Ботаніка з основами екології рослин

Содержание

Слайд 2

ЛІТЕРАТУРА: 1. Мотузний В.О. Біологія: Навч.посіб. / За ред. О.В.Костильова. К.:

ЛІТЕРАТУРА:
1. Мотузний В.О. Біологія: Навч.посіб. / За ред. О.В.Костильова. К.:

Вища шк., 2007.
2. Щербак Г., Царичкова Д., Вервес Ю. Зоологія безхребетних. К.: Либідь, 1995-1997, 1-3 том.
3. Догель В.А. Зоология беспозвоночных. М.: Высшая шк., 1981.
4. Самарський С.Л. Зоологія хребетних. К.: Вища шк., 1976.
5. Жизнь животных. 1-5 том. Под. ред. Ю.И.Полянского. М.:Просвещение, 1987.
Слайд 3

ЗООЛОГІЯ – наука про тварин, яка вивчає їх будову, ріст, розвиток,

ЗООЛОГІЯ – наука про тварин, яка вивчає їх будову, ріст, розвиток,

розмноження, систематику, різноманітність, поширення та взаємозв’язок із середовищем проживання, їхнє значення у природі та у житті людини
Слайд 4

ЕКОЛОГІЯ – біологічна наука, що вивчає взаємозумовлений вплив середовища на організм

ЕКОЛОГІЯ – біологічна наука, що вивчає взаємозумовлений вплив середовища на організм

та живого організму на середовище СЕРЕДОВИЩЕ ↔ ОРГАНІЗМ
Слайд 5

ТВАРИНИ – евкаріотичні (ті, що мають ядро) організми, які відрізняються від

ТВАРИНИ – евкаріотичні (ті, що мають ядро) організми, які відрізняються від

інших рухливістю та гетеротрофним способом живлення (здатні споживати лише готові органічні речовини).
Слайд 6

Систематика царства Тварини: Найпростіші (Одноклітинні) Тип Саркомастігофори – Sarcomastogophora Тип Споровики

Систематика царства Тварини: Найпростіші (Одноклітинні) Тип Саркомастігофори – Sarcomastogophora Тип Споровики – Sporozoa Тип

Інфузорії – Ciliophora Безхребетні тварини Тип Губки – Spongia Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata Тип Плоскі черви – Plathelminthes Тип Круглі черви – Nemathelminthes Тип Кільчасті черви – Annelida Тип Молюски – Mollusca Тип Членистоногі – Arthropoda Хребетні тварини Тип Хордові – Chordata
Слайд 7

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПРОСТІШИХ 1. Поширення і значення 2. Особливості будови і

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПРОСТІШИХ
1. Поширення і значення
2. Особливості будови і живлення
3.

Розмноження
Серед найпростіших є як вільноживучі, так і паразитичні організми. Вільноживучі представники, які прив’язані до водних або зволожених біотопів, є компонентами харчових ланцюгів. Паразитичні організми зумовлюють небезпечні захворювання людини, тварин та рослин, регулюючи таким чином чисельність їх популяцій.
Слайд 8

ТИПИ ЖИВЛЕННЯ НАЙПРОСТІШИХ: 1.Гетеротрофне (споживання готової органіки шляхом ендоцитозу): фагоцитоз або

ТИПИ ЖИВЛЕННЯ НАЙПРОСТІШИХ:

1.Гетеротрофне (споживання готової органіки шляхом ендоцитозу):
фагоцитоз або голозойне живлення

(захоплення мікроорганізмів і твердих часток)
піноцитоз або сапрофітне живлення (поглинання рідини із розчиненими у ній органічними речовинами)
2.Автотрофне (живлення шляхом фотосинтезу)
3.Міксотрофне (поєднання гетеротрофного і автотрофного типів живлення)
Слайд 9

СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ: 1. Нестатеве розмноження: рівномірний поділ клітини (навпіл) нерівномірний поділ

СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ:

1. Нестатеве розмноження:
рівномірний поділ клітини (навпіл)
нерівномірний поділ клітини (брунькування)
багаторазовий поділ

клітини (дроблення)
2. Статеве розмноження:
копуляція - злиття двох спеціалізованих статевих клітин або гамет (гаметогамія) або двох клітин-організмів (гологамія)
кон’югація - тимчасове з’єднання двох особин для обміну частинами ядерного апарату між ними
Слайд 10

До статевого розмноження більшість найпростіших переходять при несприятливих умовах середовища (низька

До статевого розмноження більшість найпростіших переходять при несприятливих умовах середовища (низька

температура, токсичні речовини, відсутність корму). У разі тривалої дії екстремальних факторів найпростіші інцистуються (формують цисту) – округлюються, вкриваються оболонкою і переходять у стан фізіологічного спокою, зберігаючи життєздатність. Для деяких найпростіших характерний метагенез – життєвий цикл із правильним чергуванням статевого і нестатевого поколінь.


Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

ТИП SARCOMASTIGOPHORA Вільноживучі та паразитичні найпростіші, які можуть перебувати в амебоїдному

ТИП SARCOMASTIGOPHORA Вільноживучі та паразитичні найпростіші, які можуть перебувати в амебоїдному

або джгутиковому станах. Для амебоїдного стану характерні непостійність форми тіла та здатність утворювати мінливі вирости – псевдоподії, для джгутикового стану – стабільність форми тіла, наявність джгутиків. Псевдоподії і джгутики є органоїдами руху та захоплення їжі. Деякі найпростіші можуть почергово або в залежності від зовнішніх умов переходити з одного стану в інший. Окремі представники володіють псевдоподіями і джгутиками одночасно. Тип поділяється на підтипи Саркодові і Джгутикові
Слайд 15

Слайд 16

Джгутикові поділяються на рослинні і тваринні. Рослинні джгутикові містять хлоропласти із

Джгутикові поділяються на рослинні і тваринні. Рослинні джгутикові містять хлоропласти із

фотосинтезуючими пігментами (хлорофіл та каротиноїди). Набір пігментів визначає забарвлення клітини. У деяких міститися стигма – світлочутливе вічко червоного забарвлення, яке приймає участь у позитивному фототаксисі. Найбільш поширеними рослинними джгутиковими є – Евгленові, Панцирні та Вольвоксові. Евгленові – мешканці переважно прісних водойм, багатих на органічні речовини. Автотрофні або міксотрофні організми, які є кормом для мальків риб і беруть участь у процесах біологічного очищення водойм.
Слайд 17

Слайд 18

Панцирні джгутикові – прісноводні і морські планктонні водорості, які продукують значну

Панцирні джгутикові – прісноводні і морські планктонні водорості, які продукують значну

частину первинної біомаси водойм і відіграють важливу роль у біологічному кругообігу речовин. У коралових поліпів вони сприяють утворенню вапнякового скелета.
Слайд 19

Вольвоксові – переважно прісноводні планктонні види. Крім одноклітинних до них належать

Вольвоксові – переважно прісноводні планктонні види. Крім одноклітинних до них належать

багатоклітинні (колоніальні) організми. У деяких клітини у колоніях є морфологічно і фізіологічно рівноцінними, в інших – підлягають диференціації на вегетативні та генеративні (Volvox).
Слайд 20

Рослинні джгутикові мають важливе значення як первинні продуценти у природних гідроекосистемах.

Рослинні джгутикові мають важливе значення як первинні продуценти у природних гідроекосистемах.

Деякі з них використовуються як промислові види, тобто вирощуються з метою отримання біомаси, яка містить біологічно активні органічні речовини – вітаміни, вуглеводи, вуглеводні, ліпіди, гормони росту, амінокислоти, органічні кислоти.