Теорії конкурентоспроможності регіону

розвитку націй

С.Розенфельд, П.Маскелл, М.Лоренцен
Теорія регіональних кластерів

М.Енрайт
Теорія регіональних кластерів

М.Сторпер
Теоретична розробка - осмислення конкуренції з позицій розвинених країн і тих, що розвиваються;
Теорія «ідеального» регіонального кластера

пов`язаних з ними організацій, що діють в певній сфері та характеризуються спільністю діяльності і взаємодоповнюють один одного»

Виявлення кластерів слід здійснювати в 3 етапи:

На першому етапі необхідно почати оцінку кластера з розгляду крупної фірми, а згодом через аналіз ланцюга доданої вартості

На другому – слід виявити організації, які надають фірмам кластеру інформаційні і освітні послуги, фінансову і наукову підтримку

На третьому – необхідно розглянути ті урядові організації, котрі можуть мати вплив на розвиток кластера

I

III

II

в тому, що за її допомогою можна визначити стадії розвитку країни чи внутрішнього регіону і відповідні механізми підвищення їх конкурентоспроможності, тобто можна використовувати в розробці та реалізації її як національної, так і регіональної політики економічного зростання.

конкуренція на основі факторів виробництва (країни з низьким доходом на душу населення)

конкуренція на основі інвестицій (країни з середнім доходом на душу населення)

конкуренція на основі інновацій (країни з високим рівнем життя)

конкуренція на основі багатства

Економічне

зростання

Спад

і середніх підприємств;
Концентрацію високотехнологічних фірм, пов’язаних через розвиток і використання спільних методів виробництва (технологій);
Виробничу систему з колишніми підприємствами крупних ТНК і фірмами, що «відділилися» від материнських компаній.

«Регіональний кластер - це промисловий кластер, в якому фірми-члени кластера знаходяться в географічній близькості один до одного»», чи
«Регіональний кластер – це географічна агломерація фірм, що працюють в одній чи декількох споріднених галузях господарства»

Припущення:
конкурентні переваги створюються не на наднаціональному чи національному рівні, а на регіональному рівні, де головну роль грають історичні передумови розвитку регіонів, різноманітність культур ведення бізнесу, організації виробництва і здобуття освіти

внутрішньої конкуренції, інтенсивною внутрішньокластерною взаємодією в рамках спільних проектів і роботи міжгалузевих організацій

Потенційні:
Характеризуються нерівномірним розвитком структури кластера і слабкістю окремих елементів, однак існують фактори, що сприяють подальшому розвитку

Латентні:
Обєднують цілий ряд достатньо успішно функціонуюих організацій і компаній, але в цілому вони достатньо далекі від повноціної кластерної структури

Стійкі:
Демонструють позитивну динаміку всіх елементів кластера і внутрішньокластерної взаємодії, однак поки ще не досягли необхідного рівня розвитку для отримання вигод від об’єднання

регіональних кластерів:

1. Збільшується продуктивність праці та ефективність виробництва

2. Стимулюється винахід нововведень

3. Забезпечення комерціалізації знань і виробництва

Таким чином, ромб конкурентних переваг являється рушійною силою розвитку кластерів, а регіональний і виробниий кластер – це галузеве і просторове вираження ромба

думку висновком, що організація мережевої взаємодії між фірмами на основі довіри до партнера являється головною умовою формування конкурентоспроможного регіонального кластера і підвищення конкурентоспроможності кожної з його компаній.

Регіональний кластер – це не тільки географічно окреслена концентрація взаємозалежних фірм, вони «повинні мати також канали для виробничих транзакцій, діалогу і комунікації між малими і середніми підприємствами». «Без активних каналів зв'язку навіть критична маса споріднених фірм не являється локальною виробничою чи соціальною системою, і тому не функціонує як кластер»

Класифікація кластерів:

«Працюючі», чи «перевиконуючі»,
кластери являються самодостатніми і випускають в цілому більше, ніж сума продукції всіх компонентів цих кластерів, якби вони працювали окремо

«Неактивні», чи «недовиконуючі», кластери представляють собою утворення, можливості котрих ще не були використані на повну силу

«Потенційні»
кластери, які володіють деякими ключовими характеристиками і відчувають недостатність виробничих ресурсів і недостатність «критичної маси»

і тих, що розвиваються

Конкуренція

Сильна конкуренція:
між якісноно-конкурентними фірмами («strong competition» between «quality-competitive» firms)

Слабка конкуренція:
між цінно-конкурентними фірмами («weak competition» between «price-competitive» firms)

Висновок: фірми з країн, що розвиваються володіють конкурентними перевагами другого типу, і відповідно розвинені країни повинні сконцентруватися на конкуренції першого типу

Європейської комісії по спостереженнях за розвитком малих і середніх підприємств

1 – виникнення фірм-піонерів на основі місцевих специфічних навиків виробництва

2 – створення системи спеціальних постачальників, що обслуговують фірми, і спеціалізованого ринку робочої сили

3 – утворення нових організацій (часто урядових) для надання підтримки фірмам, що працюють в кластері

4 – залучення в кластер зовнішніх вітчизняних, а згодом іноземних фірм, висококваліфікованої робочої сили, як стимулів для організації нових кластерних фірм

5 – створення неринкових активів між фірмами, які стимулювали б дифузію інновацій, інформації і знань

6 – період занепаду кластера через ситуації, коли кластер вичерпав свій інноваційний потенціал, а закритість кластера не дозволяє йому черпати інновації з зовнішнього ринку.

«Ідеальний» регіональний кластер

доданої вартості і кластера Дж.Хамфрі і Х.Шмітца

Концепція техніко-економічної парадигми К.Фрімена

1

2

3

4

(ПІІ)

Переваги володіння (ownership advantages, О-переваги).

Переваги месцерозташування (localization advantages, Л-переваги).

Переваги інтернаціоналізації (internationalization advantages, І-переваги)

О

Л

И

Компанія даної країни повинна володіти чистою перевагою володіння (більш високий рівень розвитку передових технологій)

Існування порівняльних переваг в країнах, в яких ТНК вигідно розгортати виробництво, ніж залишати всі виробничі потужності в країні свого перебування

з-за кордону через нерозвинену інфраструктуру, неякісний звязок. Компанії не інвестують за кордон.

В країну поинають поступати іноземні інвестиції через те, що місцевий ринок знаходиться на більш вигідній стадії розвитку, тобто витрати іноземних компаній зменьшуються.
Компанії не інвестують за кордон.

Різниця між вхідними і вихідними інвестиціями поинає скорочуватися через збільшення вивозу капіталу місцевими фірмами.

Країна перетворюється в чистого експортера капіталу

1

2

3

4

О

Л

О

Л

О

Л

О

Л

до виробництва, виробництво, підготовка до продажу, збут, післяпродажне обслуговування) і додаткові служби, які необхідні для виконання цієї задачі

Наявність економічної ренти

Диференційована продуктивність факторів
Високі бар’єри при вході на ринок
Нововведення

Організація управління ЛНВ

Законодавче управління
Контролююче управління
Виконавче управління

Систематична ефективність

Увага переноситься з точкової на системну ефективність ланцюга

з підприємств, що спеціалізуються в певному секторі економіки і географічно локалізовані. В економічній системі кластерне обєднання виконує таку задачу: сильні підприємства підтягують за собою дрібні.

Концепція кластера

Концепція ланцюга доданої вартості

Підвищення конкурентоспроможності країн і регіонів

Локальний рівень

Глобальний рівень

взаємодії

«На відстані витягнутої руки»: покупець і виробник в ланцюгу не розвивають тісні зв’язки (споживчий ринок)

Мережеві взаємовідносини: фирми розвивають більш тісні зв’язки, засновані на інформаційних потоках (взаємовигідність відносин)

Квазі-ієрархічні взаємовідносини: одна з фірм отримує значний контроль за всім ЛДВ, визначаюи як стандарти продукції, так і виробничі процеси, і процес контролю за виробництвом

Ієрархічні взаємовідносини: виникнення прямого контролю однієї з головних фірм покупців виробничих процесів в ЛДВ шляхом покупки компаній виробників проміжних продуктів

1

2

3

4

Можливість включення кластерів в ЛДВ

No

Yes

Yes

Yes