Збудливі тканини(ССО)

Содержание

Слайд 2

Загальне уявлення про збудження і збудливі тканини. Подразники, їх класифікація. Мембранно-іонна теорія потенціалу спокою.

Загальне уявлення про збудження і збудливі тканини.
Подразники, їх класифікація.
Мембранно-іонна теорія потенціалу

спокою.
Слайд 3

У 1780 році італійський фізіолог, професор анатомії в Болон’ї Луїджі Гальвані

У 1780 році італійський фізіолог, професор анатомії в Болон’ї Луїджі Гальвані

(Galvani) виявив: якщо до ізольованого м'яза жаби доторкнутися одночасно двома різними металевими предметами, то м'яз скоротиться. Гальвані переконався, “що скорочення були різні згідно відмінності металів: в разі одних - сильніші та швидші, а в разі інших - слабкіші та повільніші".
Здатність м'язів препарованої жаби скорочуватися під впливом електричного струму Гальвані пояснив наявністю «тваринної електрики»
.
Слайд 4

Збудливі тканини можуть спонтанно чи у відповідь на дію подразника змінювати свої властивості - збуджуватись

Збудливі тканини можуть спонтанно чи у відповідь на дію подразника змінювати

свої властивості - збуджуватись
Слайд 5

Збудження відповідь на подразнення - генерація потенціалу дії (ПД), поширення ПД та специфічна відповідь тканини

Збудження відповідь на подразнення - генерація потенціалу дії (ПД), поширення ПД

та специфічна відповідь тканини
Слайд 6

Подразники будь-які зовнішні або внутрішні впливи, які діють на клітину, тканину чи орган КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДРАЗНИКІВ

Подразники
будь-які зовнішні або внутрішні впливи, які діють на клітину, тканину

чи орган
КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДРАЗНИКІВ
Слайд 7

За силою підпорогові порогові надпорогові Порогова сила – мінімальна сила, яка

За силою

підпорогові

порогові

надпорогові

Порогова сила – мінімальна сила, яка здатна викликати реакцію тканин

- збудження

По відношенню клітин і тканин

адекватні

неадекватні

специфічні для даного виду
рецепторів, що обумовлює
підвищення збудливості

не відповідають біологічним
особливостям тканини

Слайд 8

Властивості збудливих тканин:

Властивості збудливих тканин:

Слайд 9

Рідинно-мозаїчна структура мембрани Місце виникнення збудження – біологічна мембрана Клітинні мембрани

Рідинно-мозаїчна структура мембрани

Місце виникнення збудження – біологічна мембрана

Клітинні мембрани складаються з

бішару ліпідних молекул, в який вбудовані багаточисленні білки

Молекули мембранних ліпідів мають гідрофільні голови і гідрофобні хвости, тому вони упорядковано орієнтовані у бішарі

Мембранні білки можуть прилягати до бішару, занурені в нього або пронизують його наскрізь

Слайд 10

Структура та механізм роботи іоноселективних каналів

Структура та механізм роботи іоноселективних каналів

Слайд 11

Мембранний потенціал (МП) - потенціал спокою(ПС) різниця зарядів внутрішньої («-») та

Мембранний потенціал (МП) - потенціал спокою(ПС) різниця зарядів внутрішньої («-») та

зовнішньої («+») поверхонь мембрани (-60-90мв)
Величина постійна для кожного виду клітин

Мембрана живої клітини напівпроникна

Na+

Са++

К+

Cl-

Слайд 12

Фактори, що обумовлюють МП 1-1000 каналів на квадратний мікрометр мембрани Гирло

Фактори, що обумовлюють МП

1-1000 каналів на квадратний мікрометр мембрани

Гирло каналу: селективний

фільтр
Ворота: проникність може змінюватись!
Слайд 13

Мембранний потенціал обумовлений: Різною концентрацією іонів Na+, К+, Са2+, Сl- всередині

Мембранний потенціал обумовлений:
Різною концентрацією іонів Na+, К+, Са2+, Сl- всередині

та зовні
Різною проникністю мембрани
для цих іонів
Na+- К+ - насос підтримує різницю концентрацій Na+ i К+ по обидва боки мембрани (3-Na+ на 2-К+)
ПС або МП забезпечує збудливість, тобто готовність до збудження

Фактори, що обумовлюють МП

Слайд 14

Розміщення іонів та поляризація мембрани клітини у стані спокою Зовнішня поверхня

Розміщення іонів та поляризація мембрани клітини у стані спокою

Зовнішня поверхня заряджена

позитивно за рахунок катіонів ( Na та К)
Внутрішня поверхня заряджена негативно за рахунок аніонів (органічні кислоти)
Слайд 15

ПЕРЕСУВАННЯ ІОНІВ ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ + + + + Активне (А) та

ПЕРЕСУВАННЯ ІОНІВ ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ

+

+

+

+

Активне (А) та пасивне (Б) переміщення іонів, пов’язане

з утворенням негативного потенціалу усередині клітини.
Na – K – насос здійснює активний перенос іонів (А), які в той же час проходять через мембрану шляхом пасивної дифузії за електрохімічними градієнтами.
Слайд 16

Утворення градиенту концентрації 1. Na-K АТФ-аза 2. Обмін іонів а.Симпорт б.Антипорт

Утворення градиенту концентрації

1. Na-K АТФ-аза

2. Обмін іонів

а.Симпорт

б.Антипорт

Механізм роботи натрій-калієвого насоса

Функції

АТФ-ази:
• З середини клітини "забирає" 3 іони Nа+, розщеплює молекулу АТФ, приєднує фосфат
•"Викидає" іони Na+, приєднує 2 іони K+ із зовнішнього середовища
• Від'єднує фосфат, два іони K+ надходять всередину клітини
Слайд 17

Внутришньоклітинна реєстрація мембранного потенціала спокою мікроелектродна реєстрація Величина МПС в збудливих клітинах від -60 до -90мВ

Внутришньоклітинна реєстрація мембранного потенціала спокою

мікроелектродна реєстрація
Величина МПС в збудливих клітинах

від -60 до -90мВ
Слайд 18

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ швидке коливання мембранного потенціалу, пов’язане зі зміною іонної проникності

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ

швидке коливання мембранного потенціалу, пов’язане зі зміною іонної проникності під

дією подразника порогової сили
Завдяки ПД здійснюється передача сигналу від нервових клітин до інших клітин
Слайд 19

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ

Слайд 20

Слайд 21

1- порог (близько 50 мв, ток Na>K) 2- деполяризація 0,5 мс

1- порог (близько 50 мв, ток Na>K)
2- деполяризація 0,5 мс (вхід

Na)
3- овершут (переліт)
4- реполяризація 0,5- 1мс (блок Na, активація К токів)
5-слідова гиперполяризація, до 3 мс (ток К)

11

1

2

3

4

5

Слайд 22

Потенціал дії За один ПД до клітини надходить 1012 іонів Na+

Потенціал
дії

За один ПД до клітини надходить 1012 іонів Na+

Слайд 23

А,В – статична поляризація, канал закритий C,D,E – деполяризація , канал

А,В – статична поляризація, канал закритий
C,D,E – деполяризація , канал активований
F

– реполяризація, канал інактивований

Транспорт 3 Na/2K за рахунок енергії 1 АТФ

Слайд 24

Іонні токи під час потенціалу дії Вхідний ток зумовлений іонами Na

Іонні токи під час потенціалу дії
Вхідний ток зумовлений іонами Na
вихідний

– іонами K
Na - ток розвивається швидко, а K– повільно
Ток Na швидко зменшується (інактивація)
К- ні
Слайд 25

властивості потенціалу дії Виникає під дією порогових та надпорогових подразників Амплітуда

властивості потенціалу дії
Виникає під дією порогових та надпорогових подразників
Амплітуда не залежить

від сили подразнення
Розповсюджується по всей мембрані без затухання
Обумовлений змінами іонной проникності мембрани (відкриттям та блокуванням іонних каналів)
Не здатний до суммації
Слайд 26

Вихідний рівень збудливості ЗМІНИ ЗБУДЛИВОСТІ ПРИ ЗБУДЖЕННІ

Вихідний
рівень
збудливості

ЗМІНИ ЗБУДЛИВОСТІ ПРИ ЗБУДЖЕННІ

Слайд 27

Абсолютна рефрактерність відсутність збудливості, пов’язана з повною занятістью “натрієвого” механізму, а

Абсолютна рефрактерність
відсутність збудливості, пов’язана з повною занятістью “натрієвого” механізму, а

потім з інактивацією натрієвих каналів (відповідає піку ПД)
(блок Na, активація К токів). Генерація ПД неможлива
Відносна рефрактерність
зниження збудливості, пов’язане з частковою натрієвою інактивацією та розвитком калієвої активації (поріг збудливості підвищений., а відповідь знижена). Генерація ПД можлива за умов підвищення сили подразника
Екзальтація, або супернормальність
зростання збудливості під час слідової поляризації
Субнормальність
зниження збудливості під час слідової гіперполяризації
Слайд 28

ЗАКОН “СИЛА-ЧАС” Реобаза – найменша сила струму, що здатна викликати збудження

ЗАКОН “СИЛА-ЧАС”

Реобаза – найменша сила струму, що здатна викликати збудження (поріг)
Хронаксія

– час, протягом якого струм у 2 реобази викликає збудження
Корисний час – час виникнення збудження при силі в 1 реобазу

Час, мс