Нервово-мязова передача. (Лекція 3)

Сентябрь 14, 2022

Главная
Физика
Нервово-мязова передача. (Лекція 3)

Содержание

2. Нервово-м′язове сполучення – це спеціалізований вид синапсу між закінченнями рухового нейрона (мотонейрона) і ендомізієм м′язових волокон.
3. Рис. 1. Розгалуження моторного нейрона на поверхні м’язових волокон
4. Функції нервово-м′язових синапсів Однобічність передачі. Посилення. Адаптація, або акомодація. Гальмування. Сумація. Дискримінація. Рефрактерні фази міоневрального апарату
5. Розвиток нервово-м′язових сполучень у хребетних в онтогенезі.
6. Виділяють чотири основних механізми взаємодії між м′язом і нервом, що призводять до диференціювання нервово-м′язових синапсів. Виділення
7. Тонка будова нервово-м′язового синапсу скелетного м′язу.
8. Рис. 2. Мікрофотографія нервово-м′язового сполучення людини. Ах – закінчення аксону; * - шваннівська клітина (леммоцит); MN
9. Рис. 3. Схема будови нервово-м'язового синапсу
10. Рис. 4. Нервово-м’язовий контакт (хімічний синапс): а,в – поступове збільшення фрагмента обведено рамкою на позиції а
11. У 1936 р. Дейлом, Фельдбергом і Фогтом було встановлено, що передатчиком збудження у нервово-м′язових синапсах є
12. Синтез ацетилхоліну. АХ синтезується у холінергічних нейронах у результаті реакції між холіном і ацетил-коферментом А: Холін
13. Виділення ацетилхоліну. Елементарна одиниця кількості нейротрансмітера отримала назву квант. У 1956 р. Дель-Кастільо і Кац запропонували
14. Гіпотези виділення ацетилхоліну АХ може виділятись у синаптичну щілину і безпосередньо з позапухирцевого простору нервового закінчення
15. Процес виділення АХ є короткочасним і обмежується у часі такими факторами: 1) йони кальцію швидко зв′язуються
16. Феномени пов′язані з процесами виділення АХ: 1) Н.Є. Введенський встановив, що при зростанні частоти ритмічної стимуляції
17. Взаємодія нейротрансміттера (АХ) із синаптичними рецепторами. Кастільо і Катц (1957) запропонували розглядати взаємодію між АХ з
18. Рис. 5. Взаємодія нейротрансміттера (АХ) із синаптичними рецепторами
19. Рис. 6. Зображення ацетилхолінового рецептора з двома α-, а також β-, γ- і δ-субодиницями. Зліва показаний
20. Рис. 7. Холінорецептор електричного органа риби: тривимірне зображення рецептора збоку (а) і згори (б); в –
21. Види постсинаптичних потенціалів КП: Деполяризуючий потенціал кінцевої пластинки. Гіперполяризуючий постсинаптичний потенціал кінцевої пластинки.
22. Відмінності збуджувальних (ЗС) і гальмівних (ГС) синапсів: 1) У ЗС ширша синаптична щілина у 30 нм,
24. Скачать презентацию

Слайд 2

Нервово-м′язове сполучення – це спеціалізований вид синапсу між закінченнями рухового нейрона

(мотонейрона) і ендомізієм м′язових волокон.
Кожне м′язове волокно має спеціалізовану ділянку – рухову кінцеву пластинку (КП), де аксон мотонейрону розгалужується і відбувається синаптична передача.

Слайд 3

Рис. 1. Розгалуження моторного нейрона на поверхні м’язових волокон

Слайд 4

Функції нервово-м′язових синапсів
Однобічність передачі.
Посилення.
Адаптація, або акомодація.
Гальмування.
Сумація.
Дискримінація.

Рефрактерні фази міоневрального апарату довші, ніж у нерва.
Полегшення проведення збудження.

Слайд 5

Розвиток нервово-м′язових сполучень у хребетних в онтогенезі.

Слайд 6

Виділяють чотири основних механізми взаємодії між м′язом і нервом, що призводять

до диференціювання нервово-м′язових синапсів.

Виділення медіатору АХ впливає на розподіл холінорецепторів.
Пресинаптичне закінчення виділяє певні поліпептиди, що зумовлюють щільне розміщення молекул холінорецепторів у постсинаптичній мембрані.
Морфологічна диференціація і розвиток м′язового волокна здійснюється після встановлення синаптичного контакту під впливом постсинаптичної ділянки і цитоплазми м′язової клітини, молекул позаклітинного середовища.
Аксональна взаємодія. Спочатку м′язове волокно отримує аксони від декількох мотонейронів – полінейрональна інервація. В процесі розвитку нервово-м′язового сполучення усі синапси, крім синапсів якогось одного мотонейрона, ліквідуються.

Слайд 7

Тонка будова нервово-м′язового синапсу скелетного м′язу.

Слайд 8

Рис. 2. Мікрофотографія нервово-м′язового сполучення людини. Ах – закінчення аксону; * -

шваннівська клітина (леммоцит); MN – ядро м′язового волокна; MF - поверхнева міофібрила. Стрілкою показана первинна синаптична щілина.

Слайд 9

Рис. 3. Схема будови нервово-м'язового синапсу

Слайд 10

Рис. 4. Нервово-м’язовий контакт (хімічний синапс): а,в – поступове збільшення фрагмента

обведено рамкою на позиції а

Слайд 11

У 1936 р. Дейлом, Фельдбергом і Фогтом було встановлено, що передатчиком

збудження у нервово-м′язових синапсах є ацетилхолін.
Він задовільняє основним умовам нейротрансміттера:
1) виділяється при збудженні пресинаптичних волокон;
2) відтворює ефект синаптичної передачі, якщо його застосовано ззовні;
3) блокатори синаптичної передачі блокують і дію ацетилхоліну;
4) пресинаптичні нейрони містять ацетилхолін, а також ферментативний механізм його синтезу;
5) у синапсі і у оточуючих структурах є механізм для інактивації ацетилхоліну.

Слайд 12

Синтез ацетилхоліну.
АХ синтезується у холінергічних нейронах у результаті реакції між

холіном і ацетил-коферментом А:
Холін + Ацетил КоА = Ацетилхолін + КоА
Реакція каталізується ферментом холінацетилтрансферазою.
Ацетилхолін синтезується у сомі нейрона і транспортується аксонним транспортом, а також безпосередньо у пресинаптичних закінченнях.

Слайд 13

Виділення ацетилхоліну.
Елементарна одиниця кількості нейротрансмітера отримала назву квант.
У 1956 р. Дель-Кастільо

і Кац запропонували гіпотезу, згідно якої синаптичні пухирці містять кванти ацетилхоліну.
Ця гіпотеза отримала експериментальні підтвердження: 1) АХ у найбільшій концентрації міститься саме у синаптичних пухирцях; 2) встановлено, що пухирці відкриваються прямо у синаптичну щілину – явище екзоцитозу. 3) у синаптичному пухирці міститься один квант АХ, а також АТФ, макромолекулярний компонент везикулін, білок актин.

Слайд 14

Гіпотези виділення ацетилхоліну
АХ може виділятись у синаптичну щілину і безпосередньо з

позапухирцевого простору нервового закінчення – “неквантове” виділення АХ.
Існує також і “операторна” гіпотеза виділення АХ. Згідно цій гіпотезі у мембрану пресинаптичного закінчення зсередини вбудовані дискретні “оператори” (молекулярні структури). Кожний такий “оператор” може перенести з аксоплазми назовні один квант нейротрансміттера.

Слайд 15

Процес виділення АХ є короткочасним і обмежується у часі такими факторами:
1)

йони кальцію швидко зв′язуються із внутріклітинними органелами – мітохондріями і ендоплазматичним ретикулумом;
2) інактивація кальцієвих каналів у пресинаптичній мембрані;
3) активний транспорт йонів кальцію з клітини.

Слайд 16

Феномени пов′язані з процесами виділення АХ:
1) Н.Є. Введенський встановив, що при

зростанні частоти ритмічної стимуляції нерва нервово-м′язова передача припиняється, хоча нерв продовжує проводити збудження. Цей феномен дістав назву гальмування Введенського. Основною причиною припинення передачі є швидке виснаження запасів АХ, а значить і квантів, що виділяються у синаптичну щілину.
2) Поодиноке подразнення, що завдане відразу після закінчення ритмічної стимуляції, викликає сильнішу постсинаптичну відповідь, ніж при завданні його до ритмічної стимуляції. Це явище посттетанічної потенціації. Припускається, що причина зростання квантового складу КП – накопичення йонів кальцію у пресинаптичному нервовому закінченні.

Слайд 17

Взаємодія нейротрансміттера (АХ) із синаптичними рецепторами.
Кастільо і Катц (1957) запропонували

розглядати взаємодію між АХ з холінорецепторами постсинаптичної мембрани як таку, що відбувається у два послідовних етапи:
1) АХ, пов'язуючись з холінорецептором, утворює комплекс АХ-ХР із закритим йонним каналом;
2) стадія ізомеризації – унаслідок структурних змін цього комплексу йонний канал стає відкритим. Модель такої взаємодії АХ і ХР отримала назву послідовної моделі. При тривалому, як неперервному, так і дискретному впливові ацетилхоліну на холінорецептори останні переходять у “рефрактерний” стан. Їх повторна активація стає неможливою – спостерігається явище десенситизації холінорецепторів. Існує дві думки щодо молекулярного механізму десенситизації: 1) зміна спорідненості холінорецепторів до ацетилхоліну; 2) рефрактерність механізму воріт йонного каналу холінорептору.

Слайд 18

Рис. 5. Взаємодія нейротрансміттера (АХ) із синаптичними рецепторами

Слайд 19

Рис. 6. Зображення ацетилхолінового рецептора з двома α-, а також β-,

γ- і δ-субодиницями. Зліва показаний поздовжній перетин холінорецептора з йонофором.

Слайд 20

Рис. 7. Холінорецептор електричного органа риби: тривимірне зображення рецептора збоку (а)

і згори (б); в – активація рецептора ацетилхоліном (АЦХ); А – ворота зачинені, Б – ворота відчинені.

Слайд 21

Види постсинаптичних потенціалів КП:
Деполяризуючий потенціал кінцевої пластинки.
Гіперполяризуючий постсинаптичний потенціал кінцевої пластинки.

Слайд 22

Відмінності збуджувальних (ЗС) і гальмівних (ГС) синапсів:
1) У ЗС ширша синаптична

щілина у 30 нм, у ГС – 20 нм;
2) обидві мембрани ЗС порівняно є товстішими й щільнішими, займають більшу площу, ніж у ГС;
3) у синаптичній щілині ЗС є базальна мембрана;
4) у ЗС значно більше синаптичних пухирців;
5) у ЗС медіатором є ацетилхолін; у ГС – гама-аміномасляна кислота.

Нервово-мязова передача. (Лекція 3)

Содержание

Нервово-м′язове сполучення – це спеціалізований вид синапсу між закінченнями рухового нейрона

Рис. 1. Розгалуження моторного нейрона на поверхні м’язових волокон

Функції нервово-м′язових синапсівОднобічність передачі. Посилення. Адаптація, або акомодація. Гальмування. Сумація. Дискримінація.

Розвиток нервово-м′язових сполучень у хребетних в онтогенезі.

Виділяють чотири основних механізми взаємодії між м′язом і нервом, що призводять

Тонка будова нервово-м′язового синапсу скелетного м′язу.

Рис. 2. Мікрофотографія нервово-м′язового сполучення людини. Ах – закінчення аксону; * -

Рис. 3. Схема будови нервово-м'язового синапсу

Рис. 4. Нервово-м’язовий контакт (хімічний синапс): а,в – поступове збільшення фрагмента

У 1936 р. Дейлом, Фельдбергом і Фогтом було встановлено, що передатчиком

Синтез ацетилхоліну. АХ синтезується у холінергічних нейронах у результаті реакції між

Виділення ацетилхоліну.Елементарна одиниця кількості нейротрансмітера отримала назву квант.У 1956 р. Дель-Кастільо

Гіпотези виділення ацетилхолінуАХ може виділятись у синаптичну щілину і безпосередньо з

Процес виділення АХ є короткочасним і обмежується у часі такими факторами:1)

Феномени пов′язані з процесами виділення АХ:1) Н.Є. Введенський встановив, що при

Взаємодія нейротрансміттера (АХ) із синаптичними рецепторами. Кастільо і Катц (1957) запропонували