Фізіологія збудження(ССО)

Сентябрь 3, 2022

Главная
Алгебра
Фізіологія збудження(ССО)

Содержание

2. Передача їнформації – серія нервових імпульсів (ПД), що поширюються по нервовим волокнам Нервові волокна – відростки
3. БУДОВА НЕМІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН Складається з 7 – 12 тонких аксонів, які оточені шваннівською клітиною Аксоплазма
4. БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН Мієлінова оболонка – результат багаторазового обертання шваннівської клітини навколо осьового циліндра і
5. БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН Ділянки мембрани, позбавлені мієліну (1мкм) – перехвати Ранвьє Відстань між перехватами пропорційна
6. Формування мієлінової оболонки навколо аксона на різних стадіях йго развитку (А – Г) ( Судаков, 2000)
7. БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН 1. ЯДРО Мієлінова оболонка Перехват Ранвьє АКСОН Шванівська клітина
8. БУДОВА НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
9. ПОШИРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ (ЗБУДЖЕННЯ) Механізм поширення збудження вздовж нервового або м’язового волокна - утворення місцевих струмів,
10. МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ У БЕЗМІЄЛІНОВОМУ ВОЛОКНІ – ПОСЛІДОВНА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЛЯНОК МЕМБРАНИ В кожній ділянці волокна: виникає
11. збуджені раніше ділянки мембрани повертаються в стан спокою місцевий струм знижує мембранний потенціал незбудженої ділянки внаслідок
12. В кожному перехваті послідовно виникають: порогова деполяризація вхід Na в аксон виникнення зони позитивного заряду МЕХАНІЗМ
13. В кожному перехваті послідовно виникають: МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕНЯ ЗБУДЖЕННЯ В МІЄЛІНИЗОВАНОМУ ВОЛОКНІ виникнення місцевих деполяризуючих струмів, що
14. Імпульс переміщується стрибкоподібно від одного перехвату до іншого – сальтоторне проведення в стан збудження може перейти
15. Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах: Анатомічної та фізіологічної безперервності волокна Проведення збудження можливо лише за
16. Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах 2. Двохстороннього проведення збудження Збудження, що виникло у якій-небудь області
17. Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах Ізольованого проведення збудження Збудження, що виникло у нервовому волокні, не
18. Розповсюдження збудження по нервових волокнах:
19. Типи нервових волокон, їх властивості та функціональне призначення Загальні властивості нервових волокон • практично невтомні •
20. ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ
21. ВИДИ М’ЯЗІВ Посмуговані (скелетні) Непосмуговані (гладенькі) СЕРЦЕВИЙ М'ЯЗ
22. забезпечення пози переміщення тіла у просторі переміщення окремих частин тіла джерело тепла – терморегуляція збудливість провідність
24. БУДОВА М’ЯЗА: 1 — м’яз; 2 — пучки; 3 — перимізій; 4 — капіляр; 5 —
25. Схема будови відрізка м'язового волокна 1 — саркоплазматичний ретикулум 2 — термінальні цистерни саркоплазматичного ретикулуму 3
26. . Саркомер складається із Т-телофрагми — лінії Z (для двох сусідніх саркомерів), половин І - та
28. ОСНОВНІ БІЛКИ МІОФІБРІЛ
29. АКТИН
31. Міозиновий філамент Молекула міозина 1 - фібрилярний стержень 2 - головки МІОЗИН
35. РЕЖИМИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ Одиночне скорочення – відповідь на одиночний імпульс. Швидкість з якою відбувається скорочення пропорційна
36. МЕХАНІЗМ М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ: Подразнення → Виникнення ПД → проведення ПД уздовж клітинної мембрани та усередину волокна
37. Механізм м’язового скорочення Подразнення. Електричне збудження в нервово - м’язовому cинапсі – Виникнення ПД м’яза Проведення
38. Механізм м’язового скорочення Під дією енергії АТФ головки міозину змінюють положення у просторі, що викликає ковзання
40. ВИТРАТИ АТФ: На роботу Na+-К+ насоса; На роботу Са++ насоса; На розрив містків актину та міозину.
41. МЕХАНІЗМ М'ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
42. ТИПИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ
43. Співвідношення між збудженням і скороченням
44. СУММАЦІЯ СКОРОЧЕНЬ Тетанічне скорочення – відповідь на ряд послідовних імпульсів – сумація одиночних скорочень При відносно
45. Латентний період Укорочення або розвиток напруги Розслаблення а. Одиночне скорочення б. Зубчатий тетанус в. Перехід зубчатого
46. Синапс. Будова та механізм передачі збудження в хімічному синапсі. Національний фармацевтичний університет Кафедра фізіології та анатомії
47. КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСІВ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ нервово- м’язові Синапс місце функціонального контакту двох збудливих тканин, одна з яких
48. НЕЙРО-НЕЙРОНАЛЬНІ СИНАПСИ
50. ЗА ДІЄЮ збуджуючі гальмівні під дією медіатора відчиняються Na - та K – канали, відбувається деполяризація
51. Електричний синапс
52. БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА Пресинаптична частина: Кінцева гілочка аксона, яка втрачає мієлінову оболонку і розширюється – цибулеподібна
53. Хемозбудливі іонні канали
54. БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА
57. медіатори Медіатор (посередник) - хімічна речовина, яка забезпечує однобічну передачу збудження в хімічному синапсі Ферменти, необхідні
58. медіатори За хімічною структурою • моноаміни (адреналін, норадреналін, ацетилхолін та інш) • амінокислоти (гамма-аміномасляна кислота (ГАМК),
59. Етапи синаптичної передачі Медіатор, що міститься у синаптичних пухирцях (везикулах) утворюється або в тілі нейрона або
60. Етапи синаптичної передачі Дифузія молекул медіатора через синаптичну щілину 6. Молекули медіатора зв’язуються з рецепторами постсинаптичної
61. Хемозбудливі іонні канали
62. Етапи синаптичної передачі 7. Молекули медіатора після дії на рецептор вилучаються із синаптичної щілини шляхом реабсорбції
63. Властивості хімічного синапса Однобічне проведення збудження від пресинаптичної мембрани до посинаптичної Висока втома пов’язана з виснаженням
66. Скачать презентацию

Слайд 2

Передача їнформації – серія нервових імпульсів (ПД), що поширюються по нервовим

волокнам
Нервові волокна – відростки нервових клітин, що утворюють ланцюги
.

НЕРВОВІ ВОЛОКНА

м’якушеві
(мієлінізовані)

безм’якушеві
(немієлінізовані)

Рухові та чутливі входять до складу нервів, що забезпечують органи чуття, скелетні м’язи Вегетативні нерви

Деякі симпатичні нерви

Слайд 3

БУДОВА НЕМІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
Складається з 7 – 12 тонких аксонів, які

оточені шваннівською клітиною
Аксоплазма (частина цитоплазми нейрона, що входить до складу аксона) містить нейрофібрили, між якими знаходиться велика кількість мітохондрій
Нейрофібрили забезпечують транспорт речовин по нервових волокнах від тіла до закінчень – білків, що формують іонні канали і насоси, медіатори та ін.

1 – ядро шваннівської клітини
2 – осьовий циліндр
3 – базальна мембрана
4 – мезаксон(зближення плазмолемми над циліндром)

Слайд 4

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
Мієлінова оболонка – результат багаторазового обертання шваннівської клітини

навколо осьового циліндра і злиття її шарів
Мієлін – речовина ліпідної природи, має великий електричний опір і перешкоджає проходженню іонів (діє як ізолятор). Трофічна функція мієліну – участь в процесах обміну і росту осьового циліндру

Слайд 5

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
Ділянки мембрани, позбавлені мієліну (1мкм) – перехвати Ранвьє
Відстань

між перехватами пропорційна діаметру волокна (чим більший діаметр, тим довша міжперехватна ділянка)

Слайд 6

Формування мієлінової оболонки навколо аксона на різних стадіях йго развитку (А – Г)

( Судаков, 2000)
1 – лемоцит
2 – мієлінове волокно
3 – мієлінова оболонка

Слайд 7

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
1. ЯДРО
Мієлінова
оболонка
Перехват
Ранвьє
АКСОН
Шванівська
клітина

Слайд 8

БУДОВА НЕРВОВИХ ВОЛОКОН

Слайд 9

ПОШИРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ
(ЗБУДЖЕННЯ)
Механізм поширення збудження вздовж нервового або м’язового волокна

- утворення місцевих струмів, що виникають між збудженими та незбудженими ділянками мембрани

Слайд 10

МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ У БЕЗМІЄЛІНОВОМУ ВОЛОКНІ – ПОСЛІДОВНА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЛЯНОК МЕМБРАНИ
В

кожній ділянці волокна:
виникає критична деполяризація – надходження іонів Na в аксон - утворення ділянки позитивного заряду
виникає місцевий струм між активною та негативно зарядженою ділянками

Слайд 11

збуджені раніше ділянки мембрани повертаються в стан спокою
місцевий струм знижує

мембранний потенціал незбудженої ділянки
внаслідок деполяризації зростає проникність для Na
виникає ПД

Послідовна деполяризація нових і нових ділянок мембрани викликає поширення ПД вздовж волокна без зміни амплітуди

Слайд 12

В кожному перехваті послідовно виникають:
порогова деполяризація
вхід Na в аксон

виникнення зони позитивного заряду

МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕНЯ ЗБУДЖЕННЯ В МІЄЛІНИЗОВАНОМУ ВОЛОКНІ

Слайд 13

В кожному перехваті послідовно виникають:
МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕНЯ ЗБУДЖЕННЯ В МІЄЛІНИЗОВАНОМУ ВОЛОКНІ
виникнення

місцевих деполяризуючих струмів, що
надходять до наступного перехвату через ділянку між перехватами Ранв’є
деполяризація перехвату до критичного рівня викликає зростання проникності його мембрани для Na
Na входить в аксон
виникає ПД

Слайд 14

Імпульс переміщується стрибкоподібно від одного
перехвату до іншого – сальтоторне проведення
в

стан збудження може перейти тільки ділянка мембрани наступного перехвату

МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕНЯ ЗБУДЖЕННЯ В МІЄЛІНИЗОВАНОМУ ВОЛОКНІ

Слайд 15

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах:
Анатомічної та фізіологічної безперервності волокна
Проведення збудження

можливо лише за умови анатомічної цілісності волокна, так як нервові волокна можуть існувати лише у зв’язку із тілом нейрона. Переріз або будь-яка інша травма поверхневої мембрани волокна порушують провідність.
Порушення провідності спостерігається також і під час порушення фізіологічних властивостей волокна. Наприклад, блокування натрієвих каналів новокаїном, термічні впливи, змінюють фізіологічні властивості мембрани та можуть частково або повністю порушити проведення

Слайд 16

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах
2. Двохстороннього проведення збудження
Збудження, що виникло

у якій-небудь області волокна, поширюється у двох напрямках: центробіговому та центропрямуючому.
Це явище доведено експериментально шляхом регістрації потенціалу дії на обох кінцях волокна.

Слайд 17

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах
Ізольованого проведення збудження
Збудження, що виникло у

нервовому волокні, не може перейти на інші нервові волокна, що знаходяться у складі одного нерва. Імпульс йде від кожного волокна ізольовано і здійснює дію лише на ті клітини, з якими контактують закінчення нервового волокна. Важливе значення цієї властивості пов’язано з тим, що більшість нервів є змішаними, що складаються з великої кількості нервових волокон – рухливих, чутливих, вегетативних, які іннервують різноманітні органи та тканини, що знаходяться далеко один від одного. Якщо б збудження переходило всередині нервового стовпа із волокна на волокно, то нормальне функціонування органів та тканин було б неможливим.

Слайд 18

Розповсюдження збудження по нервових волокнах:

Слайд 19

Типи нервових волокон, їх властивості та функціональне призначення
Загальні властивості нервових волокон
•

практично невтомні • мають високу лабільність – відтворюють ПД з великою частотою

Слайд 20

ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ

Слайд 21

ВИДИ М’ЯЗІВ
Посмуговані
(скелетні)
Непосмуговані
(гладенькі)
СЕРЦЕВИЙ
М'ЯЗ

Слайд 22

забезпечення пози
переміщення тіла у просторі
переміщення окремих частин тіла

джерело тепла – терморегуляція
збудливість
провідність
скоротливість
еластичність – здатність розвивати напруження при розтягненні

Функції і властивості посмугованих м'язів

Слайд 23

Слайд 24

БУДОВА М’ЯЗА:
1 — м’яз; 2 — пучки; 3 — перимізій;

4 — капіляр; 5 — м’язові волокна; 6 — міофібрила; 7 — смуга Z; 8 — саркомер; 9 — тонкий міофіламент; 10 — тропоміозин; 11 — актин; 12 — товстий міофіламент; 13 — хвіст молекули міозину; 14 — голова молекули міозину.

Слайд 25

Схема будови відрізка м'язового волокна
1 — саркоплазматичний ретикулум
2 — термінальні

цистерни саркоплазматичного ретикулуму
3 — Т-трубки
4 — тріади
5 — сарколема
6 — міофібрили
7 — А-диск
8 — І-диск
9 — Z-лінія
10 — мітохондрії

Слайд 26

.
Саркомер складається із
Т-телофрагми — лінії Z (для двох сусідніх саркомерів), половин

І - та А -диска половини зони Н
В міофібрилі саркомери розміщуються один за одним

саркомер

структурна одиниця міофібрил - ділянка міофібрили між двома телофрагмами

Слайд 27

Слайд 28

ОСНОВНІ БІЛКИ МІОФІБРІЛ

Слайд 29

АКТИН

Слайд 30

Слайд 31

Міозиновий філамент
Молекула міозина
1 - фібрилярний стержень
2 - головки
МІОЗИН

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

РЕЖИМИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ
Одиночне скорочення – відповідь на одиночний імпульс. Швидкість з

якою відбувається скорочення пропорційна кількості саркомерів ( у довгого волокна швидкість вища)

латентний період - час від початку дії подразника до початку відповіді
• фаза скорочення (напруження)
• фаза розслаблення

Слайд 36

МЕХАНІЗМ М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ:
Подразнення → Виникнення ПД → проведення ПД уздовж клітинної

мембрани та усередину волокна по мембранах поперечної Т-системи (по трубочках) → вивільнення Сa²+ з бокових цистерн саркоплазматичного ретикулуму → дифузія Сa²+ до міофібрил → взаємодія актинових та міозинових ниток, що призводить до укорочення міофібрили → активація кальцієвого насосу → зниження концентрації вільних іонів Сa²+ в саркоплазмі → розслаблення міофібрили.

Слайд 37

Механізм м’язового скорочення
Подразнення. Електричне збудження в нервово - м’язовому cинапсі –

Виникнення ПД м’яза
Проведення ПД уздовж клітинної мембрани та усередину волокна по мембранах поперечної Т-системи (по трубочках).
Вивільнення Сa²+ з бокових цистерн саркоплазматичного ретикулуму.
Дифузія Сa²+ до міофібрил - до ниток актину та міозину.
Сa²+ зв’язується з тропоніном (за участі Mg++)
Відкривається активний центр на актині
До активного центру прикріплюється головка міозина
Між нитками актину і міозину утворюються поперечні містки

Слайд 38

Механізм м’язового скорочення
Під дією енергії АТФ головки міозину змінюють положення у

просторі, що викликає ковзання актинових ниток вздовж міозинових
Взаємодія актинових та міозинових ниток, призводить до укорочення міофібрили та скорочення м’яза
При згасанні збудження в саркомері відбувається активація кальцієвого насосу і іони Са відкачуються в цистерни саркоплазматичногоретикулума.
Зниження концентрації вільних іонів Сa²+ в саркоплазмі.
Містки розриваються, саркомер переходить в стан спокою, розслабляється (цикл 2-11 повторюється 50 разів при одному скороченні)

Слайд 39

Слайд 40

ВИТРАТИ АТФ:
На роботу Na+-К+ насоса;
На роботу Са++ насоса;
На розрив містків актину

та міозину.

Під час відпочинку енергія накопичуєтья у вигляді фосфокреатина

В организмі людини 30 млн волокон, загальна сила = 30 тонн
Кожне волокно підіймає приблизно 2 гр

Слайд 41

МЕХАНІЗМ М'ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ

Слайд 42

ТИПИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ

Слайд 43

Співвідношення між збудженням і скороченням

Слайд 44

СУММАЦІЯ СКОРОЧЕНЬ
Тетанічне скорочення – відповідь на ряд послідовних імпульсів – сумація

одиночних скорочень
При відносно малій частоті подразнення - зубчастий тетанус,
при високій частоті – гладенький тетанус

Слайд 45

Латентний період
Укорочення або розвиток напруги
Розслаблення
а. Одиночне скорочення
б. Зубчатий тетанус

в. Перехід зубчатого тетанусу в гладкий
г. Гладкий тетанус
д. Збільшення амплітуди скорочення при оптимальній частоті подразнення

Слайд 46

Синапс. Будова та механізм передачі збудження в хімічному синапсі.
Національний фармацевтичний університет
Кафедра

фізіології та анатомії людини

Слайд 47

КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСІВ
ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ
нервово-
м’язові
Синапс
місце функціонального контакту двох збудливих тканин, одна

з яких нервова

Слайд 48

НЕЙРО-НЕЙРОНАЛЬНІ СИНАПСИ

Слайд 49

Слайд 50

ЗА ДІЄЮ
збуджуючі
гальмівні
під дією медіатора
відчиняються Na - та K –

канали, відбувається
деполяризація мембрани –
виникає збуджуючий
постсинаптичний
потенціал
(ЗПСП)

медіатор підвищує
проникність постсинаптичної
мембрани для K та Cl , які
викликають
гіперполяризацію
мембрани –
виникає гальмівний
постсинаптичний
потенціал (ГПСП)

Слайд 51

Електричний синапс

Слайд 52

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА
Пресинаптична частина:
Кінцева гілочка аксона, яка втрачає мієлінову оболонку і

розширюється – цибулеподібна синаптична бляшка
ЕПР
мікрофіламенти
синаптичні пухірці (везикули ) з медіатором
Пресинаптична мембрана (потовщена мембрана бляшки)

Постсинаптична частина:
Постсинаптична мембрана (потовщена мембрана іншої клітини)
білкові молекули - рецептори медіатора
канали і пори, через які в постсинаптичну мембрану надходять іони
СИНАПТИЧНА ЩЕЛИНА

Слайд 53

Хемозбудливі іонні канали

Слайд 54

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА

Слайд 55

Слайд 56

Слайд 57

медіатори
Медіатор (посередник) - хімічна речовина, яка забезпечує однобічну передачу збудження в

хімічному синапсі
Ферменти, необхідні для синтезу медіатора, утворюються в тілі нейрона і доставляються в синаптичне закінчення шляхом повільного (1–3 мм/доб) аксонного транспорту
Медіатори (пептиди та ін.) синтезуються і упаковуються у везикули в тілі нейрона, готові везикули доставляються в синаптичну бляшку за рахунок швидкого (400 мм/доб) аксонного транспорту
Синтез медіатора і утворення синаптичних везикул здійснюється безперервно

Слайд 58

медіатори
За хімічною структурою
• моноаміни (адреналін, норадреналін, ацетилхолін та інш)
• амінокислоти (гамма-аміномасляна

кислота (ГАМК), глутамат, гліцин, таурин)
• пептиди (ендорфін, нейротензин, бомбезин, енкефалін та інш.)
• інші медіатори (NO , АТФ)

Слайд 59

Етапи синаптичної передачі
Медіатор, що міститься у синаптичних пухирцях (везикулах) утворюється або

в тілі нейрона або в самій бляшці
У бляшці медіатор накопичується і упаковується у пухирці
( 3-10 тис. молекул)
3. Надходження нервового імпульсу (ПД) у бляшку викликає деполяризацію пресинаптичної мембрани - підвищення проникності для іонів Са
4. Іони Са входять в бляшку, викликають
злиття пухирців з пресинаптичною мембраною
та вихід медіатора у синаптичну щілину.
Матеріал пухирців використовується для
утворення нових пухирців

Слайд 60

Етапи синаптичної передачі
Дифузія молекул медіатора
через синаптичну щілину
6. Молекули медіатора

зв’язуються з рецепторами постсинаптичної мембрани (0.5 мс). Конфігурація рецепторів змінюється, що приводить до відкриття іонних каналів і надходження у постсинаптичну клітину іонів, що викликають виникнення потенціалу кінцевої пластинки (ЗПСП) → критична деполяризація навколосинаптичної електрозбудливої мембрани → генерація ПД.

Слайд 61

Хемозбудливі іонні канали

Слайд 62

Етапи синаптичної передачі
7. Молекули медіатора після дії на рецептор вилучаються із

синаптичної щілини шляхом реабсорбції пресинаптичною мембраною або шляхом ферментного гідролізу

Слайд 63

Властивості хімічного синапса
Однобічне проведення збудження від пресинаптичної мембрани до посинаптичної
Висока втома

пов’язана з виснаженням запасів медіатору
Синаптична затримка (0,2-0,7мс) – вхід Са, екзоцитоз, дифузія медіатора
Чутливість до дії хімічних речовин,що впливають на синтез, секрецію медіатора, взаємодію з рецептором

Слайд 64

Фізіологія збудження(ССО)

Содержание

Передача їнформації – серія нервових імпульсів (ПД), що поширюються по нервовим

БУДОВА НЕМІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОНСкладається з 7 – 12 тонких аксонів, які

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОНМієлінова оболонка – результат багаторазового обертання шваннівської клітини

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОНДілянки мембрани, позбавлені мієліну (1мкм) – перехвати РанвьєВідстань

Формування мієлінової оболонки навколо аксона на різних стадіях йго развитку (А – Г)

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН 1. ЯДРОМієлінова оболонкаПерехватРанвьєАКСОНШванівська клітина

БУДОВА НЕРВОВИХ ВОЛОКОН

ПОШИРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ (ЗБУДЖЕННЯ) Механізм поширення збудження вздовж нервового або м’язового волокна

МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ У БЕЗМІЄЛІНОВОМУ ВОЛОКНІ – ПОСЛІДОВНА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЛЯНОК МЕМБРАНИВ

збуджені раніше ділянки мембрани повертаються в стан спокою місцевий струм знижує

В кожному перехваті послідовно виникають: порогова деполяризація вхід Na в аксон

В кожному перехваті послідовно виникають:МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕНЯ ЗБУДЖЕННЯ В МІЄЛІНИЗОВАНОМУ ВОЛОКНІ виникнення

Імпульс переміщується стрибкоподібно від одного перехвату до іншого – сальтоторне проведенняв

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах:Анатомічної та фізіологічної безперервності волокнаПроведення збудження

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах2. Двохстороннього проведення збудженняЗбудження, що виникло

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнахІзольованого проведення збудженняЗбудження, що виникло у

Розповсюдження збудження по нервових волокнах:

Типи нервових волокон, їх властивості та функціональне призначенняЗагальні властивості нервових волокон•

ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ

ВИДИ М’ЯЗІВПосмуговані(скелетні)Непосмуговані(гладенькі)СЕРЦЕВИЙ М'ЯЗ

забезпечення пози переміщення тіла у просторі переміщення окремих частин тіла

БУДОВА М’ЯЗА: 1 — м’яз; 2 — пучки; 3 — перимізій;

Схема будови відрізка м'язового волокна 1 — саркоплазматичний ретикулум 2 — термінальні

. Саркомер складається із Т-телофрагми — лінії Z (для двох сусідніх саркомерів), половин

ОСНОВНІ БІЛКИ МІОФІБРІЛ

АКТИН

Міозиновий філамент Молекула міозина 1 - фібрилярний стержень 2 - головкиМІОЗИН

РЕЖИМИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬОдиночне скорочення – відповідь на одиночний імпульс. Швидкість з

МЕХАНІЗМ М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ:Подразнення → Виникнення ПД → проведення ПД уздовж клітинної

Механізм м’язового скороченняПодразнення. Електричне збудження в нервово - м’язовому cинапсі –

Механізм м’язового скороченняПід дією енергії АТФ головки міозину змінюють положення у

ВИТРАТИ АТФ:На роботу Na+-К+ насоса;На роботу Са++ насоса;На розрив містків актину

МЕХАНІЗМ М'ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ

ТИПИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ

Співвідношення між збудженням і скороченням

СУММАЦІЯ СКОРОЧЕНЬТетанічне скорочення – відповідь на ряд послідовних імпульсів – сумація

Латентний періодУкорочення або розвиток напругиРозслаблення а. Одиночне скорочення б. Зубчатий тетанус

Синапс. Будова та механізм передачі збудження в хімічному синапсі.Національний фармацевтичний університетКафедра

КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСІВ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ нервово-м’язовіСинапсмісце функціонального контакту двох збудливих тканин, одна

НЕЙРО-НЕЙРОНАЛЬНІ СИНАПСИ

ЗА ДІЄЮзбуджуючігальмівні під дією медіатора відчиняються Na - та K –

Електричний синапс

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА Пресинаптична частина:Кінцева гілочка аксона, яка втрачає мієлінову оболонку і

Хемозбудливі іонні канали

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА

медіатори Медіатор (посередник) - хімічна речовина, яка забезпечує однобічну передачу збудження в

медіатори За хімічною структурою• моноаміни (адреналін, норадреналін, ацетилхолін та інш) • амінокислоти (гамма-аміномасляна

Етапи синаптичної передачі Медіатор, що міститься у синаптичних пухирцях (везикулах) утворюється або

Етапи синаптичної передачі Дифузія молекул медіатора через синаптичну щілину6. Молекули медіатора

Хемозбудливі іонні канали

Етапи синаптичної передачі 7. Молекули медіатора після дії на рецептор вилучаються із

Властивості хімічного синапсаОднобічне проведення збудження від пресинаптичної мембрани до посинаптичноїВисока втома

Похожие презентации

БУДОВА НЕМІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
Складається з 7 – 12 тонких аксонів, які

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
Мієлінова оболонка – результат багаторазового обертання шваннівської клітини

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
Ділянки мембрани, позбавлені мієліну (1мкм) – перехвати Ранвьє
Відстань

БУДОВА МІЄЛІНІЗОВАНИХ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН
1. ЯДРО
Мієлінова
оболонка
Перехват
Ранвьє
АКСОН
Шванівська
клітина

ПОШИРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ
(ЗБУДЖЕННЯ)
Механізм поширення збудження вздовж нервового або м’язового волокна

МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ У БЕЗМІЄЛІНОВОМУ ВОЛОКНІ – ПОСЛІДОВНА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЛЯНОК МЕМБРАНИ
В

збуджені раніше ділянки мембрани повертаються в стан спокою
місцевий струм знижує

В кожному перехваті послідовно виникають:
порогова деполяризація
вхід Na в аксон

В кожному перехваті послідовно виникають:
МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕНЯ ЗБУДЖЕННЯ В МІЄЛІНИЗОВАНОМУ ВОЛОКНІ
виникнення

Імпульс переміщується стрибкоподібно від одного
перехвату до іншого – сальтоторне проведення
в

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах:
Анатомічної та фізіологічної безперервності волокна
Проведення збудження

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах
2. Двохстороннього проведення збудження
Збудження, що виникло

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах
Ізольованого проведення збудження
Збудження, що виникло у

Типи нервових волокон, їх властивості та функціональне призначення
Загальні властивості нервових волокон
•

ВИДИ М’ЯЗІВ
Посмуговані
(скелетні)
Непосмуговані
(гладенькі)
СЕРЦЕВИЙ
М'ЯЗ

забезпечення пози
переміщення тіла у просторі
переміщення окремих частин тіла

БУДОВА М’ЯЗА:
1 — м’яз; 2 — пучки; 3 — перимізій;

Схема будови відрізка м'язового волокна
1 — саркоплазматичний ретикулум
2 — термінальні

.
Саркомер складається із
Т-телофрагми — лінії Z (для двох сусідніх саркомерів), половин

Міозиновий філамент
Молекула міозина
1 - фібрилярний стержень
2 - головки
МІОЗИН

РЕЖИМИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ
Одиночне скорочення – відповідь на одиночний імпульс. Швидкість з

МЕХАНІЗМ М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ:
Подразнення → Виникнення ПД → проведення ПД уздовж клітинної

Механізм м’язового скорочення
Подразнення. Електричне збудження в нервово - м’язовому cинапсі –

Механізм м’язового скорочення
Під дією енергії АТФ головки міозину змінюють положення у

ВИТРАТИ АТФ:
На роботу Na+-К+ насоса;
На роботу Са++ насоса;
На розрив містків актину

СУММАЦІЯ СКОРОЧЕНЬ
Тетанічне скорочення – відповідь на ряд послідовних імпульсів – сумація

Латентний період
Укорочення або розвиток напруги
Розслаблення
а. Одиночне скорочення
б. Зубчатий тетанус

Синапс. Будова та механізм передачі збудження в хімічному синапсі.
Національний фармацевтичний університет
Кафедра

КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСІВ
ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ
нервово-
м’язові
Синапс
місце функціонального контакту двох збудливих тканин, одна

ЗА ДІЄЮ
збуджуючі
гальмівні
під дією медіатора
відчиняються Na - та K –

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА
Пресинаптична частина:
Кінцева гілочка аксона, яка втрачає мієлінову оболонку і

медіатори
Медіатор (посередник) - хімічна речовина, яка забезпечує однобічну передачу збудження в

медіатори
За хімічною структурою
• моноаміни (адреналін, норадреналін, ацетилхолін та інш)
• амінокислоти (гамма-аміномасляна

Етапи синаптичної передачі
Медіатор, що міститься у синаптичних пухирцях (везикулах) утворюється або

Етапи синаптичної передачі
Дифузія молекул медіатора
через синаптичну щілину
6. Молекули медіатора

Етапи синаптичної передачі
7. Молекули медіатора після дії на рецептор вилучаються із

Властивості хімічного синапса
Однобічне проведення збудження від пресинаптичної мембрани до посинаптичної
Висока втома