Художні напрями та стилі

Июль 21, 2022

Главная
История
Художні напрями та стилі

Содержание

2. Періодизація культури і цивілізації
3. Античний стиль (з лат. Antiqims - древній) - (VIII ст. до н.е - V ст.н.е.) відображає
5. Романський стиль – стиль середньовічного мистецтва у Західній та Центральній Європі, розповсюджений у Х-ХІІ ст., В
7. Готичний стиль (з лат. Gothi - готи) - художній стиль (XII - XIV ст.), пов'язаний з
9. Відродження (з француз, renaissance) - стильовий напрям у європейському мистецтві XIV -XVI ст. Характеризується кардинальними зрушеннями
11. Бароко (з італ. barocco - вигадливий, дивний) - основний стильовий напрям у європейському мистецтві кінця XVI
13. Класицизм (з англ. classicism, з лат. classicus – зразковий) — напрям в європейському мистецтві XVIII ст.
15. Романтизм – ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, кінця XVIII- XIX ст., напрям, який проголосив
17. Реалізм (з лат. redis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ») — стиль і метод у
19. Імпресіонізм.(з-фр. impression — враження) – напрям у мистецтві XIX - початку XX століття, заснований на принципі
21. Модернізм (з італ. modernismo —- «сучасна течія»; з лат, modernus — «сучасний») — сукупність течій та
22. Кубізм Кубізм немов руйнував предмети на площині, зводячи їх форму до простих геометричних фігур чи розкладаючи
24. Фовізм Для фовізму характерні: підвищена світлість та прозорість, виразність кольору, організація художнього простору лише за допомогою
26. Футуризм Футуристи захоплювались можливостями сучасної науки й техніки, успіх прогресу людства вбачали в розвитку машинної цивілізації
28. Авангардизм В 20-30 роки XX ст. на зміну модернізму прийшов авангардизм. Авангардисти заперечували традиційні напрями й
30. Супрематизм Остання ступінь розриву з дійсністю, вважали, що квадрат є формою, в вищому розумінні вільною від
32. Примітивізм Характеризується спрощеними і майже плоскими зображеннями предметів
34. Символізм Для нього характерні казкові сюжети і вільна фантазія. На Україні модернізм і символізм склались в
36. Експресіоні́зм (від франц. expression - вираження, виразність) Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення
38. Абстракціонізм Вже з 20 років XX ст. митців більше цікавив внутрішній світ людини, художники робили спроби
40. Дадаїзм Авангардистська художня течія, виникла в Німеччині на початку XX ст в середовищі анархічної інтелігенції. Дадаїсти
42. Постмодернізм (з фр. postmodernisme — після модернізму) - новий стиль у мистецтві, що приходить на зміні
44. Скачать презентацию

Слайд 2

Періодизація культури і цивілізації

Слайд 3

Античний стиль (з лат. Antiqims - древній) - (VIII ст. до

н.е - V ст.н.е.) відображає твори художньої культури Древньої Греції та Стародавнього Риму; відзначається домінуванням принципу геометричної пропорційності, динаміки та симетричності, основу якого складають естетичні поняття міри, гармонії та краси.

Слайд 4

Слайд 5

Романський стиль – стиль середньовічного мистецтва у Західній та Центральній Європі,

розповсюджений у Х-ХІІ ст., В архітектурі характеризується масивністю, аскетизмом, суворістю, фортечним типом з широким застосуванням напівкруглих арок і склепінь, що опираються на колони. Тематика Романської скульптури та розписів обмежена релігійними сюжетами, які виконувались в умовних експресивних формах із широким застосуванням напівказкових сюжетів у яких зображення тварин та рослин брали витоки з народної творчості.

Слайд 6

Слайд 7

Готичний стиль (з лат. Gothi - готи) - художній стиль (XII

- XIV ст.), пов'язаний з життям міста як центру середньовічної культури. Готична архітектура відрізняється підкресленою спрямованістю в небо, стрілчастими арками, каркасними конструкціями, гігантськими ажурними баштами; величезними стрілчатими вікнами з багатоколірними вітражами. У готичній архітектурі зникають настінні мозаїки та фрески, натомість споруди прикрашаються химерно вигнутими скульптурними зображеннями та складним орнаментом.

Слайд 8

Слайд 9

Відродження (з француз, renaissance) - стильовий напрям у європейському мистецтві XIV

-XVI ст. Характеризується кардинальними зрушеннями в орієнтації та змістовному пафосі культури та мистецтва, проголошенням реального світу та людини як найвищої цінності, виразною реалістично-піднесеною спрямованістю, впровадженням ідеї зв'язку між досконалістю людини та красою природи. Мистецтво Відродження «звертається» до античної культури як вищого духовного авторитету, джерела, знань, етичних та естетичних цінностей.

Слайд 10

Слайд 11

Бароко (з італ. barocco - вигадливий, дивний) - основний стильовий напрям

у європейському мистецтві кінця XVI - середини XVIII ст. Відрізняється тяжінням до урочистості, величі, пишноти та помпезності. Йому властиві контрастність, напруженість та динамічність образів. В архітектурі стиль бароко відрізняється просторовим розмахом, плавністю й складним порівнянням криволінійних форм, злиттям об'ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор.

Слайд 12

Слайд 13

Класицизм (з англ. classicism, з лат. classicus – зразковий) — напрям

в європейському мистецтві XVIII ст. - початку XIX ст., найвизначнішою рисою якого є звернення до античного мистецтва та художніх традицій епохи Відродження. Йому притаманне намагання знайти емоційну рівновагу засобами використання перевірених часом класичних форм, де виразно проглядає прагнення до простоти, ясності художнього образу.

Слайд 14

Слайд 15

Романтизм – ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, кінця XVIII-

XIX ст., напрям, який проголосив незалежність митця від будь-яких канонів та правил у творчості. Визначальними для романтизму стали ідеалізм і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле, або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику.

Слайд 16

Слайд 17

Реалізм (з лат. redis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ»)

— стиль і метод у мистецтві, який виник у ХІХ ст., визначальною рисою якого є достовірне зображення навколишньої дійсності, показ усіх сфер життя і духовного світу людини такими, якими вони є насправді.

Слайд 18

Слайд 19

Імпресіонізм.(з-фр. impression — враження) – напрям у мистецтві XIX - початку

XX століття, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих, миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла і поділитися власними почуттями з спостерігачем твору, вплинути на нього.

Слайд 20

Слайд 21

Модернізм (з італ. modernismo —- «сучасна течія»; з лат, modernus —

«сучасний») — сукупність течій та напрямів у мистецтві з кінця XIX ст., для яких є характерним намагання утвердити нові нетрадиційні начала у мистецтві з безперервним оновленням художніх форм та умовністю стилю:

кубізм;
фовізм;
футуризм;
авангардизм;
примітивізм;

супрематизм;
символізм;
експресіонізм;
абстракціонізм;
дадаїзм.

Слайд 22

Кубізм
Кубізм немов руйнував предмети на площині, зводячи їх форму до простих

геометричних фігур чи розкладаючи їх на площини. Художники-кубісти прагнули проникнути за оболонку речей, зрозуміти їх потаємну сутність.

Слайд 23

Слайд 24

Фовізм
Для фовізму характерні: підвищена світлість та прозорість, виразність кольору, організація художнього

простору лише за допомогою кольору, відсутність традиційного світлотіньового моделювання, прагнення гармонізації виразних і декоративних властивостей кольору в єдиній композиції.

Слайд 25

Слайд 26

Футуризм
Футуристи захоплювались можливостями сучасної науки й техніки, успіх прогресу людства вбачали

в розвитку машинної цивілізації

Слайд 27

Слайд 28

Авангардизм
В 20-30 роки XX ст. на зміну модернізму прийшов авангардизм. Авангардисти

заперечували традиційні напрями й стилі, не визнавали вічних цінностей.
З рядів авангардистів вийшло чимало художників і теоретиків, які стали засновниками нових напрямів в сучасному образотворчому мистецтві, дизайні, скульптурі, літературі й музиці

Слайд 29

Слайд 30

Супрематизм
Остання ступінь розриву з дійсністю, вважали, що квадрат є формою, в

вищому розумінні вільною від будь-якого змісту.

Слайд 31

Слайд 32

Примітивізм
Характеризується спрощеними і майже плоскими зображеннями предметів

Слайд 33

Слайд 34

Символізм
Для нього характерні казкові сюжети і вільна фантазія. На Україні модернізм

і символізм склались в так званий національно-романтичний напрям, що спирався на героїчне билинне минуле, народні казки й пісні

Слайд 35

Слайд 36

Експресіоні́зм (від франц. expression - вираження, виразність) Основний творчий принцип експресіонізму —

відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст.

Слайд 37

Слайд 38

Абстракціонізм
Вже з 20 років XX ст. митців більше цікавив внутрішній світ

людини, художники робили спроби передати кольором те, що неможливо побачити й відчути. З'являються твори, які відмовляються від реальних образів - абстракції. Абстрактний живопис бачив світ як накопичення кольорових плям, і неоформлених контурів. Але навіть цей хаос мазків на полотні під дією таланту іноді перетворюється в гармонію.

Слайд 39

Слайд 40

Дадаїзм
Авангардистська художня течія, виникла в Німеччині на початку XX ст

в середовищі анархічної інтелігенції. Дадаїсти заперечували всі концепції мистецтва, що існували раніше. В своїх картинах вони часто використовували нетрадиційні елементи, реальні предмети, іноді імітували наївне мистецтво первісної людини чи дитячі малюнки. Дадаїзм не мав загальної художньої або естетичної програми, це була квінтесенція бунту і протесту, що знайшли вираження у епатажних формах, які часто були за межами художності

Слайд 41

Слайд 42

Постмодернізм (з фр. postmodernisme — після модернізму) - новий стиль у

мистецтві, що приходить на зміні модернізму в 60-70 ρρ, XX ст. Ідейною основою постмодернізму стають втрата ідеологічних ілюзій, щодо можливості осягнення та систематизації світу, реальним у якому вважається лише варіювання та співіснування усіх форм буття. Тому характерною рисою постмодернізму є поєднання в межах одного твору стилів, образних мотивів та прийомів, запозичених від різних епох, регіонів та культур.