Сцинтиляційні детектори

Содержание

Слайд 2

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Слайд 3

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Слайд 4

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Прийнято виділяти сцинтилятори двох типів –

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Прийнято виділяти сцинтилятори двох типів – органічні

і неорганічні.

Органічні сцинтилятори

відносно невеликі атомні номери (6-7)
мала густина (біля 1-2 г/см2)
малий час висвічування (порядку 10-9 с)

Слайд 5

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Органічні сцинтилятори органічні кристали (антрацен, толан,

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Органічні сцинтилятори

органічні кристали (антрацен, толан,

стильбен),
рідкі сцинтилятори
тверді розчини сцинтилюючих речовин в мономерах та полімерах (сцинтилюючі пластмаси).
органічні гази.
Сцинтилятори на основі полімерів (полістиролу, полівінілтолуолу) з добавкою п-терфенілу і зміщувача спектру (для узгодження спектру висвічування сцинтилятору зі спектральною характеристикою фотокатоду ФЕП) типу POPOP дають короткий сцинтиляційний імпульс з часом наростання 0.2 - 0.6 нс і часом спадання близько 3 нс.
Якщо гасити більш інтенсивні, але повільні компоненти, можна досягати ширини імпульсу менше одної наносекунди, при цьому світловихід сцинтилятора значно зменшується.
Слайд 6

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Органічні сцинтилятори

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Органічні сцинтилятори

Слайд 7

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 В органічних кристалах світловихід залежить від

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

В органічних кристалах світловихід залежить від орієнтації

шляху важкої зарядженої частинки відносно осі кристалу.
Світловихід органічних сцинтиляторів складає 20 – 30 % в порівнянні із світловиходом неорганічного кристалу NaI(Tl).
Рідкі сцинтилятори найбільш дешеві із усіх типів сцинтиляторів, потім ідуть пластичні сцинтилятори.

Органічні сцинтилятори

Слайд 8

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Неорганічні сцинтилятори відносно великі атомні номери

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Неорганічні сцинтилятори

відносно великі атомні номери

велика густина
відносно великий час висвічування
Слайд 9

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Неорганічні сцинтилятори

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Неорганічні сцинтилятори

Слайд 10

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Механізм висвічування в неорганічних сцинтиляторах

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Механізм висвічування в неорганічних сцинтиляторах

Слайд 11

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Механізм висвічування в органічних сцинтиляторах

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Механізм висвічування в органічних сцинтиляторах

Слайд 12

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Залежність інтенсивності висвічування від часу кристалу

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Залежність інтенсивності висвічування від часу кристалу стильбену

для різних типів іонізуючого випромінювання
Слайд 13

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Типові форми сцинтиляційних сигналів від α‑

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Типові форми сцинтиляційних сигналів від α‑ (а)

та γ(β)−частинок (б) у сцинтиляторі CdWO4. Імпульси від γ‑квантів (β‑частинок) мають більш пологе затухання, у той час як сигнали від α‑частинок відрізняються більшою інтенсивністю швидкої компоненти сцинтиляційного спалаху
Слайд 14

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Типові усереднені форми сигналів у сцинтиляторах CdWO4 від α‑частинок та γ‑квантів

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Типові усереднені форми сигналів у сцинтиляторах CdWO4

від α‑частинок та γ‑квантів
Слайд 15

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Залежність світловиходу від питомих втрат енергії

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Залежність світловиходу від питомих втрат енергії (різні

типи частинок) для органічного сцинтилятора NE-102
Слайд 16

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Функція відгуку детектору на основі неорганічного сцинтилятора

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Функція відгуку детектору на основі неорганічного сцинтилятора


Слайд 17

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Функція відгуку детектору на основі неорганічного сцинтилятора

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Функція відгуку детектору на основі неорганічного сцинтилятора


Слайд 18

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Функція відгуку детектору на основі неорганічного сцинтилятора

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Функція відгуку детектору на основі неорганічного сцинтилятора


Слайд 19

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Фотоелектронний помножувач (ФЕП) ФЕП складається з

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Фотоелектронний помножувач (ФЕП)

ФЕП складається з фотокатоду,

скляної колби динодів та аноду

Після проходження 10 – 15 динодів проходить підсилення в 106 – 107 раз

Слайд 20

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Дільник напруги живлення для фотопомножувача

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Дільник напруги живлення для фотопомножувача

Слайд 21

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Дільник напруги живлення для фотопомножувача

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Дільник напруги живлення для фотопомножувача

Слайд 22

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Дільник напруги живлення для фотопомножувача

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Дільник напруги живлення для фотопомножувача

Слайд 23

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Розміщення динодів для компенсації часового розкиду приходу електронів на анод

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Розміщення динодів для компенсації часового розкиду приходу

електронів на анод
Слайд 24

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Залежність коефіцієнту вторинної емісії електронів від енергії налітаючого електрона

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Залежність коефіцієнту вторинної емісії електронів від енергії

налітаючого електрона
Слайд 25

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Коефіцієнт підсилення ФЕП можна записати у

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Коефіцієнт підсилення ФЕП можна записати у вигляді:

де



- коефіцієнт вторинної емісії електронів для і-того диноду (кількість електронів, яка вибивається одним бомбардуючим електроном), n – кількість динодів ФЕП.

- коефіцієнт, який визначає середню долю електронів, які попадають з одного динода на інший,

Залежність коефіцієнта вторинної емісії електронів від потенціалу V, який прикладається для прискорення електрону можна представити у вигляді

де

- максимальне значення

, яке досягається при V=Vmax

Слайд 26

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 Спектри висвічування сцинтиляторів і поглинання фотокатодів для деяких ФЕП

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

Спектри висвічування сцинтиляторів і поглинання фотокатодів

для деяких ФЕП
Слайд 27

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП)

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП)

При

жорстких вимогах до просторової роздільної здатності чи (та) роздільної здатності по часу в сучасних сцинтилюючих системах використовують ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП).
МКП складається із мільйонів тонких скляних трубочок діаметром кілька (4-25) мікрометрів, на внутрішній поверхні яких нанесено провідний шар (з великим опором – від 20 до 1000 Мом), а на нього тонкий (порядку 10 нанометрів) діелектричний шар, з якого можуть ефективно вибиватися електрони. До МКП прикладається напруга (1-3 кВ), мінус на вході трубочок, плюс на виході. Ця напруга розподіляється по всій довжині трубки. Електрон під дією поля попадає на вхід мікротрубки, прискорюється і вибиває із стінки кілька електронів, далі кожний з них теж прискорюється вздовж трубки і теж вибиває електрони – утворюється електронна лавина.
Слайд 28

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП)

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП)

Підсилення

однієї МКП, в залежності від напруги може складати від 104 до 106 – 107 в залежності від напруги. Для того, щоб вибиті іони (під дією електронного бомбардування) не могли прискорюватися по всій довжині трубки в зворотньому напрямку і не вибивали паразитні електрони на початку трубки, утворюючи вторинні лавини аж до неперервного струму в трубці (як в газоразрядних лічильниках з катодів), роблять або шевронні збірки (2 чи три МКП ставлять одна за одною під невеликими кутами між собою), або канали-трубки трохи вигинають
Слайд 29

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7 ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП)

МРІВ, Безшийко О.А., лекція 7

ФЕП на основі мікроканальних пластин (МКП)

МКП

дозволяють отримати часову роздільну здатність до десятків пікосекунд і просторову – одиниці мікрометрів. Довжина імпульсу порядку 500 пікосекунд на половині висоти, фронт менше 300 пікосекунд. Коефіцієнт підсилення МКП визначається за формулою:

Де G – коефіціент вторинної емісії, l та d – довжина і діаметр трубки (каналу). Відношення у стандартних МКП 40 – 80.