Содержание
- 2. План
- 3. Соціально – політична модель сучасного суспільства Останні десятиліття ХХ ст. ознаменувались подіями, які суттєво трансформували сучасну
- 4. Соціально – політична модель сучасного суспільства Сьогодні соціум, який пережив у минулому столітті протистояння двох потужних
- 5. Глобалізм як ідейна складова процесу глобалізації Глобалізм можна визначити як ідейну складову процесу глобалізації, як форму
- 6. Наслідки нового типу світових політичних, економічних та соціокультурних відносин не могли залишитись поза увагою наукової спільноти
- 7. Вивчаючи ідейні й ціннісні засади антиглобалізму, слід зауважити, що сьогодні всі дослідження суспільного життя здійснюються в
- 8. Антиглобалістський рух - це загальний термін, яким позначають діяльність громадських організацій, ініціативних груп, рухів, ідейних течій,
- 9. Визначення альтерглобалізму А. Каллінікос зазначає: «…Рух антиглобалізму — є цілковито абсурдною назвою для руху, яка підкреслює
- 10. Визначення альтерглобалізму Під альтерглобалізмом розуміють сукупність ідейних течій, які виступають не проти глобалізації як такої, а
- 11. Форми альтерглобалістського руху Масові акції, кампанії протесту і громадської непокори, що супроводжуються ходами й мітингами за
- 12. Ідеї, які лежать в основі альтерглобалістського руху Учасники руху не тільки сповідують різні, визначальні саме для
- 13. Ідеї, які лежать в основі альтерглобалістського руху різнорідність громадських організацій, ідейних течій та груп за інтересами,
- 14. Принципи альтерглобалістського руху серед основних рис мережної соціальної організації О. Бузгалін називає: неієрархічність, децентралізацію, переважно горизонтальну
- 15. Всесвітній соціальний форум (ВСФ) Питання організації викликає не лише зовнішню критику, а й суперечки всередині руху.
- 16. Всесвітній соціальний форум (ВСФ) В 2002 р. з метою чіткої координації дій був створений головний орган
- 17. Всесвітній соціальний форум (ВСФ) Багато хто з дослідників руху погоджується, що, незважаючи на декларовану «децентралізацію» ВСФ
- 18. Уже після перших демонстрацій та акцій протесту протягом 1999–2000 рр. стало зрозуміло, що серед антиглобалістів (на
- 19. Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху Визначення спільної світоглядної концепції супроводжується складностями, пов’язаними з широтою та строкатістю
- 20. Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху в економічній сфері цей рух виступає проти неоліберальних правил глобальної торгівлі,
- 21. Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху Політична сфера за умов сучасної глобалізації є продовженням економічних відносин, запроваджених
- 22. Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху Соціально – екологічні вимоги руху мають на меті негативних наслідків для
- 26. Скачать презентацию
План
План
Соціально – політична модель сучасного суспільства
Останні десятиліття ХХ ст. ознаменувались подіями,
Соціально – політична модель сучасного суспільства
Останні десятиліття ХХ ст. ознаменувались подіями,
Якщо друга половина минулого століття проходила під знаком розвитку індустріального суспільства та ідейного протистояння лівих і правих ідеологій, то його останнє десятиліття й початок ХХІ ст. відмічається боротьбою держав, що активно модернізуються, і традиційних, а також зміною не тільки акцентів ідейних дискусій, а й еволюцією ідеологічних систем.
Відбулось як зближення і взаємопроникнення класичних ідеологічних доктрин, так і стрімке збільшення впливу на суспільство «мозаїчних» ідеологій, спрямованих на розв’язання питань із конкретною проблематикою, таких, як фемінізм, екологізм, неофашизм тощо.
Також особливістю сучасного ідеологічного дискурсу є те, що він розгортається в умовах, коли чим далі, тим усе важче визначити ціннісний аспект протистояння. Каменем спотикання сьогодні виступають наслідки технічного прогресу і глобалізація, а інші соціальні проблеми включаються в ідеологічний дискурс, якщо вони є наслідком глобалізації.
Соціально – політична модель сучасного суспільства
Сьогодні соціум, який пережив у минулому
Соціально – політична модель сучасного суспільства
Сьогодні соціум, який пережив у минулому
Йдеться про протистояння глобалізму й альтерглобалізму. При цьому зауважується, що глобалізм та альтерглобалізм не можна порівнювати з тотальними ідеологіями минулого, як і вважати основними ідеологіями сучасності. Це, скоріше, полюси протистояння й конкурентної боротьби за суспільну свідомість.
Глобалізм як ідейна складова процесу глобалізації
Глобалізм можна визначити як ідейну складову
Глобалізм як ідейна складова процесу глобалізації
Глобалізм можна визначити як ідейну складову
Певною мірою ідеологія глобалізму виникла як реакція суспільства на обмеженість можливостей існуючої системи, її невідповідність потребам та запитам соціально – економічного розвитку. Її ідеї, цілі, механізми і засоби виявили контраст між старою політикою й її новим типом, характерними рисами яких, відповідно, є «закритість» і національно – державний суверенітет та «відкритість» з орієнтацією на міждержавну взаємодію і мультикультуралізм.
Наслідки нового типу світових політичних, економічних та соціокультурних відносин не могли
Наслідки нового типу світових політичних, економічних та соціокультурних відносин не могли
Реакцією на глобальну історичну ситуацію та очевидні тенденції розвитку в західному суспільстві став рух спротиву — антиглобалістський рух.
Зазначені події повернули в кінці ХХ т. актуальність ідеологічного дискурсу, збільшивши і кількість публікацій, присвячених вивченню феноменів глобалізму й антиглобалізму (на той час поняття «альтерглобалізм» ще не було поширеним). У цьому контексті слід зауважити, що, якщо говорити про глобалізм, то ні в кого не викликає сумніву, що йдеться про тотальне втілення ідей і цінностей неолібералізму. Стосовно ж антиглобалістського руху говорити про єдину систему ідей, цінностей та поглядів не доводиться. Що ж означає цей рух спротиву ідеології глобалізму, які ідеї, цінності й принципи він відстоює?
Пошук відповіді на це питання якраз і є метою пропонованої лекції, що передбачає виявлення сутності альтерглобалізму, його ідейної і ціннісної платформи, визначення внутрішніх протиріч та потенціалу для перетворення неоліберальної глобалізації у альтернативну, засновану на гуманістичних пріоритетах.
Вивчаючи ідейні й ціннісні засади антиглобалізму, слід зауважити, що сьогодні всі
Вивчаючи ідейні й ціннісні засади антиглобалізму, слід зауважити, що сьогодні всі
А тому роботи, в яких викриваються негативні явища глобалізації, є джерелами дослідження цінностей та ідей руху, що протистоїть неоліберальній глобалізації.
Такими є праці А. Каллінікоса, Ф. Утара, І. Валлерстайна, Б. Кагарлицького, А. Уткіна, О. Бузгаліна, М. Хомського і інших скептиків глобалізації. Різні сторони зіткнення глобалізму і антиглобалізму висвітлюються такими дослідниками, як К. Майданик, С. Перегудов, М. Чешков, А. Субетто. Висвітленню цінностей глобалізму та антиглобалізму в різних вимірах присвячені роботи: С. Торроу, Д. Сороса, С. Аміна, Н. Кляйн, М. Коллона, О. Бузгаліна, Г. Дилигенського — в економічній сфері; О. Панаріна, Т. Савицької, К. Кшифтофа — в соціокультурній. Наслідки поширення глобалізму в політиці та економіці досліджували багато науковців. Найбільш визнаними з них є праці У. Бека, М. Кастельса, Дж. Стігліца, П. Дракера, І. Валлерстайна, А. Уткіна, В. Кузнецова й інших. Питання співвідношення цінностей глобалізму і моральних принципів розглядаються в дослідженнях В. Іноземцева, О. Панаріна, К. Шахназарова та ін. Аналізу етапів розвитку антиглобалізму (альтерглобалізму), висвітленню його світогляду, програмних принципів, ідейних засад присвячені праці О. Бузгаліна, Д. Еріксон, І. Левіна, К. Майданика, М. Косолапова, А. Вебера, Є. Полиновської, Л. Захарова, М. Трофименка, А. Кузнецова, А. Алюшиної та ін. Питання співвідношення ідеології глобалізму та альтерглобалізму з ціннісними системами класичних ідеологій вивчаються в роботах М. Чешкова, Н. Рогожиної та ін.
Антиглобалістський рух
- це загальний термін, яким позначають діяльність громадських
Антиглобалістський рух
- це загальний термін, яким позначають діяльність громадських
Використання префікса «анти» у назві руху зображує його представників як противників глобалізації. Тому деякі теоретики антиглобалізму вважають таку назву некоректною, оскільки переважна більшість антиглобалістів виступає не проти глобалізації як такої, адже це неминучий, об’єктивний історичний процес, а саме проти її негативних проявів, тому пропонують вживати поняття «альтерглобалістичний рух», тобто рух за «альтернативну глобалізацію».
Визначення альтерглобалізму
А. Каллінікос зазначає: «…Рух антиглобалізму — є цілковито абсурдною назвою
Визначення альтерглобалізму
А. Каллінікос зазначає: «…Рух антиглобалізму — є цілковито абсурдною назвою
Визначення альтерглобалізму
Під альтерглобалізмом розуміють сукупність ідейних течій, які виступають не проти
Визначення альтерглобалізму
Під альтерглобалізмом розуміють сукупність ідейних течій, які виступають не проти
Щодо системи антиглобалізму, то вона розуміється, перш за все, як цінності крайніх правих та лівих рухів, поєднані з практикою анархізму, жорсткого націоналізму та екстремізму. Тобто, лише незначна радикальна складова руху (ультраправі націоналістичні і фундаменталістські течії) представлена саме антиглобалістськими поглядами, неприйняттям глобалізації як об’єктивного історичного процесу. Глобалізація ними розглядається як проект, що відповідає інтересам лише певних соціальних прошарків і не є незворотним.
Взаємовідносини альтерглобалізму та антиглобалізму іноді розглядають як відношення базису і надбудови, де альтерглобалізм виступає теоретичною надбудовою практики антиглобалістичного руху.
Форми альтерглобалістського руху
Масові акції, кампанії протесту і громадської непокори, що супроводжуються
Форми альтерглобалістського руху
Масові акції, кампанії протесту і громадської непокори, що супроводжуються
Соціальні форуми різного рівня. Найпомітнішим серед них є Всесвітній соціальний форум (ВСФ), який проводиться щорічно з 2001 р. на противагу Всесвітньому економічному форуму в Давосі. На ньому зустрічаються представники антиглобалістів, зелених, жіночого, студентських та інших соціальних рухів, неурядових організацій, проектів й ініціатив. Тобто, при спільній загальній спрямованості цього руху, зокрема проти домінування глобальних ТНК, світових організацій, таких, як СОТ, МВФ, ЄБРР, Всесвітнього банку, Організації економічного співробітництва і розвитку тощо, він дуже різнорідний.
Ідеї, які лежать в основі альтерглобалістського руху
Учасники руху не тільки
Ідеї, які лежать в основі альтерглобалістського руху
Учасники руху не тільки
Але всі вони сходяться на критиці неоліберального варіанта капіталізму та інститутів, що його репрезентують. Така строкатість рухів є джерелом критики їх із боку суб’єктів світового панування, які вказують на ідейну нечіткість, розпорошеність, а тому і їх неготовність кинути виклик існуючій системі.
Ідеї, які лежать в основі альтерглобалістського руху
різнорідність громадських організацій, ідейних течій
Ідеї, які лежать в основі альтерглобалістського руху
різнорідність громадських організацій, ідейних течій
Принципи альтерглобалістського руху
серед основних рис мережної соціальної організації О. Бузгалін називає:
Принципи альтерглобалістського руху
серед основних рис мережної соціальної організації О. Бузгалін називає:
функціонування руху, окрім принципу мережності, базується на принципах інтернаціоналізму, інтеркласовості та інтерідеологічності, антигегемоністичності, співпраці та солідарності, на принципі вільної, добровільної, працюючої асоціації, а також на принципах самоорганізації і самоуправління як механізмах життєдіяльності руху, що проявляються у формах мережної демократії, консенсусної демократії, демократії участі.
Всесвітній соціальний форум (ВСФ)
Питання організації викликає не лише зовнішню критику,
Всесвітній соціальний форум (ВСФ)
Питання організації викликає не лише зовнішню критику,
Починаючи з 2001 р., ініціатори ВСФ почали перетворювати його з одиничної щорічної акції у постійно діючий рух глобального характеру, що знайшло відображення у прийнятій у 2001 р. «Хартії принципів ВСФ». Тобто «організатори ВСФ стали на шлях створення міжнародної політичної організації, здатної завдяки своїй розгалуженій структурі зайняти лідируючі позиції у антиглобалістському русі, потіснивши як у практичній діяльності, так і в галузі ідеологічної боротьби більш радикальні, але менш організовані об’єднання»
Ще в 2000 р. у декількох країнах були створені мобілізаційні (організаційні) комітети ВСФ, завданням яких був збір інформації з питань, що виносились на порядок денний з’їзду ВСФ, а також установлення контактів з організаціями, які можуть бути залучені до участі у Форумі. До проведення Форуму в 2002 р. комітети діяли вже у понад 30 країнах світу.
Всесвітній соціальний форум (ВСФ)
В 2002 р. з метою чіткої координації дій
Всесвітній соціальний форум (ВСФ)
В 2002 р. з метою чіткої координації дій
З одного боку, якби вона була виборною, структура ВСФ стала б ієрархічною. Але чи «демократично» це? Міжнародна рада виносить важливі рішення — де проводити зустріч, хто буде виступати на пленарних засіданнях («зірки» форуму), кого можна, а кого не можна відсторонити від участі у форумі. Більшість засідань організується за принципом «знизу вгору», але «на засіданнях, де аналізується структура ВСФ, багато хто висловлюється за більшу відкритість у прийнятті рішень.
Всесвітній соціальний форум (ВСФ)
Багато хто з дослідників руху погоджується, що, незважаючи
Всесвітній соціальний форум (ВСФ)
Багато хто з дослідників руху погоджується, що, незважаючи
Рішення, проведені через МР ВСФ, є обов’язковими для виконання всіма мобілізаційними комітетами на місцях. При тому, що така система допускає наявність зворотного зв’язку між комітетами і Радою, ВСФ, на думку дослідника, постає як міжнародна політична організація з достатньо чіткими та ієрархічно вивіреними механізмами, що дозволяють координувати інформаційні потоки та контролювати зв’язки і діяльність. А найголовніше — це дає можливість впливати на свідомість різних учасників руху та втілювати єдині ідейно – політичні настанови з тим, щоб прийняти спільну ідеологічну платформу.
Уже після перших демонстрацій та акцій протесту протягом 1999–2000 рр. стало
Уже після перших демонстрацій та акцій протесту протягом 1999–2000 рр. стало
Помірковані наполягали на винятково ненасильницьких діях, допускаючи у кращому випадку акції блокади та громадської непокори.
Радикально ж налаштовані протестувальники, об’єднані у «Чорний блок», використовували акти саботажу, вандалізму, биття вітрин установ, які, на їхню думку, були втіленням глобалізації.
На перших порах у русі робились спроби «співіснування» та «розподілу праці» між поміркованими і радикалами. Так, у 2000 році у Празі учасники протестів поділились на три групи, які з різних боків прямували маршем до центру проведення конференції Світового банку та МВФ. Одна група — «Жовтий марш» — організувала різні форми громадянської непокори, інша — «Рожево – сріблястий марш» — театралізовані і карнавальні вистави, третя — «Синій марш» — вступала у насильницькі сутички з поліцією. У 2001 році протести, що пройшли у Вашингтоні, Давосі, Квебеку, Гетеборгу, Генуї, стали більш масштабними. Найгучнішою стала акція у Генуї в липні 2001р., після якої протиріччя між поміркованими та радикалами загострились. І хоча офіційного розколу руху не сталось, з того часу була запроваджена практика паралельних заходів, що організовувались різними течіями руху.
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
Визначення спільної світоглядної концепції супроводжується складностями, пов’язаними
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
Визначення спільної світоглядної концепції супроводжується складностями, пов’язаними
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
в економічній сфері цей рух виступає проти
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
в економічній сфері цей рух виступає проти
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
Політична сфера за умов сучасної глобалізації є
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
Політична сфера за умов сучасної глобалізації є
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
Соціально – екологічні вимоги руху мають на
Спільна світоглядна концепція альтерглобалістського руху
Соціально – екологічні вимоги руху мають на