Директорія УНР

Содержание

Слайд 2

План Український національний Союз: створення та діяльність. Антигетьманське повстання. Створення Директорії

План

Український національний Союз: створення та діяльність.
Антигетьманське повстання. Створення Директорії УНР.
Політика Директорії

УНР.
Друга радянсько-українська війна і інтервенція Антанти.
Наступ Денікіна та Армії УНР на більшовиків. Війна з Денікіним.
Варшавський договір і радянсько-польська війна.
Слайд 3

ДАТИ: 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії, початок повстання проти

ДАТИ:

14 листопада 1918 р. – утворення Директорії, початок повстання проти

гетьманського уряду.
листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;
22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР і ЗУНР
18(31) серпня 1919 р. - Денікінські війська захопили Київ.
25 квітня 1920 р. - Польські війська разом з Армією УНР почали наступ на радянську Україну.
Слайд 4

1. Український національний Союз: створення та діяльність.

1. Український національний Союз: створення та діяльність.

Слайд 5

Український Національно-Державний Союз (УНДС) Український Національно-Державний Союз (УНДС) — координаційний центр

Український Національно-Державний Союз (УНДС)

Український Національно-Державний Союз (УНДС)  — координаційний центр українських центристських і

правих партій (УПСС, УПСФ, Української Трудової Партії, Української Демократично-Хліборобської Партії) та Об'єднаної Ради Залізниць України й Поштово-Телеграфної Спілки.
Слайд 6

Створення та діяльність УНДС Український Національно-Державний Союз створений у середині травня

Створення та діяльність УНДС

Український Національно-Державний Союз створений у середині травня 1918

р. з метою «рятувати загрожену українську державність» перед наступом росіян за гетьманської влади.
24 травня 1918 р. УНДС висловив вотум недовір'я урядові Ф. Лизогуба за антиукраїнську діяльність деяких міністерств та адміністрації й вимагав українізації державного апарату.
УНДС поширив свої рамки в серпні 1918, перетворившись на Український Національний Союз.
Слайд 7

Боротьба проти гетьманського режиму: літо-осінь 1918 р.

Боротьба проти гетьманського режиму: літо-осінь 1918 р.

Слайд 8

Український Національний Союз (УНС) Український Національний Союз (УНС) — координаційний осередок

Український Національний Союз (УНС)

Український Національний Союз (УНС) — координаційний осередок українських політичних

партій (УПСФ, УСДРП, УПСР, УПСС) і культурно-громадських, професійних організацій (Селянська Спілка, Учительська Спілка, Правниче Товариство, Союз Залізничників, Всеукраїнська Поштово-Телеграфна Спілка, Лікарська Спілка, централя «Просвіти», Всеукраїнський Земський Союз тощо).
Слайд 9

Виникнення та мета УНС УНС утворився на початку серпня 1918 року

Виникнення та мета УНС

УНС утворився на початку серпня 1918 року на

базі УНДС і стояв в опозиції до політики гетьманського уряду.
Мав філії в Одесі, Вінниці, Кременчуці, Кам'янці Подільському, Полтаві.
Мета: створення демократично-парламентарного ладу та закріплення самостійності української держави.
Слайд 10

Діяльність УНС 5 жовтня 1918 р. делегація УНС вимагала від П.Скоропадського

Діяльність УНС

5 жовтня 1918 р. делегація УНС вимагала від П.Скоропадського реорганізації уряду

та участі в ньому українських міністрів. Однак, переформований 24 жовтня 1918 р. уряд Ф. Лизогуба з участю О.Лотоцького, П.Стебницького, А.В'язлова, В.Леонтовича і М.Славінського не викликав довір'я УНС.
14 листопада 1918 р., коли П.Скоропадський проголосив федерацію України з майбутньою Росією та затвердив кабінет на чолі з російським монархістом С. Гербелем, УНС розпочав проти гетьмана повстання.
З приходом Директоріі необхідність в союзі відпала і він припинив існування в січні 1919 р.
Слайд 11

Український національний союз та створення Директорії

Український національний союз та створення Директорії

Слайд 12

2. Антигетьманське повстання. Створення Директорії УНР

2. Антигетьманське повстання. Створення Директорії УНР

Слайд 13

Буремні листопад - грудень 1918 1 листопада - «Листопадовий зрив» у

Буремні листопад - грудень 1918

1 листопада - «Листопадовий зрив» у Львові.

Виникнення ЗУНР. Україно-польське протистояння і війна (з 11 листопада)
14 листопада - 14 грудня – Антигетьманське повстання Директорії УНР.
16 листопада – Початок агресії Антанти.
Листопад – грудень - Частина України контролюється повстанцями, що постійно змінюють свою орієнтацію: то на УНР, то на більшовиків.
Грудень - Радянська Росія почала антигетьманське “повстання”, що переросло у війну з Директорією УНР.
Грудень - Початок наступу Добровольчої (А.Денікін) і Донської (П.Краснов) армій на Донбас. Оголошення Денікіна головнокомандуючим збройними силами Півдня Росії.
Слайд 14

Воєнно-політична ситуація в Україні в кінці 1918-1919 р.

Воєнно-політична ситуація в Україні в кінці 1918-1919 р.

Слайд 15

Директорія УНР найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який

Директорія УНР

найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з

14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.
Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року.
Слайд 16

Склад Директорії

Склад Директорії

Слайд 17

Винниче́нко Володи́мир Кири́лович Голова Директорії (14 грудня 1918 р.— 13 лютого 1919 р.).

Винниче́нко  Володи́мир Кири́лович  Голова Директорії (14 грудня 1918 р.— 13 лютого 1919 р.).

Слайд 18

Петлюра Симон Головний Отаман, голова Директорії (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.).

Петлюра Симон Головний Отаман, голова Директорії (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.).

Слайд 19

Петруше́вич Євге́н Омеля́нович президент і диктатор ЗУНР

Петруше́вич Євге́н Омеля́нович президент і диктатор ЗУНР

Слайд 20

Слайд 21

Слайд 22

Хроніка подій повстання проти гетьмана

Хроніка подій повстання проти гетьмана

Слайд 23

Парад петлюрівських військ на Софіївському майдані у Києві 17 грудня 1918 р.

Парад петлюрівських військ на Софіївському майдані у Києві 17 грудня 1918

р.
Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

Поновлення діяльності Ради Народних Міністрів УНР 26 грудня 1918 р. було

Поновлення діяльності Ради Народних Міністрів УНР

26 грудня 1918 р. було утворено перший

уряд Директорії УНР, який очолив соціал-демократ В. Чехівський. В уряді було 6 соціал-демократів, по 4 соціал-революціонери і соціал-самостійники, 3 соціал-федералісти, один єврейський соціал-демократ і один безпартійний.
Слайд 27

Чехівський Володимир Мусійович Голова Ради міністрів Директорії УНР (26 грудня 1918

Чехівський Володимир Мусійович Голова Ради міністрів Директорії УНР (26 грудня 1918 року — 13 лютого 1919 року)

Слайд 28

3. Політика Директорії УНР

3. Політика Директорії УНР

Слайд 29

Внутрішня політика Директорії УНР Політика Директорії була прямо протилежна колишній політиці

Внутрішня політика Директорії УНР

Політика Директорії була прямо протилежна колишній політиці гетьмана

П.Скоропадського, передбачала утвердження в Україні національного варіанта радянської влади без крайнощів більшовизму.
Слайд 30

Трудовий принцип влади У грудні 1918 на нараді членів Директорії УНР

Трудовий принцип влади

У грудні 1918 на нараді членів Директорії УНР і

представників політичних партій з метою ефективної боротьби з більшовиками було запропоновано покласти в основу організації влади т. зв. "трудовий принцип", за яким влада на місцях мала належати радам робітників, селян і трудової інтелігенції.
У Декларації Директорії УНР пропонувалося скликати Конгрес трудового народу України як найвищий орган влади в Україні.
Слайд 31

Трудовий конгрес (23—28 січня 1919 р.)

Трудовий конгрес (23—28 січня 1919 р.)

Слайд 32

Конституційні та законодавчі зміни Законодавча влада передавалася Трудовому конгресу. Скасовувалися «злочинні

Конституційні та законодавчі зміни

Законодавча влада передавалася Трудовому конгресу.
Скасовувалися «злочинні інституції

пануючих класів (карні експедиції, жандарми)».
Старий державний апарат було зруйновано (реально обіцяна «трудова влада» не встановлена; фактично влада на місцях залишалась у отаманів.
Скасовувалися всі закони і постанови гетьманського уряду у сфері робітничої політики.
Відновлювався 8-годинний робочий день, робітничий контроль на підприємствах, право на укладення колективних договорів, на створення коаліцій і проведення страйків.
Слайд 33

Акт Злуки (22 січня 1919 р.) УНР та ЗУНР

Акт Злуки (22 січня 1919 р.) УНР та ЗУНР

Слайд 34

Слайд 35

Закон про форму влади на Україні 28.1.1919 делегати Конгресу трудового народу

Закон про форму влади на Україні

28.1.1919 делегати Конгресу трудового народу схвалили

цей закон як проект тимчасової конституції України
Слайд 36

Форма влади в Україні Вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу трудового народу

Форма влади в Україні

Вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу трудового народу через

наступ російських військ на Київ.
До наступної сесії Конгресу верховна влада і оборона держави доручались Директорії УНР, доповненої представником від ЗУНР Є.Петрушевичем).
Закони, видані Директорією УНР, мали затверджуватись найближчою сесією Трудового конгресу.
Виконавча влада мала належати Раді народних міністрів, яка призначалася Директорією і була підзвітна Трудовому конгресу (на час перерви засідань Директорії УНР).
Слайд 37

Закон про форму влади на Україні

Закон про форму влади на Україні

Слайд 38

Структура влади Директорії УНР

Структура влади Директорії УНР

Слайд 39

Земельна політика Директорія передбачала конфіскацію поміщицьких земель. Земельні наділи площею до

Земельна політика

Директорія передбачала конфіскацію поміщицьких земель. Земельні наділи площею до 15

десятин не конфісковувалися. Не підлягали конфіскації також землі промислових підприємств, цукрових заводів, а також іноземців.
На малоземельному Правобережжі Польща домоглася визнання за поміщиками польського походження статусу іноземних громадян, у зв’язку з чим їхня власність оголошувалася недоторканною.
Термін і порядок розподілу землі не визначалися; лишалося непорушним дрібне селянське землеволодіння.
Слайд 40

Зовнішня політика – 3 вектори

Зовнішня політика – 3 вектори

Слайд 41

Створення Армії УНР. Період отаманщини.

Створення Армії УНР. Період отаманщини.

Слайд 42

Отаманщина Створити боєздатну армію зі збройних формувань, що виникли під час

Отаманщина

Створити боєздатну армію зі збройних формувань, що виникли під час

антигетьманського повстання, не вдалося. Директорія фактично опинилася без армії.
Тоді Головний отаман С. Петлюра почав призначати отаманами будь-кого, хто міг командувати, мав зброю і виказував лояльність до Директорії, а також заявив про своє прагнення боротися з більшовиками. Кожен такий отаман отримував грамоту від Петлюри і декілька мільйонів українських карбованців. Ніякого контролю над отаманами не існувало.
Слайд 43

Реорганізація Армії Із середини 1919 р. С. Петлюра розгорнув активну діяльність

Реорганізація Армії

Із середини 1919 р. С. Петлюра розгорнув активну діяльність

з реформування армії і боротьбу з отаманщиною, що сприяло зростанню боєздатності армії.
Проте безперервна війна, епідемії, чвари в керівництві, вичерпання воєнних і фінансових ресурсів, що дісталися у спадок від П.Скоропадського, відсутність зовнішньої підтримки зумовили поразку армії УНР.
Слайд 44

Петлюра Симон Головний Отаман УНР

Петлюра Симон Головний Отаман УНР

Слайд 45

Олександр Осецький Наказний отаман УНР

Олександр Осецький Наказний отаман УНР

Слайд 46

Юнаків Микола Начальник Генерального Штабу УНР

Юнаків Микола Начальник Генерального Штабу УНР

Слайд 47

Слайд 48

Слайд 49

Слайд 50

Створення армійських груп В грудні 1918 р. в Армії УНР було

Створення армійських груп

В грудні 1918 р. в Армії УНР було

сформовано 4 армійські групи:
Лівобережну (командувач —отаман П. Болбочан)
Північну Правобережну (отаман —В. Оскілко)
Південну Правобережну (генерал —О. Греків)
Дністрянську.
Слайд 51

Болбочан Петро Федорович

Болбочан Петро Федорович

Слайд 52

Оскілко Володимир Пантелеймонович

Оскілко Володимир Пантелеймонович

Слайд 53

Греків Михайло Начальний вождь УГА. 1919 р.

Греків Михайло Начальний вождь УГА. 1919 р.

Слайд 54

«Вільна Україна» — панцерник Української галицької армії. 1919 р.

«Вільна Україна» — панцерник Української галицької армії. 1919 р.

Слайд 55

Панцерний потяг І-ї Бригади УСС «Хортиця», ст. Тальне, вересень 1919.

Панцерний потяг І-ї Бригади УСС «Хортиця», ст. Тальне, вересень 1919.

Слайд 56

4. Друга радянсько-українська війна та інтервенція Антанти

4. Друга радянсько-українська війна та інтервенція Антанти

Слайд 57

Друга радянсько-українська війна

Друга радянсько-українська війна

Слайд 58

У грудні 1918 р. почали свій наступ 1-ша і 2-га повстанські

У грудні 1918 р. почали свій наступ 1-ша і 2-га повстанські

дивізії під загальним командуванням В.Антонова-Овсієнка.
3 січня 1919 р. радянські війська зайняли Харків, куди і переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України.
6 січня 1919 р. проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
16 січня 1919 р. Директорія УНР офіційно оголосила війну РСФРР.

Наступ на Харків

Слайд 59

Взяття Києва 5 лютого 1919 р. більшовицькі війська (Богунський полк під

Взяття Києва

5 лютого 1919 р. більшовицькі війська (Богунський полк під

командуванням М.Щорса і Таращанський полк під командуванням В.Боженка) вступили до Києва.
У березні 1919 р. більшовики встановили контроль над більшою частиною України.
Слайд 60

Агресія Антанти, інтервенція

Агресія Антанти, інтервенція

Слайд 61

Інтервенція 16 листопада 1918 р. - Війська Антанти пройшли Дарданелли і

Інтервенція

16 листопада 1918 р. - Війська Антанти пройшли Дарданелли і направилися

в усі порти від Одеси до Новоросійська.
На початок 1919 р. тут висадилися дві французькі дивізії, а також англійські, грецькі, румунські й польські частини загальною кількістю 60 тис. осіб.
Слайд 62

Діяльність інтервентів Узяти під контроль території, які залишали армії німецького блоку,

Діяльність інтервентів

Узяти під контроль території, які залишали армії німецького блоку, підрозділи

Антанти повністю не змогли.
Війська зайняли лише прибережну смугу по лінії Тирасполь—Бірзула — Херсон, відмовившись від просування углиб території України.
Інтервенти підтримували в Україні білогвардійців, які виступали за підновлення «єдиної і неподільної Росії».
Слайд 63

Відступ інтервентів Квітень 1919 р. - Країни Антанти через повстання моряків

Відступ інтервентів

Квітень 1919 р. - Країни Антанти через повстання моряків на

французькому флоті та поразку під Вознесенськом були змушені евакуювати свої війська з Півдня України.
Проте надалі флот країн Антанти продовжував морську блокаду чорноморського узбережжя, здійснювалися перевезення білогвардійських військ, постачання зброї та спорядження.
Слайд 64

Травень – серпень 1919 р.: Успіх Денікіна та Армії УНР Травень

Травень – серпень 1919 р.: Успіх Денікіна та Армії УНР

Травень 1919 р.

- Розгром денікінськими військами Червоної армії в Донбасі.
Червень 1919 р. - Захоплення денікінцями Харкова і Катеринослава.
3 липня 1919 р. - Наказ Денікіна про похід на Москву.
Липень 1919 р. - Перехід УГА через р. Збруч. Об’єднання армій УНР і УГА.
Липень—серпень 1919 р. - Наступ об’єднаних українських армій на Правобережжі.
30 серпня 1919 р. - Залишення Києва Червоною армією. Одночасний вступ до міста української і денікінської армій. «Київська катастрофа» — відступ українських армій з Києва.
Слайд 65

5. Наступ Денікіна та Армії УНР на більшовиків. Війна з Денікіним

5. Наступ Денікіна та Армії УНР на більшовиків. Війна з Денікіним

Слайд 66

Воєнно-політична ситуація в Україні в кінці 1918-1919 р.

Воєнно-політична ситуація в Україні в кінці 1918-1919 р.

Слайд 67

Успіх Денікіна Травень 1919 р. - Розгром денікінськими військами Червоної армії

Успіх Денікіна

Травень 1919 р. - Розгром денікінськими військами Червоної армії в

Донбасі.
Червень 1919 р. - Захоплення Харкова і Катеринослава.
3 липня 1919 р. - Наказ Денікіна про похід на Москву.
30 серпня 1919 р. - Одночасний вступ до Києва української і денікінської армій.
Слайд 68

Успіх Армії УНР Липень 1919 р. - Перехід УГА через р.Збруч.

Успіх Армії УНР

Липень 1919 р. - Перехід УГА через р.Збруч.

Об’єднання армій УНР і УГА.
Липень—серпень 1919 р. - Наступ об’єднаних українських армій на Правобережжі.
30 серпня 1919 р. - Залишення Києва Червоною армією. Одночасний вступ до міста української і денікінської армій. «Київська катастрофа» — відступ українських армій з Києва.
Слайд 69

24 вересня 1919 р. - Початок війни між УНР і денікінськими

24 вересня 1919 р. - Початок війни між УНР і денікінськими

військами.
26 вересня 1919 р. - Угода між Н.Махно і С.Петлюрою в Умані про спільний фронт проти денікінців.
6 грудня 1919 р. - Перехід УГА на бік денікінців. Остаточний розпад Директорії. Початок Першого зимового походу армії УНР. Від’їзд С. Петлюри з найближчим оточенням до Варшави.

Війна Армії УНР з Денікіним

Слайд 70

Перший Зимовий похід армії УНР

Перший Зимовий похід армії УНР

Слайд 71

6. Варшавський договір і радянсько-польська війна 21—24 квітня 1920 р. між

6. Варшавський договір і радянсько-польська війна

21—24 квітня 1920 р. між

урядами Польщі та УНР у Варшаві були підписані загальна, торговельно-економічна і військова конвенції (угоди), які пізніше назвали Варшавською угодою
Слайд 72

Варшавська угода Польський уряд визнавав існування УНР у межах, які мали

Варшавська угода

Польський уряд визнавав існування УНР у межах, які мали бути

означені договорами із суміжними країнами.
Кордон між Польщею і УНР встановлювався по лінії, яка була вже зайнята польськими військами.
До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина, Західна Волинь, частина Полісся по р. Збруч і Горинь, уся Галичина. Польща відмовлялася від подальших територіальних претензій.
Польща зобов’язувалася озброювати війська УНР.
Уряд УНР заявив про відсутність претензій на західноукраїнські землі.
Армія УНР підпорядковувалися польському командуванню.
Українські залізниці підпорядковувалися польському управлінню.
УНР погоджувалася на спільну валюту.
Український уряд повинен був утримувати польські війська на території України.
Слайд 73

Радянсько-польська війна

Радянсько-польська війна

Слайд 74

Мета

Мета

Слайд 75

Співвідношення сил сторін на початку війни

Співвідношення сил сторін на початку війни

Слайд 76

Хронологія подій радянсько-польської війни

Хронологія подій радянсько-польської війни

Слайд 77

Ризький мир (18 березня 1921 р.) Ризький мир був підписаний між

Ризький мир (18 березня 1921 р.)

Ризький мир був підписаний між Польщею,

з одного боку, та РСФРР і УСРР, з іншого. Договір було ратифіковано: ВЦВК РСФРР —14 квітня 1921 р., ЦВК УСРР — 17 квітня 1921 р., польський Сейм — 15 квітня. 28 квітня 1921 р. в Мінську було здійснено обмін ратифікаційними грамотами.
Слайд 78

Основні умови Припинення стану війни. Взаємне визнання суверенітету і утримання від

Основні умови

Припинення стану війни.
Взаємне визнання суверенітету і утримання від усякого втручання

в її внутрішні справи, зокрема від агітації, пропаганди і всяких інтервенцій, або їх підтримки.
Визнання Польщею незалежності УСРР і БСРР.
Встановлення дипломатичних відносин
Визначалася лінія кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі.
Передбачалося укладення економічної угоди.
Слайд 79

Результати та наслідки радянсько-польської війни Розгром Червоною армією Армії УНР (листопад

Результати та наслідки радянсько-польської війни

Розгром Червоною армією Армії УНР (листопад 1920

р.). Залишки частин УНР були інтерновані на території Польщі.
Укладення Ризького миру (18 березня 1921 р.).
Зрив планів більшовиків «розпалити пожежу» світової революції.
Поділ українських і білоруських земель між Польщею і радянською Росією.
Припинення збройного протистояння на теренах Східної Європи.
Закріплення нової розстановки сил, що склалася після Першої світової війни і громадянської війни в Росії.
Слайд 80

Недоліки політики Директорії Не змогла створити життєздатний і стабільний політичний режим.

Недоліки політики Директорії

Не змогла створити життєздатний і стабільний політичний режим.
У результаті

її перетворень ослабла соціальна опора Директорії (інтелігенція, значну частину якої зарахували до «поміщиків і капіталістів»; селянство, особливо біднота, яка звинувачувала Директорію в прокуркульській політиці; робітники, оскільки Директорія або її отамани придушували страйки, забороняли робітничі організації політичного характеру, розганяли профспілки).
Широкі маси українського населення, особливо селянство, не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави.
Відсутність єдності національно-демократичних сил.
Несприятливі зовнішньополітичні обставини.