Система травлення

Содержание

Слайд 2

Це комплеск органів і механизмів регуляції, які спрямовані на претравлення їжі

Це комплеск органів

і механизмів регуляції,
які спрямовані на
претравлення

їжі
від потрапляння її
до ротової порожнини
до всмоктування
в кров.
Слайд 3

ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ТРАЛЕННЯ 1. Секреторна 2. Моторна 3. Гідролітична 4. Всмоктувальна

ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ТРАЛЕННЯ

1. Секреторна
2. Моторна
3. Гідролітична
4. Всмоктувальна
5. Гуморальна
6. Рефлекторна
7. Захисна
8.

Екскреторна
9. Евакуаторна
10.Специфічна
Слайд 4

ЭТАПИ ТРАВЛЕННЯ Відповідають анатомічному відділу, в якому знаходиться їжа: Ротова порожнина;

ЭТАПИ ТРАВЛЕННЯ

Відповідають анатомічному відділу, в якому знаходиться їжа:
Ротова порожнина;
Шлунок;
12-пала кишка;
Тонка кишка;
Товста

кишки.
Слайд 5

ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ Слиновиділення відбувається трьома великими слинними залозами: привушною,

ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ

Слиновиділення відбувається трьома великими слинними залозами: привушною, підщелепною,

під’язиковою.
Склад слини привушної залозі відрізняється
відсутністю слизу.
Слайд 6

СКЛАД СЛИНИ Неорганічні компоненти Na+ K+ Ca2+ Mg2+ Cl- HCO3- HPO42-

СКЛАД СЛИНИ

Неорганічні компоненти

Na+
K+
Ca2+
Mg2+
Cl-
HCO3-
HPO42-
H2PO4-

Органічні компоненти

Слиз
Амілаза
Мальтаза
ДНКаза
РНКаза
Лізоцим
Інтерферон
Білкові антитіла
Лейкоцити
Клітини епітелію

Слайд 7

ВЛАСТИВОСТІ СЛИНИ Зберегає ферментативну активність при зниженні температури до кімнатної Має

ВЛАСТИВОСТІ СЛИНИ

Зберегає ферментативну активність при зниженні температури до кімнатної
Має рН в

діапазоні 5,8 – 7,6 в залежності від різновиду їжі і механізмів регуляції
При активації САС слина стає більш кислою і в’язкість її зростає.
При парасимпатичній активації слина стає більш лужною і рідкою, перетравлююча сила її зростає.
Слайд 8

СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР Здатен оцінювати з’їстовність їжі Розрізняє 4 смаки: гірке (на

СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР

Здатен оцінювати з’їстовність їжі
Розрізняє 4 смаки: гірке (на корені язика),

солодке (на кінчику язика), солоне і кисле (на бокових поверхнях язика),
Активує подальші відділи травлення,
Створює позитивний настрій,
Сприяє розвитку інтелекту.
Слайд 9

ЗАХІСНІ ВЛАСТИВОСТІ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ Лімфо епітеліальне коло Пірогова (небна, трубна, глоткова

ЗАХІСНІ ВЛАСТИВОСТІ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Лімфо епітеліальне коло Пірогова (небна, трубна, глоткова і

язикова міндаліни),
Лейкоцити,
Захисні ферменти ДНКаза і РНКаза, лізоцим, інтеріерон,
Білкові антитіла,
Слайд 10

ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ Специфічна функція шлунку – депонуюча. Їжа знаходиться у шлунку 2-8 годин

ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

Специфічна функція шлунку – депонуюча.
Їжа
знаходиться
у

шлунку
2-8 годин
Слайд 11

СКЛАД ШЛУНКОВОГО СОКУ НЕОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ HCl- H2O ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ Ферменти :

СКЛАД ШЛУНКОВОГО СОКУ

НЕОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ

HCl-
H2O

ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ

Ферменти : пепсин, хемопсин, гастриксин, ліпаза,

желатиназа;
Захисний слиз;
Травний слиз.
Слайд 12

ФУНКЦІЇ ХЛОРИСТОВОДНЕВОЙ КИСЛОТИ В ШЛУНКУ Активує протеолітичні ферменти; Бактерицидна дія; Денатурує

ФУНКЦІЇ ХЛОРИСТОВОДНЕВОЙ КИСЛОТИ В ШЛУНКУ

Активує протеолітичні ферменти;
Бактерицидна дія;
Денатурує харчові білки;
Призводить до

закриття пілоричного сфінктера;
Активує моторику і евакуацію з шлунка;
Стимулює секрецію підшлункової залози і печінки;
Трансформує харчове залізо Fe2+ у гемічне Fe3+
Слайд 13

ФУНКЦІЇ СЛИЗУ В ШЛУНКУ ЗАХИСНИЙ СЛИЗ (непрозорий) Синтезується поверхневими мукоцитами слизової

ФУНКЦІЇ СЛИЗУ В ШЛУНКУ

ЗАХИСНИЙ СЛИЗ
(непрозорий)

Синтезується поверхневими мукоцитами слизової оболонки.
Запобігає

пошкодженню хлористоводневою кислотою і їжею.
Містить лейкоцити, білкові антитіла, лізоцим, інтерферон.
Адсорбує і захищає вітамін В12, який надходить з продуктами харчування, сприяє утворенню еритроцитів у червоному кістковому мозку.

ТРАВНИЙ СЛИЗ
(прозорий)

Утворюється в додаткових клітинах шлункових залоз.
Розрихлює харчову грудку, робить її доступною для дії шлункового соку.
Полегшує евакуацію із шлунку. Харчова грудка, перемішана з травним слизом стає хімусом.

Слайд 14

ФАЗИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ Головна: збудження секреції слинних залоз відбувається від

ФАЗИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

Головна: збудження секреції слинних залоз відбувається від рецепторів

умовних рефлексів і від рецепторів ротової порожнини.
Механізми регуляції нервові – через ядро блукаючого нерва. Наприкінці нервових закінчень секретується ацетилхолін.
Кількість соку невелика, гідролітична сила ферментів висока – «апетитний сік».
Слайд 15

ФАЗИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ Шлункова: збудження відбувається від рецепторів шлунку. Механізми

ФАЗИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

Шлункова: збудження відбувається від рецепторів шлунку.
Механізми регуляції –

нервово-гуморальні: рефлекси здійснюються через ядро блукаючиого нерва, гуморальні чинники – гастрін і гістамін.
Кількість соку максимальна. Гідролітична сила ферментів висока. Протягом шлункової фази збільшується кислий компонент соку і зменшується лужний компонент.
Слайд 16

ФАЗИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ Кишкова: збудження відбувається від рецепторів дванадцатипалої кишки.

ФАЗИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

Кишкова: збудження відбувається від рецепторів дванадцатипалої кишки.
Механізми регуляції

нервово-гуморальні: рефлекси здійснюються через ядро блукаючиого нерва, гуморальні чинники – секретин і холецистокінін-панкреозімін.
Секреція соку зменшується. Гідролітична сила ферментів зменшується. Протягом кишкової фази зменшується об’єм кислого компонента і зростає об’єм лужного. Наприкінці кишкової фази у шлунку залишається тільки слиз.
Слайд 17

ТРАВЛЕННЯ В ДВАНАДЦАТИПАЛІЙ КИШЦІ Відбувається за допомогою: 1. Соку підшлункової залози;

ТРАВЛЕННЯ В ДВАНАДЦАТИПАЛІЙ КИШЦІ

Відбувається за допомогою:
1. Соку підшлункової залози;
2. Жовчи;
3. Соку

тонкої кишки, який містить ентерокиназу.
Слайд 18

СКЛАД ПІДШЛУНКОВОГО СОКА НЕОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ Na+ K+ Ca2+ Mg2+ Cl- HCO3-

СКЛАД ПІДШЛУНКОВОГО СОКА

НЕОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ

Na+
K+
Ca2+
Mg2+
Cl-
HCO3-
HPO42-
H2PO4-

ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ

Ферменти:
Протеолітичні (трипсин, хемотрипсин, еластаза, колагеназа, прокарбоксиполіпептидаза);
Ліполітичні

(ліпаза, фосфоліпаза, естераза);
Амілолітичні (амілаза, мальтаза, сахараза, інвертаза, лактаза, галактаза);
Нуклеолітичні (ДНКаза, РНКаза)
Слайд 19

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ Активація симпатичного відділу автономної нервової системи гальмує

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ

Активація симпатичного відділу автономної нервової системи гальмує секрецію,

підвищує реабсорбцію води із первинного соку в протоках залози, реабсорбує натрій, секретує калій, відбірає лужні іони і закислює підшлунковий сік. Травна сила його зменшується.

Активація парасимпатичного відділу автономної нервової системи стимулює клітини ацінусів і протоків залози. Збільшується об’єм соку, вміст ферментів, його лужність і травна сила соку.

Слайд 20

ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ Підвищення синтезу підшлункових ферментів ацінусами залози відбувається

ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ

Підвищення синтезу підшлункових ферментів ацінусами залози відбувається при

впливі гормонів гастрину, гістаміну, холецистокініну-панкреозіміну.

Збільшення об’єму підшлункового соку, секреція бікарбонатних іонів і підвищення лужності підшлункового соку відбувається під впливом секретину. Гідролітична сила ферментів зростає.

Слайд 21

СКЛАД ЖОВЧИ НЕОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ Na+ K+ Ca2+ Mg2+ Cl- HCO3- HPO42-

СКЛАД ЖОВЧИ

НЕОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ

Na+
K+
Ca2+
Mg2+
Cl-
HCO3-
HPO42-
H2PO4-

ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ

Жовчні кислоти (холієві),
Жовчні пігменти (білірубін),
Холестерін,
Лецітин,
Амінокислоти,
Жирні кислоти,
Глюкоза,
Білкові антитіла,


Лейкоцити,
Епітеліальні клітини
Слайд 22

ФУНКЦІЇ ЖОВЧНИХ КИСЛОТ Емульгують травні жири, Активують підшлункову ліпазу, Утворюють міцели

ФУНКЦІЇ ЖОВЧНИХ КИСЛОТ

Емульгують травні жири,
Активують підшлункову ліпазу,
Утворюють міцели – транспортні форми

для жиру,
Здійснюють бактеріцидну дію,
Посилюють моторику тонкої і товстої кишок черех хеморецептори метасиматичної нервової системи,
Зменшують поверхневий натяг хімусу, посилюють його тиск на стінку кишок і стимуляцію секреції, моторики і всмоктування через механорецептори кишок.
Беруть участь в ресинтезі жовчи до 17 разув,
Гальмують вивільнення гормону ХК-ПЗ.
Слайд 23

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ЖОВЧЕУТВОРЕННЯ І ЖОВЧЕВИДІЛЕННЯ Жовч утворюється постійно. При активації САС

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ЖОВЧЕУТВОРЕННЯ І ЖОВЧЕВИДІЛЕННЯ

Жовч утворюється постійно. При активації САС утворення

жовчі гальмується і компоненти жовчі залишаються в крові. При активації парасиматичної нервової системи кількість жовчі зростає.
Гормони гастрін, гістамін, секретин посилюють синтез жовчі.
Гормони соматостатин і адреналін гальмують синтез жовчі.

Виділення жовчі залежить від моторики жовчовивідних протоків і жовчного міхура.
Активація САС посилює скорочення сфінкрера жовчного міхура і спазм гладких м’язів жовчних протоків. Розслаблює тіло жовчного міхура.
Активація парасимпатичного відділу автономної нервової системи розслаблює сфінктер жовчного міхура і гладких м’язів жовчних протоків. Посилює скорочення тіла жовчного міхура.
Посилюється виділення жовчі завдяки гормону ХК-ПЗ.
Гальмується жовчовиділення гомоном адреналін.

Слайд 24

ТРАВЛЕННЯ В ТОНКИЙ КИШЦІ СПЕЦИФІЧНА ФНУКЦІЯ тонкої кишки – всмоктування. Структура

ТРАВЛЕННЯ В ТОНКИЙ КИШЦІ

СПЕЦИФІЧНА ФНУКЦІЯ тонкої кишки – всмоктування. Структура тонкої

кишки має всі пристосувальні особливості для збільшення площі контакту з хімусом.
Слайд 25

СКЛАД КИШКОВОГО СОКУ Співпадає з усіма компонентами підшлункового соку. На відміну

СКЛАД КИШКОВОГО СОКУ

Співпадає з усіма компонентами підшлункового соку. На відміну від

шлункового соку кишковий має меншу концентрацію всіх ферментів, але розташованих каскадами на складках і ворсинках поверхні тонкої кишки. рН кишкового соку більш постійний на рівні 7,3-7,6. Вміст слизу становіть значно більшу масову частину, ніж у підшлунковому соці.
Слайд 26

ВИДИ ТРАВЛЕННЯ В ТОНКИЙ КИШЦІ ПОЛОСНЕ ТРАВЛЕННЯ За рахунок підшлункових ферментів,

ВИДИ ТРАВЛЕННЯ В ТОНКИЙ КИШЦІ

ПОЛОСНЕ ТРАВЛЕННЯ

За рахунок підшлункових ферментів,
До олігопродуктів –

проміжних продуктів, які накопичуються в хімусу,
Не стерильне,
Інтенсивність помірна,
Гальмується по мірі руху по кишці.

ПРИСТІНКОВЕ ТРАВЛЕННЯ

За рахунок кишкових ферментів,
До кінцевих продуктів гідролізу, які всмоктуються в кров,
Стерільне,
Високоінтенсивне,
Прискорюється по мірі руху по кишці.

Слайд 27

ВСМОКТУВАННЯ БІЛКІВ Відбувається у вигляді амінокислот за допомогою білків-носіїв перміаз. Відкрито

ВСМОКТУВАННЯ БІЛКІВ

Відбувається у вигляді амінокислот за допомогою білків-носіїв перміаз. Відкрито 5

різних перміаз, які транспортують вибрані амінокислоти. Перміази розташовані в структурі мембрани
На апікальній
поверхні
мембрани
ентероцитів.

Перміаза зв’язую амінокислоту і натрій із хімусу різними хімічними активними центрами;
Перміаза завертаєтьєя в клітину і вносить амінокислоту з натрієм;
Натрій відкачується з клітини іонними насосами;
Амінокислоти накопичуються в клітині і надходять у кров за допомогою простої дифузії.

Слайд 28

Ування ВСМОКТУВАННЯ ВУГЛЕВОДІВ Відбувається у вигляді моносахаридів – глюкози і фруктози.

Ування ВСМОКТУВАННЯ ВУГЛЕВОДІВ

Відбувається у вигляді моносахаридів – глюкози і фруктози.
Транспортний білок

– інсуліно незалежний глют звязує глюкозу і натрій різними хімічними активними центрами;
Натрій відкачується з клітини іонними насосами;
Глюкоза накопичується в клітині і переходить в кров за допомогою простої дифузії.
Слайд 29

ВСМОКТУВАННЯ ЖИРІВ В 12-палій кишці травний жир змішується з жовчними кислотами;

ВСМОКТУВАННЯ ЖИРІВ

В 12-палій кишці травний жир змішується з жовчними кислотами;
Відбувається емульгування

жиру;
До жирової емульсії додається підшлункова ліпаза;
Утворюється міцела, в якій гідролізує жир до жирних кислот і гліцерину;
Жирні кислоти і гліцерин всмоктуються в ентероцит;

В ентероциті відбувається ресинтез жіра;
Нова молекула жіра адсорбує на себе транспортні білки і стає хіломікроном;
Хіломікрон надходить до лімфатичного капіляру.

Слайд 30

МОТОРИКА КИШОК ТОНКА КИШКА Тонічні рухи; Перистальтичні рухи; Ритмічна сегментація; Маятнико

МОТОРИКА КИШОК

ТОНКА КИШКА

Тонічні рухи;
Перистальтичні рухи;
Ритмічна сегментація;
Маятнико подібні рухи;

ТОВСТА КИШКА

Тонічні рухи;
Перисталтичні рухи;
Антиперістальтичні

рухи.
Слайд 31

ТРАВЛЕННЯ В ТОВСТІЙ КИШЦІ Специфічна функція товстої кишки – утворення кала.

ТРАВЛЕННЯ В ТОВСТІЙ КИШЦІ

Специфічна функція товстої кишки – утворення кала.

Слайд 32

ФУНКЦІЇ МІКРОФЛОРИ ТОВСТОЇ КИШКИ Ферментативне розщеплення їжі; Додаткове вилучення харчових компонентів

ФУНКЦІЇ МІКРОФЛОРИ ТОВСТОЇ КИШКИ

Ферментативне розщеплення їжі;
Додаткове вилучення харчових компонентів із залишків

їжі;
Синтез вітамінів С, В, К;
Гальмування розмноження патогенних бактерій;
Продукція метаболітів, які впливають на активність імунної системи;
Обмеження імунної агресії і ауто імунної агресії.