Проблема буття у філософії. Основні поняття

Содержание

Слайд 2

Основні поняття Антропія, буття, небуття, дао, інь-ян, ніщо, сат, асат, сансара,

Основні поняття

Антропія, буття, небуття, дао, інь-ян, ніщо, сат, асат, сансара, рух,

простір, час, матерія, праматерія, субстанція, розвиток, становлення, діалектика, матерія, метафізика, інтенція, предметність, онтологія, потенціальне, актуальне, свідомість
Слайд 3

Антропія – принцип наявності людини у світі, неможливість створити наукову картину

Антропія – принцип наявності людини у світі, неможливість створити наукову картину

світу без участі її свідомості
Інтенція – властивість думки опредметнюватися,
здатність ідеального
впливати на
матеріальний світ
Слайд 4

Буття Проблема буття – це проблема сутності всього існуючого (сущого) та

Буття

Проблема буття – це проблема сутності всього існуючого (сущого) та єдності

світу як цілокупності
Синонім існування – є
Визначене – Тут і Тепер
Безпосередня дійсність – чуттєве
Протилежність свідомості
Слайд 5

ФОРМИ БУТТЯ НЕОРГАНІЧНІ ПРОЦЕСИ, НЕЖИВА ПРИРОДА (механічні, фізичні, хімічні, геологічні, астрономічні

ФОРМИ БУТТЯ

НЕОРГАНІЧНІ ПРОЦЕСИ, НЕЖИВА ПРИРОДА (механічні, фізичні,
хімічні, геологічні, астрономічні явища)

ОРГАНІЧНІ

ПРОЦЕСИ, ЖИВА ПРИРОДА
(клітина, організм, популяція, вид, біосфера)

СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ, ЛЮДСЬКЕ БУТТЯ
(суспільний устрій, духовність,
ноосфера, техніка)

Слайд 6

СТАРОДАВНІ КОНЦЕПЦІЇ БУТТЯ Парменід: справжнє Б. є незмінним і сталим, а

СТАРОДАВНІ КОНЦЕПЦІЇ БУТТЯ

Парменід:
справжнє Б. є незмінним і сталим, а зміни, що

спостерігаються у світі, є оманою

Геракліт: стабільного, стійкого Б. немає, сутність Б. у вічному становленні, в єдності Буття і Небуття

Слайд 7

Давньогрецький філософ Платон (427-347 до н.е.): божественна частка в людині має

Давньогрецький філософ Платон (427-347 до н.е.):
божественна частка в людині має

дещо ‘’демоністичний характер’’.
Це – образ іскри, що ледь тліє або розгорається, перетворюючи все людське єство у світло
Слайд 8

Слайд 9

Концепція буття у Середньовіччі Бог – абсолютне Буття Б. має тотальний,

Концепція буття у Середньовіччі

Бог – абсолютне Буття
Б. має тотальний, системний та

ієрархізований порядок, а в його виявленні вирішальна роль належить активності, в т.ч. – людській. Обидва напрями енергетичної єдності світу оформились в ідею єдності еманації та еволюції – сходження від простого (форми сущого) до складного і вищого
Слайд 10

Істина буття Бога проявляється - у величі будови світу; - у

Істина буття Бога проявляється
- у величі будови світу;
- у гармонії природи;
-

у доцільній праці;
у поривах людської душ
Бог – першооснова реальності, верховна надприродна сутність, яка наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу і причиною всього, що в ньому відбувається.
Буття з Богом – внутрішнє саморозкриття людини стосовно Бога через акт прозріння.
Повірити – означає узріти Бога.
Слайд 11

Основоположник християнської антропології, теолог Августин Аврелій (354-430): люди не шукали б

Основоположник християнської антропології, теолог Августин Аврелій (354-430): люди не шукали б

Бога, якби в певному розумінні його вже не мали.
У філософській концепції Августина людина – субстанція, побудована з двох компонентів – безмежної нематеріальної душі і смертного тіла. Вони хоч і мають одне джерело походження – Бога, все ж докорінно відрізняються один від одного: душа домінує абсолютно, а тіло постає лише як знаряддя душі
Слайд 12

Онтологічний (від грец. – суще і логія) доказ буття Бога розвинув

Онтологічний (від грец. – суще і логія) доказ буття Бога розвинув

архиєпископ, представник середньовічної філософії Ансельм Кентерберійський (1033-1109рр). у трактаті ‘’Прослогіон’’.
‘’Вірую для того, щоби розуміти’’ – життєве кредо філософа.
Слайд 13

Космологічний доказ (від грец.- Всесвіт і логія) розвинув відомий богослов і

Космологічний доказ (від грец.- Всесвіт і логія) розвинув відомий богослов і

релігійний філософ Тома Аквінський (1225-1274 рр.)
Слайд 14

Слайд 15

Подвоєння світу в рамках земного буття не може задовольнити самосвідомість людини,

Подвоєння світу в рамках земного буття не може задовольнити самосвідомість людини,

яка усвідомлює себе духовною істотою, продовжує себе у плодах своєї діяльності, переживає своє життя у вічності.
Віруючий живе з відчуттям наявності в собі якогось надприродного Начала і одночасно вірить у можливість долучитися до Вищої Сутності – це є необхідною умовою входження людини у світ, утвердження людського в людині
Слайд 16

- Людина перетворює світ і себе у світі силою своєї уяви

- Людина перетворює світ і себе у світі силою своєї уяви

і за допомогою уяви.
- У свідомості людини, перш за все, виникає духовний світ образів та ідей у наочно-чуттєвій формі та абстрактних формах.
- Завдяки уяві створюється образ мети (як кінцевий результат діяльності), одночасно ідеальний образ майбутнього (до чого прагне людина).
- Уявний образ, який визначає прагнення до мети формує віру, здатність сприймати і переживати те, що може бути як дійсне.
Слайд 17

У філософії Блеза Паскаля людина вже цілісна, переважно духовно-природна істота, яка

У філософії Блеза Паскаля людина вже цілісна, переважно духовно-природна істота, яка

має свої власні ціннісні характеристики і самостійний творчий потенціал. Але ця цілісність переповнена глибокими духовно-моральними суперечностями.
Мислитель будує ієрархію цінностей: тілесні – найнижчі, духовні – вищі, і надприродні блага – найвищі.
Слайд 18

Чуттєве подвоєння світу Блез Паскаль є автором концепції ‘’логіки серця’’ як

Чуттєве подвоєння світу
Блез Паскаль є автором концепції ‘’логіки серця’’ як найвищої,

вкоріненої у надприродному, емоційно цілісної пізнавальної інстанції особливого гатунку, що перебуває над чуттєвістю і розумом і безмежно їх переважає. Знаменитий афоризм Паскаля ‘’серце має свої резони, яких не знає розум’’ свідчить, що образ серця в його інтерпретації набуває рис містично-ірраціонального начала, воно здатне до безпомилкового інтуїтивного осягнення надприродних сутностей, доступних не розуму, а вірі.
Слайд 19

Концепція буття у Новому часі Буття – це субстанція Якщо духовна

Концепція буття у Новому часі

Буття – це субстанція
Якщо духовна – ідеалізм
Якщо

матеріальна - матеріалізм
Слайд 20

КАТЕГОРІАЛЬНІ ВИМІРИ БУТТЯ У КЛАСИЧНІЙ ПАРАДИГМІ Буття Усе, що існує –

КАТЕГОРІАЛЬНІ ВИМІРИ БУТТЯ У КЛАСИЧНІЙ ПАРАДИГМІ

Буття
Усе, що існує – Архе


Стале, Незмінне
Абсолют – Причетність – Ієрархія
Субстанція
Атрибут – Модус
Матерія - Дух
Слайд 21

Категоріальні визначення буття у некласичній філософії Інтенція свідомості (умова, за якою

Категоріальні визначення буття у некласичній філософії

Інтенція свідомості (умова, за якою свідомість

може вибудовувати свій зміст)
Предметність (екзистенціальна зустріч; при-бутті-перебування)
Правильне мислення (окреслення межі між буттям і небуттям); тривалість
Буття – це тривалість, неперервність, націленість свідомості на змістовне відношення
Слайд 22

БУТТЯ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ БУТТЯ – ДИНАМІЧНЕ СИСТЕМНО-ІЄРАРХІЧНЕ БАГАТОРІВНЕВЕ ЕВОЛЮЦІЙНО-ДЕМОНСТРАТИВНЕ ЄДНІСТЬ ОБ’ЄКТА І СУБ’ЄКТА

БУТТЯ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ

БУТТЯ – ДИНАМІЧНЕ
СИСТЕМНО-ІЄРАРХІЧНЕ
БАГАТОРІВНЕВЕ
ЕВОЛЮЦІЙНО-ДЕМОНСТРАТИВНЕ
ЄДНІСТЬ ОБ’ЄКТА І СУБ’ЄКТА

Слайд 23

Основні виміри буття Рух – спосіб реалізації суперечності буття, форма його

Основні виміри буття

Рух – спосіб реалізації суперечності буття, форма його існування
Простір

і час – філософські категорії, що позначають основні форми буття і матерії.
Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень,
Час – спосіб зміни матеріальних явищ.
Матерія – категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття
Слайд 24

ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА ДАВНЬОї ГРЕЦІЇ

ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА ДАВНЬОї ГРЕЦІЇ

Слайд 25

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ранньої (досократичної) та класичної давньогрецької філософії агностицизм, анамнезис, апорія,

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ранньої (досократичної) та класичної давньогрецької філософії

агностицизм, анамнезис, апорія, архе,

атомістичний матеріалізм, стихійна діалектика, детермінізм, дефініція, дуалізм, душа, ідея, іронія, індукція, космос, логос, майєвтика, метапсихоз, монізм, об’єктивний ідеалізм, політеїзм, релятивізм, софістика, наївний (стихійний) матеріалізм, соціоантропоморфізм, суб’єктивний ідеалізм, субстанція, телеологія, хаос.
Слайд 26

BASIC CONCEPTS agnosticism, anamnezys, anticipation, apathy, paradoxes, аrche, ataraxia, atomistic materialism,

BASIC CONCEPTS

agnosticism, anamnezys, anticipation, apathy, paradoxes, аrche, ataraxia, atomistic materialism, hedonism,

dialectics, determinism, soul, divine aura, idea, induction, cosmology, logos, matter, metaphysics, objective idealism, polytheism, space, relativism, movement, consciousness, sophistry, spontaneous materialism, subjective idealism, substance, teleology, time.
Слайд 27

Антична філософія 1. Особливості античної цивілізації. Теоретичні джерела давньогрецької філософії (передфілософія).

 Антична філософія

1. Особливості античної цивілізації. Теоретичні джерела давньогрецької філософії (передфілософія).
2.

Рання грецька філософія: Мілетська та Елейська школи, Геракліт, Піфагор.
3. Класична антична фiлософiя: атомізм, софістика, Сократ, Платон, Аристотель.
4. Елліністично-римська фiлософiя: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.
Слайд 28

ПЕРЕДФІЛОСОФІЯ ТА РАННЯ ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ Особливості античної цивілізації 4 теоретичних джерела

ПЕРЕДФІЛОСОФІЯ ТА РАННЯ ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ

Особливості античної цивілізації
4 теоретичних джерела давньогрецької філософії
Мілетська

школа (Фалес, Анаксагор, Анаксимен, Анаксимандр; VІ ст. до н.е.)
Елейська школа (Парменід, Ксенофан, Зенон Елейський; VІ ст.до н.е.)
Діалектичне вчення Геракліта про зміни
Нумерологія Піфагора та його релігійно-філософсько-математичний орден
Слайд 29

Періодизація античної філософії Ранній (досократичний): VІ ст. до н.е. - V

Періодизація античної філософії

Ранній (досократичний): VІ ст. до н.е. - V ст.

до н.
Класичний: кінець V ст. до н.е. - ІV ст. до н.е.
Елліністичний: ІІІ ст. до н.е. - І ст. до н.е.
Римський: І ст. - ІV ст.
Слайд 30

ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СПРИЯТЛИВЕ ГЕОГРАФІЧНЕ ТА КЛІМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ РОЗВИНЕНЕ РАБОВЛАСНИЦТВО (ГЕРОЇЗАЦІЯ,

ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

СПРИЯТЛИВЕ ГЕОГРАФІЧНЕ ТА КЛІМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
РОЗВИНЕНЕ РАБОВЛАСНИЦТВО (ГЕРОЇЗАЦІЯ, ІНДИВІДУАЦІЯ)
ПОЛІСНА СТРУКТУРА

(МІСЬКА КУЛЬТУРА, ТОЛЕРАНТНІСТЬ)
АНТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ (СВОБОДА СЛОВА, ВІЛЬНІ ГРОМАДЯНИ)
ПОЛІТЕЇЗМ (ОЛІМПІЙСЬКА РЕЛІГІЯ, СОЦІОАНТРОПОМОРФІЗМ)
РОЗКВІТ НАУКИ, ФІЛОСОФІЇ, МИСТЕЦТВА
Слайд 31

ПЕРЕДФІЛОСОФІЯ (теоретичні джерела давньогрецької філософії) ПОЕМИ ГОМЕРА «ІЛІАДА», «ОДИССЕЯ» ПОЕМИ ГЕСІОДА

ПЕРЕДФІЛОСОФІЯ (теоретичні джерела давньогрецької філософії)

ПОЕМИ ГОМЕРА «ІЛІАДА», «ОДИССЕЯ»
ПОЕМИ ГЕСІОДА «ТЕОГОНІЯ», «ТРУДИ

І ДНІ»
ДІЯЛЬНІСТЬ 7 МУДРЕЦІВ ( 3 ВИДИ ГНОМІВ)
ОРФІЗМ (ДУХОВНЕ СП’ЯНІННЯ, ЕКСТАЗ, ЕНТУЗІАЗМ)
Слайд 32

Класичний період в давньогрецькій філософії Атомізм і детермінізм Левкіппа-Демокріта. Софістика. Релятивізм

Класичний період в давньогрецькій філософії
Атомізм і детермінізм Левкіппа-Демокріта.
Софістика. Релятивізм Протагора і

Горгія.
Методи пізнання Сократа та Сократичні школи (кінічна, кіренська, мегарська, елідо-еритрейська).
Платонівське вчення про душу та ідеальну державу.
Аристотель як систематизатор наук та фундатор формальної логіки.
Слайд 33

ПЕРШОДЖЕРЕЛА Аристотель. Метафизика // Соч. В 4 т. – М., 1991.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА

Аристотель. Метафизика // Соч. В 4 т. – М., 1991. –Т.1.
Демокрит

// Фрагменты ранних греческих философов. Ч.1: От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики / Отв.ред. Рожанский И.Д. – М.: Наука, 1989.
Епікур. Лист до Геродота. Головні думки // Читанка з історії філософії. – К., 1992.
Лукрецій, Тіт Кар. Про природу речей. – К., 1988.
Марк Аврелій. На самоті з собою. Роздуми // Читанка з історії філософії. – К., 1992.
Плотин. Эннеады. – М., 1995.
Платон. Тімей // Читанка з історії філософії, книга І. Філософія Стародавнього світу. – К., 1992.
Платон. Пир // Соч. В 4 т. – М., 1993. Т. 2.
Сенека Л.А. Нравственные письма к Луцилию. – М., 1986.
Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36

Слайд 37

НАТУРАЛІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ «…всі релігії виникли із невміння людини пояснити грізні сили

НАТУРАЛІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ

«…всі релігії виникли із невміння людини пояснити грізні сили природи,

котрі викликали у неї страх…»

Демокріт

Слайд 38

Слайд 39

Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Слайд 43

Слайд 44

Слайд 45

Слайд 46

Особливості античної цивілізації у період кризи суспільної свідомості Епікуреїзм Стоїцизм Скептицизм Неоплатонізм Елліністично-римська філософія

Особливості античної цивілізації у період кризи суспільної свідомості
Епікуреїзм
Стоїцизм
Скептицизм
Неоплатонізм

Елліністично-римська філософія

Слайд 47

Слайд 48

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕЛЛІНІСТИЧНО-РИМСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ Космополітизм Евдемонізм Цинізм Гедонізм Апатія Атараксія Скепсис Еманація божественна Антиципація

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕЛЛІНІСТИЧНО-РИМСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

Космополітизм
Евдемонізм
Цинізм
Гедонізм
Апатія
Атараксія
Скепсис
Еманація божественна
Антиципація

Слайд 49

Давньосхідна філософія Дао, де, у-вей, інь-ян, жень, лі; Сат-асат, сансара, нірвана,

Давньосхідна філософія

Дао, де, у-вей, інь-ян, жень, лі;
Сат-асат, сансара, нірвана, карма,

дхарма, прамавана, пракриті, пудгала, брахмана, атмана, пуруша
Слайд 50

ЧАСТИНИ ВЕД РІГВЕДА (хвалебні гімни) САМАВЕДА (пісні) ЯДЖУРВЕДА ( заклинання для жертвоприношення) АТХАРВЕДА ( магічні заклинання)

ЧАСТИНИ ВЕД

РІГВЕДА (хвалебні гімни)
САМАВЕДА (пісні)
ЯДЖУРВЕДА ( заклинання для жертвоприношення)
АТХАРВЕДА ( магічні

заклинання)
Слайд 51

ОРТОДОКСАЛЬНІ СИСТЕМИ (визнають авторитет вед) Веданта Санкх‘я Йога Ньяя Вайшешика Міманса

ОРТОДОКСАЛЬНІ СИСТЕМИ (визнають авторитет вед)

Веданта
Санкх‘я
Йога
Ньяя
Вайшешика
Міманса

Слайд 52

ВЧЕННЯ ПРО КАРМУ І ПЕРЕВТІЛЕННЯ КАРМА - перевтілення людини у нову

ВЧЕННЯ ПРО КАРМУ І ПЕРЕВТІЛЕННЯ

КАРМА - перевтілення людини у нову форму

на підставі своїх вчинків
САНСАРА („біг, що повертається до свого початку”) – вічний ланцюг перевтілень, круговорот перетворення душі
ДХАРМА – вічний всесвітній закон, який є впорядковуючою основою всіх космічних подій
Слайд 53

Слайд 54

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ НЬЯЯ-ВАЙШЕШИКА: НЬЯЯ – школа, яка розробила вчення про логіку

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ НЬЯЯ-ВАЙШЕШИКА:

НЬЯЯ – школа, яка розробила вчення про логіку і

логічний висновок
ВАЙШЕШИКА – школа з ідеями атомістичної натурфілософії
субстанція
якість
діяльність
відносини спільності
особливість
притаманність
небуття
Слайд 55

Слайд 56

САНКХ’Я вчення про дуалістичну картину світу ПУРУША – свідоме, але пасивне

САНКХ’Я

вчення про дуалістичну картину світу
ПУРУША – свідоме, але пасивне світове начало
ПРАКРИТІ

– активна діюча сила, але позбавлена свідомості , що скадається з трьох гун (світла і радісна, рухлива і пристрасна, темна і стримуюча)
Слайд 57

Слайд 58

ВІСІМ СТУПЕНІВ ЙОГИ 1. Стримування (дотримання моральних заповідей}. 2. Дисципліна (інструкції

ВІСІМ СТУПЕНІВ ЙОГИ

1. Стримування (дотримання моральних заповідей}.
2. Дисципліна (інструкції з очищення,

аскеза, навчання).
3. Правильне положення тіла.
4. Контроль за диханням.
5.Відволікання почуттів від зовнішніх об”єктів.
6. Концентрація думок на певній точці.
7. Медитація.
8. Занурення (злиття духу з божественним, припинення індивідуального буття).
Слайд 59

Міманса займається правилами правильного тлумачення вед, які вона наділяє авторитетом вічності

Міманса

займається правилами правильного тлумачення вед, які вона наділяє авторитетом вічності

й несотвореності. Щоб з'ясувати значення тексту, необхідно пройти п'ять певних фаз.
Відповідно до свого предмета міманса займається перш за все герменевтикою і філософією мови.
Слайд 60

ДЖАЙНІЗМ Засновник вчення джайнізму - маха-віра (близько 500 р. до н.

ДЖАЙНІЗМ

Засновник вчення джайнізму - маха-віра (близько 500 р. до н. е.).


Основні елементи світу — це індивідуальні душі, від природи здатні до само­вдосконалення, і неживе (до якого нале­жать простір, ефір і матерія), Душі не можуть розвинути свої природні задатки до всевідання і блаженства, оскільки їх пронизує матеріальне. Адже діючи, вони вбирають у себе частини матерії, а разом з ними й матерію карми, яка завдяки пристрастям закріплюється і зумовлює приреченість душ на круговорот пе­ревтілень.
Мета спасіння полягає у вивільненні душі й піднесенні її до місця перебування досконалих істот. Щоб досягти цього місця, душа має позбутися карми, завдяки доброчинному життю запобігаючи подальшому її проникненню і врешті-решт позбавляючись наявної карми за допомогою аскези.
Слайд 61

Слайд 62

БЛАГОРОДНІ ІСТИНИ БУДДИЗМУ Усе буття сповнене страждання. Причина страждання — жага

БЛАГОРОДНІ ІСТИНИ БУДДИЗМУ

Усе буття сповнене страждання.
Причина страждання — жага до

життя.
Звільнення від страждання полягає у вгамуванні жаги до життя.
До припинення жаги до життя веде "благородний восьмеричний шлях".
Слайд 63

ВОСЬМЕРИЧНИЙ ШЛЯХ У БУДДИЗМІ правильний погляд правильний настрій правильне мовлення правильна

ВОСЬМЕРИЧНИЙ ШЛЯХ У БУДДИЗМІ

правильний погляд
правильний настрій
правильне мовлення
правильна

пове­дінка
правильний спосіб життя
правильні прагнення
правильна спрямованість думки
правильна зосередженість
Слайд 64

НАПРЯМКИ БУДДИЗМУ Школа хінаяни ("мала колісниця") являє собою чернечий буддизм, який

НАПРЯМКИ БУДДИЗМУ

Школа хінаяни ("мала колісниця") являє собою чернечий буддизм, який працює

над пошуком шляху спасіння для невеликої кількості обраних.
Махаяна ("велика колісниця"), навпаки, звертається до широких верств. Вшану­вання Будди набуває теїстичних рис. Окрема людина на шляху до спасіння може заручитися допомогою бодхісатв — просвітлених, які з любові до людей відмовляються від того, щоб увійти в нірвану.
Слайд 65

КОНФУЦІЙ "Хто хоче керувати своєю країною, повинен перш за все підтримувати

КОНФУЦІЙ

"Хто хоче керувати своєю країною, повинен перш за все підтримувати порядок

у своїй сім'ї. Хто хоче підтримувати поря­док у своїй сім'ї, повинен перш за все сформувати свій характер. Хто хоче сформувати свій характер, повинен перш за все мати справедливе серце. Хто хоче мати справедливе серце, повинен перш за все відверто мислити. Хто хоче відверто мислити, повинен перш за все досягти проникливості".
Слайд 66

КОНФУЦІАНСТВО

КОНФУЦІАНСТВО

Слайд 67

"Мірилом людини є земля, мірилом землі є небо, мірилом неба є

"Мірилом людини є земля, мірилом землі є небо, мірилом неба є

дао, мірилом дао є воно саме
"Дао споконвіку недіяльне, але у нього нічого не залишається незробленим".
Слайд 68

У - вей

У - вей

Слайд 69

Що таке «людина»? "Одного разу Чжуан Чжоу приснилось,що він - щасливий

Що таке «людина»?

"Одного разу Чжуан Чжоу приснилось,що він - щасливий метелик,

і пурхає на свободі й нічого не знає про Чжуан Чжоу. Раптом він прокинувся і ось він знову Чжуан Чжоу. Тепер вже він не знає, чи він Чжуан Чжоу, якому приснилося, ніби він метелик, чи метелик. якому приснилося, що він Чжуан Чжоу „
Слайд 70

Умови методу Мо-Цзи порівняння з поглядами попередніх мислителів; перевірка на відповідність

Умови методу Мо-Цзи

порівняння з поглядами попередніх мислителів;
перевірка на відповідність емпіричним фактам;
підтвердження

в суспільній практиці
Слайд 71

КУЛЬТУРНІ ЦЕНТРИ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ ЄГИПЕТ – уявлення про життя після смерті

КУЛЬТУРНІ ЦЕНТРИ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

ЄГИПЕТ – уявлення про життя після смерті
МЕСОПОТАМІЯ –

Шумер, Аккад, Ассирія і Вавилон стали батьківщиною епосів про створення світу
ІРАН – монотеїстична релігія зороастризму
Слайд 72

Слайд 73

Слайд 74

ТОТЕМІЗМ Це віра у таємничий родинний зв’язок між групою людей та

ТОТЕМІЗМ

Це віра у таємничий родинний зв’язок між групою людей та певними

видами рослин, тварин або явищ природи. Така рослина або тварина були тотемом даної группи людей.

Принц племені зулу, ПАР

Слайд 75

Зображення древньоєгипетських богів у вигляді істот з тілом людини та головою

Зображення древньоєгипетських богів у вигляді істот з тілом людини та головою

тварини свідчить про сильний вплив тотемізму у Древньому Єгипті.

Анубіс

Слайд 76

ФЕТИШИЗМ Від “фетіско” (португ. “зачарована річ”) Вшанування матеріальних предметів, нібито наділених надприродніми властивостями Бурятія, Аршан

ФЕТИШИЗМ

Від “фетіско” (португ. “зачарована річ”)
Вшанування матеріальних предметів, нібито наділених надприродніми властивостями

Бурятія,

Аршан
Слайд 77

АНІМІЗМ віра в духів та душу або у всезагальну одухотвореність природи

АНІМІЗМ

віра в духів та душу або у всезагальну одухотвореність природи

Слайд 78

Магія- мистецтво впливати на оточуючий світ з допомогою спеціальних маніпуляцій, заклинань, молитов та ін.

Магія-

мистецтво впливати на оточуючий світ з допомогою спеціальних маніпуляцій, заклинань, молитов

та ін.