Антична філософія докласичної доби: свобода в контексті натурфілософських проблем

Содержание

Слайд 2

Філософія Натуралізму Свобода не була одвічною проблемою філософії. Це засвідчує процес

Філософія Натуралізму

Свобода не була одвічною проблемою філософії. Це засвідчує процес становлення

останньої. В античності він збігається з періодом досократиків, школи Мілета, Ефеса, піфагорійців, частково атомістів.
Слайд 3

Головним предметом здійснюваних ними досліджень була природа, а їхнє вчення становлять

Головним предметом здійснюваних ними досліджень була природа, а їхнє вчення становлять

різні варіанти філософії природи. Наскрізними були пошуки першопочатку, єдиної основи, за допомогою якої намагалися пояснити весь багатоманітний світ.
Слайд 4

Слайд 5

Проблема долі У перших філософів необхідність має ще міфологічний чи напівміфологічний

Проблема долі

У перших філософів необхідність має ще міфологічний чи напівміфологічний характер,

згідно з яким доля, рок, необхідність ототожнюються, але помітною є тенденція відокремлення раціональних конструкцій від інших образів. Проблема доді виникла ще в античній міфології і літературі.
Слайд 6

Слайд 7

Геракліт про долю… Геракліт вважав, що все відбувається згідно з долею

Геракліт про долю…

Геракліт вважав, що все відбувається згідно з долею котра

тотожна необхідності, бо все цілком наперед визначено нею, а сутність долі вбачав у розумі (логосі), який пронизує субстанцію Всесвіту.
Слайд 8

Слайд 9

Свобода волі Що ж до свободи волі, то її він згадує,

Свобода волі

Що ж до свободи волі, то її він згадує, коли

йдеться про соціальні явища, які є наслідком загального закону; такими явищами є війна, отець усього і всього цар; одним вона призначила бути богами, іншим - людьми; одних вона зробила рабами, інших - вільними. Ця свобода - від народження, згідно з природою. Як аристократ за соціальним походженням і поглядами, Геракліт називав законом підпорядкування волі одному (найкращому), а свавілля вимагав гасити швидше, ніж пожежу.
Слайд 10

Таку саму лінію простежуємо у Демокріта (460-370 до н.е.) з тією

Таку саму лінію простежуємо у Демокріта (460-370 до н.е.) з тією

відмінністю, що цей філософ створив першу у світі механістичну систему світогляду.
Слайд 11

Необхідність набирає у нього суто раціональних рис причинності. "Жодна річ не

Необхідність набирає у нього суто раціональних рис причинності. "Жодна річ не

виникає безпричинно, бо все виникає з якоїсь причини і внаслідок необхідності"
Слайд 12

Демокріт відкидає випадок як об'єктивне явище, котре люди вигадали, щоб користуватися

Демокріт відкидає випадок як об'єктивне явище, котре люди вигадали, щоб користуватися

ним як приводом, що приховує їхню власну нерозсудливість.
Слайд 13

Демокріт вважав, що суспільні закони споріднені з необхідністю, а свобода суто

Демокріт вважав, що суспільні закони споріднені з необхідністю, а свобода суто

людське явище, її немає в самій природі. Тому йому закидали те, що він не визнає наявності свободи у атомів, і протиставляли йому Епікура.
Слайд 14

Платонівське поняття закону Зауважимо, що найбільш масштабно поняття закону розробив Платон.

Платонівське поняття закону

Зауважимо, що найбільш масштабно поняття закону розробив Платон.

Слайд 15

Закон Законодавство як ціле має відображати правильний і вічний рух неба,

Закон

Законодавство як ціле має відображати правильний і вічний рух неба,

отримувати від нього силу й організацію.
Слайд 16

Загальна думка про управління світом і людьми складається з трьох компонентів:

Загальна думка про управління світом і людьми складається з трьох компонентів:

бог править всім, а разом з ним доля і обставини часу - всіма людськими справами.
Слайд 17

Закон як мистецтво Але є дещо третє: мистецтво. Воно має місце

Закон як мистецтво

Але є дещо третє: мистецтво. Воно має місце і

в управлінні державою, і в управлінні кораблем, і в інших справах. З ним пов'язані діяльність, воля, свобода.
Слайд 18

Свобода у Платона Останню Платон розглядає у двох аспектах: 1) коли

Свобода у Платона

Останню Платон розглядає у двох аспектах: 1) коли йдеться

про вільно народжених і рабів, обидва стани визначаються самою природою, тобто не залежать від самих індивідів та їхньої діяльності; 2) стосовно державного ладу свобода є завданням – побудувати такий лад якнайкраще.
Слайд 19

Головна думка полягає в тому, що вибирають дві крайнощі - найбільш деспотичний і найбільш вільний лад

Головна думка полягає в тому, що вибирають дві крайнощі - найбільш

деспотичний і найбільш вільний лад
Слайд 20

Позитивна і негативна свобода Але суспільні закони є відображенням єдиного божественного

Позитивна і негативна свобода

Але суспільні закони є відображенням єдиного божественного закону,

і, отже, свобода через них співвідноситься і з необхідністю, чи долею. Але не позитивно, а негативно.
Слайд 21

Арістотель і термін «свобода» Найбільш яскраво це показав Аристотель. Термін "свобода"

Арістотель і термін «свобода»

Найбільш яскраво це показав Аристотель. Термін "свобода" він

розглядає переважно у зв'язку з суспільними явищами, а не з необхідністю, і в трьох аспектах.