Проблеми буття у філософії

Содержание

Слайд 2

РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ “БУТТЯ” В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ Ідея субстанції, з якої утворився світ, сходить до античної філософії

РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ “БУТТЯ”
В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

Ідея субстанції, з якої утворився світ,

сходить до античної філософії
Слайд 3

Фалес (640/624-548/545 рр. до н.е.) вбачав першооснову усього, що існує, у воді. ВОДА - першооснова життя.

Фалес (640/624-548/545 рр. до н.е.) вбачав першооснову усього, що існує, у

воді.

ВОДА - першооснова життя.

Слайд 4

Анаксімен (бл. 585-525 рр. до н.е.)вважав, що джерелом усього є повітря:

Анаксімен (бл. 585-525 рр. до н.е.)вважав, що джерелом усього є повітря:

усі речі походять від нього шляхом згущення чи розрідження.

вогонь

повітря

вода

земля

каміння

Слайд 5

Анаксімандр (бл. 610-540 рр. до н.е.)виснув думку про абстрактний характер першооснови

Анаксімандр
(бл. 610-540 рр. до н.е.)виснув думку про абстрактний характер першооснови

- апейрон.

АПЕЙРОН - безпочатовий, без’якісний, безмежний початок усього іншого, визначеного в часі та просторі.
Апейрон є недоступним для чуттєвого сприйняття, але осягається розумом.

Слайд 6

Піфагор (бл. 580 - бл. 500 рр. до н.е.) вбачав початок

Піфагор (бл. 580 - бл. 500 рр. до н.е.) вбачав початок

усього сущого в числі.

ЧИСЛО - нематеріальна сутність, абстракція, яка завжди й незмінно присутня у різних речах та об’єднує їх.

Слайд 7

Ксенофан (бл. 570-бл. 470 рр. до н.е.) висунув ідею Бога як

Ксенофан (бл. 570-бл. 470 рр. до н.е.) висунув ідею Бога як

єдиного, безформного, невідомого та невимовного.

ЄДИНЕ ТА БОГ - один й той самий початок: вічний, безмежний, постійний, - від якого походить світ і в який усе обертається.

Слайд 8

Поняття “буття” запропонував Парменід (бл. 540-480 рр. до н.е.). БУТТЯ -

Поняття “буття” запропонував Парменід (бл. 540-480 рр. до н.е.).

БУТТЯ - усе,

що існує.

ДОСКОНАЛЕ
ВІЧНЕ
НЕПОДІЛЬНЕ
НЕРУХОМЕ
ІСНУЄ ПОЗА ЧАСОМ

Слайд 9

Платон (427 - 347/348 рр. до н.е.) вважав, що справжнє, істинне

Платон (427 - 347/348 рр. до н.е.) вважав, що справжнє, істинне

і незмінне буття притамане лише світу ідеї (ейдосів).
Слайд 10

ХРИСТИЯНСЬКЕ СВІТОМИСЛЕННЯ перша - не створена, але сама здатна творити -

ХРИСТИЯНСЬКЕ
СВІТОМИСЛЕННЯ

перша - не створена, але сама здатна творити - БОГ;
друга

- природа створена і сама здатна творити;
третя - природа створена і не здатна творити (суть чуттєвих речей);
четверта - БОГ як кінцева мета усього, субстанція, до якої усе повертається.

Іоанн Скот Еріугена
(бл. 810-877 рр.)писав, що все буття поділяється на
чотири природи:

Слайд 11

У філософії Нового часу категорія “буття” набуває іншого змісту, ототожнюється з

У філософії Нового часу категорія “буття” набуває іншого змісту, ототожнюється з

природою взагалі.

Т. Гоббс (1588-1679) вважав, що буття є тілесню субстанцією, а духовні субстанції навіть за умови, що вони існують, все одне неможливо пізнати.

Слайд 12

Р. Декарт (1596-1650) поділяє буття на дві незалежні субстанції: матеріальну (тілесну) духовну (мислячу)

Р. Декарт (1596-1650) поділяє буття на дві незалежні субстанції:
матеріальну (тілесну)
духовну (мислячу)

Слайд 13

Гегель (1770-1831) ототожнює мислення та буття “Усе розумне є дійсним, а усе дійсне є розумним”.

Гегель (1770-1831) ототожнює
мислення та буття

“Усе розумне є дійсним, а

усе дійсне є розумним”.
Слайд 14

Ф. Енгельс (1820-1895) стверджував первісність матеріальної субстанції. Рівні організації буття матеріального

Ф. Енгельс (1820-1895) стверджував первісність матеріальної субстанції.

Рівні організації буття матеріального світу:
неорганічна

і органічна природа
жива природа
буття суспільства
буття особистості
Слайд 15

У ХХ ст. з’явилися нові підходи до розуміння буття. М. Гайдеггер

У ХХ ст. з’явилися нові підходи до розуміння буття.

М. Гайдеггер (1889-1976)

застосовує категорію “буття” лише стосовно людини: визначальним в бутті людини є її переживання власного “буття-у-світі”.
Слайд 16

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ “БУТТЯ”

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ “БУТТЯ”

Слайд 17

Термін «онтологія» у 1613 році запровадив німецький лікар, психолог, філософ Рудольф


Термін «онтологія» у 1613 році запровадив німецький лікар, психолог, філософ

Рудольф Гокленіус (1547-1628) в праці «Філософський словник»

ОНТОЛОГІЯ - НАУКА ПРО БУТТЯ

Слайд 18

Христиан фон Вольф (1679-1754), энциклопедист, математик, філософ, юрист. Почав викладати курс

Христиан фон Вольф (1679-1754), энциклопедист, математик, філософ, юрист.

Почав викладати курс під

назвою “Онтологія”.

Головне питання онтології:
ЩО ІСНУЄ?

Слайд 19

Категорія “буття” є максимально абстрактною. Змістові виміри категорії “буття” співвідношення категорій

Категорія “буття” є максимально абстрактною.

Змістові виміри категорії “буття”

співвідношення категорій “буття” та

“небуття”

співвідношення категорій “буття” і “свідомість”

співвідношення категорії “буття” та атрибутів буття

Слайд 20

“БУТТЯ” - “НЕБУТТЯ” Небуття - відсутність чого-небудь. Буття - даність, що

“БУТТЯ” - “НЕБУТТЯ”

Небуття - відсутність чого-небудь.

Буття - даність, що якимось чином

визначена.

Буття - щось позитивне, ненульове, не негативне.

Буття у протипоставлення з небуттям виступає як даність

Слайд 21

“СВІДОМІСТЬ” - “БУТТЯ” Буття існує незалежно від свідомості, хоча й відображається

“СВІДОМІСТЬ” - “БУТТЯ”

Буття існує незалежно від свідомості, хоча й відображається

нею.

Буття розглядається як більша реальність, ніж свідомість.

Слайд 22

“БУТТЯ” - АТРИБУТИ БУТТЯ Атрибути - це істотні ознаки предмета. Істотною

“БУТТЯ” - АТРИБУТИ БУТТЯ

Атрибути - це істотні ознаки предмета.

Істотною ознакою предмета

є така ознака, із зникненням якою зникає сам предмет.

Буття виступає як єдність, носій різних атрибутів, через які воно проявляється.

Слайд 23

Поняття “буття” - це інтегральне поняття про світ як ціле: воно

Поняття “буття” - це інтегральне поняття про світ як ціле: воно

вказує на всезагальні зв’язки, порядок та ієрархію різних предметів, явищ, процесів тощо, що дозволяє виявити різні форми всього сущого.
Слайд 24

Б У Т Т Я СВІТ ЗОВНІШНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ СВІТ ВНУТРІШНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Б
У
Т
Т
Я

СВІТ
ЗОВНІШНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ

СВІТ
ВНУТРІШНЬОЇ
РЕАЛЬНОСТІ

Слайд 25

ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ ЗОВНІШНЬОГО СВІТУ Сенсорність - здатність бути сприйнятим зовнішніми органами

ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ ЗОВНІШНЬОГО СВІТУ

Сенсорність - здатність бути сприйнятим зовнішніми органами чуття
Просторовість:

наявність у предмету зовнішнього світу певних розмірів
Інваріантність: здатність бути присутнім у безлічі індивідуальних свідомостей та залишатися незмінним при переході від одного стану свідомості до іншого
Слайд 26

АТРИБУТАМИ БУТТЯ Є ПРОСТІР І ЧАС Простір - форма буття матерії,

АТРИБУТАМИ БУТТЯ Є ПРОСТІР І ЧАС

Простір - форма буття матерії,
що характеризується

такими
властивостями, як протяжність, структура,
взаємодія, упорядкованість, зв’язок явищ.

Час - форма існування матеріальних явищ, яка характеризує їх послідовність, змінюваність одне одним, відокремленість різних стадій розвитку, тривалість процесів.

РУХ - ЄДНІСТЬ ПРОСТОРУ І ЧАСУ

Слайд 27

ОСНОВНІ ВИМІРИ БУТТЯ Буття речей природи Буття речей, створених людиною Буття

ОСНОВНІ ВИМІРИ БУТТЯ
Буття речей природи
Буття речей, створених людиною
Буття людини як речі

серед інших речей (або тіла серед інших тіл)
Буття об’єктивного духовного (суспільні духовні явища: звичаї, традиції, обряди, наука, політична, правова, моральна свідомість, мова тощо)
Буття індивідуалізованого духовного (емоції, почуття, переживання, надії, мрії тощо)
Буття соціального (буття індивідуумів і соціумів, спільнот)
Слайд 28

МОНІЗМ ДУАЛІЗМ ПЛЮРАЛІЗМ СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ РЕЇЗМ ОРГАНІЗМ МЕХАНІЦИЗМ Д ДИНАМІЗМ СТАТИСТИЧНІСТЬ класифікація філософських позицій розуміння буття

МОНІЗМ
ДУАЛІЗМ
ПЛЮРАЛІЗМ

СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ
РЕЇЗМ
ОРГАНІЗМ
МЕХАНІЦИЗМ

Д
ДИНАМІЗМ
СТАТИСТИЧНІСТЬ

класифікація
філософських позицій розуміння буття

Слайд 29

За критерієм розуміння ступеню однорідності буття: МОНІЗМ- розуміння буття як єдиного

За критерієм розуміння ступеню однорідності буття:

МОНІЗМ- розуміння буття як єдиного у

своїй основі.
ДУАЛІЗМ - визнання двох основ буття: матеріальної і духовної.
ПЛЮРАЛІЗМ - розуміння буття як множинності самостійних, незалежних один від одного начал усього існуючого.
Слайд 30

2. За критерієм визначення сутності речей: СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ - визнання того, що

2. За критерієм визначення сутності речей:

СУБСТАНЦІОНАЛІЗМ - визнання того, що за

поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність.
РЕЇЗМ - позиція, згідно з якою немає сутності поза речами
Слайд 31

3. За критерієм визначення цілісності структури буття: ОРГАНІЗМ - позиція, згідно

3. За критерієм визначення цілісності структури буття:

ОРГАНІЗМ - позиція, згідно з

якою будова світу подібна до організму.
МЕХАНІЦИЗМ - позиція, згідно з якою елементи світобудови пов’язані суто зовнішньо, механістично.
Слайд 32

4. За критерієм визначення змінності буття: ДИНАМІЗМ - позиція, згідно з

4. За критерієм визначення змінності буття:

ДИНАМІЗМ - позиція, згідно з якою

світ постає рухливим.
СТАТИСТИЧНІСТЬ - позиція, згідно з якою світ у своїй основі є незмінним.
Слайд 33

СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “БУТТЯ” - “МАТЕРІЯ” Поняття “матерія” охоплює вужчий клас об’єктів порівняно з поняттям “буття”

СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ
“БУТТЯ” - “МАТЕРІЯ”

Поняття “матерія” охоплює вужчий клас об’єктів порівняно

з поняттям “буття”
Слайд 34

М А Т Е Р І Я у чистому вигляді не


М
А
Т
Е
Р
І
Я

у чистому вигляді не існує: охоплює усю нескінчену різноманітність різних

об’єктів і систем природи

існує незалежно від людських відчуттів і від відображення у людській свідомості

охоплює, крім об’єктів, що пізнанні сучасною наукою, потенційні об’єкти, що мають бути відкриті у майбутньому

усі матеріальні об’єкти і явища відбуваються у свідомості людини на основі чуттєвого сприйняття

Слайд 35

АТРИБУТИ МАТЕРІЇ ПРОСТІР ЧАС РУХ ВІДОБРАЖЕННЯ форма існування, міра сумісності матеріальних

АТРИБУТИ МАТЕРІЇ

ПРОСТІР

ЧАС

РУХ

ВІДОБРАЖЕННЯ

форма існування, міра сумісності матеріальних об’єктів

форма існування матерії, послідовність та

тривалість процесів і явищ

спосіб існування матерії; будь-яка зміна, , взаємодія матеріальних об’єктів, зміна їх станів

здатність матеріальних об’єктів знімати у своїй структурі та якостях інші явища, що впливають на них

Слайд 36

Рух матерії - це процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною

Рух матерії - це процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною

зміни конкретних якісних станів.

ДЖЕРЕЛОМ РУХУ Є САМА МАТЕРІЯ

Слайд 37

Існує два типи руху матерії: рух, пов’язаний з процесом збереження якостей

Існує два типи руху матерії:
рух, пов’язаний з процесом збереження якостей предмета
рух,

пов’язаний зі зміною якісного стану предмета
Слайд 38

ПРОГРЕС (рух від простого до складного, від нижчого до вищого) РЕГРЕС

ПРОГРЕС
(рух від простого до складного, від нижчого до вищого)

РЕГРЕС
(рух

від складного до простого, від вищого до нижчого)
Слайд 39

ОСНОВНІ ТИПИ МАТЕРІАЛЬНИХ СИСТЕМ: НЕЖИВА МАТЕРІЯ ЖИВА МАТЕРІЯ СОЦІАЛЬНА МАТЕРІЯ

ОСНОВНІ ТИПИ МАТЕРІАЛЬНИХ СИСТЕМ:

НЕЖИВА МАТЕРІЯ

ЖИВА МАТЕРІЯ

СОЦІАЛЬНА МАТЕРІЯ