Народ Кечуа

Сентябрь 11, 2022

Главная
Алгебра
Народ Кечуа

Содержание

2. Район поширення народу Кечуа
3. Кечуа, кічу, індіанський народ в Перу, Болівії, Еквадорі, на північному заході Аргентини і півночі Чилі. З
4. Найдавніші землеробські культури середньої області Андського нагір*я до інкського періоду(чавун X-VI ст. до н.е., паркас і
5. Союз кечуа на чолі з племенем інків(самоназва інкачуна)остаточно сформувався у 1438р., коли вони розгромили племена чанків.
6. Заняття Основне заняття - террасне зрошуване землеробство (картопля та інші бульбові культури, зернові типу проса -
7. Кечуа першими з індіанців Америки приручили ламу і альпака,використовували їх як в*юних тварин. Розводили вони також
8. Уже в до інкських період в Андах широкого розвитку набули домашні промисли і ремесла. Общинники самі
9. Різноманітним було і будівництво. У інків доволі чітко розрізнялась сільська і міська архітектура. На узбережжі будівельним
10. . У гірських районах будівельним матеріалом був камінь. У сільській місцевості переважало однокамерне житло,двосхилий дах якого
11. Коріканча — вид з ріки.
12. фортеця Олянтайтамба
13. Держава інків простягалася з півночі на південь більш ніж на 4 тис.км. Для зв*язку різних областей
14. Сільська громада, в основному ендогамних, управляється виборним старійшиною і його помічником (варайок). Шлюб неолокальним. Поселення в
15. Одяг Кечуа
16. Традиційний чоловічий одяг - короткі штани до колін, коротка куртка і пончо із домотканої вовни. Головний
17. Традиції Серед традиційних ритуалів найбільше значення має свято очищення зрошувальних каналів. Зберігаються шанування гірських вершин, матері-землі
20. Мова та релігія В країні 3 державні мови — іспанська, кечуа та аймара. В цілому іспанською
21. Мови Мови кечуа є спадкоємцями мови імперії інків, яка сформувалася на території сучасного Перу і досягла
22. На мовах кечуа говорять бл. 8,5 млн. Чоловік (за деякими даними, до 13 млн.). Центральний, або
24. Скачать презентацию

Слайд 2

Район поширення народу Кечуа

Слайд 3

Кечуа, кічу, індіанський народ в Перу, Болівії, Еквадорі, на північному заході

Аргентини і півночі Чилі. З майже 13 млн кечуа 7 млн проживає в Перу,понад 2,2млн в- Болівії,стільки ж - в Еквадорі. Належить до американської підраси великої монголоїдної раси,а мова кучеа належить до андо-екваторіальної групи індіанських мов. Писемність на основі латинського алфавіту.

Слайд 4

Найдавніші землеробські культури середньої області Андського нагір*я до інкського періоду(чавун

X-VI ст. до н.е., паркас і наска VIст до н.е.,мочіка і тіаунака-VI-Xст.,чіму-XI-XVст.,у долині Куско-культура Чінапата-VI-XIIIст.)засвідчують давність традицій,на яких сформувалась культура кечуа інкської доби.

Слайд 5

Союз кечуа на чолі з племенем інків(самоназва інкачуна)остаточно сформувався у 1438р.,

коли вони розгромили племена чанків. Саме цього року почалася діяльність восьмого правителя,який одержав ім.*я Пачакуті(реформатор:той,хто здійснив переворот). Він правив до 1471. Реформи Пачакуті перетворили союз племен інків у централізовану державу з 6 млн населення. Інки підкорили собі всю область від Анд до Південної Колумбії(р.Анкасмайю)до Середнього Чилі(р. Ріо-Мауле)

Слайд 6

Заняття
Основне заняття - террасне зрошуване землеробство (картопля та інші бульбові

культури, зернові типу проса - кіноа, в долинах - кукурудза, ячмінь, пшениця). Основне знаряддя - чакітаклья - заступ з поперечним виступом для ноги; в долинах застосовується примітивний плуг. В горах велике значення має скотарство (лама, альпака, в колоніальний період - вівці). До появи вантажівок в середині XX століття лама мала велике транспортне значення. Серед народних ремесел поширено виробництво тканин: у горах - з вовни, в долинах - з бавовни. Прядінням займаються чоловіки, жінки і діти, тчуть зазвичай чоловіки. Поширений примітивний ткацький верстат. Розвинені вичинка фетрових капелюхів, плетіння капелюхів типу панами, виробів з тростини, виготовлення ліпної кераміки, калебас, золотих і срібних прикрас, різьблення по дереву.

Слайд 7

Кечуа першими з індіанців Америки приручили ламу і альпака,використовували їх як

в*юних тварин. Розводили вони також індиків і морських свинок. У горах полювали на вігонів,яких заганяли в загони,стригли шерсть і відпускали. У високогірного населення навіть виникло тваринництво. Податки державі,знаті і жрецтву вони платили продуктами скотарства.

Слайд 8

Уже в до інкських період в Андах широкого розвитку набули домашні

промисли і ремесла. Общинники самі собі виготовляли керамічні вироби. В інкський період домашні промисли розвинулись у високоспеціалізовані самостійні ремесла. Держава володіла мідними і олов*яними рудниками. НА цій основі склалася металургія бронзи. Водночас формувалися ремісничі професії. Інки по всій країні збирали найкращих майстрів і звозили їх до своєї столиці-м.Куско. Тут ремісники жили в окремому кварталі і працювали на знать,храми,жерців за певну винагороду.

Слайд 9

Різноманітним було і будівництво. У інків доволі чітко розрізнялась сільська і

міська архітектура. На узбережжі будівельним матеріалом була невипалена цегла. Тут навіть фортецю Парамонга було споруджено з невипаленої цегли.

Слайд 10

. У гірських районах будівельним матеріалом був камінь. У сільській місцевості

переважало однокамерне житло,двосхилий дах якого настеляли снопами соломи чи очерету . На узбережжі переважав плоский дах. Вікна і двері житла завішували циновками,а всередині влаштовували відкрите вогнище. Житла впритул розміщували довкола площі і утворювали спільний замкнутий двір. Храми,палаци,урядові установи,житло знаті та цілі міські квартали будували з тесаних,старанно підігнаних кам*яних блоків. Кам*яні споруди інків збереглися до наших днів . Так,у м.Куско зберігся колишній храм Сонця(Коріканча),залишки фортеці Саксауама зі стінами заввишки 18м,що височіла над Куско,а неподалік від столиці було споруджено фортецю Олянтайтамба

Слайд 11

Коріканча — вид з ріки.

Слайд 12

фортеця Олянтайтамба

Слайд 13

Держава інків простягалася з півночі на південь більш ніж на

4 тис.км. Для зв*язку різних областей країни зі столицею інки розбудували систему брукованих кам*яними плитами доріг зпостійними військовими постами,мостами,переправами і тунелями. Ширина таких доріг коливалась у межах 3,5-4,5м,підйоми і спуски влаштували у вигляді сходів. Широко інки використовували й водні засоби сполучення,зокрема плоти з брусів легкого дерева та човни з в*яванок очерету. На них інки плавали до західного узбережжя Мексики та до островів Полінезії

Слайд 14

Сільська громада, в основному ендогамних, управляється виборним старійшиною і його помічником

(варайок). Шлюб неолокальним. Поселення в долинах купчасті, в горах - розкидані. Житло сирцевої, прямокутне, з двосхилим дахом. Житлом служить одна велика кімната, в інших приміщеннях - комори

Слайд 15

Одяг Кечуа

Слайд 16

Традиційний чоловічий одяг - короткі штани до колін, коротка куртка і

пончо із домотканої вовни. Головний убір - крислатий фетровий капелюх з неглибокою тулією, під яку часто надаватися в'язаний шолом (чульо).Жінки носять кілька спідниць з кольоровою облямівкою, причому нижня спідниця довшою верхніх, вовняну шаль сколюватися на грудях великою срібною брошкою. Прикраси - з металу, каменю, кістки, раковин. Більшість кечуа ходять босоніж або носять шкіряні сандалі.

Слайд 17

Традиції
Серед традиційних ритуалів найбільше значення має свято очищення зрошувальних каналів. Зберігаються

шанування гірських вершин, матері-землі Пачамама, шаманізм, жертвопринесення при польових роботах, будівництві будинку і т. Д. У фольклорі - поєднання місцевих (наприклад, історії про трикстере-лисиці) і європейських сюжетів; мілленаристські ідеологія відображена в міфі про Інкаррі ("Інка-цар"), який повинен ожити і знищити європейських прибульців. На основі музичних традицій кечуа і аймара склалася отримала світову популярність сучасна музика уайно.

Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

Мова та релігія
В країні 3 державні мови — іспанська, кечуа та аймара. В цілому іспанською

володіють 77 % населення, та доля ця постійно зростає. Болівійська іспанська сильно відрізняється від іспанської, яку знають в інших країнах Латинської Америки, оскільки містить велику кількість індіанських слів та висловів. Більшість іспаномовних болівійців є двомовними, вони знають іспанську та одну з індіанських мов — кечуа, аймара чи гуарані. Індіанці також між собою спілкуються рідною мовою, у містах же розмовляють іспанською. Разом у Болівії 39 % населення є двомовними, й 3 % — тримовними.
Більшість населення Болівії — католики. Індіанці частково зберігають свої традиційні релігії. В країні також близько 16 % протестантів — це в первую чергу баптисти,методисти й адвентисти сьомого дня. Німці переважною більшістю менноніти.

Слайд 21

Мови
Мови кечуа є спадкоємцями мови імперії інків, яка сформувалася на

території сучасного Перу і досягла найвищої могутності в 15 в. Як особливий (нині вимерлий) мова зазвичай розглядається класичний кечуа - мова правителів інської імперії. Інки швидко поширювалися на сусідні регіони і асимілювали місцеві індіанські племена. Пізніше, в процесі іспанської колонізації, кечуа - мова інків - виявився для індіанців Андського нагір'я засобом самоіндентіфікаціі (незалежно від їх етнічної приналежності), а для іспанців - зручним засобом спілкування з індіанцями.

Слайд 22

На мовах кечуа говорять бл. 8,5 млн. Чоловік (за деякими даними,

до 13 млн.). Центральний, або южноболівійскій кечуа - найбільший за кількістю носіїв індіанський мову Америки: на нього говорять більше 3,6 млн. Чоловік. Інші найбільші мови кечуа - шматки в південному Перу (близько 1,25 млн. Носіїв; цей варіант кечуа користується найбільшим престижем, так як в м.Куско знаходилася столиця імперії інків), Аякучо в південній Перу (близько 1 млн.), Чимборасо в Еквадорі (близько 1 млн.) (всього на еквадорських мовах кечуа говорить більше 40% населення цієї країни), Анкаш в центральному Перу (близько 800 тис.). Кечуа має статус офіційної мови в Болівії і Перу (поряд з іспанським). У деяких районах є значна кількість одномовних носіїв кечуа, але більше поширене кечуа-іспанське двомовність (у ряді місць також кечуа-аймара-іспанське тримовність). Мовами кечуа володіють також носії ряду дрібних індіанських мов.