Введення в цитологію. Характеристика нормальних і злоякісних клітин

Содержание

Слайд 2

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ФОРМИ РАКУ

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ФОРМИ РАКУ

Слайд 3

Складові частини онкологічного діагнозу Назва пухлини у відповідності з міжнародною морфологічною

Складові частини онкологічного діагнозу

Назва пухлини у відповідності з міжнародною морфологічною

класифікацією злоякісних новоутворень.
Локалізація органа або анатомічної ділянки, де є пухлина.
Стадія за системою ТNM.
Клінічна група – як умовне поняття, яке визначає тактику лікаря по відношенню до діагностики, лікування та диспансеризації хворого на рак.
Слайд 4

ПУХЛИННИЙ ПРОЦЕС - це типовий патологічний процес, що являє собою необмежене

ПУХЛИННИЙ ПРОЦЕС - це типовий патологічний процес, що являє собою необмежене

розростання тканини, не пов’язане з загальною структурою враженого органу та його функціями.

патологічний процес, що характеризується нестримним безконтрольним автономним розмноженням клітин

Слайд 5

Пухлини Доброякісні зрілі експансивний ріст тканинний атипізм не метастазують Злоякісні незрілі інфільтративний ріст клітинний атипізм метастазують

Пухлини

Доброякісні
зрілі
експансивний ріст
тканинний атипізм
не метастазують

Злоякісні
незрілі
інфільтративний ріст
клітинний атипізм
метастазують

Слайд 6

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ДОБРО І ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ДОБРО І ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

Слайд 7

КЛАСИФИКАЦІЯ ПУХЛИН ТРИ ЗАГАЛЬНІ ГРУПИ: доброякісні Злоякісні з місцево-деструюючим ростом ПРИ

КЛАСИФИКАЦІЯ ПУХЛИН

ТРИ ЗАГАЛЬНІ ГРУПИ:
доброякісні Злоякісні
з місцево-деструюючим ростом
ПРИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН ВРАХОВУЮТЬ:
Особливості клініко-морфологічної

поведінки пухлини. Гістогенез
Ступінь злоякісності пухлини
Стадію пухлинного процесу
Слайд 8

МОРФОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПУХЛИН Залежно від гістогенезу (за ВООЗ) 1 2 Епітеліальні

МОРФОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПУХЛИН

Залежно від гістогенезу (за ВООЗ)

1

2

Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації

(органонеспеціфічні)
Пухлини екзо- і ендокринних залоз,
А також епітеліальних покривів (органоспецифічні)

Мезенхімальні пухлини
Пухлини меланінутворюючої тканини
Пухлини нервової системи та оболонок мозку
Пухлини системи крові
Тератоми

Слайд 9

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН: 1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН:

1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА ДОБРОЯКІСНІ

І ЗЛОЯКІСНІ.
ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ - зрілі, вони ростуть експансивно, не інфільтрують у навколишню тканину, формуючи псевдокапсулу із здавленої нормальної тканини та колагену, в них переважає тканинний атипізм, не метастазують. Доброякісні пухлини носять назви власних тканин, із яких вони розвинулися, з додаванням суфікса "ома" від грецького терміна "онкома" (пухлина).
Слайд 10

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН: 1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН:

1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА ДОБРОЯКІСНІ

І ЗЛОЯКІСНІ.
ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ - незрілі, ростуть інфільтративно, переважає клітинний атипізм, метастазують. Злоякісні пухлини - tumor malignum, ростуть значно швидше. Оболонки не мають. Пухлинні клітини і їхні тяжі проникають у навколишні тканини (інфільтративний ріст), ушкоджуючи їх. Проростаючи лімфатичну або кровоносну судину, вони струменем крові чи лімфи можуть переноситися в лімфатичні вузли або віддалений орган і утворювати там вторинне вогнище пухлинного росту - метастаз. Гістологічна картина злоякісної пухлини значно відрізняється від тканини, із якої вона розвинулася.
Слайд 11

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН: 1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН:

1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА ДОБРОЯКІСНІ

І ЗЛОЯКІСНІ.
2. ГІСТОГЕНЕТИЧНИЙ базується на визначенні належності пухлини до певного тканинного джерела розвитку. Міжнародна класифікація, відповідно до якої виділені 7 основних груп пухлин, що в цілому складає близько 300 нозологічних одиниць: У відповідності з цим принципом розрізняють пухлини: епітеліальної тканини; сполучної тканини; м’язової тканини; судин; меланінутворюючої тканини; нервової системи та оболонок мозку; системи крові; тератоми.

3. ГІСТОЛОГІЧНИЙ за ступенем зрілості (згідно класифікаціям ВООЗ) в основу класифікації покладений принцип вираженості атипії. Зрілі пухлини характеризуються домінуванням тканинного атипізму, незрілі - клітинного.

4. ОНКОНОЗОЛОГІЧНИЙ - згідно Міжнародній класифікації хвороб. (МКХ)

Слайд 12

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН: 1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН:

1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА ДОБРОЯКІСНІ

І ЗЛОЯКІСНІ.

5. ЗА ПОШИРЕНІСТЮ ПРОЦЕСУ - міжнародна система TNM, де Т (tumor) - характеристика пухлини, N (nodus) - наявність метастазів у лімфатичних вузлах, М (metastasis) - наявність віддалених метастазів або відсутність метастатичного ураження інших органів .

У 1953 р. ідея, логіка і структура системи TNM були прийняті Комітетом із класифікації пухлин Всесвітнього протиракового союзу (International Union Against Cancer - UICC). 

Принципи TNM-класифікації. TNM як система базується на двох основних принципах — клінічній класифікації, що відображає анатомічне поширення пухлини, і патогістологічній класифікації.

Ці принципи, доповнюючи один одного, створюють цілісну картину ураження організму злоякісною пухлиною.

Слайд 13

TNM-КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН Для характеристики кожної з категорій до її символу

TNM-КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

Для характеристики кожної з категорій до її символу додають

цифрову індексацію: Т0, Т1, Т2, Т3, Т4; N0, N1, N2, N3; М0, М1. Індексацію літерами використовують у разі діагностики пухлини на стадії in situ — Tis, за відсутності можливості оцінити поширення пухлини: X — «ікс» (TX, NX).

https://www.oncology.kiev.ua/article/1699/tnm-klasifikaciya-zloyakisnix-puxlin-istoriya-principi-praktichne-zastosuvannya-3

TNM-КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН: ІСТОРІЯ, ПРИНЦИПИ, ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Слайд 14

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА TNM

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА TNM

Слайд 15

TNM – міжнародна класифікація злоякісних пухлин T1 - пухлина до 2

TNM – міжнародна класифікація злоякісних пухлин

T1 - пухлина до 2 см

або займає один шар стінки органа
Т2 - пухлина до 5 см або інфільтрує декілька шарів стінки органа
Т3 – пухлина більша 5 см або проростає всі шари стінки органа чи навколишню клітковину
Т4 – пухлина поширюється на сусідні органи
N0 - метастази в лімфовузлах відсутні
N1 - ураження реґіонарних лімфатичних вузлів
N2 - передбачено для РШ, РТК,
N3 – визначається при РМЗ, РЛ, РН, РСМ, Р яєчка
та пухлинах голови і шиї
М0 - віддалені метастази відсутні
М1 - наявні віддалені метастази
Слайд 16

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН: 1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПУХЛИН:

1. ЗА КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВСІ ПУХЛИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА ДОБРОЯКІСНІ

І ЗЛОЯКІСНІ.

5. ЗА ПОШИРЕНІСТЮ ПРОЦЕСУ
Злоякісні пухлини бувають двох типів : РОЗПИРАЮЧІ ТА ОБГОРТУЮЧІ.
У першій ситуації відмерлі клітини, продовжуючи рости, ніби розпирають, до певної межі, здорові клітини, а потім проникають крізь оболонки здорових клітин, вражаючи їх. Досягаючи судин, злоякісні клітини проходять крізь їх стінки. Від цих клітин відриваються шматочки(клітини) і розносяться потоком крові по тілу і там, де частинка злоякісної клітини або сама клітина пристане до стінки судини, виникають метастази.
У обгорнутому випадку, група відмерлих клітин стискає здорові клітини. Надалі все відбувається так само, як і в першому випадку.

Слайд 17

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ВКЛЮЧАЮТЬ ОЦІНКУ КЛІТИНИ, ЯДРА ТА ЯДЕРЕЦЬ: КЛІТИНА

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ВКЛЮЧАЮТЬ ОЦІНКУ КЛІТИНИ, ЯДРА ТА ЯДЕРЕЦЬ:

КЛІТИНА :
розміри

клітини: дрібний, середніх розмірів, крупні, гігантські;
зміна форми та поліморфізм клітинних елементів;
порушення співвідношення ядра і цитоплазми в бік збільшення долі ядра;
дисоціація ступеня зрілості ядра і цитоплазми, наприклад, молоде ядро в ороговіваючій цитоплазмі при високодиференційному плоскоклітинному раку
Слайд 18

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ВКЛЮЧАЮТЬ ОЦІНКУ КЛІТИНИ, ЯДРА ТА ЯДЕРЕЦЬ: ЯДРО:

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ВКЛЮЧАЮТЬ ОЦІНКУ КЛІТИНИ, ЯДРА ТА ЯДЕРЕЦЬ:

ЯДРО:
форма

– кругла, овальна полігональна (неправильна), витягнута, бобовидна, збільшеного розміру, полімофрізм, бугристість, нерівномірний рисунок хроматину;
розміщення ядра – в центрі, ексцентрично, займає майже всю клітину, «голе» ядро;
забарвлення ядра: гіпохромія, гіперхромія;
зсув ядерно-цитоплазматичного співвідношення в бік збільшеного ядра;
будова та розподіл хроматину: рівномірний, нерівномірний, хроматин тонкодисперсний;
будова ядерної мембрани – збережена, чіткі контури, є розриви.
Слайд 19

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ВКЛЮЧАЮТЬ ОЦІНКУ КЛІТИНИ, ЯДРА ТА ЯДЕРЕЦЬ: ЯДЕРЦЯ

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ВКЛЮЧАЮТЬ ОЦІНКУ КЛІТИНИ, ЯДРА ТА ЯДЕРЕЦЬ:

ЯДЕРЦЯ
форма

(кругла, неправильна, різні за формою та розміром, чіткі межі),
число ядерець більше, аніж в нормальній клітині.

ЦИТОПЛАЗМА
помірна, рясна,
колір - забарвлена рівномірно, нерівномірно, стекловидна,
включення (зерна, піниста цитоплазма),
ознаки секреції, чіткість меж, вакуолізація.

Слайд 20

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ПУХЛИН ІНФІЛЬТРАТ - без чітких меж ВИРАЗКА – наявність

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ПУХЛИН

ІНФІЛЬТРАТ - без чітких меж
ВИРАЗКА – наявність глибокого

дефекту в шкірі або слизової оболонки органу
КІСТА – тонкостінне порожнисте утворення з чіткими межами заповнене вмістом (слизовим, серозним, колоїдоподібним та ін.)

ВУЗОЛ (З ЧІТКИМИ МЕЖАМИ):
поліпоподібний з вузькою ніжкою,
сосочкоподібний («кольорова капуста»),
грибоподібний з широкою нерухомою ніжкою.  

Слайд 21

МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА ПУХЛИНИ ПУХЛИНИ МАЮТЬ ПАРЕНХІМУ І СТРОМУ. Паренхіма представлена клітинами

МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА ПУХЛИНИ

ПУХЛИНИ МАЮТЬ ПАРЕНХІМУ І СТРОМУ.
Паренхіма представлена клітинами пухлини.


Строма зазвичай представлена сполучною тканиною та кровоносними судинами, не містить лімфатичних судин і нервових волокон.

Атипізм – властивість пухлин, що відрізняє її від нормальної тканини та характеризується порушенням будови, обміну речовин, функції, антигенної структури, розмноження, затримкою диференціювання (катаплазія).

Слайд 22

Біологічні особливості пухлинної клітини Тканинний атипізм - зміна співвідношення між паренхімою

Біологічні особливості пухлинної клітини

Тканинний атипізм - зміна співвідношення між паренхімою і стромою,

частіше з перевагою паренхіми.
Клітинний атипізм проявляється клітинним і ядерним поліморфізмом: зміна форми, розмірів, будови, забарвлення, кількості, розмірів, форми хромосом (Ph-хромосоми при СМL).
Морфологічна атипія - порушення органотипічного, гістотипічного, цитотипічного диференціювання. У доброякісних пухлинах - порушення органотипічного і гістотипічного диференціювання. У злоякісних - характерно в першу чергу порушення цитотипічного диференціювання.
Слайд 23

Атипизм пухлин Клітинний: на світлооптичному рівні виражається в поліморфізмі або мономорфізмі

Атипизм пухлин

Клітинний:
на світлооптичному рівні виражається
в поліморфізмі або мономорфізмі клітин,

поліплоїдії, зміні
ядерно-цитоплазматичного індексу на користь ядер,
патології мітозів

морфологічний

биохімічний

гистохімічний

антигенний

Тканинний:
характеризується порушенням розмірів, форми, взаємин тканинних структур,
або компонентів тканини

Слайд 24

ВИДИ АТИПІЇ: МОРФОЛОГІЧНИЙ (СТРУКТУРНИЙ) АТИПІЗМ: ТКАНИННИЙ АТИПІЗМ характерний як для доброякісних,

ВИДИ АТИПІЇ:

МОРФОЛОГІЧНИЙ (СТРУКТУРНИЙ) АТИПІЗМ:

ТКАНИННИЙ АТИПІЗМ характерний як для доброякісних, так

і для злоякісних пухлин та характеризується:
зміною співвідношення паренхіми і строми;
зміною співвідношення між кількістю та архітектонікою окремих структурних компонентів тканини (клітин та фібрилярних стуктур).
Слайд 25

ВИДИ АТИПІЇ: МОРФОЛОГІЧНИЙ (СТРУКТУРНИЙ) АТИПІЗМ: КЛІТИННИЙ АТИПІЗМ характерний для незрілих, злоякісних

ВИДИ АТИПІЇ:

МОРФОЛОГІЧНИЙ (СТРУКТУРНИЙ) АТИПІЗМ:
КЛІТИННИЙ АТИПІЗМ характерний для незрілих, злоякісних пухлин

та проявляється:
підвищенням мітотичної активності, появою патологічних мітозів
поліморфізмом клітин, ядер і ядерець як за формою, так і за величиною
збільшенням ядерно-цитоплазматичного співвідношення на користь ядра • порушенням ділення статевого хроматину
гіперхромією ядер.

УЛЬТРАСТРУКТУРНИЙ АТИПІЗМ характеризується змінами плазмолеми, цитоскелету, кількості та будови органел клітини.

Слайд 26

ВИДИ АТИПІЇ: МОРФОЛОГІЧНИЙ (СТРУКТУРНИЙ) АТИПІЗМ: В залежності від вираженості морфологічного атипізму

ВИДИ АТИПІЇ:

МОРФОЛОГІЧНИЙ (СТРУКТУРНИЙ) АТИПІЗМ:
В залежності від вираженості морфологічного атипізму розрізняють:
гомологічні

пухлини (доброякісні) – зрілі, диференційовані, схожі з паренхімою органу з якого походять.
гетерологічні пухлини (злоякісні) – незрілі, малодиференційовані, втрачена схожість з органом через високий ступінь атипії клітин.
Слайд 27

ВИДИ АТИПІЇ: БІОХІМІЧНИЙ АТИПІЗМ проявляється метаболічними змінами пухлинної тканини. Виявляють порушення

ВИДИ АТИПІЇ:

БІОХІМІЧНИЙ АТИПІЗМ проявляється метаболічними змінами пухлинної тканини. Виявляють порушення обмінних

процесів в клітині за допомогою гістохімічних методів дослідження (гістохімічний атипізм).

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АТИПІЗМ – зниження (втрата) пухлинними клітинами спеціалізованих функцій, властивих зрілій тканині або поява нової функції, що не властива клітинам даного типу.

Антигенний атипізм – в пухлинних клітинах виявляють 5 типів антигенів:
антигени пухлин, пов'язаних з вірусами;
антигени пухлин, пов'язаних з канцерогенами;
ізоантигени трансплантаційного типу - пухлиноспецифічні антигени;
онкофетальні (ембріональні) антигени;
гетероорганні антигени.

Слайд 28

ВІДМІННОСТІ ДОБРОЯКІСНИХ ТА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

ВІДМІННОСТІ ДОБРОЯКІСНИХ ТА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

Слайд 29

ВІДМІННОСТІ ДОБРОЯКІСНИХ ТА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

ВІДМІННОСТІ ДОБРОЯКІСНИХ ТА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

Слайд 30

ХАРАКТЕР РОСТУ ПУХЛИНИ А Б В злоякісна пухлина (інфільтративний ріст) пухлинний зародок доброякісна пухлина (експансивний ріст)

ХАРАКТЕР РОСТУ ПУХЛИНИ

А Б В

злоякісна пухлина (інфільтративний ріст)

пухлинний зародок

доброякісна пухлина

(експансивний ріст)
Слайд 31

НАСЛІДКИ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ Місцевий вплив Загальний вплив 5 ХВИЛИН НА РОЗДУМ!

НАСЛІДКИ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ Місцевий вплив Загальний вплив

5 ХВИЛИН НА РОЗДУМ!

Слайд 32

НАСЛІДКИ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ

НАСЛІДКИ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ

Слайд 33

ВІДМІННОСТІ ДИСПЛАЗІЇ ВІД РАКУ РАК Норма Дисплазія I ст. Дисплазія II ст. Дисплазія III ст.

ВІДМІННОСТІ ДИСПЛАЗІЇ ВІД РАКУ

РАК

Норма

Дисплазія I ст.

Дисплазія II ст.

Дисплазія

III ст.
Слайд 34

СУЧАСНІ МЕТОДИ ПРИЖИТТЄВОЇ ДІАГНОСТИКИ ПУХЛИН: 2. Іммунногістохімічні методи: в основі лежить

СУЧАСНІ МЕТОДИ ПРИЖИТТЄВОЇ ДІАГНОСТИКИ ПУХЛИН:

2. Іммунногістохімічні методи: в основі лежить специфічна

взаємодія тканинних і клітинних антигенів людини зі спеціально отриманими антитілами, несучими на собі різноманітні мітки

Гібридизація in situ: метод визначення конкретних послідовностей ДНК або РНК in situ (тобто прямо на гістологічному препараті)
Полімеразна ланцюгова реакція: метод визначення конкретних послідовностей ДНК або РНК в будь-якому біологічному зразку.

1. Традиційні цитологічні та и гістологічні дослідження

Слайд 35

ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ грає важливу роль в діагностиці багатьох захворювань, в першу

ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

грає важливу роль в діагностиці багатьох захворювань, в першу

чергу злоякісних новоутворень.

ЦИТОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ
Скринінгу (профілактичному огляді).
Встановленні (уточненні) діагнозу при захворюванні
Встановленні (уточненні) діагнозу під час операції.
Контролі в ході лікування і після лікування.
Динамічному спостереженні (для раннього виявлення рецидивів).

Слайд 36

ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕВАГИ ЦИТОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ: Простота обробки матеріалу Можливість швидкого його

ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПЕРЕВАГИ ЦИТОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ:

Простота обробки матеріалу
Можливість швидкого його приготування


Достатньо дешева собівартість аналізу
Проведення пункції малотравматично і не викликає ускладнень
Для цитологічного дослідження підходить ексфоліативний матеріал.

НЕДОЛІКИ ЦИТОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ:

Незначна кількість матеріалу на підставі якого треба поставити діагноз
Занадто маленькі розміри новоутворень внаслідок чого неможливість прямого попадання голки
Великі домішки крові, які розбавляють важливий в цитологічному відношенні матеріал
Досить розмиті поняття про ознаки злоякісності

Слайд 37

ЦИТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВКЛЮЧАЮТЬ:

ЦИТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВКЛЮЧАЮТЬ:

Слайд 38

КЛАСИФІКАЦІЯ БАРВНИКІВ

КЛАСИФІКАЦІЯ БАРВНИКІВ

Слайд 39

Рекомендовані методи фарбування цитологічних мазків: Азур - еозіновий, за Романовським, Лейшману,

Рекомендовані методи фарбування цитологічних мазків:
Азур - еозіновий,
за Романовським,
Лейшману,
Май - Грюнвальд,
Паппенгейма;
гематоксилин -

еозіновий,
метод Папаніколау.

Самим поширениму методом забарвлення є забарвлення ГЕМАТОКСИЛІН-ЕОЗИНОМ.
Поєднує в собі основний і кислий барвники, тому дозволяє виявити майже всі клітини і багато неклітинні структури.

ЯДРА НАБУВАЮТЬ СИНЬО-ФІОЛЕТОВИЙ КОЛІР, ЦИТОПЛАЗМА - ЖОВТУВАТО-РОЖЕВИЙ КОЛІР.

Слайд 40

Результати фарбування за Романовським-Гімзою МАЗКИ КРОВІ: Ядра клітин - червоно-фіолетові. Еозинофільні

Результати фарбування за Романовським-Гімзою

МАЗКИ КРОВІ:
Ядра клітин - червоно-фіолетові.
Еозинофільні гранули - червонувато-коричневі.
Базофільні

гранули - сині.
Нейтрофільні гранули - фіолетові.
Цитоплазма лімфоцитів - блакитна.
Еритроцити - блідо-червоні.
Тромбоцити - зовнішня частина синя (світліша); внутрішня - фіолетова
Слайд 41

Лімфоцити - ядра: синьо-фіолетові; цитоплазма: блакитна. Моноцити - ядра: синьо-фіолетові; цитоплазма:

Лімфоцити - ядра: синьо-фіолетові; цитоплазма: блакитна.
Моноцити - ядра: синьо-фіолетові; цитоплазма: сіро-блакитна.
Гранулоцити

- ядра: синьо-фіолетові; гранули: червоні, фіолетові, темно-сині (залежить від типу).
Тромбоцити - зовнішня частина блакитна; внутрішня - фіолетова.
Еритроцити - рожеві.

Забарвлення по Маю-Грюнвальда.

Даний метод дуже зручний для візуалізації гранулоцитів.
Для фарбування застосовується готовий розчин еозин-метиленового синього по Маю-Грюнвальда.
Мазок без попередньої фіксації заливають барвником, через 5 хвилин промивають і висушують.

Слайд 42

ЯВЛЯЄ СОБОЮ КОМБІНАЦІЮ ДВОХ ПОПЕРЕДНІХ МЕТОДІВ. Ядра клітин - червоно-фіолетові. Цитоплазма

ЯВЛЯЄ СОБОЮ КОМБІНАЦІЮ ДВОХ ПОПЕРЕДНІХ МЕТОДІВ.
Ядра клітин - червоно-фіолетові.
Цитоплазма лімфоїдних клітин

- світло-синя.
Лімфоїдна азурная грануляція - яскраво-синя.
Мієлоїдна азурная грануляція - фіолетова.
Нейтрофільні гранули - світло-фіолетові.
Еозинофільні гранули - червоні, червоно-коричневі.
Базофільні гранули - темно-фіолетові, чорні.
Еритроцити - рожеві (поліхроматофільние еритроцити - синюваті).
Тельця Жолли - червонувато-фіолетові.
Тельця Ауера - яскраво-червоні.

ЗАБАРВЛЕННЯ ПО ПАППЕНГЕЙМА.

Слайд 43

https://youtu.be/REF5lW12zxo https://youtu.be/UHamCDf6wC4 https://es-la.facebook.com/BioVitrum/videos/1474101812762302/?t=25

https://youtu.be/REF5lW12zxo

https://youtu.be/UHamCDf6wC4

https://es-la.facebook.com/BioVitrum/videos/1474101812762302/?t=25

Слайд 44

1. ФАРБУВАННЯ ЗА ПАПАНІКОЛАУ є найкращим для гінекологічних мазків, оскільки даний

1. ФАРБУВАННЯ ЗА ПАПАНІКОЛАУ є найкращим для гінекологічних мазків, оскільки даний

метод поліхромний, дозволяє оцінювати ступінь дозрівання цитоплазми (від синьо-зеленого кольору в незрілих клітинах до рожевого в клітинах зі зрілою цитоплазмою та помаранчевого – в ороговіваючих клітинах), завдяки вологій фіксації зберігаються ядра, клітинна мембрана та структура хроматину. Дає результат вже через 15-20 хвилин.

ЕКСПРЕС-МЕТОДИ ФАРБОВУВАННЯ ЦИТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Слайд 45

1. ФАРБУВАННЯ ЗА ПАПАНІКОЛАУ ЕКСПРЕС-МЕТОДИ ФАРБОВУВАННЯ ЦИТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ХІД ПРОВЕДЕННЯ ФАРБУВАННЯ:

1. ФАРБУВАННЯ ЗА ПАПАНІКОЛАУ

ЕКСПРЕС-МЕТОДИ ФАРБОВУВАННЯ ЦИТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

ХІД ПРОВЕДЕННЯ ФАРБУВАННЯ:
Мазки після

фіксації проводять попередньо через посуд, що містить 80,70 та 50° спирти та дистильовану воду.
Потім 6 хв. гематоксиліном Гарріса, обережно споліскують дистильованою водою та поміщають (6 разів) в 0,25% розчин соляної кислоти.
Потім на 6 хвилин кладуть в посуд із проточною водою та обмивають дистильованою водою.
Потім проводять через 50,70,80 та 95° спирти та наносять фарбу помаранчевого Г протягом 1,5 хв, двічі споліскують та фарбують протягом 1,5 хв фарбою ЕА-36.
Мазки очищають від домішок фарби за допомогою 95 ° спирту.
Далі препарати освітляють проведенням через абсолютний спирт, через суміш абсолютного спирту та ксилолу в різних об’ємах, і, через ксилол, після чого поміщають в канадський бальзам.
Слайд 46

ЕКСПРЕС-МЕТОДИ ФАРБОВУВАННЯ ЦИТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ 2. Фарбування за Алєксєвим – забарвлення відбувається

ЕКСПРЕС-МЕТОДИ ФАРБОВУВАННЯ ЦИТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

2. Фарбування за Алєксєвим – забарвлення відбувається вже

через 5-10 хвилин.
Даний метод передбачає прискорену обробку цитологічних препаратів азуреозинофільними сумішами за принципом Романовського з метою отримання звичної цитологічної картини.

Фіксують в підігрітому до 35-40 ° С розчині Мая-Грюнвальда протягом 30 с. Обполіскують водою. Фарбують в 0,1% розчині АЗУР-еозину (в співвідношенні 2: 1) протягом 2 хв. Обполіскують водою. Промокають, висушують.

Слайд 47

ОГЛЯДОВА МІКРОСКОПІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБ'ЄКТИВІВ РІЗНОГО ЗБІЛЬШЕННЯ Нирка. Коркова речовина. Забарвлення:

ОГЛЯДОВА МІКРОСКОПІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБ'ЄКТИВІВ РІЗНОГО ЗБІЛЬШЕННЯ

Нирка. Коркова речовина. Забарвлення: гематоксилін-еозин.

(Мале збільшення).

Нирка. Коркова речовина. Забарвлення: гематоксилін-еозин. (Велике збільшення).

Нирка. Нирковий тільце. Забарвлення: гематоксилін-еозин.
(Іммерсійне збільшення).

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПЛАНУ
БУДОВИ ОРГАНІВ, ТКАНИН, КЛІТИН.

Слайд 48

Пристрій світлового мікроскопа Підстава мікроскопа Тубусодержатель Тубус Окуляр (частіше × 7)

Пристрій світлового мікроскопа

Підстава мікроскопа
Тубусодержатель
Тубус
Окуляр (частіше × 7)
Револьвер мікроскопа
Об'єктиви: а) сухі: ×

8, × 20, × 40
б) іммерсійний × 90
7. Предметний столик
8. Конденсор
9. Макрометріческій гвинт
10. Мікрометричний гвинт
11. Ггвинт конденсора
12. Люстерко

Общее увеличение микроскопа = увеличение объектива × увеличение окуляра

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Слайд 49

Інтерпретація фарбування клітин і тканин Багатошаровий плоский зроговілий епітелій. Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Інтерпретація фарбування клітин і тканин

Багатошаровий плоский зроговілий епітелій. Забарвлення: гематоксилін-еозин.

ОКСІФІЛІЯ поверхневих

шарів

БАЗОФІЛІЯ глибоких шарів

МЕТАХРОМАЗІЯ зернистосі базофільного гранулоцита

ОКСИФІЛІЯ зернистості еозинофільного гранулоцита

НЕЙТРОФІЛІЯ зернистості нейтрофильного гранулоцита

Зернисті лейкоцити. Забарвлення за Романовським-Гімзою.

Слайд 50

БАЗОФИЛІЯ Здатність фарбуватися основними (лужними) барвниками називається називається базофілія (від грец.

БАЗОФИЛІЯ

Здатність фарбуватися основними (лужними) барвниками називається називається базофілія (від грец. Basis

- основа і philia - любов).
Основні (лужні) барвники активно зв'язуються зі структурами, які містять кислоти і несуть негативний заряд, наприклад, ДНК, РНК.
До них, зокрема, відносяться гематоксилин, толуїдиновий синій, метіонін, метиленовий синій, Азури і ін. Тому структури, що зв'язують ці барвники, називаються базофільними.
У клітці базофілія має ядро ​​(внаслідок високого вмісту ДНК і РНК), іноді цитоплазма (при високому вмісті в ній рибосом).
Базофіильно може фарбуватися міжклітинний речовина деяких тканин - наприклад, хрящової.
Слайд 51

МЕТАХРОМАЗІЯ - (от грец. meta – зміна и chroma – колоьор,

МЕТАХРОМАЗІЯ

- (от грец. meta – зміна и chroma – колоьор, краска)

– зміна кольору деяких основних (лужних) барвників при їх зв'язуванні зі структурами, що володіють специфічними хімічними властивостями (зазвичай високою концентрацією сульфатованих глікозаміногліканів).
До таких барвників відносяться толуїдиновий синій, АЗУР II, метіонін.
Здатністю метахроматичні фарбуватися мають гранули базофільних лейкоцитів, тучних клітин.
Зазначені барвники забарвлюють інші базофільні структури в тих же тканинах в звичайний властивий їм колір, тобто ортохроматичні (від грец. orthos - правильний і chroma - фарба).
Слайд 52

ОКСІФІЛІЯ Здатність фарбуватися кислими барвниками називається оксіфіліей, або ацидофілія (від грец.

ОКСІФІЛІЯ

Здатність фарбуватися кислими барвниками називається оксіфіліей, або ацидофілія (від грец. Oxys

або лат. Acidus - кислий і грец. Philia - любов).
Кислі барвники зв'язуються зі структурами, що мають позитивний заряд - наприклад, білки. До таких барвників відносяться еозин, оранж G, еритрозин, пікринової кислота та ін.
Структури, що зв'язують ці барвники, називаються Оксифільні або ацидофільними.
Оксіфілія властива цитоплазмі клітин (особливо при високому вмісті в ній мітохондрій і деяких білкових секреторних гранул), еритроцитів (завдяки високій концентрації в них гемоглобіну).
Оксифільні забарвлюється цитоплазма кардіоміоцитів, м'язових волокон скелетної мускулатури, деякі компоненти міжклітинної речовини (наприклад, колагенові волокна).
Слайд 53

НЕЙТРОФІЛІЯ - (від лат. Neutrum - ні той, ні інший і

НЕЙТРОФІЛІЯ

- (від лат. Neutrum - ні той, ні інший і philia

- нахил, любов) - здатність гістологічних структур фарбуватися і кислими, і основними барвниками.
Слайд 54

ПРИКЛАД БЛАНКУ-НАПРАВЛЕННЯ НА ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Бланк форми 203/о «Цитологічне дослідження» відповідає

ПРИКЛАД БЛАНКУ-НАПРАВЛЕННЯ НА ЦИТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Бланк форми 203/о «Цитологічне дослідження» відповідає

наказу МОЗ №1 від 04.01.2001 р.
Слайд 55

ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК 1. Вкажіть чи є патологічні зміни в цитологічних

ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
1. Вкажіть чи є патологічні зміни в цитологічних

мазках. Якщо так, охарактеризуйте дані зміни. Вкажіть яким методом пофарбовані дані мазки.

В будові клітин патологічні зміни не відмічаються.
Фарбування за Папаніколау

Спостерігається зниження морфологічної норми деяких елементів клітини; підозра на запалення або захворювання інфекційного характеру (наприклад, вагіноз).
Фарбування за Папаніколау

Слайд 56

ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК 1. Вкажіть чи є патологічні зміни в цитологічних

ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
1. Вкажіть чи є патологічні зміни в цитологічних

мазках. Якщо так, охарактеризуйте дані зміни. Вкажіть яким методом пофарбовані дані мазки.

Злоякісні зміни в будові клітин, які вказують на передраковий стан. Фарбування – рідинна цитологія

Слайд 57

2. ОПИШІТЬ ВІДМІННОСТІ ПАП-МАЗКУ ВІД РІДИННОЇ ЦИТОЛОГІЇ цитологічне дослідження традиційного мазку (ПАП-мазок)

2. ОПИШІТЬ ВІДМІННОСТІ ПАП-МАЗКУ ВІД РІДИННОЇ ЦИТОЛОГІЇ

цитологічне дослідження традиційного мазку

(ПАП-мазок)
Слайд 58

2. ОПИШІТЬ ВІДМІННОСТІ ПАП-МАЗКУ ВІД РІДИННОЇ ЦИТОЛОГІЇ метод рідинної цитології

2. ОПИШІТЬ ВІДМІННОСТІ ПАП-МАЗКУ ВІД РІДИННОЇ ЦИТОЛОГІЇ

метод рідинної цитології

Слайд 59

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ. СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ.
СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Слайд 60

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ. СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ.
СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Слайд 61

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ. СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ.
СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Слайд 62

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ. СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ.
СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Слайд 63

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ. СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ.
СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Слайд 64

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ. СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

3. ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ.
СХЕМА РОБОТИ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Слайд 65

Клітинний атипізм у злоякісній пухлині Клітини пухлини суттєво відрізняються одна від

Клітинний атипізм у злоякісній пухлині

Клітини пухлини суттєво відрізняються одна від одної

за розмірами і формою (поліморфізм), ядра в окремих клітинах займають більшу частину цитоплазми та інтенсивно забарвлюються (порушення ядерно-цитоплазматичного співвідношення, гіперхромія).

Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Слайд 66

Забарвлення гематоксиліном і еозіном Пухлина не має чіткої межи, комплекси пухлинних

Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Пухлина не має чіткої межи, комплекси пухлинних клітин визначаються

в навколишній сполучній та жировій тканині.
Слайд 67

Метастазування пухлин - утворення вторинних вогнищ пухлинного росту (метастазів) в результаті

Метастазування пухлин - утворення вторинних вогнищ пухлинного росту (метастазів) в результаті

поширення клітин з первинного осередку в інші тканини

Лімфогенні метастази

Гематогенні метастази

Контактні метастази

Періневральні метастази

Слайд 68

Слайд 69

В тканині перікарду та в просвіті лімфатичних судин визначаються комплекси атипових

В тканині перікарду та в просвіті лімфатичних судин визначаються
комплекси атипових пухлинних

клітин.

Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Слайд 70

Навколо нервового стовбура визначаються атипові залозисті структури – метастази аденокарциноми. Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Навколо нервового стовбура визначаються атипові залозисті структури – метастази аденокарциноми.

Забарвлення гематоксиліном

і еозіном
Слайд 71

В пухлини добре виражена строма, представлена сполучною тканиною зі значною кількістю

В пухлини добре виражена строма, представлена сполучною тканиною зі
значною кількістю кровоносних

судин, яка утворює вирости-сосочки. Сосочки
покриті багатошаровим плоским епітелієм, кількість шарів якого збільшена.

ПАПІЛОМА

Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Слайд 72

АДЕНОМА ТОНКОЇ КИШКИ Пухлина побудована з комплексів, яки нагадують секреторні (кінцеві)

АДЕНОМА ТОНКОЇ КИШКИ

Пухлина побудована з комплексів, яки нагадують секреторні (кінцеві) відділи

залоз, без ознак клітинного атипізму

забарвлення гематоксилином і еозином

Слайд 73

ФІБРОАДЕНОМА МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

ФІБРОАДЕНОМА МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Слайд 74

Рак на місті (carcinoma in citu) А-епітелій Б-базальна мембрана В-підлегла сполучна тканина

Рак на місті (carcinoma in citu)

А-епітелій
Б-базальна мембрана
В-підлегла сполучна тканина

Слайд 75

Пухлина складається з тяжів і пластів атипового плоского епітелію, які проростають

Пухлина складається з тяжів і пластів атипового плоского епітелію, які проростають

в підлеглу тканину. Клітини пухлини поліморфні. Зустрічаються вогнища утворення кератину всередині епітеліальних пластів, у вигляді округлої форми концентричних структур(«ракові перлини»).
Слайд 76

Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Забарвлення гематоксиліном і еозіном

Слайд 77

СЛИЗОВИЙ РАК

СЛИЗОВИЙ РАК

Слайд 78

ДРІБНОКЛІТИННИЙ РАК

ДРІБНОКЛІТИННИЙ РАК

Слайд 79

ПОЛІМОРФНОКЛІТИННИЙ РАК

ПОЛІМОРФНОКЛІТИННИЙ РАК

- Предыдущая
Не дай себя убить или Скажи наркотикам НЕТ!
Следующая -
Ұзақ төсекте жатқан пациенттерге реабилитация жүргізудегі медбикелік процесс

Похожие презентации

Анкудинова Юлия 7 «а» класс
Черепно-мозговые нервы
Биология как наука. Методы. Признаки живого. Уровни организации
Особенности строения венозной системы. Лекция № 26-2
Продолговатый мозг. Срезы
Презентация на тему "Барсук" - скачать презентации по Биологии
Открытый урок по предмету Окружающий мир. 4 класс
Лисы. Проект
Рептилії та змії
Разработка электротехнологических противомаститных устройств для коров и первотелок
Презентация на тему "КОТюша" - скачать презентации по Биологии
Одноклеточные организмы 5 класс Природоведение. Презентация по биологии
Совершенствование сортимента виноградарства
Обмен веществ и энергии в клетке. Урок 14
Строение растительной клетки
Амінокислоти Корєшкова А. В.
Квест-игра Экологическая кругосветка для любителей природы
Влияние синтетических веществ моющих средств на всхожесть и развитие растений
Как размножаются живые организмы Урок биологии в 5 классе Учитель: Гайнутдинова М.А МОУ «Средняя об
Перелетные птицы. Скворец
Доказательство научности факта. Этапы научного эксперимента на примере изучения условий прорастания семян иссл
Классификация бактерий. Морфология и физиология бактерий, методы ее изучения
Физиология мышечной ткани
Для чего культивируют животные клетки
Презентация на тему "Мир животных. Бурый медведь" - скачать бесплатно презентации по Биологии
Натуральные волокна растительного происхождения
Класс Насекомые
Презентация по биологии Царства живой природы
Вы можете прислать нам Вашу презентацию и мы опубликуем ее на сайте.
Обратная связь
Для правообладателей
Email: Нажмите что бы посмотреть