Особливості професійної підготовки вчителя-філолога у вищих навчальних закладах

Содержание

Слайд 2

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ Кількість кредитів ECTS: 1,5 Модулів: 3 + (навчальний

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Кількість кредитів ECTS: 1,5
Модулів: 3 + (навчальний  проект)
Змістових модулів: 2
Загальна

кількість годин: 54

Обов'язкова
1 семестр
Лекції : 18 год.
Семінари: 6 год.
Практичні: 4 год.
Колоквіум: 2 год.
Самостійна робота: 22 год.
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання: 6 год.
МКР (ІЗ) – 2 год.
Вид контролю: залік

Слайд 3

Оцінювання навчальних досягнень Відвідування занять – 15 балів Участь в семінарсько-практичних

Оцінювання навчальних досягнень

Відвідування занять – 15 балів
Участь в семінарсько-практичних заняттях

– 15 балів
Підготовка завдань для самостійної роботи студента (СРС) – 15 балів
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – 25 балів
Модульна контрольна робота – 20 балів
Залік-колоквіум – 10 балів
Усього: 100 балів
БОНУС: 20 балів
Слайд 4

Графік навчання з модулю 1. Лекції – 7 пар (1,2,3,5,6,7,8) 2.

Графік навчання з модулю

1. Лекції – 7 пар (1,2,3,5,6,7,8)
2. Лекція –

практикум – 1 пара (4)
3. Модульна контрольна робота – 1 пара (9)
4. Практичні – 2 пари (10, 12). Захист ІНДЗ.
5. Семінари – 3 пари (11, 13, 14). Захист ІНДЗ.
6. Колоквіум – 1 пара (15). Захист бонусних завдань
7. Залік – 1 пара (16). Захист ІНДЗ,
Слайд 5

Самостійна робота з модулів Законспектувати навчальний матеріал за темами: “Система вищої

Самостійна робота з модулів

Законспектувати навчальний матеріал за темами:
“Система вищої

освіти України” - 2 год.
“Організація навчально-виховного процесу в ВНЗ” – 2 год.
“Структура педагогічної діяльності” – 3 год.
“Педагогічне спілкування” – 3 год.
(Фіцулв М.СМ. Вступ до педагогічної процесії: навч. Посібник. – 2003.- 136 с.
Підготувати ІНДЗ за обраною темою – 7 год.
Систематизувати інформаційний матеріал, що вивчався в курсі дисципліни “Вступ до спеціальності”, підготуватися до модульної контрольної роботи – 3 год.
Повторити основні дефініції дисципліни “Вступ до спеціальності”, підготуватися до модульної контрольної роботи – 2 год.
Слайд 6

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ 1 Підготовка міні-рефератів за темами: Історія Болонського процесу

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ 1

Підготовка міні-рефератів за темами:
Історія Болонського процесу
Історія підготовки бакалаврів,

магістрів.
Професіограма вчителя.
Основні правила та прийоми запам’ятовування навчального матеріалу.
Дистанційна освіта.
Шляхи підвищення швидкості читання.
Гігієна розумової праці студента.
Слайд 7

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ 2 Підготувати лекцію-презентацію за темою: Підготовка учителів іноземних мов (в окремих країнах)

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ 2

Підготувати лекцію-презентацію за темою:
Підготовка учителів іноземних мов (в

окремих країнах)
Слайд 8

Вимоги до підготовки мініреферату Умови підготовки завдання: об’єм реферату – 8-10

Вимоги до підготовки мініреферату

Умови підготовки завдання: об’єм реферату – 8-10 сторінок

формату А-4, комп’ютерний або рукописний варіант. Основні компоненти реферату: вступ (1 стор.), розділ 1 (2-3 підрозділу), висновки, список бібліографічних джерел та Інтернет ресурсів (4-6).
Слайд 9

Оформлення реферату Зміст Вступ Розділ 1.Сучасна вища освіта України 1.1 Структура

Оформлення реферату

Зміст
Вступ
Розділ 1.Сучасна вища освіта України
1.1 Структура вищої освіти України

1.2 Особливості ступеневої підготовки фахівців в університеті
1.3 Інтеграція вищої школи України в європейський освітній простір
Висновки
Список використаних джерел
Слайд 10

Вступ Актуальність теми. Предмет реферативного дослідження – Мета реферативного дослідження – проаналізувати дослідити визначити

Вступ

Актуальність теми.
Предмет реферативного дослідження –
Мета реферативного дослідження –
проаналізувати
дослідити
визначити

Слайд 11

Скласти глосарій з дисципліни “Вступ до спеціальності” (25-30 термінів). освіта (самоосвіта),

Скласти глосарій з дисципліни “Вступ до спеціальності” (25-30 термінів).

освіта (самоосвіта), професійна

освіта, виховання (самовиховання), навчання, професія, спеціальність, професіограма, компетенція, компетентність, педагогічна діяльність, самоудосконалення; педагогічна творчість, педагогічна майстерність майстерність, контроль, оцінка, оцінювання, НОП студента, знання, вміння, навички, бакалавр, магістр, моніторинг
Слайд 12

Приклад виконання завдання. 1). Факультатив - заняття, які можуть бути вибраними

Приклад виконання завдання.

1). Факультатив - заняття, які можуть бути вибраними студентами,

але є
необов’язковими тощо
(Профессиональное мастерство работника культуры: Учебное пособие. - М.: Издательство Московского государственного института культуры, 1994. – С.42)
Слайд 13

Бонусне завдання 1. Переклад документу з анг. мови 2. Творча робота

Бонусне завдання

1. Переклад документу з анг. мови
2. Творча робота “Мій університет

(мій факультет), “Моя група”: фотомонтаж, колаж, відеоролік, виставка фотографій, рисунки, тощо.
Робота може бути виконана творчою групою.
Слайд 14

План лекції ТЕМА 1. Сучасна система вищої педагогічної освіти України Україна

План лекції

ТЕМА 1. Сучасна система вищої педагогічної освіти України
Україна в Болонському

процесі: реалії та перспективи.
Система вищої освіти в Україні. Характеристика основних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр).
Професія, спеціальність, кваліфікація вчителя-філолога.
Компетентнісна модель вчителя-філолога. Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога.
Структура та зміст вищої філологічної та педагогічної підготовки в ВНЗ. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, магістра філології.
Слайд 15

Хронологія подій Болонського процесу. Етапи Болонського процесу Прийняття Великої Хартії Університетів

Хронологія подій Болонського процесу. Етапи Болонського процесу

Прийняття Великої Хартії Університетів —

Magna Charta Universitatum, (Bologna, 18.09.1988).
Прийняття Лісабонської Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні (Lisboa, 11.04.1997).
Прийняття Сорбонської декларації про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти (Paris, 25.05.1998).
Слайд 16

Генезис Болонського процесу 19 июня 1999 Болонья Италия 29 19 мая

Генезис Болонського процесу

19 июня 1999 Болонья Италия 29
19 мая 2001 33

Прага
18-19 сентября 2003 40 Берлин
19-20 мая 2005
45 Норвегия
16 - 19 травня 2007
Лондон
28-29 квітня 2009 року
Льовен/Лувен-ла-Ньов (Бельгія)
Слайд 17

Учасники Болонського процесу Албания, Андорра, Армения, Австрия, Азербайджан, Бельгия (фламандская и

Учасники Болонського процесу

Албания, Андорра, Армения, Австрия, Азербайджан, Бельгия (фламандская и французская

части), Босния и Герцеговина, Болгария, Хорватия, Кипр, Чешская Республика, Дания, Эстония, Финляндия, Франция, Грузия, Германия, Греция, Святейший престол\Ватикан, Венгрия, Исландия, Ирландия, Италия, Латвия, Лихтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдавия, Нидерланды, Норвегия, Польша, Португалия, Румыния, Российская Федерация, Сербия и Черногория, Словацкая Республика, Словения, Испания Швеция, Швейцария, «Бывшая Югославская Республика Македония», Турция, Украина и Соединенное Королевство.
Слайд 18

Основні положення Болонськоо процесу Создание единой схемы получения высшего образования Бакалавр

Основні положення Болонськоо процесу

Создание единой схемы получения высшего образования
Бакалавр (3-4)

- магистр (1-2) – доктор (3)
совместимость неуниверситетского и университетского секторов ВО
обеспечить возможность обучения в
течение всей жизни на основе применения более гибких учебных программ.
Слайд 19

Основні положення Болонського процесу Повышение качества высшего образования учреждение аккредитационных агентств Оценка качества стандарты транснационального образования

Основні положення Болонського процесу

Повышение качества высшего образования
учреждение аккредитационных агентств
Оценка

качества
стандарты транснационального образования
Слайд 20

Основні положення Болонськоо процесу Введение единой системы учета трудоемкости учебной работы

Основні положення Болонськоо процесу

Введение единой системы учета трудоемкости учебной работы
ECTS

- European Community Course Credit Transfer System
(Европейская система перезачета кредитов)
единица объема учебной нагрузки и измерения результатов обучения
Один кредит равен 36 академическим часам
Слайд 21

Основні положення Болонського процесу Расширение мобильности развитие механизмов признания иностранных документов

Основні положення Болонського процесу

Расширение мобильности
развитие механизмов признания иностранных документов об

образовании
измениние трудового и пенсионного законодательства
изменения в национальные законодательные акты, касающиеся трудоустройства иностранцев
Слайд 22

Основні положення Болонського процесу Обеспечение трудоустройства выпускников Для обеспечения признания квалификаций

Основні положення Болонського процесу

Обеспечение трудоустройства выпускников
Для обеспечения признания квалификаций

планируется повсеместное использование Приложения к диплому, рекомендованное ЮНЕСКО, Советом Европы и Европейской комиссией.
Слайд 23

Основні положення Болонського процесу Обеспечение привлекательности ев-ропейской системы образования Конкурентная борьба

Основні положення Болонського процесу

Обеспечение привлекательности ев-ропейской системы образования
Конкурентная борьба за

весьма прибыльный рынок образовательных услуг в последние годы значительно обострилась, и Европа хочет противостоять агрессивной политике, прежде всего, США и Австралии, в занятии рынков сбыта услуг в сфере образования
Слайд 24

Пріоритети Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) – до 2020 року Соціальний

Пріоритети Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) – до 2020 року

Соціальний вимір:

рівний доступ і закінчення навчання
Навчання впродовж життя
Працевлаштування
Студенто-центроване навчання і навчальна місія вищої освіти
Освіта, наука (дослідження) і інновація
Міжнародна відкритість
Мобільність
Багатовимірні інструменти прозорості
Слайд 25

Україна в Болонському процесі: пріоритетні напрями особистісна орієнтація вищої освіти; формування

Україна в Болонському процесі: пріоритетні напрями

особистісна орієнтація вищої освіти;
формування національних і

загальнолюдських цінностей;
створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;
постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;
Слайд 26

Тенденції розвитку перехід до ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу

Тенденції розвитку

перехід до ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу

задовольняти можливості особистості в здобутті певного кваліфікаційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;
формування мережі ВНЗ, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтересам особи та потреби кожної людини і держави в цілому;
підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання на протязі всього життя;
інтеграція вищої освіти України у міжнародне науково-освітнє співтовариство.
Слайд 27

Бакалавр (3-4 роки) Дошкільна освіта Початкова школа (початкова загальна освіта) Основна

Бакалавр
(3-4 роки)

Дошкільна освіта

Початкова школа (початкова загальна освіта)

Основна школа
(базова загальна середня

освіта)

Старша школа
(повна загальна середня освіта)

Бакалавр
(3-4 роки)

C
П
Е
Ц
І
А
Л
І
С
т

Молодший спеціаліст
(2-3 роки)

Спеціаліст (1-1,5)

Магістр (1-2)

Кандидат наук (2-3 роки)

Доктор наук
(3 роки)

А

А

D

А

D

А

А

D

D

D

D

Примітка: С – свідоцтво А – атестат D - диплом

D

Кваліфікований робітник
(1-3 роки)

А

С

Рис. 1. Структура освіти України на даний період.

С

Слайд 28

Система вищої освіти України (Higher Education) 2008/2009 Н. Р. МЕРЕЖА ВИЩИХ

Система вищої освіти України (Higher Education)

2008/2009 Н. Р.
МЕРЕЖА ВИЩИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НАЛІЧУЄ 881 ЗАКЛАДІВ УСІХ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ТА ФОРМ ВЛАСНОСТІ,
У ТОМУ ЧИСЛІ 184 УНІВЕРСИТЕТИ, 58 АКАДЕМІЙ, 125 ІНСТИТУТІВ, 1 КОНСЕРВАТОРІЯ, 199 КОЛЕДЖІВ, 210 ТЕХНІКУМІВ ТА 143 УЧИЛИЩА.
Слайд 29

Система вищої освіти України 2008/2009 Н. Р. 351 вищий навчальний заклад

Система вищої освіти України

2008/2009 Н. Р.
351 вищий навчальний заклад III –

IV рівнів акредитації (на 46,8 млн. осіб населення )
Для порівняння
Велика Британія – 96 ВНЗ (59,6 млн. населення)
Франція – 78 (56,6 млн. осіб)
Італія – 65 (57,7 млн.)
Польща – 11 (38,6 млн. осіб)
Слайд 30

Система вищої освіти України КОНТИНГЕНТ СТУДЕНТІВ У 2008/2009 Н.Р. - 2,7

Система вищої освіти України
КОНТИНГЕНТ СТУДЕНТІВ У 2008/2009 Н.Р. - 2,7 МЛН.

ОСІБ,
У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА ДЕННОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ ПОНАД 1,6 МЛН. ОСІБ.
Слайд 31

Навчаються за ОКР бакалавра (62,5 % від загальної кількості зарахованих осіб.

Навчаються за ОКР бакалавра (62,5 % від загальної кількості зарахованих осіб.


Соціальні науки, бізнес та право – 42,79%
Інженерія – 18,48%
Гуманітарні науки та мистецтво – 11,54%
Освіта – 7,17 %
Охорона здоров’я – 0,33%
Військові науки – 0,24%

Слайд 32

Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти Кваліфікація (Qualification) фахівця з вищою

Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти

Кваліфікація (Qualification) фахівця з вищою освітою

- здатність особи виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи та вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.
Слайд 33

Освітній рівень вищої освіти неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта

Освітній рівень вищої освіти

неповна вища освіта,
базова вища освіта,

повна вища освіта
Слайд 34

освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти молодший спеціаліст Бакалавр Bachelor (спеціаліст) , Certificated Specialist Магістр (Master)

освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти

молодший спеціаліст
Бакалавр Bachelor
(спеціаліст) , Certificated Specialist
Магістр

(Master)
Слайд 35

Молодший спеціаліст (60-120 кредитів ECTS) Згідно європейських підходів кваліфікації короткого циклу

Молодший спеціаліст (60-120 кредитів ECTS)

Згідно європейських підходів кваліфікації короткого циклу (молодший

спеціаліст) присвоюються студентам, які завершили відповідний цикл підготовки в професійних коледжах та коледжах.
Слайд 36

Бакалавр (180-240 кредитів ECTS) присвоюються студентам, які продемонстрували знання та компетенції

Бакалавр (180-240 кредитів ECTS)

присвоюються студентам, які продемонстрували знання та компетенції за

напрямом підготовки на рівні сучасних досягнень науки;
можуть застосовувати отримані компетенції на професійному рівні;
здатні знаходити та інтерпретувати відповідні дані (за напрямом підготовки) для формування суджень з відповідних суспільних, наукових або етичних проблем;
вміють доносити інформацію, ідеї, проблеми та рішення як до аудиторії фахівців, так і нефахівців;
розвинули навички вчитися, необхідні для подальшого навчання з більшим ступенем самостійності.
Слайд 37

«Бакалавр» (від лат. baccalarius, франц. bachelier, анг. bachelor) – з 16

«Бакалавр» (від лат. baccalarius, франц. bachelier, анг. bachelor)

– з 16 століття

в Західній Європі перший вчений ступінь, який давав право читати лекції в університеті.
У 60-х роках XVIII століття в Московському університеті з'являються «бакалаври філософії», яка привласнювалася найбільш успішним студентам, але цей вчений ступінь не набув широкого поширення.
Слайд 38

Магістр (60-120 кредитів ECTS) присвоюються студентам, які продемонстрували знання та розуміння

Магістр (60-120 кредитів ECTS)

присвоюються студентам, які продемонстрували знання та розуміння

явищ і процесів, здобутих при підготовці на першому циклі, розширюють та/або поглиблюють їх;
можуть застосовувати отримані компетенції, вміють вирішувати проблеми у новій або незнайомій ситуації у ширшому (або багатогалузевому) контексті, пов’язаному з напрямом підготовки;
здатні інтегрувати знання та вирішувати складні питання, вміють зрозуміло і недвозначно доносити свої висновки та знання, розумно їх обґрунтовуючи, до фахової та нефахової аудиторії;
володіють навичками, що дозволяють їм навчатися самостійно.
Слайд 39

«Магістр» (лат. magister – начальник, учитель). У Стародавньому Римі цей термін

«Магістр» (лат. magister – начальник, учитель).

У Стародавньому Римі цей термін

використовувався для назви ряду посад.
У Візантії – це придворний титул, а у Західній Європі середніх віків магістром називали голову духовно-лицірського ордену.
В середньовічній школі магістри викладали «сім вільних мистецтв», а пізніше це поняття стало означати ступінь випускників філософських факультетів університетів і до 1803 року в Росії вона була одиничним науковим ступенем
Слайд 40

Слайд 41

«Положение о производстве в ученые степени» (1884 рр.) ступінь магістра здобувала

«Положение о производстве в ученые степени» (1884 рр.)

ступінь магістра здобувала особа,

яка після закінчення університетського курсу, успішно пройшла особливе усне випробування у певній галузі наук і публічно захистила схвалену факультетом дисертацію.
Особа, що витримала магістерський іспит, але що не захистила дисертацію називалася магістрантом.
Слайд 42

освітньо-науковий рівень доктор філософії PhD (4-6 років підготовки)

освітньо-науковий рівень

доктор філософії PhD
(4-6 років підготовки)

Слайд 43

Педагогічна професія вид діяльності людини, яка в результаті професійної підготовки за

Педагогічна професія

вид діяльності людини, яка в результаті професійної підготовки за напрямами

та спеціальностями здобула необхідну кваліфікацію або кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти, і здатна виконувати функції в суспільстві відповідно до сформованих у неї компетенцій. У межах однієї професії (педагога) людина може вибрати різні спеціальності (основна, друга, третя кваліфікації), які передбачають набуття необхідного рівня компетенцій у різних формах освіти.
Слайд 44

Спеціальність (Specialty) (від лат. specialis – особливий) рід занять людини, у

Спеціальність (Specialty) (від лат. specialis – особливий)

рід занять людини, у

якому вона виявляє певні знання, вміння, навички; основна кваліфікація; будь-яка справа, що потребує певних навичок, у якій людина виявляє власну майстерність; професія, коло улюблених занять, інтересів; комплекс ЗВН, що необхідні людині для виконання різних видів діяльності в рамках тієї чи іншої професії, які набуті нею шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи.
Слайд 45

кваліфікація вчителя-філолога здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов'язки в рамках

кваліфікація вчителя-філолога

здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов'язки в рамках певного

виду діяльності або рівень його компетентності щодо виконання певного виду роботи в межах конкретного предметного поля спеціальності.
Слайд 46

Слайд 47

Компетентнісна модель вчителя-філолога Бакалавр філoлoгії – це людина, щo має базoву

Компетентнісна модель вчителя-філолога

Бакалавр філoлoгії – це людина, щo має базoву вищу

педагoгічну oсвіту, засвoїла наукoві oснoви філoлoгічнoгo фаху, oтримала базoвий oсвітній рівень за двoма спеціальнoстями, щo при пoстійнoму самoвдoскoналенні має змoгу сфoрмуватися у фахівця висoкoгo класу.
Преференціями цьoгo рівня вищoї oсвіти є мoжливість здoбуття вищoгo oсвітньo-кваліфікаційнoгo рівня з напряму “філoлoгія”; oпанування дoдаткoвими спеціальнoстями і ширoким спектрoм магістерських спеціалізацій – педагoгічних, журналістських, редактoрських, культурoлoгічних, мистецтвoзнавчих, PR, сoціoлoгічних; працювати учителем oснoвнoї мoви та літератури у ЗOШ I-III ступеня та учителем другoї мoви у ЗOШ I ступеня.
Слайд 48

Пoдвійна прoфесійна кваліфікація вчителя-філoлoга свідчить прo йoгo здатність рoзв’язувати завдання у

Пoдвійна прoфесійна кваліфікація вчителя-філoлoга свідчить прo йoгo здатність рoзв’язувати завдання

у

наукoвo-дoслідній сфері: дoслідження мoви і літератури в їх істoричнoму, пoрівняльнo-типoлoгічнoму аспекті;
у практичній сфері: здійснення практичнoї діяльнoсті, пoв'язанoї з предметнoю галуззю “філoлoгія” у закладах oсвіти, культури, у ЗМІ, у галузі міжкультурнoї кoмунікації й інших галузях сoціальнo-гуманітарнoї діяльнoсті;
у сфері управління: здійснення управлінських функцій в прoцесі реалізації прoфесійних функцій і викoнання прoфесійних завдань учителя-філoлoга.
Слайд 49

Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога (Graduate Qualification Requirements) Загальні кoмпетенції визначають стратегію існування

Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога (Graduate Qualification Requirements)

Загальні кoмпетенції визначають стратегію існування людини

у суспільстві, тактику дій oсoби у різних сферах діяльнoсті, зумoвлюють набуття ним нoвoгo сoціальнoгo дoсвіду, навичoк практичнoї діяльнoсті, забезпечують людині здатність самoвизначитися у пoлікультурнoму середoвищі, викoнуючи різні рoлі: грoмадянина, студента, члена сім’ї, рoбітника, друга, спoживача, клієнта, вибoрця тoщo.
Слайд 50

Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога (Graduate Qualification Requirements) Загальнoпрoфесійні кoмпетенції визначають стратегії прoфесійнoї

Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога (Graduate Qualification Requirements)

Загальнoпрoфесійні кoмпетенції визначають стратегії прoфесійнoї педагoгічнoї

діяльнoсті, відoбражають специфіку філoлoгічнoї діяльнoсті, кваліфікаційний прoфіль вчителя, йoгo здатність акумулювати знання прoфесійнoгo “ядра” oснoвнoї, другoї (дoдаткoвoї) спеціальнoсті.
Слайд 51

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра(Academic Program Oснoвні мoдулі, щo формують предметне “ядрo”спеціальнoсті

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра(Academic Program

Oснoвні мoдулі, щo формують предметне “ядрo”спеціальнoсті “мoва

та література (oснoвна, друга )”
Мoдуль дисциплін другoї спеціальнoсті
Підтримуючі мoдулі
Oрганізаційнo- кoмунікаційні мoдулі
Спеціалізoвані мoдулі
Перенoсні мoдулі
Слайд 52

Oснoвні мoдулі “Практичний курс oснoвнoї інoземнoї мoви (OІМ)”; “теoретичний курс OІМ

Oснoвні мoдулі

“Практичний курс oснoвнoї інoземнoї мoви (OІМ)”;
“теoретичний курс OІМ (із

змістoвими мoдулями з теoретичнoї граматики, лексикoлoгії,стилістики, теoретичнoї фoнетики, істoрії OІМ)”;
“теoрія та практика другoї інoземнoї мoви (ДІМ)”;
“педагoгіка та метoдики (із змістoвими мoдулями з педагoгіки, метoдики викладання OІМ,метoдики викладання ДІМ;
метoдики вихoвнoї рoбoти, шкільнoгo підручника)”; “психoлoгія” (зі змістoвими мoдулями “загальна психoлoгія”, “вікoва психoлoгія”, “психoлoгія спілкування”)
Слайд 53

Мoдуль дисциплін другoї спеціальнoсті “Практичний курс інoземнoї мoви “теoретичний курс ІМ, лінгвoкраїнoзнавствo, метoдика викладання інoземнoї мoви

Мoдуль дисциплін другoї спеціальнoсті

“Практичний курс інoземнoї мoви
“теoретичний курс ІМ,
лінгвoкраїнoзнавствo, метoдика

викладання інoземнoї мoви
Слайд 54

Підтримуючі мoдулі “Українська слoвесність”, “мoвoзнавствo” (із змістoвими мoдулями “вступ дo мoвoзнавства”,

Підтримуючі мoдулі

“Українська слoвесність”,
“мoвoзнавствo” (із змістoвими мoдулями “вступ дo мoвoзнавства”, загальне

мoвoзнавствo, “вступ дo спецфілoлoгії”);
“теoрія та істoрія зарубіжнoї літератури» (зі змістoвними мoдулями “вступ дo літературoзнавства”, “істoрія зарубіжнoї літератури”, “істoрія літератури країн, мoва яких вивчається”, “інтерпретація худoжньoгo тексту”)
“Філoсoфія”, “культурoлoгія”, “істoрія сучаснoгo світу”, “екoнoмічна теoрія”, “пoлітoлoгія”, “правoзнавствo”, “сoціoлoгія”
Слайд 55

Oрганізаційнo- кoмунікативні мoдулі “Сучасні иенденції мовної освіти”, “вступ дo спеціальнoсті”, “істoрія

Oрганізаційнo- кoмунікативні мoдулі

“Сучасні иенденції мовної освіти”,
“вступ дo спеціальнoсті”,
“істoрія

цивілізацій”,
“oснoви інфoрматики інформаційних технологій в філології”,
“oснoви наукoвих дoсліджень”,
“фізична культура”,
“безпека життєдіяльнoсті та охорона праці”
Слайд 56

Перенoсні мoдулі Курсoві рoбoти з істoрії зарубіжнoї літератури та з філoлoгії,

Перенoсні мoдулі

Курсoві рoбoти з істoрії зарубіжнoї літератури та з філoлoгії, бакалаврську

рoбoту з філoлoгії, педагoгічна практику з мoви та літератури (oснoвнoї).
На OКР спеціаліста та магістра практична підгoтoвка забезпечується ще двoма педагoгічними практиками з oснoвнoї та другoї спеціальнoсті. Магістерська абo диплoмна рoбoта з філoлoгії (лінгвістики абo метoдики викладання інoземних мoв
Слайд 57

Спеціалізації. Спеціалізовані модулі “Істoрія рoзвитку педагoгічнoї думки”, “психoлoгія навчання інoземних мoв”,

Спеціалізації. Спеціалізовані модулі

“Істoрія рoзвитку педагoгічнoї думки”, “психoлoгія навчання інoземних мoв”, “сучасні

технoлoгії навчання інoземних мoв”, “педагoгічний менеджмент і маркетинг”, “психoлoгія менеджменту”, “педагoгічна психoлoгія”
Італійська (французька) мови
Слайд 58

ТЕМА 2. Професійна підготовка вчителя-філолога у вищому навчальному закладі Організація навчально-виховного

ТЕМА 2. Професійна підготовка вчителя-філолога у вищому навчальному закладі

Організація навчально-виховного процесу

в ВНЗ
Основні види навчальних занять у вищому закладі освіти. Практика та її значення у підготовці майбутнього фахівця.
Перевірка та оцінка навчальних досягнень студентів (заліки, екзамени, державна атестація).
Кредитно-модульна організація навчальноо процесу в ВНЗ.
Самостійна робота студента. Основні види самостійної роботи.
Особливості організації самостійної роботи з навчання ІМ. Технології роботи з фонозаписами, відеоінформацією, комп’ютерними навчальними програмами.
Наукова робота студентів у системі професійної підготовки: мета, завдання, форми студентської науково-дослідної роботи. Студентські наукові організації. Організація НДРС в МДГУ.
Слайд 59

Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і

Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і

дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до стандартів вищої освіти.
Слайд 60

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах -

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах

- навчальні

заняття;
- самостійна робота;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
Слайд 61

(European Credit Transfer System — ECTS) Кредитно-модульна організація навчального процесу (КМСОНП)

(European Credit Transfer System — ECTS)

Кредитно-модульна організація навчального процесу (КМСОНП) –

це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Слайд 62

Залікові одиниці (кредити, кредити ECTS) (Credits) Заліковий кредит становить 36 годин

Залікові одиниці (кредити, кредити ECTS) (Credits)

Заліковий кредит становить 36 годин усіх

видів навчального навантаження (лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо).
Навчальне навантаження студента на один навчальний рік становить не менше 60 залікових кредитів, відповідно на семестр – 0,5, а на половину семестру – 0,25 від кількості залікових кредитів, що встановлені на навчальний рік.
Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.
Слайд 63

Модуль це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної

Модуль

це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації),

що реалізується відповідними формами навчального процесу або видами навчальної діяльності (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна робота (СР), індивідуальна робота (ІР), практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи.
Слайд 64

Графік навчального процесу 40 тижнів теоретичного та практичного навчан­ня протягом навчального

Графік навчального процесу

40 тижнів теоретичного та практичного навчан­ня протягом навчального

року. 21-й навчальний тиждень кожного семестру визначено для ліквідації академічної заборгованості студентів.
В гуманітарному університеті однакова тривалість семестрів на всіх курсах – 2.
Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю 9 тижнів.
В основу даної технології покладено поопераційний контроль і послідовне накопичення студентами кредитів протягом семестру, тому навчання організовується за безсесійною технологією.
Обсяг завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів не перевищує гранічний термін часу на його виконання – 54 години на тиждень.
Слайд 65

Структура програми підготовки бакалавра Загальний навчальний час засвоєння програми бакалаврської підготовки

Структура програми підготовки бакалавра

Загальний навчальний час засвоєння програми бакалаврської підготовки -

240 кредитів ( 8640 годин).
Термін навчання 4 роки.
Нормативна частина змісту ОПП складає 187 кредитів / 6732 години.
Вибіркова (варіативна) частина змісту освіти складає 53 кредити / 1908 годин.
Слайд 66

Структура програми підготовки спеціаліста Загальний навчальний час (Study Load) засвоєння програми

Структура програми підготовки спеціаліста

Загальний навчальний час (Study Load) засвоєння програми ОКР

спеціаліста з терміном навчання 1 рік складає 60 кредитів / 2160 годин, у тому числі теоретичне навчання – 41 кредит / 1476 годин
(не менш як 4 кредити / 144 години - за вільним вибором студентів), всі види практик, дипломна робота із захистом у ДЕК, державні іспити – 21 кредит.
Виконання дипломної роботи Diploma Thesis (або складання державного іспиту).
За змістом ОПП спеціаліста передбачає професійно-практичну підготовку. На навчання за спеціалізацією відводитися 5-7 кредитів за рахунок вивчення спеціальних дисциплін.
Слайд 67

Структура програми підготовки магістра (Master Studies) Загальний навчальний час засвоєння програми

Структура програми підготовки магістра (Master Studies)

Загальний навчальний час засвоєння програми

ОКР магістра (на базі ОКР “бакалавр”) становить 60 кредитів / 2160 годин, у тому числі теоретичне навчання – 40 кредитів / 144 години (з них не менш як 6 кредитів / 216 годин – на вільний вибір студентів); науково-дослідна практика та підготовка магістерської роботи – 20 кредитів.
Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом магістра про здобуття повної вищої освіти та кваліфікацію за відповідною спеціальністю.
Слайд 68

Навчальні заняття - лекція; - лабораторне заняття; - практичне заняття; -

Навчальні заняття

- лекція;
- лабораторне заняття;
- практичне заняття;
- семінарське заняття;
- індивідуальне заняття;
-

консультація.
Слайд 69

Лекція – основний вид проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція

– основний вид проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена

для засвоєння теоретичного матеріалу.
Слайд 70

Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний

Практичне заняття

- вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний розгляд

студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Слайд 71

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію

Семінарське заняття -

вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо

попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Слайд 72

Індивідуальне заняття проводиться з групою або окремими студентами з метою підвищення

Індивідуальне заняття

проводиться з групою або окремими студентами з метою підвищення рівня

їх підготовки, розкриття індивідуальних творчих здібностей, контролю за виконанням завдань для самостійної роботи
Слайд 73

Консультація - вид навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від

Консультація

- вид навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від викладача

на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування
Слайд 74

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять

Самостійна робота студента

є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний

від обов'язкових навчальних занять
Слайд 75

види самостійних завдань опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу з використанням

види самостійних завдань

опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу з використанням конспекту

лекцій, підручника, довідкової літератури;
вивчення окремих змістових модулів курсу (тем або питань) з метою реферування, анотування, складання тезисного плану, конспекту тощо;
реферування першоджерел;
аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені напередодні запитання;
складання таблиць, графіків, ілюстрацій; виконання графічних робіт;
виконання вправ;
Слайд 76

види самостійних завдань підготовка до виступу на семінарському занятті; підготовка до

види самостійних завдань

підготовка до виступу на семінарському занятті;
підготовка до проведення та

захисту практичних робіт;
переклад іноземних текстів встановлених обсягів;
розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;
підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів;
виконання домашніх завдань, домашніх модульних робіт;
підготовка до проведення контрольних заходів (здача змістових модулів, написання модульних контрольних робіт, іспитів тощо);
моделювання процесів, уроків, навчальних занять, позакласних виховних заходів;
виконання творчих завдань, які передбачають самостійне складання задач, тестових завдань, комплексу вправ тощо та їх оформлення;
Слайд 77

види самостійних завдань використання кейс-методів (ситуаційні завдання); виконання групових проектів; оформлення

види самостійних завдань

використання кейс-методів (ситуаційні завдання);
виконання групових проектів;
оформлення звітів за результатами

практик, виконання науково-дослідних робіт, творчих завдань;
підготовка наукових доповідей, анотацій, статей, тез;
виконання підготовчих, інформаційних самостійних робіт;
робота з пошуковими системами Інтернет.
Слайд 78

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання вид ІЗ навчального, навчально-дослідного характеру, що виконується на

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання

вид ІЗ навчального, навчально-дослідного характеру, що виконується на основі

самостійного вивчення частини програмового матеріалу або його систематизації та узагальнення, для практичного застосування.
ІНДЗ – це окремий обов’язковий змістовий модуль, який виконується самостійно й оцінюється як частина навчального курсу з урахуванням у загальній оцінці за курс. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 25% до 40%.
Зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання розробляються викладачем і доводяться до відома студентів до початку його виконання.
Слайд 79

Практична підготовка Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом

Практична підготовка

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної

програми для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Слайд 80

Спеціалізації(Specialization) (фр. specialization, лат. specialis, особливий) означає набуття спеціальних знань в

Спеціалізації(Specialization) (фр. specialization, лат. specialis, особливий)

означає набуття спеціальних знань в

якій-небудь предметній галузі знань; цілеспрямовану діяльність на відносно вузьких, спеціальних напрямках, набуття спеціальних знань у певній галузі. Спеціалізація є частиною або варіантом спеціальності, у межах якої створюється. Спеціалізації вводяться на вiдповiдних спецiальностях з урахуванням їх органiчної спорідненості, передбачають поглиблення змiсту з новiтнiх напрямiв сучасної науки.
Слайд 81

Контрольні заходи Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та

Контрольні заходи

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських

занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.
Слайд 82

Підсумковий контроль (Final Assessment) проводиться з метою оцінки результатів навчання на

Підсумковий контроль (Final Assessment)

проводиться з метою оцінки результатів навчання на

певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.
Залік Academic Assessment, Course Assessment
Іспит
Модульна контрольна робота
Слайд 83

Інтервальна шкала оцінок для дисциплін з формою контролю іспит

Інтервальна шкала оцінок для дисциплін з формою контролю іспит

Слайд 84

підсумкова модульна робота (ПМР) Оцінка за ПМР може бути оцінкою за

підсумкова модульна робота (ПМР)

Оцінка за ПМР може бути оцінкою за модуль.

ПМР проводиться в письмовій формі (за винятком дисциплін, де специфіка матеріалу потребує інших видів роботи).
ПМР виконується на останньому практичному, семінарському (лабораторному) занятті в модулі. Графік проведення ПМР позначається деканатом.
Студент може автоматично, без написання ПМР, одержати оцінку за модуль, якщо він відвідав не менше 80% занять та одержав не менше 70% можливих оцінок. Оцінка за модуль буде дорівнювати середньому арифметичному від суми оцінок, одержаних на практичних та лабораторних заняттях.
Студент, який не відпрацював семінарські, практичні, лабораторні заняття, не допускається до написання ПМР.
Слайд 85

Інтервальна шкала атестації знань студентів з формою контролю залік

Інтервальна шкала атестації знань студентів з формою контролю залік

Слайд 86

Державна атестація ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання

Державна атестація

ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання

про присвоєння їм відповідної кваліфікації, видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців у вищому навчальному закладі.
Слайд 87

Додаток до диплома 1. ВЛАСНИК КВАЛІФІКАЦІЇ 1.1. Прізвище, ім'я 1.2. Дата,

Додаток до диплома

1. ВЛАСНИК КВАЛІФІКАЦІЇ
1.1. Прізвище, ім'я
1.2. Дата, місце,

країна народження
1.3. Ідентифікаційний номер або код студента
2. КВАЛІФІКАЦІЯ
2.1. Назва кваліфікації (повна, скорочена; мовою вихідного документа)
Присвоєне звання (повне, скорочене; мовою вихідного документа)
2.2. Основна галузь (галузі) навчання
2.3. Навчальний заклад, який присвоїв кваліфікацію (мовою вихідного документа)
Статус (Тип\Управління)
2.4. Навчальний заклад, який проводив навчання
Статус (Тип\Управління)
2.5. Мови навчання\екзаменів
Слайд 88

Додаток до диплома 3. РІВЕНЬ КВАЛІФІКАЦІЇ 3.1. Рівень 3.2. Офіційний термін

Додаток до диплома

3. РІВЕНЬ КВАЛІФІКАЦІЇ
3.1. Рівень
3.2. Офіційний термін освоєння

програми
3.3. Вимоги для вступу
4. ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІСТ ОСВІТИ Й ОДЕРЖАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
4.1. Форма навчання
4.2. Вимоги програми
4.3. Докладні дані про програму
4.4. Схема оцінювання
4.5. Загальна класифікація (мовою оригіналу)
5. ФУНКЦІЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
5.1. Можливість подальшого навчання
5.2. Професійний статус
6.
Слайд 89

Додаток до диплома ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ 6.1. Додаткові відомості 6.2. Додаткові джерела

Додаток до диплома

ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ
6.1. Додаткові відомості
6.2. Додаткові джерела інформації


7. ЗАСВІДЧЕННЯ
8. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Слайд 90

Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів Особи, які навчаються у

Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів

Особи, які навчаються у вищих

навчальних закладах, мають право на:
- вибір форми навчання;
- безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
- трудову діяльність у позанавчальний час;
- додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;
Слайд 91

Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів участь у науково- дослідних,

Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів

участь у науково- дослідних, дослідно-конструкторських

роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу; науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
- участь у об’єднаннях громадян;
- обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;
Слайд 92

Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів участь у формуванні індивідуального

Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів

участь у формуванні індивідуального навчального

плану;
- моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;
- захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
- безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу.
Слайд 93

Тема 3. Професійна діяльність педагога сучасної школи Педагогічна діяльність – це

Тема 3. Професійна діяльність педагога сучасної школи

Педагогічна діяльність – це вид

професійної діяльності, змістом якої є навчання, виховання, освіта і розвиток учнів (дітей різного віку, учнів шкіл, технікумів, училищ, вищих навчальних закладів, інститутів підвищення кваліфікації, закладів додаткової освіти і т.п.).
Педагогічна діяльність може бути професійною і непрофесійною
Слайд 94

Педагог – це фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює

Педагог

– це фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює (виконує)

навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах.
Професія – це вид трудової діяльності, що характеризується сумою вимог до особистості.
Спеціальність – це вид занять у рамках цієї професії.
Кваліфікація – це рівень і вид професійної підготовленості, що характеризує можливості спеціаліста у вирішенні певного класу задач.
Слайд 95

Особливості професії вчителя. Завдання Обгрунтуйте таке: Учительська професія особлива за своєю суттю, значимістю, складністю і суперечливістю.

Особливості професії вчителя. Завдання

Обгрунтуйте таке:
Учительська професія особлива за своєю суттю, значимістю,

складністю і суперечливістю.
Слайд 96

Особливості професії вчителя відноситься до групи професій, предметом яких є інша

Особливості професії вчителя

відноситься до групи професій, предметом яких є інша людина.


відноситься до дуже складних видів людської діяльності
належить до найбільш важливих у сучасному світі.
Специфічним є і об’єкт (предмет) педагогічної праці
Основний зміст педагогічної професії складають взаємовідносини з людьми
Слайд 97

Своєрідність педагогічної професії Гуманістичний характер педагогічної професії. У цілісному педагогічному процесі

Своєрідність педагогічної професії

Гуманістичний характер педагогічної професії. У цілісному педагогічному процесі

вчитель вирішує два завдання – адаптації і гуманізації. Адаптивна функція пов’язана з підготовкою учня до певної соціальної ситуації, до конкретних запитів суспільства, а гуманістична – розвитком особистості вихованця, його творчої індивідуальності.
Слайд 98

Своєрідність педагогічної професії Колективний характер педагогічної праці. Результат виховання залежить від

Своєрідність педагогічної професії

Колективний характер педагогічної праці. Результат виховання залежить від єдності

зусиль педагогічного колективу, психологічного клімату у ньому, тобто настрою його членів, їх працездатності, психічного і фізичного самопочуття.
Слайд 99

Своєрідність педагогічної професії Творчий характер педагогічної професії. Рівень творчості діяльності педагога

Своєрідність педагогічної професії

Творчий характер педагогічної професії.
Рівень творчості діяльності педагога

відображає ступінь використання ним своїх можливостей для досягнення поставлених цілей. Творчий педагог уміє приймати оригінальні рішення, використовує новаторські форми і методи роботи і тим самим досконало виконує свої професійні функції. Творчість педагога проявляється не тільки при нестандартному, оригінальному вирішенні педагогічної задачі, а й при вирішенні завдань спілкування з учнями, їх батьками, колегами по роботі.
Творчість приходить тільки тоді і лише до тих, хто добросовісно ставиться до праці, постійно прагне до підвищення професійної кваліфікації, до вивчення досвіду кращих шкіл та педагогів.
Слайд 100

Позитивні сторони діяльності можливість професійного росту; · багатство соціальних зв’язків з

Позитивні сторони діяльності

  можливість професійного росту;
·        багатство соціальних зв’язків з

колегами, учнями, їх батьками;
·        можливість задовольнити вищі людські потреби – творчі;
·        творча самостійність;
·        гуманістичний характер професії;
·        літні терміни відпустки;
·        тривала відпустка – 48 робочих днів.
Слайд 101

Негативні сторони професії ущемлення громадянських прав мотивів політичної благонадійності і лояльності

Негативні сторони професії

ущемлення громадянських прав мотивів політичної благонадійності і лояльності по

відношенню до політики правлячих кіл;
·        строга регламентація поведінки і діяльності вчителя, підвищені вимоги до морального обліку вчителя;
·        великі нервові затрати.
Слайд 102

Педагогічну діяльність як сукупність взаємодіючих компонентів ціль діяльності, суб’єкт діяльності (викладач),

Педагогічну діяльність як сукупність взаємодіючих компонентів

ціль діяльності,
 суб’єкт діяльності (викладач),


 об’єкт-суб’єкт діяльності (учні),
 зміст діяльності,
 способи діяльності,
 результат діяльності.
Слайд 103

Засобами діяльності вчителя є: 1) наукові (теоретичні та емпіричні) знання; вміння;

Засобами діяльності вчителя є:

1) наукові (теоретичні та емпіричні) знання; вміння;
2) у якості

“носіїв” знань виступають тексти підручників чи результати самостійних спостережень учнів;
3) допоміжні засоби: технічні, графічні, комп’ютери і т.п.
Слайд 104

Види педагогічної діяльності: викладання – такий вид спеціальної діяльності, який спрямований

Види педагогічної діяльності:

викладання – такий вид спеціальної діяльності, який спрямований на

управління переважно пізнавальною діяльністю школярів;
·        виховна робота – педагогічна діяльність, спрямована на організацію виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності (у т.ч. і пізнавальною) вихованців з метою вирішення завдань їх гармонійного розвитку;
Слайд 105

Види педагогічної діяльності · діяльність з самоосвіти і професійного cамовиховання; ·

Види педагогічної діяльності

·        діяльність з самоосвіти і професійного cамовиховання;
·        управлінська –

діяльність керівників освітніх закладів та їх заступників;
·        організаторська – діяльність організаторів дитячого і юнацького руху у школі і поза нею;
·        методична – діяльність методистів з вивчення кращих досягнень психолого-педагогічних наук і передового педагогічного досвіду;
·        позашкільна – робота в позашкільних закладах, дитячих кімнатах міліції;
·        науково-дослідницька –
Слайд 106

Функції вчителя інформаційна · розвивальна · мотиваційна · конструктивна · комунікативна · організаційна · дослідницька

Функції вчителя

  інформаційна
·        розвивальна
·        мотиваційна
·        конструктивна
·        комунікативна
·       

організаційна
·        дослідницька
Слайд 107

Структура педагогічної діяльності Конструктивний компонент пов’язаний з відбором та композицією навчально-виховного

Структура педагогічної діяльності

Конструктивний компонент пов’язаний з відбором та композицією навчально-виховного матеріалу

у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів, з плануванням і побудовою педагогічного процесу, з визначенням структури своїх дій та вчинків, проектуванням навчально-матеріальної бази для проведення навчально-виховної роботи.
Слайд 108

Структура педагогічної діяльності Організаційний компонент передбачає включення учнів у різноманітні види

Структура педагогічної діяльності

Організаційний компонент передбачає включення учнів у різноманітні види діяльності,

організацію учнівського колективу та перетворення його в інструмент педагогічного впливу на особистість.
Комунікативний компонент означає встановлення педагогічно доцільних взаємин з учнями, колегами, батьками, представниками громадськості.
Слайд 109

Тема 4. Спілкування як основа педагогічної діяльності професії Спілкування – це

Тема 4. Спілкування як основа педагогічної діяльності професії

Спілкування – це

складний, багатоплановий процес встановлення контактів між людьми, який породжений потребами у спільній діяльності. Спілкування може виступати одночасно як: процес взаємодії особистостей; процес обміну інформацією; відношення людей один до одного; взаємовплив людей один на одного; процес їх співпереживання і взаєморозуміння.
Слайд 110

“спілкування” і “комунікація”. Комунікація – це взаємодія двох систем, у ході

“спілкування” і “комунікація”.

Комунікація – це взаємодія двох систем, у ході

якої від однієї системи до іншої передається сигнал, що несе певну інформацію.
Спілкування – це вузький комунікативний акт, пов’язаний з передачею інформації за допомогою слова. Воно є більш вужчим поняттям, ніж комунікація. Це обмін інформацією між людьми. Зміст спілкування реалізується через вербальні (мова) і невербальні (жести, міміка, пантоміміка) засоби.
Слайд 111

У спілкуванні можна виділити дві сторони: відношення і взаємодія. Відношення і

У спілкуванні можна виділити дві сторони: відношення і взаємодія.
Відношення і взаємодія

у спілкуванні ніби підводна і надводна частини айсберга, де видима частина — серія мовних і немовних дій, а внутрішня, невидима — потреби, мотиви, інтереси, почуття, все те, що спонукає людину до спілкування.
Слайд 112

Структура спілкування: комунікативна сторона (обмін інформацією); · інтерактивна (організація взаємодії між

Структура спілкування:

комунікативна сторона (обмін інформацією);
·   інтерактивна (організація взаємодії між індивідами, які

вступають у спілкування);
· перцептивне (сприймання людини людиною).
Слайд 113

види спілкування: · соціально орієнтованим (лекція, розповідь, виступ); · груповим предметно

види спілкування:

·        соціально орієнтованим (лекція, розповідь, виступ);
·        груповим предметно орієнтованим,

яке безпосередньо обслуговує колективну працю;
·        особистісно орієнтованим спілкування як спілкування однієї особистості з іншою особистістю.
Слайд 114

основні компоненти уміння спілкуватися: комунікабельність — здатність відчувати задоволення від процесу

основні компоненти уміння спілкуватися:

комунікабельність — здатність відчувати задоволення від процесу

комунікації, володіння комунікативними уміннями й навичками;
2)     соціальна спорідненість — бажання знаходитись у суспільстві, серед інших людей;
3)     альтруїстичні тенденції — бажання приносити радість людям, з якими людина спілкується.
Слайд 115

психологічна культура спілкування уміння розумітись в інших людях, · уміння адекватно

психологічна культура спілкування

уміння розумітись в інших людях,
· уміння адекватно відгукуватись на

поведінку людей,
· уміння вибирати такі способи звертання, які підходять, відповідають індивідуальним особливостям тих, хто вступає у спілкування.
Слайд 116

Педагогічне спілкування, його функції, види, структура Професійно-педагогічне спілкування є системою способів

Педагогічне спілкування, його функції, види, структура

Професійно-педагогічне спілкування є системою способів

та прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є обмін інформацією, здійснення виховного впливу, організація взаємовідносин.
Слайд 117

Функції педагогічного спілкування обмін інформацією між педагогом та учнями, · міжособистісне

Функції педагогічного спілкування

    обмін інформацією між педагогом та учнями,
·        міжособистісне

пізнання,
·        організація та регуляція взаємостосунків і спільної діяльності,
·        здійснення виховного впливу,
·        педагогічно доцільна самопрезентація педагога.
Слайд 118

ознаки педагогічного спілкування особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити і розуміти співрозмовника),

ознаки педагогічного спілкування

особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити і розуміти співрозмовника),


рівність психологічних позицій співрозмовників (недопустиме домінування педагога у спілкуванні,
проникнення у світ почуттів і переживань,
готовність прийняти точку зору співрозмовника нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової позиції вчителя).
Слайд 119

Типи спілкування Функціонально-рольове спілкування є суто діловим, стандартизованим, обмеженим вимогами рольових

Типи спілкування

Функціонально-рольове спілкування є суто діловим, стандартизованим, обмеженим вимогами рольових

позицій. Особисті мотиви, ставлення педагога й учня не враховуються й не виявляються. Головна мета його полягає у забезпеченні виконання певних дій.
Слайд 120

Типи спілкування Особистісно-орієнтоване спілкування є складною психологічною взаємодією, яка передбачає виконання

Типи спілкування

Особистісно-орієнтоване спілкування є складною психологічною взаємодією, яка передбачає виконання певних

нормативних функцій з виявом особистого ставлення, почуттів. Головна його мета спрямована не так на виконання завдань, як на розвиток особистості учнів.
Слайд 121

Структура педагогічного спілкування Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап). «Комунікативна атака»

Структура педагогічного спілкування

Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап).
«Комунікативна атака» —

завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту.
«Комунікативна атака» — завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту.
Аналіз спілкування
Слайд 122

Раціональна організація навчальної праці студента Навчальна праця студентів — складний пізнавальний

Раціональна організація навчальної праці студента

Навчальна праця студентів — складний пізнавальний

процес.
Культура навчальної праці — це система знань, умінь і навичок, які дозволяють раціонально організовувати навчання, забезпечити його високу продуктивність.
Слайд 123

Культура навчальної праці гігієну розумової праці (знання правил збереження і підвищення

Культура навчальної праці

гігієну розумової праці (знання правил збереження і підвищення

розумової працездатності, а також вміння їх дотримуватись на практиці),
·        техніку розумової праці (знання ефективних прийомів розумової діяльності і вміння їх виконувати),
·        уміння планувати навчальну роботу,
·        прийоми економії часу тощо.
Слайд 124

Гігієна розумової праці Під працездатністю студента розуміють його готовність до виконання

Гігієна розумової праці

Під працездатністю студента розуміють його готовність до виконання

тієї чи іншої навчальної роботи з високим ступенем напруженості, з великими затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу.
Слайд 125

Фактори працездатності внутрішні: — інтелектуальні здібності — особливості волі — ступінь

Фактори працездатності

внутрішні:
— інтелектуальні здібності
— особливості волі
— ступінь тренованості
— стан здоров’я
— воля

Слайд 126

Фактори працездатності зовнішні загальна обстановка у вищому закладі освіти — організація

Фактори працездатності

зовнішні
загальна обстановка у вищому закладі освіти
— організація робочого місця

режим праці і відпочинку
Слайд 127

Фактори працездатності рівень організації праці кількість розумового навантаження

Фактори працездатності

рівень організації праці
кількість розумового навантаження

Слайд 128

етапи розвитку На першому етапі студент мусить звикнути до певного виду

етапи розвитку

На першому етапі студент мусить звикнути до певного виду

роботи. Студент налаштовується на розумову працю, на певний ритм роботи.
На другому етапі характерно те, що організм людини, його розумова працездатність досягає певної максимальної точки і зберігається на цьому рівні протягом деякого проміжку часу.
На третьому етапі високий рівень працездатності починає поступово спадати, настає фаза стомлення.
Четвертий етап — це фаза крайньої перевтоми або пригнічення, коли розумова діяльність не лише спадає, але й викликає в людини негативні емоції.
Слайд 129

Найбільш плідними є три так званих часових пояси: I пояс —

Найбільш плідними є три так званих часових пояси:

I пояс —

час з 8 до 15 год. (максимальна працездатність з’являється з 10-ї до 13-ї год.);
·        ІІ пояс — час після обіду (з 16-ї до 19-ї год.);
·        ІІІ пояс — вечірній час (з 20-ї до 24-ї год.).
Слайд 130

“Робоча установка” — з точки зору працездатності — найбільш цінний час.

“Робоча установка”

— з точки зору працездатності — найбільш цінний час. Він

продовжується приблизно з середини першої до кінця третьої години роботи. А за благотворних зовнішніх обставин такий стан може тривати декілька годин. Для цього необхідно усунути фактори, що відволікають та розсіюють увагу: гомін в аудиторії, розмови товаришів, ходіння інших людей по читальному залу або по кімнаті вдома і т.п.
Слайд 131

Втома причини втоми студентів: численне і монотонне виконання однієї і тієї

Втома

причини втоми студентів: численне і монотонне виконання однієї і тієї

ж роботи; тривалі лекційні заняття; негативне ставлення студента до предмету.
Втома найшвидше настає у тих, хто погано поснідав або зовсім нічого не їв, замість активного відпочинку просидів всі перерви у закритому приміщенні тощо.
Відносно сну важливо, щоб людина знала свою особисту норму сну. Відомо, що працівники розумової праці мають потребу більш тривалого сну, ніж ті, що займаються фізичною працею.
Слайд 132

Відпочинок короткі перерв у роботі. Бажані перерви тривалістю 5-7 хв. після

Відпочинок

короткі перерв у роботі. Бажані перерви тривалістю 5-7 хв. після кожної

години. Якщо змінюються види роботи, то доцільні більш тривалі перерви.
Музика — це сторонній подразник, який заважає навчанню.
Слайд 133

Бюджет часу студентів фізіологічна норма навчальних занять, яка відповідає гігієнічним вимогам,

Бюджет часу студентів

фізіологічна норма навчальних занять, яка відповідає гігієнічним вимогам,

становить 10-11 год. на добу. Студентам молодших курсів рекомендується починати тривалість занять 7-8 год. на добу; і згодом поступово збільшувати їх тривалість з тим, щоб до старших курсів значно зростала питома вага їх самостійної навчальної роботи.
Слайд 134

Загальні правила економії часу студента: чітке визначення мети своєї діяльності. ·

Загальні правила економії часу студента:

чітке визначення мети своєї діяльності.

· 
   доцільно дотримуватися певної системи і послідовності в роботі, правильно і рівномірно розподіляти її у часі.
Працювати потрібно систематично: кожного дня певну кількість годин, а не залпом, за один присід.
будь-яке відволікання уваги руйнує логічно побудовану думку, після чого іноді доводиться витрачати в кілька разів більше часу та розумових зусиль, щоб повернутися до цієї втраченої думки;
·       
Слайд 135

Загальні правила економії часу студента: великі перерви під час розумової праці

Загальні правила економії часу студента:

великі перерви під час розумової праці не

корисні, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час для входження в роботу;
Слайд 136

Загальні правила економії часу студента: слід правильно чергувати різні види діяльності.

Загальні правила економії часу студента:

слід правильно чергувати різні види діяльності. Насамперед

доцільно чергувати працю розумову та фізичну, згодом — різні види інтелектуальної праці. Це дозволить підтримувати високу працездатність;
·        не менш важливим фактором підтримання високої розумової працездатності є вміння правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;
Слайд 137

Загальні правила економії часу студента: не варто упускати без серйозних причин

Загальні правила економії часу студента:

не варто упускати без серйозних причин пораду:

“Зроби сьогодні усе, що можна не залишати на завтра”;
·        слід привчити себе вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяць;
·        лише вольові зусилля, бажання досягти максимальних позитивних результатів зекономлять зусилля, час і допоможуть досягти найбільшої ефективності в роботі.
Слайд 138

Практичні заняття 1,2 Особливості організації самостійної роботи у ВНЗ Технології роботи

Практичні заняття 1,2 Особливості організації самостійної роботи у ВНЗ
Технології роботи з

фонозаписами, відеоінформацією, комп’ютерними навчальними програмами.
Гігієна розумової праці. Працездатність, фактори, що впливають на неї. Бюджет часу, режим індивідуальної праці й відпочинку студента.
Пам’ять, її значення у професійній діяльності філолога-вчителя.
Основні правила та прийоми запам’ятовування навчального матеріалу. Комплексні заходи щодо розвитку пам’яті. Шляхи підвищення швидкості читання.
Слайд 139

Семінари -практикуми 1. Тема 1. “Організація наувчального процесу у ВНЗ. Організація

Семінари -практикуми

1. Тема 1. “Організація наувчального процесу у ВНЗ. Організація контролю”
2.

Дебати : “ Сучасний вчитель”, “Педагогічна професія: аргумети “за” і “проти”, “Філолог – професія чи покликання?”