956 — одержує звання Народного художника України.

Слайд 8

«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити

про неї цілий світ!» (П. Пікассо)

Слайд 9

Навесні 1961 року до болю в ногах додається сильний біль у шлунку. Домашні лікувальні

засоби не допомагають, а в богданівській аптеці немає необхідних ліків.
На початку червня 1961 року помирає мати художниці. Того ж року Катерину Білокур відвозять до Яготинської районної лікарні. 10 червня їй роблять операцію, яка нічим не допомагає. У той же день художниця помирає.

Слайд 10

Є представницею так званого «наївного мистецтва» — групи художників, що не здобули академічної

освіти, проте стали частиною загального художнього процесу.