Особливості вигодовування недоношених новонароджених. Поняття про “вільне” вигодовування, його форми і показання до призначення.

Содержание

Слайд 2

Новонароджені з низькою масою тіла. Немовлята, які мають масу тіла менше

Новонароджені з низькою масою тіла.

Немовлята, які мають масу тіла менше ніж

2500 гр. незалежно від гестаційного віку, належать доновонароджених з низькою масою тіла - НМР
Слайд 3

Недоношені діти

Недоношені діти

Слайд 4

Класифікація новонароджених (ВООЗ): Передчасно народжені діти (від 24 до 37 тиж.);

Класифікація новонароджених (ВООЗ):

Передчасно народжені діти
(від 24 до 37 тиж.);
Народжені

в термін (своєчасно) (37-42 тиж.);
Діти, які народились після терміну –
(більше ніж 42 тиж.) (переношені)
Слайд 5

Підгрупи передчасно народжених дітей: З низькою масою тіла при народженні (від

Підгрупи передчасно народжених дітей:

З низькою масою тіла при народженні (від 2500

гр до 1501 гр.); З дуже низькою масою тіла (1001 – 1500 гр); З екстемально низькою масою тіла
(менше 1000 гр)
Слайд 6

Ступені недоношеності:

Ступені недоношеності:

Слайд 7

Маса тіла 2001 – 2005 г (35 – 37 тижнів)

Маса тіла 2001 – 2005 г (35 – 37 тижнів)

Слайд 8

Маса тіла 2000 – 1501 г (32 – 34 тижні)

Маса тіла 2000 – 1501 г (32 – 34 тижні)

Слайд 9

Маса тіла 1001-1500 г (29-31 тиждень)

Маса тіла 1001-1500 г (29-31 тиждень)

Слайд 10

Маса тіла менше 1000 г (менше 28 тижнів)

Маса тіла менше 1000 г (менше 28 тижнів)

Слайд 11

Час вигодовування недоношених дітей: I ступінь недоношеності – через 6-9 годин

Час вигодовування недоношених дітей:

I ступінь недоношеності – через 6-9 годин після

народження;
II ступінь недоношеності – через 9-12 годин після народження;
III ступінь недоношеності – через 12-18 годин після народження;
IY ступінь недоношеності – через 24-36 годин після народження.
Слайд 12

Середньомісячна прибавка маси тіла у недоношених дітей

Середньомісячна прибавка маси тіла у недоношених дітей

Слайд 13

Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі: відсутність або погана

Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:

відсутність або погана координація

смоктання і ковтання: координація смоктання, ковтання і дихання – на 32-34 тиж.
незначний об’єм шлунку і різко знижений тонус езофагокардіального сфінктера сприяють зригуванню їжі, а також її аспірації
сповільнене звільнення шлунка внаслідок низької перетравлюючої здатності шлункового соку (в 2-3 рази менше у порівнянні з доношеними)
Слайд 14

Координоване смоктання: При якому в перший день після народження на 3-5

Координоване смоктання:

При якому в перший день після народження на 3-5 смоктальних

рухів є одне ковтання, а з 2-го дня – на 10-30 смоктальних рухів припадає одне ковтання.
Слайд 15

значно знижена порівняно з доношеними внутрішньопорожнинна перетравлююча функція кишківника (білків, жирів,

значно знижена порівняно з доношеними внутрішньопорожнинна перетравлююча функція кишківника (білків, жирів,

вуглеводів) і в меншій мірі – пристінкове (мембранне) травлення (гідроліз і всмоктування)
знижена моторна активність і дискоординація травного каналу
знижена секреція імуноглобулінів (імунологічна резистентність кишківника)
знижена клітинна проліферація і міграція еритроцитів, що пояснює низьку регенераторну здатність слизової оболонки
Слайд 16

Терміни початку смоктання недоношених дітей: І ступінь (2001 – 2500 гр)

Терміни початку смоктання недоношених дітей:

І ступінь (2001 – 2500 гр) –

на 1-3 день;
ІІ ступінь (2000 – 1501 гр) – на кінець
2-го тиж.;
ІІІ ступінь (1500 – 1001 гр) – початок 2-го місяця
Слайд 17

Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі: потрапляння їжі в

Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:
потрапляння їжі в шлунок

викликає тахіпное, брадикардію, зниження PO2, іноді апное;
внутрішньоутробні запаси кальцію, фосфору, білків, вітамінів А, С і Е, мікроелементів і заліза менші, ніж в доношених, що приводить до їх дефіциту при рості дитини.
Слайд 18

Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику: Ефект передчасного народження припинення парентерального

Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:

Ефект передчасного народження
припинення парентерального харчування;
втрата материнського

контролю за метаболізмом;
потреба невідкладної адаптації;
розбалансованість адаптаційних процесів, що пов’язані з травленням;
“нефізіологічність” ентерального харчування.
Слайд 19

Особливості грудного молока після передчасних пологів: Має велику енергетичну та біологічну

Особливості грудного молока після передчасних пологів:

Має велику енергетичну та біологічну цінність
Містить

більше білків, жирів, мало вуглеводів
Переважання серед жирних кислот лінолевої та ліноленової
Підвищений вміст 2- і 3-фукозидази (біфідогенний фактор) у вуглеводній фракції
Відносний дефіцит Ca, P, Co, Cu, Zn, Fe, фолієвої кислоти
Слайд 20

Недоношені діти надзвичайно чутливі до недостатнього харчування,тому що: Запас білків та

Недоношені діти надзвичайно чутливі до недостатнього харчування,тому що:

Запас білків та енергії

у недоношеної дитини обмежений;
Співвідношення площі поверхні та маси тіла дуже високі, що обумовлює більшу потребу у харчових інгредієнтах та енергії;
Здатність до перетравлення, всмоктування та засвоєння харчових інгредієнтів знижена.
Слайд 21

Формула на перші 10 днів життя: Кількість молока в мл на

Формула на перші 10 днів життя:

Кількість молока в мл на 1

годування = 3×день життя ×масу тіла в кг (при умові 7-разового годування)
Формула Ромеля (4-10 день) : n+10 на кожних 100 г маси тіла, де n – кількість днів життя дитини
Слайд 22

Після 10-го дня – розрахунки об’ємним методом: 9-11 день – 1/7

Після 10-го дня – розрахунки об’ємним методом:

9-11 день – 1/7 маси

тіла;
12-14 день – 1/6 маси тіла;
3-4 тижні – 1/5 маси тіла;
до 1500 г – розрахунки до 1 міс на ФМ
від 1501 г до 2000 г – до 2 тиж. на ФМ
більше 2000 г – на ІМ
Слайд 23

Метод Ф. Севендж-Кінга 1995: 1 день життя – 60 мл молока/кг,

Метод Ф. Севендж-Кінга 1995:

1 день життя – 60 мл молока/кг,
2 день

життя – 80 мл молока/кг на добу,
3 день життя – 100 мл молока/кг на добу,
4-7 день життя – щодня збільшувати на 20 мл/кг на добу,
з 8 дня життя щоденно по 200 мл/кг на добу, поки маса тіла не досягне 1800 г і дитина не буде самостійно смоктати груди
Слайд 24

Режим вигодовування недоношених немовлят: Кількість годувань – 8 разів на добу

Режим вигодовування недоношених немовлят:

Кількість годувань – 8 разів на добу через

3 години протягом доби, без нічної перерви.
Слайд 25

Види вигодовування недоношених дітей: ентеральне харчування (груди матері, вигодовування з ложечки,

Види вигодовування недоношених дітей:

ентеральне харчування (груди матері, вигодовування з ложечки, разові

і постійні зонди – назогастральні, назодуоденальні),
парентеральне харчування (пупкова, периферичні, центральні вени)
Слайд 26

Ентеральне харчування

Ентеральне харчування

Слайд 27

Ентеральне харчування

Ентеральне харчування

Слайд 28

Вид вигодовування залежно від гестаційного віку: до 30-31 тиж., маса тіла

Вид вигодовування залежно від гестаційного віку:

до 30-31 тиж., маса тіла 1300

гр. і менше – зондове годування з використанням материнського молока;
31-32 тиж., 32-34 тиж. – годування з чашечки материнським молоком;
34-36 тиж. – прикладання до грудей, грудне вигодовування.
Слайд 29

Годування з ріжка

Годування з ріжка

Слайд 30

Годування шприцом

Годування шприцом

Слайд 31

Фізіологічна потреба у харчових інгредієнтах недоношених дітей при природному вигодовуванні:

Фізіологічна потреба у харчових інгредієнтах недоношених дітей при природному вигодовуванні:

Слайд 32

Енергетичні затрати недоношеної дитини: Затрати в стані спокою – 40-50 ккал

Енергетичні затрати недоношеної дитини:

Затрати в стані спокою – 40-50 ккал
Затрати в

стані активності + 10-15 ккал
Затрати при охолодженні + 10-15 ккал
Затрати з випорожненнями + 10-15 ккал
Потреби росту + 5-25 ккал
Специфічно – динамічний ефект + 5-20 ккал
Слайд 33

Добова потреба недоношеної дитини в енергії на 1 кг маси: У

Добова потреба недоношеної дитини в енергії на 1 кг маси:

У перші

три дні – 30-60 ккал/кг
На 10-14 день – 100 – 120 ккал/кг
У місячному віці – 135-140 ккал/кг
З 2-х місячного віку:
для недоношених І-ІІ ступеня – 130-135 ккал/кг
для глибоконедоношених – 140 ккал/кг
У віці 4 –5 міс. - 130 ккал/кг
Слайд 34

Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:

Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:

Слайд 35

Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:

Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:

Слайд 36

Причини, що зумовлюють необхідність зондового харчування: діти, які народилися до 33

Причини, що зумовлюють необхідність зондового харчування:

діти, які народилися до 33 тижня

вагітності (відсутність смоктального рефлексу);
Будь-який термін недоношеності при наявності перинатальної патології – постгіпоксичні, інфекційні, токсичні, травматичні енцефалопатії, перехідні функціональні порушення ЦНС.
Слайд 37

Способи зондового харчування: одноразове введення зонда у шлунок; застосування шлункового зонда

Способи зондового харчування:

одноразове введення зонда у шлунок;
застосування шлункового зонда протягом кількох

днів;
введення зонда у дванадцятипалу кишку.
Слайд 38

Переваги безперервного харчування: значно рідше бувають блювання, проноси; можна більше ввести

Переваги безперервного харчування:

значно рідше бувають блювання, проноси;
можна більше ввести їжі протягом

доби;
краще проходить розщеплення та абсорбція харчових нутрієнтів;
активно збільшується маса тіла;
зменшується одноразове навантаження на органи детоксикації, серцево-судинну і дихальну системи.
Слайд 39

Вимоги до зонда: м’який, еластичний, легкий; не змінює свої фізико-хімічні властивості

Вимоги до зонда:

м’який, еластичний, легкий;
не змінює свої фізико-хімічні властивості (еластичність, мякість,

хімічний склад) при тривалому зондовому харчуванні;
відповідати віку дитини;
мати маркування довжини.
Слайд 40

Правила введення зонда: катетер вводять інтрагастрально через рот або носові ходи

Правила введення зонда:

катетер вводять інтрагастрально через рот або носові ходи на

довжину, що дорівнює віддалі від перенісся до мечоподібного відростка грудини, а інтрадуоденально – на 2 см більше;
фіксують лейкопластирем над верхньою губою;
до і після годування зонд промивають дистильованою водою;
правильність введення перевіряють шляхом аспірації вмісту шлунка.
Слайд 41

Назодуоденальний зонд

Назодуоденальний зонд

Слайд 42

Назогастральний зонд

Назогастральний зонд

Слайд 43

Переваги назодуоденального харчування: рідко спостерігається аспірація їжі; швидше досягається бажаний ефект;

Переваги назодуоденального харчування:

рідко спостерігається аспірація їжі;
швидше досягається бажаний ефект;
повніше задовільняється енергетична

потреба дитини;
краще відбувається збільшення маси.
Слайд 44

Недоліки назодуоденального харчування: погіршується засвоєння жирів; може виникнути виразково – некротичний ентероколіт; закупорка зонда.

Недоліки назодуоденального харчування:

погіршується засвоєння жирів;
може виникнути виразково – некротичний ентероколіт;
закупорка зонда.

Слайд 45

Правила вигодовування дитини з низькою вагою при народженні: з метою збільшення

Правила вигодовування дитини з низькою вагою при народженні:

з метою збільшення виділення

молока необхідно якнайшвидше його зціджувати;
слід якомога більше зціджувати його перед кожним годуванням дитини, тобто через кожні 3 години, як вдень, так і вночі, тобто 8 разів на добу;
не варто робити великих проміжків між зціджуванням;
Слайд 46

якщо мати зціджує всього 1-2 рази на день або вночі робить

якщо мати зціджує всього 1-2 рази на день або вночі робить

між цим великі інтервали, утворення і виділення молока зменшується;
дітей з масою менших 1600 грам звичайно годують через назогастральний зонд, по якому молоко повинно стікати вниз під силою свого тяжіння, тобто його не слід нагнітати;
якщо маса дитини понад 1600 грам, і збережений рефлекс ковтання, мати може годувати дитя зцідженим грудним молоком з маленького кухлика;
Слайд 47

якщо маса дитини уже досягла 1600 г, то варто в такому

якщо маса дитини уже досягла 1600 г, то варто в такому

випадку прикладати дитя до грудей, це допомагає розвивати вміння смоктати, а також стимулює рефлекс виділення молока;
слід допомогти дитині взяти груди в правильному положенні;
спочатку недоношена дитина смокче з перервами, не слід забирати у неї груди під час такого перепочинку;
після того, як дитина посмоктала груди стільки, скільки могла, мати повинна зцідити молоко і дати дитині відміряну кількість молока з маленького кухлика;
Слайд 48

слід тримати дитину в теплі, з метою зігрівання організм дитини “спалює”

слід тримати дитину в теплі, з метою зігрівання організм дитини “спалює”

молоко, отримане ним під час годування, внаслідок чого дитя не набирає масу;
регулярно зважувати дитину, щоб переконатися, що вона набирає масу.
Слайд 49

Схема парентерального харчування : Кількість з 1 по 7 день –

Схема парентерального харчування :

Кількість з 1 по 7 день – 60-150

мл/ кг/добу
склад: глюкоза 10% - 40мл (4 г глюкози) амінокислоти 5% - 50мл (2,5г білка, 5г цукру)
жирова емульсія 20% - 10мл (2г жиру, 0,5г цукру)
Співвідношення: 15,3% білка
27,3% жирів
57,3% цукру
Енергетична цінність: 68 ккал в 100 мл
Слайд 50

Суміші для харчування недоношених: SМА, прегестиміл, портаген; енфаміл для недоношених дітей;

Суміші для харчування недоношених:

SМА, прегестиміл, портаген;
енфаміл для недоношених дітей;
3232

А, сімілак ПМ 60/40, спеціальний сімілак;
Alprem (Nestle);
Hipp-pre (Hipp);
Nenatal (Nutricia).
Слайд 51

Суміші для харчування недоношених

Суміші для харчування недоношених


Слайд 52

Потреба в рідині для недоношених : добова кількість – 200-250 мл/кг

Потреба в рідині для недоношених :

добова кількість – 200-250 мл/кг ;
кількість

рідини, яку дитина отримує з грудним молоком (8-7% його складу);
орієнтовно кількість додаткового пиття складає об‘єм одного годування;
для пиття використовують 5% розчин глюкози, суміш 5% глюкози та ізотонічного розчину в однакових пропорціях;
з місячного віку непідсолоджену кип‘ячену воду.
Слайд 53

Поради Севеджа Кінга, 1995 Недоцільно застосовувати режим спраги і голоду у

Поради Севеджа Кінга, 1995

Недоцільно застосовувати режим спраги і голоду у

недоношених дітей.
Корисно вигодовувати недоношену дитину грудним молоком через 6 год після пологів.
Необхідно призначити інфузійну терапію в перші дні після народження всім недоношеним, які не отримують ентерального харчування.
Важливо враховувати індивідуальні особливості недоношеної дитини.
Необхідно проводити щоденні розрахунки харчових інгредієнтів, вести щоденник харчування .
Слайд 54

Властивості сучасних адаптованих сумішей для недоношених дітей: гіперкалорійність в порівнянні з

Властивості сучасних адаптованих сумішей для недоношених дітей:

гіперкалорійність в порівнянні з стандартними

алаптованими сумішами для доношених дітей;
підвищений вміст білкового компонента (1,9-2,2 гр. на 100 мл);
обов’язкова присутність поліненасичених жирних кислот, представниками яких є омега –3 і омега – 6 жирні кислоти;
обов’язкова пристутність таурину, холіну, інозітолу і L-карнітину;
Слайд 55

зменшена кількість лактози, обов’язкова пристутність полімера глюкози, який покращує всмоктування і

зменшена кількість лактози, обов’язкова пристутність полімера глюкози, який покращує всмоктування і

засвоєння кальцію, фосфору, інших мінеральних речовин і зменшує осмотичне навантаження на нирки дитини;
покращений мінеральний склад.
Слайд 56

Типовий вміст окремих харчових складників у продуктах харчування для недоношених немовлят (вміст у 100 мл):

Типовий вміст окремих харчових складників у продуктах харчування для недоношених немовлят

(вміст у 100 мл):
Слайд 57

Світові тенденції: зменшення тривалості періоду повного парентерального харчування; широке використання раннього

Світові тенденції:

зменшення тривалості періоду повного парентерального харчування;
широке використання раннього “трофічного” або

“мінімального” ентерального харчування (2,5-20,0 мл/кг/добу);
застосування харчових продуктів, спеціально призначених для недоношених немовлят (суміші, “підсилювачі” грудного молока, тощо).
Слайд 58

Збагачення грудного молока: білками; вуглеводами; кальцієм; натрієм; магнієм; міддю; цинком; вітамінами.

Збагачення грудного молока:

білками; вуглеводами;
кальцієм; натрієм;
магнієм; міддю; цинком;
вітамінами.

Слайд 59

Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику: Неможливість розпочати ентеральне харчування у

Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:

Неможливість розпочати ентеральне харчування у ранній

постнатальний період на фоні порушеної адаптації і наявної гострої патології.
Неможливість забезпечити специфічні харчові потреби за рахунок повного парентерального харчування через:
відсутність педіатричних білкових препаратів для ПХ;
Слайд 60

високу вартість і непостійне забезпечення жировими емульсіями для ПХ; відсутність педіатричних

високу вартість і непостійне забезпечення жировими емульсіями для ПХ;
відсутність педіатричних полівітамінних

і мікроелементних комплексів для ПХ.
Слайд 61

Основні продукти харчування для недоношених немовлят: Грудне материнське молоко. Стандартні адаптовані

Основні продукти харчування для недоношених немовлят:

Грудне материнське молоко.
Стандартні адаптовані суміш.;
Спеціальні суміші,

призначені для недоношених немовлят:
“підсилена” дієта:
грудне молоко + багатоскладовий “підсилюючий” додаток;
“формула” грудного молока.