Форми міжнародних економічних відносин. Міжнародна торгівля

Содержание

Слайд 2

Сутність міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків Зовнішня

Сутність міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків

Зовнішня торгівля

(ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів.
В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
Слайд 3

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового

господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці.
Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі.
Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.
Слайд 4

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що:

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що:
По-перше,

через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва.
По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами.
По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції.
По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.
Слайд 5

Показники міжнародної торгівлі а) показники обсягів б) показники структури в) показники

Показники міжнародної торгівлі

а) показники обсягів

б) показники структури

в) показники динаміки

г) показники результатів.

Міжнародну

торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:
Слайд 6

Рис. 3.1. Показники міжнародної торгівлі

Рис. 3.1. Показники міжнародної торгівлі

Слайд 7

Показники обсягів МТ: товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні товари,

Показники обсягів МТ:

товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні

товари, раніше ввезені

з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

1)експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:

Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці

Слайд 8

Показники обсягів МТ: товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; товари

Показники обсягів МТ:

товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;

товари для подальшої

переробки під митним контролем.

2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.
До імпорту відносять:

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

Слайд 9

Показники обсягів МТ: 3)зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту

Показники обсягів МТ:

3)зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни

за певний період часу

ЗТО = Е + І

Слайд 10

Показники обсягів МТ: 4)фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту

Показники обсягів МТ:

4)фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в

незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
Слайд 11

Показники обсягів МТ: 5)генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої

Показники обсягів МТ:

5)генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі

визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
Слайд 12

Показники обсягів МТ: 6)спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція,

Показники обсягів МТ:

6)спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена

в країну чи вивезена з неї

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

Слайд 13

Показники структури: товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту

Показники структури:

товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за

основними товарними позиціями;
географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;
видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Слайд 14

Показники динаміки: 1)темпів росту: - темпи росту експорту Тр.е. = Ез.р.

Показники динаміки:

1)темпів росту:
- темпи росту експорту

Тр.е. = Ез.р. /

Еб.р. * 100%,

де

Тр.е. – темпи росту експорту;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;
Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.

Слайд 15

темпи росту імпорту Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, де

темпи росту імпорту

Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,

де

Тр.і. –

темпи росту імпорту;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.
Слайд 16

- темпи росту зовнішньоторговельного обігу Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. *

- темпи росту зовнішньоторговельного обігу

Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,

де

Тр.зт.об.

– темпи росту зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Слайд 17

Показники динаміки: 2)темпи приросту: - темпи приросту експорту Тпр.е. = Тр.е.з.р.

Показники динаміки:

2)темпи приросту:
- темпи приросту експорту

Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р.

* 100%,

де

Тпр.е. – темпи приросту експорту;
Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;
Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

Слайд 18

- темпи приросту імпорту Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,

- темпи приросту імпорту

Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,

де

Тпр.і. –

темпи приросту імпорту;
Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;
Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.
Слайд 19

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. *

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,

де
Тпр.зто

– темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;
Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Слайд 20

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 1)сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

1)сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту

та імпорту товарів окремої країни;
2)сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
3)сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;
Слайд 21

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 4)сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

4)сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу,

балансу послуг, некомерційних операцій;
5)індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
Слайд 22

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 6) експорт на душу населення Ед.н. = Ез.р. /

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

6) експорт на душу населення

Ед.н. = Ез.р. / населення

де

Е

д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.
Слайд 23

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 7) імпорт на душу населення Ід.н. = Із.р. /

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

7) імпорт на душу населення

Ід.н. = Із.р. / населення

де

І

д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.
Слайд 24

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 8) експортна квота (відношення експорту до ВВП) Ек.в. =

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

8) експортна квота (відношення експорту до ВВП)

Ек.в. = Ез.р. /

ВВП * 100%,

де

Ек.в. – експортна квота;
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.

Слайд 25

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 9) імпортна квота Ік.в. = Із.р. / ВВП *

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

9) імпортна квота

Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,

де

Ік.в. –

імпортна квота;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
Слайд 26

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ: 10) квота зовнішньоторговельного обігу ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

10) квота зовнішньоторговельного обігу

ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,

де

ЗТОк.в.

– квота зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
Слайд 27

Форми сучасної міжнародної торгівлі Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її

  Форми сучасної міжнародної торгівлі

Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її форм,

які можна систематизувати за наступними ознаками за трьома основними видами.
Слайд 28

За специфікою об’єкту: Торгівля товарами: Торгівля послугами: сировинними; паливними; продовольчими; напівфабрикатами;

За специфікою об’єкту:

Торгівля товарами:

Торгівля послугами:

сировинними;

паливними;

продовольчими;

напівфабрикатами;

готовими виробами:

а) виробничого призначення;

б) невиробничого призначення;

виробничими;
транспортними;
експедиторськими;
консультаційними;
консигнаційними;
посередницькими;
туристичними;
маркетинговими;
обліковими;
орендними;
ліцензійними;
іншими послугами.

Слайд 29

За специфікою взаємодії суб’єктів: традиційна торгівля – експортні та імпортні операції

За специфікою взаємодії суб’єктів:

традиційна торгівля – експортні та імпортні операції товарів

і послуг

торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод

зустрічна торгівля – торгівля, що грунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

Слайд 30

За специфікою регулювання: звичайна торгівля – здійснення регулювання в повному обсязі

За специфікою регулювання:

звичайна торгівля – здійснення регулювання в повному обсязі у

відповідності з національним законодавством;

дискримінаційна торгівля – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції;

преференційна торгівля – привілеї в торгівлі, які надаються країні чи групі країн. Це може бути преференційний тариф чи інші пільгові збори, а також інші правила чи формальності (наприклад, імпортні чи експортні ліцензії).

Слайд 31

РІЗНОВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ

РІЗНОВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ

Слайд 32

Слайд 33

Методи міжнародної торгівлі Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну

Методи міжнародної торгівлі

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної

операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі:
Слайд 34

Два методи торгівлі 1)торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і

Два методи торгівлі

1)торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем)

А

В
А

і В – суб’єкти МЕВ

2)через посередників

А

П

В
А і В – суб’єкти МЕВ
П – посередник

Слайд 35

При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на

При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на

суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації.
Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати.
Слайд 36

ПЕРЕВАГИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОСЕРЕДНИКІВ: підвищують оперативність збуту; підвищення прибутку за рахунок прискорення

ПЕРЕВАГИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОСЕРЕДНИКІВ:

підвищують оперативність збуту;
підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу;
посередники

знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі
підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу;
являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.
Слайд 37

У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і

У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і

відповідні їм види угод:
операції з перепродажу (договір купівлі-продажу). Коли посередник викуповує товар у виробника і підписує угоди від свого імені і за свій рахунок (купці, дистриб’ютори, дилери);
комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Коли посередник не викуповує товар у виробника, а підписує угоди від свого імені, але за рахунок виробника і за це отримує винагороду (до 10% від суми угоди). Посередники називаються - комісіонер, консигнатор;
агентські операції (агентські угоди). Мета угоди – одна сторона доручає іншій (агенту) виконувати дії, пов’язані з продажем (частіше за все) чи купівлею товарів, а також з пошуком замовників і виконавців для надання тих чи інших послуг на обумовленій території в погоджений термін за рахунок та від імені виробника (принципала). І посередники при цьому називаються - агенти-повірені, торговельні агенти;
брокерська операція. Посередник – спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2-3%.
Слайд 38

торгові дома; експортні фірми; імпортні; дистриб’юторські; комісійні; агентські; брокерські фектори тощо

торгові дома;

експортні фірми;

імпортні;

дистриб’юторські;

комісійні;

агентські;

брокерські

фектори

тощо

Як правило, ті чи інші посередницькі операції

виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них:
Слайд 39

Міжнародні товарні біржі Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є

  Міжнародні товарні біржі

Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні

торги, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Слайд 40

обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок; залучають до біржових операцій контрагентів

обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;

залучають до біржових операцій контрагентів з

різних країн світу;

забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях;

здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.

На світовому товарному ринку міжнародні товарні біржі виконують наступні функції:

Слайд 41

Структура світового біржового товарообороту

Структура світового біржового товарообороту

Слайд 42

універсальні або загального типу, де укладаються угоди широкого асортименту біржових товарів;

універсальні або загального типу, де укладаються угоди широкого асортименту біржових товарів;
спеціалізовані

біржі, де укладаються угоди по окремих видах товарів, тобто мають потоварну спеціалізацію і тому класифікуються як біржі широкого профілю та вузькоспеціалізовані.

Залежно від асортименту товарів, що продаються на міжнародних товарних біржах, вони класифікуються як:

Слайд 43

Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції: 1)Збільшення

Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції:
1)Збільшення обсягів

біржового обороту
2)Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах.
3)Зміна структури біржової торгівлі на фоні зростання асортименту біржових товарів.
Слайд 44

4)Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах 5)Переважаючі тенденції до

4)Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах
5)Переважаючі тенденції до функціонування

на світовому ринку універсальних товарних бірж.
6)Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів.
7)Міжнародні товарні біржі виступають як індикатор цін на світових товарних ринках.
Слайд 45

Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду призвів до появи великого різноманіття

Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду призвів до появи великого різноманіття

видів товарних бірж. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація товарних бірж за окремими найбільш істотними ознаками:
За регіоном дії:

міжнародні.

міжрегіональні

національні

Слайд 46

За характером асортименту товарів, що реалізуються: За ступенем відкритості: універсальні спеціалізовані вузькоспеціалізовані відкриті закриті

За характером асортименту товарів, що реалізуються:
За ступенем відкритості:

універсальні

спеціалізовані

вузькоспеціалізовані

відкриті

закриті

Слайд 47

За характером здійснюваних біржових угод: За організаційно-правовими формами діяльності: ф’ючерсні комплексні

За характером здійснюваних біржових угод:
За організаційно-правовими формами діяльності:

ф’ючерсні

комплексні

опціонні

реального товару

АТВТ

АТЗТ

ТОВ

Слайд 48

Види і цілі біржових угод

Види і цілі біржових угод

Слайд 49

Слайд 50

Міжнародні аукціони Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі

Міжнародні аукціони

Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в

певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.
Слайд 51

Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою

Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою

загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.
Слайд 52

Види і способи ведення аукціонних торгів

Види і способи ведення аукціонних торгів

Слайд 53

МІЖНАРОДНІ ТОРГИ Міжнародні торги – засіб закупівлі товарів, розміщення замовлень та

МІЖНАРОДНІ ТОРГИ

Міжнародні торги – засіб закупівлі товарів, розміщення замовлень та видачі

підрядів, який припускає притягнення до певного, завчасно установленому терміну пропозицій від декількох постачальників чи підрядчиків різних країн і укладання контракту з тим з них, пропозиція якого найбільш вигідна замовнику (за цінами, комерційними та технічними умовами).
практика проведення міжнародних торгів включає в себе як найменше чотири етапи, на кожному з яких відбувається складання чи підпис відповідних документів.
Слайд 54

На першому етапі замовник повідомляє претендентів на виповнення замовлення про свій

На першому етапі замовник повідомляє претендентів на виповнення замовлення про свій

намір вступити в угоду. При цьому складається документ, який називається в різних країнах як “пропозиція вказати ціну”, “запрошення до торгів”, “тендерна специфікація” чи “тендерна документація”.
На наступному етапі претенденти представляють замовнику свої тендерні пропозиції, які називаються також як “оферта” чи “тендер”.
Слайд 55

Третій етап наступає при визначенні переможця торгів. Документально це відображається оформленням

Третій етап наступає при визначенні переможця торгів. Документально це відображається оформленням

протоколу тендерного комітету, однак не є актом юридичного закріплення угоди, а веде до наступних переговорів між замовником та оферентом.
На останньому етапі в випадку успішних переговорів укладається формальна угода та підписується контракт.
Найчастіше до тендерних методів укладання контрактів удаються при необхідності укладання таких угод, при яких виникають складності з визначенням контрактної ціни
Слайд 56

Основними елементами тендерної процедури, які відрізняють її від механізму двосторонньої угоди,

Основними елементами тендерної процедури, які відрізняють її від механізму двосторонньої угоди,

є:
- Публічний (гласний) характер;
- Спільність вимог організаторів торгів для всіх учасників;
- Попередня кваліфікація (відбір) учасників.
Слайд 57

Остання носить в тендерній практиці більшості країн диспозитивний характер. Це означає,

Остання носить в тендерній практиці більшості країн диспозитивний характер. Це означає,

що за розсудом замовника в одних випадках до торгів запрошуються всі бажаючі претенденти, а в інших – число учасників торгів може бути обмежено замовником тими претендентами, які відповідають, з його точки зору, певним критеріям, які вказані в кваліфікаційному переліку вимог до потенційного оферента.
Звичайно ці вимоги розбиваються на дві групи:
Слайд 58

-Технологічні, які зв'язані зі здатністю оферентів виконати замовлення на високому науково-технічному

-Технологічні, які зв'язані зі здатністю оферентів виконати замовлення на високому науково-технічному

рівні;
-Фінансові, які включають такі питання:
Надійне фінансове положення оферента;
Масштаби підрядної чи торгової діяльності, яку він здійснює;
Здібність дотримуватися національних вимог, які пов'язані з здійсненням фінансових операцій в іноземній валюті.
Слайд 59

Регулювання міжнародних торговельних відносин Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі: багатостороннє одностороннє двостороннє

Регулювання міжнародних торговельних відносин

Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:

багатостороннє

одностороннє

двостороннє

Слайд 60

Вільна торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню

Вільна торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню

торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції
Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Слайд 61

Виділяють декілька форм протекціонізму: селективний – скерований проти окремих країн або

Виділяють декілька форм протекціонізму:

селективний – скерований проти окремих країн або окремих

видів товарів;

галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства;

колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання;

прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Слайд 62

Рівні регулювання міжнародної торгівлі Фірмовий – це угода між фірмами про

Рівні регулювання міжнародної торгівлі

Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл

ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.
Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Всесвітні торгові організації – ГАТТ/СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).
Слайд 63

тарифне регулювання нетарифне регулювання Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:

тарифне регулювання
нетарифне регулювання

Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:

Слайд 64

Тарифне регулювання міжнародної торгівлі Митний тариф (customs tariff) у залежності від

Тарифне регулювання міжнародної торгівлі

Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту

може визначатися як:
- інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;
- перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
- конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
Слайд 65

Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при

Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при

імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Мито виконує три основні функції:
- фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;
- протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
- балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.
Слайд 66

адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються

адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються

митом (наприклад, 20% від митної вартості)

специфічні – начисляються у встановленому розмірі за одиницю товару (наприклад, 10 дол. за 1 г)

комбіновані – містять обидва названих види митного обкладення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за 1 г).

По засобу стягування:

Слайд 67

НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного

НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання

торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.
Слайд 68

Квоти поділяються: За напрямком їх дії: експортні – вводяться у відповідності

Квоти поділяються:

За напрямком їх дії:
експортні – вводяться у відповідності з

міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;
імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.
Слайд 69

Квоти поділяються: За обсягом дії: глобальні – встановлюються на імпорт або

Квоти поділяються:

За обсягом дії:
глобальні – встановлюються на імпорт або експорт

певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.
Слайд 70

разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт),

разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт),

що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;

генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;

глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.

Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають:

Слайд 71

Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна

Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна

назвати методами прихованого протекціонізму.
Але основними з них є:
Слайд 72

адміністративні формальності технічні бар’єри встановлення мінімальних імпортних цін імпортні податки імпортний депозит валютні обмеження компенсаційне мито

адміністративні формальності
технічні бар’єри
встановлення мінімальних імпортних цін
імпортні податки
імпортний

депозит
валютні обмеження
компенсаційне мито
Слайд 73

Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в

Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в

просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
В комерційній практиці демпінг може набувати однієї з наступних форм:
Слайд 74

спорадчий демпінг навмисний демпінг постійний демпінг зворотній демпінг взаємний демпінг

спорадчий демпінг
навмисний демпінг
постійний демпінг
зворотній демпінг
взаємний демпінг