Ароматичні альдегіди та кетони

Содержание

Слайд 2

Якщо альдегідна група не зв’язана безпосередньо з ароматичним ядром, то такі

Якщо альдегідна група не зв’язана безпосередньо з ароматичним ядром, то такі

сполуки називають як похідні аліфатичних альдегідів, наприклад:
Фенілетаналь 4-Метилфенілетаналь транс-3-Фенілпропеналь
(п-фенілацетатний (п-толілацетатний (коричний або
альдегід) альдегід) цинамонатний альдегід)
Фенілетанон Дифенілметанон
Метилфенілкетон Дифенілкетон
(ацетофенон) (бензофенон)
Слайд 3

МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ 1.Окиснення алкілароматичних вуглеводнів

МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ

1.Окиснення алкілароматичних вуглеводнів

Слайд 4

2. Окиснення ароматичних спиртів

2. Окиснення ароматичних спиртів

Слайд 5

3. Гідроліз ароматичних гемінальних дигалогенопохіднихм

3. Гідроліз ароматичних гемінальних дигалогенопохіднихм

Слайд 6

4. Пряме введення карбонільної групи У присутності сполук типу АІСІ3 арени

4. Пряме введення карбонільної групи

У присутності сполук типу АІСІ3 арени ацилюються

ацилхлоридами. Таким чином одержують кетони.
Для одержання альдегідів арени
слід було би ацилювати
формілхлоридом.
Але така сполука нестійка.
Слайд 7

Для введення альдегідної групи користуються методом Гаттермана-Коха (1897): Формілхлорид утворюється безпосередньо в реакційному середовищі за схемою:

Для введення альдегідної групи користуються методом  Гаттермана-Коха  (1897):
Формілхлорид утворюється безпосередньо в

реакційному середовищі за схемою:
Слайд 8

ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Карбонільні сполуки аренів - безбарвні рідини або

ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Карбонільні сполуки аренів - безбарвні рідини або кристалічні

речовини. За хімічними властивостями схожі на насичені альдегіди та кетони аліфатичного ряду. Так, наприклад, вони легко вступають в реакції приєднання з НСN, NaHSO3, NH2-NH2, NH3, NH2OH, NH2-NH-C6H5, воднем. Однак, володіють і специфічними властивостями.
Слайд 9

1. Реакції конденсації 1.1. Перехресна альдольна та кроонова конденсація. Аренкабальдегіди типу

1. Реакції конденсації

1.1. Перехресна альдольна та кроонова конденсація. Аренкабальдегіди типу бензойного

не вступають в альдольну конденсацію, оскільки в α-положенні відносно карбонільної С=О групи нема атомів водню. Однак, з карбонільними аліфатичними сполуками вступають в пререхресну альдольну і далі кротонову конденсацію (конденсація Л.Кляйзена) з утворенням ненасичених алкілароматичних альдегідів:
Слайд 10

1.2. Реакція У.Перкіна (1868) Аналогічно до кротонової конденсації протікає конденсація ароматичних

1.2. Реакція У.Перкіна (1868)

Аналогічно до кротонової конденсації протікає конденсація ароматичних альдегідів

з ангідридами аліфатичних кислот. Каталізаторами цієї реакції служать калієві або натрієві солі відповідних кислот, які за рахунок гідролізу створюють лужне середовище.
транс-3-Фенілпропенова кислота (цинамонатна кислота)
Слайд 11

1.3. Бензоїнова конденсація (Ю.Лібіх, Ф.Велер, 1834) У присутності ціаніду калію аренкарбальдегіди

1.3. Бензоїнова конденсація (Ю.Лібіх, Ф.Велер, 1834)

У присутності ціаніду калію аренкарбальдегіди вступають

у іншу реакцію, яка одержала назву бензоїнової конденсації. Продукт конденсації – бензоїн далі легко окиснюється до бензилу
Слайд 12

1.4. Реакція Канніццаро У випадку змішаної реакції Канніццаро (наприклад, ароматичний альдегід

1.4. Реакція Канніццаро


У випадку змішаної реакції Канніццаро (наприклад, ароматичний альдегід

та формальдегід) утворюються відповідно ароматичний спирт (відновлення бензальдегіду) та мурашина кислота (окиснення формальдегіду)
Слайд 13

2. Взаємодія аренкарбальдегідів з первинними ароматичними амінами (утворенняя азометинів або Шиффових

2. Взаємодія аренкарбальдегідів з первинними ароматичними амінами (утворенняя азометинів або Шиффових

основ):


3. Реакції окиснення
Аренкарбальдегіди легко окиснюються на повітрі. Для аліфатичних альдегідів це не характерно

Слайд 14

4. Реакції електрофільного заміщення в бензеновому ядрі Карбонільна група виявляє електроноакцепторні

4. Реакції електрофільного заміщення в бензеновому ядрі

Карбонільна група виявляє електроноакцепторні властивості

(замісник ІІ-го роду), внаслідок чого π-електронна густина в о- і п-положеннях знижується. При дії ектрофільних реагентів новий замісник прямує в м-положення.
м-Нітробензальдегід