Содержание
- 2. План лекції Цикл Кребса – центральний метаболічний шлях окиснення органічних молекул, що відіграють роль „клітинного палива”.
- 3. Цикл трикарбонових кислот був відкритий біохіміком Г. Кребсом, який за це відкриття отримав у 1953 р.
- 4. Білки Амінокислоти Вуглеводи (полісахариди) Жири (тригліцероли) Моносахариди Гліцерин Жирні кислоти Піруват Ацетил-КоА ЦТК Дихальний ланцюг мітохондрій
- 5. Ханс Адольф Кребс народився 25 серпня 1900 року в Хільдесхаймі (Німеччина), в родині отоларинголога Георга Кребса
- 6. У 1933 р. до влади в Германії прийшов Гітлер і Кребс, еврей по національності, втратив свою
- 7. Через рік після отримання Нобелівської премії Кребс був призначений на посаду професора біохімії Наффілдського відділу клінічної
- 9. Катаболізм білків, жирів і вуглеводів веде до повного окиснення у клітинному диханні Catabolism of proteins, fats,
- 10. В аеробних умовах утворений при гліколітичному розщепленні глюкози (глікогену) піруват не відновлюється до лактату, а поступово
- 11. Окислювальне декарбоксилювання пірувату На I стадії цього процесу піруват втрачає свою карбоксильну групу в результаті взаємодії
- 12. Піруватдегідрогеназний комплекс Сумарно реакцію, яка каталізується піруватдегідрогеназним комплексом, можна представити так: Піруват + НАД+ + HS-KoA
- 13. Регуляція активності піруватдегідрогеназного комплекса Регульованим ферментом ПВК-дегідрогеназного комплексу є перший фермент – піруватдегідрогеназа (Е1). Два допоміжних
- 14. Для прямого окиснення ацетату до двох молекул СО2 необхідні дуже жорсткі умови, зовсім не схожі на
- 15. Цикл Кребса Садії 1,3 та 4 є необоротними . Всі інші – оборотні.
- 16. (1) Утворення лимонної кислоти Утворення лимонної кислоти (цитрату) відбувається за рахунок конденсації ацетил-КоА з щавлевооцтовою кислотою
- 17. (2) Перетворення (ізомеризація) цитрату на ізоцитрат У результаті цієх реакції відбувається взаємопереміщення Н и ОН у
- 18. (3) Дегідрування та декарбоксилювання ізоцитрату Третя реакція, імовірно, лімітує швидкість циклу Кребса. Реакція каталізується НАД-залежною ізоцитратдегідрогеназою
- 19. (4) Oкиснення α-кeтоглутарату до сукциніл-КоА та CO2 Під час четвертої реакції відбувається окиснювальне декарбоксилювання α-кетоглутарової кислоти
- 20. (5) Перетворення сукциніл-КоА до сукцинату (реакція субстратного фосфорилювання) П’ята реакція каталізується ферментом сукциніл-KоА-синтетазою. У ході цієї
- 21. (5) Перетворення сукциніл-КоА до сукцинату (реакція субстратного фосфорилювання) На першому етапі фосфатна група заміщає КоА у
- 22. (6) Oкиснення сукцинату до фумарової кислоти Реакція каталізується ФАД-залежним ферментом сукцинатдегідрогеназою. У результаті шостої реакції сукцинат
- 23. (7) Гідратація фумарової кислоти до яблучної Реакція каталізується фумаратгідратазою (фумаразою). При цьому фумарова кислота гідратується, продуктом
- 24. (8) Oкиснення яблучної кислоти до оксалоацетату Реакція каталізується НАД-залежним ферментом – малатдегідрогеназою мітохондрій.
- 25. За один оберт циклу, який складається із восьми послідовних ферментативних реакцій, відбувається повне окиснення однієї молекули
- 26. Сумарне рівняння перетворення ацетил-KоА у ЦТК: Ацетил-KоА + 2Н2О + 3НАД+ + Фн + АДФ +
- 27. Вивільнена у результаті окиснення ацетил-КоА енергія в значній мірі зосереджується в макроергічнких фосфатних зв’язках АТФ. З
- 28. 3 ATP per NADH and 2 ATP per FADH2 (12 АТФ)
- 29. Якщо підрахувати повний енергетичний ефект гліколітичного розщеплення глюкози та наступного окиснення двох утворених молекул пірувату до
- 32. Енергетичний баланс повного окиснення глюкози
- 33. Гліцеролфосфатний човниковий механізм Потрібно відзначити, що утворені у результаті перетворення гліцеральдегід-3-фосфату 2 молекули НАДН в подальшому
- 34. Гліцеролфосфатний човниковий механізм ( у скелетних м’язах та мозку) Утворений гліцерол-3-фосфат легко проникає через мітохондріальну мембрану.
- 35. Малат-аспартатна човникова система для переносу відновлюючих еквівалентів від цитозольного НАДН в мітохондріальний матрикс. У клітинах печінки,
- 36. Малат-аспартатна човникова система для переносу відновлюючих еквівалентів від цитозольного НАДН в мітохондріальний матрикс ( у клітинах
- 38. Окрім енергетичної функції, ЦТК притаманні інтегративна, амфіболічна і гідрогенгенеруюча функції: 1) інтегративна полягає в тому, що
- 39. Проміжні продукти ЦТК присутні у мітохондріях в незначних кількостях. При окисненні ацетил-KоА вони регенеруються, а анаболічні
- 40. Анаплеротичні реакції Анаплеротичні реакції - реакції клітинного метаболізму, що підвищують концентрацію субстратів трикарбонового циклу, утворюючи їх
- 41. Анаплеротичні реакції 2. Утворення оксалоацетату з пірувату в піруваткарбоксилазній реакції: Піруват + С02+ АТФ Оксалоацетат +
- 42. Анаплеротичні реакції 3. Утворення оксалоацетату з фосфоенолпірувату: Фосфоенолпіруват + С02 + ГДФ Оксалоацетат + ГТФ Реакція
- 43. Амфіболічні реакції Амфіболічні реакції - реакції, що застосовують субстрати ЦТК для утворення інтермедіатів, необхідних для біосинтетичних
- 44. Використання метаболітів ЦТК в синтезі різноманітних сполук. Синтез замінимих амінокислот , глюкози , жирних кислот ,
- 45. Піруватдегідрогеназний комплекс алостерично інгібується при високих значеннях співвідношень [ATP]/[ADP], [NADH]/[NAD+], and [acetylCoA]/(CoA], кожне з яких є
- 46. Регуляція циклу трикарбонових кислот Головним і основним регулятором ЦТК є оксалоацетат, а точніше його доступність. Наявність
- 47. Зміна швидкості реакцій ЦТК і причини накопичення кетонових тіл за деяких станів Реакції циклу трикарбонових кислот
- 48. Регуляція циклу трикарбонових кислот Також деякі ферменти ЦТК є чутливими до алостеричної pегуляції метаболітами:
- 49. Білки Амінокислоти Вуглеводи (полісахариди) Жири (тригліцероли) Моносахариди Гліцерин Жирні кислоти Піруват Ацетил-КоА ЦТК Дихальний ланцюг мітохондрій
- 57. Скачать презентацию