Орхідеї

(в тропіках) трав'янистих рослин.

Поширення в природі

Орхідеї є однією з найчисленніших груп рослин на Землі.

Представників цієї родини можна знайти практично в будь-якій точці земної кулі окрім Антарктики.

В дощових тропічних лісах, в саванах і в степах, в жарких низовинах і в холодних гірських областях, на висоті до 5000 метрів. Проте найбільшу різноманітність видів родини зозулинцевих (орхідних) можна побачити в тропічній та субтропічній зонах Східної Азії, а також у Центральній і Південній Америці. Саме ці регіони — батьківщина більшості орхідей, у нас орхідеї розводяться, як кімнатні рослини.

Поширення в Україні

Для флори України наводиться від 66 до 70 видів родини Зозулинцевих. Більшість з них включена до Червоної книги України

обумовлено їхньою надзвичайною витонченістю і красою. У Китаї орхідеї були введені в культуру понад 1000 років тому, а в науковій літературі вони згадуються вже в ІІІ ст. н. е. На Сході орхідеї займали особливе місце — виступали в ролі рослин-символів. Так, в Японії неофінетію серповидну вважали символом достатку і гідності, в Китаї цимбідіум служив символом хорошого художнього смаку, витонченості і дружби.
Зародження орхідології як науки прийнято датувати 370-285 роками до н. е., коли за 300 років до різдва Христового грецький філософ Теофраст у манускрипті «Дослідження рослин» описав групу рослин, які назвав орхідеями. Він дав цим рослинам ім'я «орхіс» (лат. orchis), що означає «яєчка», за схожістю парних потовщених кореневих бульб на сім'яники тварин, які є в європейського зозулинця. Пізніше цю назву перенесли на всю родину рослин у цілому.

Інтерес до орхідей в Європі, де вони не відрізнялися особливою красою, тривалий час був обумовлений їх лікувальними властивостями. І лише в XVI–XVIII ст., з початком розвитку мореплавання, європейці дізналися про орхідеї, що відрізняються екзотичною красою. Більшість перших описів тропічних рослин, включаючи орхідеї, — як правило, заслуга лікарів і священиків-місіонерів, які проповідували Євангеліє в колоніях. Уражені небаченим рослинним світом тропічних країн, вони описували і малювали представників аборигенної флори і викликали такий величезний інтерес до орхідей, що до кінця XVIII ст. в багатьох європейських країнах намагалися вирощувати ці екзотичні рослини. Відомо, що першою тропічною орхідеєю, яка зацвіла в оранжереї в голландському місті Лейдені (кінець XVIII ст.), була брассавола вузлувата.

званими епіфітами: вони поселяються на інших рослинах, у розвилках і кронах дерев. Причина вибору такого місця своєрідного проживання в тому, що на кронах дерев орхідеї можуть отримати більше світла, ніж на тінистому ґрунті тропічного лісу. Орхідеї не забирають у рослин-носіїв ні води, ні поживних речовин, і тому не є рослинами-паразитами. Поживні речовини вони отримують за допомогою особливо сформованих коренів, з вологого тропічного повітря, а також із тонкого рослинного шару ґрунту (гумусу) дерев, який накопичується на гілках і корі. Епіфітний спосіб життя обумовлює деякі своєрідні потреби орхідей до клімату та догляду, які потрібно знати і виконувати, щоб успішно вирощувати ці рослини.

це Ваніль плосколиста, лат. Vanilla Planifolia. Без цієї рослини, з його незрівнянним ароматом, сьогодні неможливо уявити ні харчову, ні косметичну промисловість.

Орхідні — одна з найбільших за числом видів родин рослин. Загальне число родів оцінюють приблизно у 800, а число видів — у 50 000, з них детально описано тільки 20 000 видів. На додаток до генетичного різноманіття, орхідеї відрізняються різноманіттям колірних забарвлень, ароматів і розмірів. Ці квіти можна зустріти практично у всіх земних екосистемах, але все-таки більшість з них росте в тропіках. Всі орхідеї — багаторічні трав'янисті рослини, що ростуть на ґрунті, каменях і деревах. За типом розгалуження паростків орхідеї зазвичай підрозділяють на дві основні групи: симподіальні і моноподіальні.