Інформатика. Вивчення дисципліни

"Телекомунікації" в отримані знань і вмінь, необхідних для практичного використання засобів автоматизації при виконанні службових обов'язків, а також розв'язанні тактичних, тактико-спеціальних та службово-технічних завдань охорони державного кордону.

функціонування і застосування персональних ЕОМ у оперативно-службовій діяльності офіцерів Державної прикордонної служби;
основи організації обчислювального процесу на ПЕОМ;
базові поняття технічного та програмного забезпечення обчислювальних систем;
системне програмне забезпечення в обсязі, достатньому досвідченого користувача ПЕОМ;
шляхи ураження засобів обчислювальної техніки комп'ютерними вірусами, прийоми способи та засоби запобігання такому ураженню;
основи алгоритмізації та реалізацію різноманітних алгоритмів на ПЕОМ;
концепцію об'єктно-орієнтованого програмування;
прикладне програмне забезпечення, яке знайшло найбільше застосування у Державній прикордонній службі України;
вимоги щодо створення технічної документації відповідно до діючих стандартів;
порядок вирішення тактичних, службово-технічних завдань службово-прикладного характеру для розв'язання їх на персональних ЕОМ;

рішення;
створювати чітку, стислу і точну технічну документацію у відповідності до діючих стандартів.
правильно та ефективно експлуатувати персональні ЕОМ;
обслуговувати магнітні носії, створювати системні гнучкі диски та системні розділи жорстких дисків;
працювати із сучасними оболонками операційних систем;
працювати з текстовими та графічними редакторами;
запобігати ураженню програмного забезпечення та проводити тестування носіїв на наявність шкідливого програмного забезпечення;
створювати архівні файли та працювати з ними;
реалізовувати виконання різноманітних задач на ЕОМ за допомогою мови програмування;
проводити первинне тестування персональних ЕОМ;
проводити розрахунки на персональних ЕОМ, аналізувати й оцінювати результати розв'язання завдань на ПЕОМ;

вирішення прикладних задач

1 модуль

4 модуль

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ЗАЛІК

основні принципи автоматизації виконання завдань на основі алгоритмізації та програмування

2 модуль

Індивідуальне завдання: розробка програмного додатку

основні засади об’єктно-орієнтованого програмування та створення додатків для ОС Windows

3 модуль

[для студ. вищ. навч. закл.]/
Н.М. Войтюшенко, А.І. Остапець. [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.
2. Віткуп М.О., Петренко В.В. Microsoft Office в прикладах і завданнях з методикою їх розв’язання: Навчальний посібник. – 4-е видання. – К.: Арістей, 2011– 352с.
3. Кравець П.О. Об’єктно-орієнтоване програмування. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012 – 624 с.
4. Ковалюк Т.В. Основи програмування. – К.:Видавнича група BHV, 2005. – 384 с.
5. Іванов В. Г., Карасюк В. В., Гвозденко М. В..Основи інформатики та обчислювальної техніки : підручник — Х. : Право, 2015. — 312 с.
6. Кавун С. В., Сорбат І. В..Архітектура комп’ютерів. Особливості використання комп’ютерів в ІС : навчальний посібник – Харків : Вид. ХНЕУ, 2010. – 256 с.

ЛІТЕРАТУРА

зберігання та обробки даних в ЕОМ;
роль і місце обчислювальної техніки у оперативно-службовій діяльності;
стан та основні напрямки інформатизації ДПС України.

Вміти:
здійснювати перевід між різними системами числення;
здійснювати обробку даних в двійковій системі числення.

інформатизація. Політика інформатизації.
2. Поняття інформації. Основні інформаційні процеси.
3. Вимірювання інформації та її кодування.

спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб органів, підрозділів і посадових осіб прикордонного відомства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.
Завдяки інформатизації забезпечується створення ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ та необхідних умов для діяльності суб’єктів системи інформаційного забезпечення охорони державного кордону.

Поняття інформатизації

суспільства, органів державної влади; використанню потенційних можливостей інформатизації для всебічного розвитку науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я й інших сфер культурного життя; задоволенню потреб відносно інформаційного забезпечення громадян, суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності; модернізації й технологічного відновлення виробництва; розвитку інформаційної інфраструктури.

Політика інформатизації

ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

на розвиток, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвитку і підвищуючи якість свого життя

суспільство, економіка якого базується на інформаційних технологіях і яке соціально трансформується з метою допомогти індивідам та спільнотам використовувати знання та ідеї, що допомагає людям втілити їх потенціал та реалізувати їх прагнення

суспільство, яке створюється внаслідок нової індустріальної революції на базі інформаційних і телекомунікаційних технологій та на базі інформації, яка є виразником знання людей. Завдяки технологічному прогресу в такому суспільстві оброблення, накопичення, отримання і обмін інформацією в будь якій її формі — звуковій, письмовій або візуальній — не обмежені за відстанню, часом і обсягами. Ця революція додає великих можливостей людському інтелекту і створює ресурси, що змінюють спосіб суспільної праці і суспільного життя

ролі інформації, знань та інформаційних технологій в житті суспільства

зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті

створення глобального інформаційного простору, що забезпечує: ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх потреб в інформаційних продуктах і послуга

розвиток електронної демократії, інформаційної економіки, електронної держави, електронного уряду, цифрових ринків, електронних соціальних і господарюючих мереж

наростаюча інформатизація суспільства з використанням телефонії, радіо, телебачення, мережі Інтернет, а також традиційних та електронних ЗМІ

і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності.

що розглядаються в аспекті комунікації (ДСТУ 2392-93)

Для процесу оброблення інформації – будь-які значення про предмети, факти, поняття і т.ін. проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення інформації (ДСТУ 2938-94)

Документальні або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»)

Відомості подані у вигляді символів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб (Закон України «Про телекомунікації», Закон України «Захист інформації в ІТС»)

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються під час виконання органами Державної прикордонної служби України завдань з охорони державного кордону

задач)

Достовірною

Актуальною

Повною (інформації має бути достатньо для вирішення задачі

техніки – різноманітні датчики)

ЗБЕРІГАННЯ
(мозок; символи на камені, глиняних табличках, бересті, папері; у пам’яті ПЕОМ …)

ОСНОВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

ОБРОБКА
створення нової інформації
кодування (зміна форми представлення)
пошук
сортування

ПЕРЕДАЧА

ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ

ПРИЙМАЧ ІНФОРМАЦІЇ

КАНАЛ ЗВ’ЯЗКУ

ЗАВАДИ

– невизначеність зменшується, ЗНАННЯ - зростають

ЧИМ БІЛЬШЕ отримано ІНФОРМАЦІЇ – тим більше ЗМЕНШУЄТЬСЯ НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ (зростають ЗНАННЯ)
ІНФОРМАЦІЯ – міра зменшення невизначеності

Що я отримав: «ЗАЛІК» чи «НЕЗАЛІК»?

N рівноімовірних подій можна визначити за формулою Хартлі (1928)

Невизначеність знань про деяку подію - це кількість можливих результатів події

відволікаються від змісту інформації й розглядають інформаційне повідомлення як послідовність знаків певної знакової системи

Повну кількість символів алфавіту прийнято називати потужністю алфавіту. Наприклад, потужність українського алфавіту – 54.

Приклад. Кількість інформації, яку несе один символ українського тексту визначається з наступного рівняння:
2І = 54, І = 5,755 біт
Розрахуємо кількість інформації на одній сторінці книги. Нехай сторінка містить 50 рядків. У кожному рядку - 60 символів. Виходить, на сторінці вміщається 50x60=3000 знаків. Тоді обсяг інформації буде дорівнювати: 5,755 х 3000 = 17265 біт.

інформації, що дорівнює одному розряду в двійковій системі числення.

Байт (англ. byte) - одиниця зберігання і обробки цифрової інформації; сукупність бітів, що обробляється комп'ютером одномоментно. У сучасних обчислювальних системах байт складається з восьми бітів і, відповідно, може приймати одне з 256 (28) різних значень (станів, кодів).

Одиниці вимірювання інформації

в форму, зручну для передачі, зберігання або автоматизованої обробки

кодування реалізується через запис інформації з використанням деякої знакової системи (мови)

1000110100111010111

Зручна форма для подальшого зберігання, передачі або обробки з використанням цифрової техніки

подальшого зберігання, передачі, обробки)

ПРИРОДНІ
є правила і виключення (українська, англійська, французька …)

ФОРМАЛЬНІ
«штучні» мови з більш строгими правилами

ГРАМАТИКА – правила по яким з символів абетки будуються слова
СИНТАКСИС – правила по яким зі слів будуються речення
АБЕТКА – набір знаків, які використовуються при кодуванні

#include
int main(void)
{
printf("Hello, World!\n");
return 0;
}

01101001 01110001 01110101 01100101

011010010110111001100110011011110111001001101101011000010111010001101001011100010111010101100101

ЗРУЧНО ДЛЯ ОБРОБКИ НА ЕОМ

informatique