павукоподібні

Содержание

Слайд 2

Клас членистоногих з підтипу хеліцерових. Найбільш відомі представники: павуки, скорпіони, кліщі́.

Клас членистоногих з підтипу хеліцерових. Найбільш відомі представники: павуки, скорпіони, кліщі́.
Латинська

назва павукоподібних походить від грецького «Spider» - "павук" (існує також міф про Арахну, яку богиня Афіна перетворила на павука).
Наука про павукоподібних називається арахнологія.

Павукоподібні

Слайд 3

Ходильних ніг чотири пари, що відразу відрізняє їх від комах. Характерною

Ходильних ніг чотири пари, що відразу відрізняє їх від комах. Характерною

особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, тому тіло в більшості випадків складається з двох відділів, головогрудей і черевця, рідше воно зовсім не розчленоване.

Характерні особливості

Слайд 4

Головогруди – це єдине ціле з головою та грудьми, рідше розділені

Головогруди – це єдине ціле з головою та грудьми, рідше розділені

на два сегменти, власне голову і груди.
Черевце позбавлене кінцівок і складається з виразно відокремлених один від одного або ж злитих кілець.
Іноді головогруди зливаються з черевцем і тоді називаються злитнотілими – у кліщів.

Характерні особливості

Слайд 5

Перша пара кінцівок – хеліцери - мають вигляд клешні або гачків

Перша пара кінцівок – хеліцери - мають вигляд клешні або гачків

і служить для схоплювання і убивання здобичі або для проколювання шкіри інших тварин (у кліщів).
Друга пара – педипальпи (ногощупальці), грає роль органів дотику, рідше служить для схоплювання.
Інші чотири пари кінцівок часто закінчуються кігтиками і являють собою ноги, які використовуються за прямим призначенням - для пересування.

Характерні особливості

Слайд 6

У павукоподібних вони несуть відносно тонку хітинову кутикулу, під якою знаходиться

У павукоподібних вони несуть відносно тонку хітинову кутикулу, під якою знаходиться

гіподерма і базальна мембрана. Кутикула охороняє організм від втрати вологи при випаровуванні, тому павукоподібні заселили найзасушливіші райони земної кулі. Міцність кутикулі надають білки, інкрустуючи хітин.

ПОКРИВИ

Слайд 7

Органами дихання є трахеї або легеневі мішки, а іноді ті й

Органами дихання є трахеї або легеневі мішки, а іноді ті й

інші разом саме у павуків.
Легеневі мішки є більш примітивними структурами. Вважається, що вони виникли в результаті видозміни черевних кінцівок в процесі освоєння наземного способу життя предками павукоподібних. Легеневий мішок у сучасних павукоподібних є поглиблення в тілі, його стінки утворюють численні листоподібні пластинки з великими лакунами, заповненими гемолімфою. Через тонкі стінки пластинок відбувається газообмін між гемолімфою і повітрям, що поступає в легеневий мішок через отвори дихальців.

ОРГАНИ ДИХАННЯ

Слайд 8

Загальний план організації нервової системи – це надглоткові вузли (мозок), підглоткова

Загальний план організації нервової системи – це надглоткові вузли (мозок), підглоткова

нервова маса та черевний нервовий ланцюжок.
Гангліі черевного нервового ланцюжка часто концентруються, утворюючи більш-менш виражену гангліозну масу. У косариків і кліщів всі ганглії зливаються, утворюючи кільце навколо стравоходу, проте у скорпіонів зберігається виражений черевний ланцюжок гангліїв.
Із органів чуттів найкраще розвинений дотик.

НЕРВОВА СИСТЕМА

Слайд 9

ОРГАНИ ЗОРУ Органами зору у павуків є прості очі, кількість яких

ОРГАНИ ЗОРУ

Органами зору у павуків є прості очі, кількість яких

може бути від 2 до 12. розміщені на головогрудному щиті. Не дивлячись на велику кількість очей, зір у павуків слабкий. У кращому випадку, вони можуть бачити предмети на відстані не більше 30 см.
Слайд 10

Всі павуки - хижаки. Вони харчуються головним чином комахами та іншими

Всі павуки - хижаки. Вони харчуються головним чином комахами та іншими

дрібними членистоногими. Спійману здобич павук втримує ногощупальцями, прокушує гачкоподібними щелепами, вприскує в ранку отруту і травний сік. Приблизно через годину павук висмоктує за допомогою смоктального шлунка весь вміст здобичі, від якої залишається тільки хітинова оболонка. Таке травлення називається позаорганізмовим.

ЖИВЛЕННЯ