Монгольська навала на українські землі

Август 5, 2022

Главная
История
Монгольська навала на українські землі

Содержание

2. Перший похід монголів на Русь Наприкінці XII ст. у Монголії спалахнула боротьба за об'єднання скотарських племен
3. Він запровадив жорстку систему централізованого управління, писемне діловодство, єдине законодавство, створив надзвичайно боєздатну й рухливу армію,
4. Схема “Побудова монгольського війська” 10 тисяч Тисяча Сотня Десятка Десятка — рядова одиниця цього війська. Вона
5. 40 – метрова статуя Чінгісхана у Зоджі Болдог, 54 км. На схд. Від Улан-Батора.
6. У 1222 р. 25-тисячне монгольське військо, очолюване Джебе й Субедеєм, розгромило на р. Сіверський Дінець половецького
7. Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом (31 травня 1223 року): 1) Кияни Мстислава Романовича;
8. Без узгодження плану дій з великим князем торчеський князь Мстислав Удатний наказав частині полків переправлятися через
9. Його штурм тривав три доби. Обложені мужньо захищалися, і Субедей запропонував за викуп відпустити руське військо.
10. Підкорення Переяславського і Чернігівського князівства Унаслідок вторгнення монгольської армії під проводом онука Чингісхана, Батия, протягом осені
12. Узимку 1239 р. монголи ввірвалися в Переяславське князівство. Змітаючи все на своєму шляху, вони прямували до
13. Восени монгольське військо вторглося в Чернігівське князівство й підійшло до Чернігова, який був добре укріпленою фортецею.
14. Велич і трагедія оборони Києва З весни 1240 р. кияни під проводом залишеного Данилом Романовичем воєводи
15. 5 вересня Батий підійшов до Києва. Розпочалася його оборона, яка мала два періоди: перший - від
17. Батий виявив, що найслабшим місцем захисту є Лядські ворота. Сюди стягнули багато стінобитних механізмів (пороків), які
18. Від рипіння возів, реву верблюдів, іржання коней не було чути людського голосу. Батий оточив місто з
19. Городяни не складали зброї, а укріплювали будинки та лінію валів «міста Володимира». Наступного дня бій спалахнув
20. Про винятково запеклий характер боротьби свідчать масштаби руйнувань столиці і втрати населення. Так, до штурму в
21. Походи монголів на захід. Створення Золотої Орди. Монголи наступали на захід широким фронтом, аби охопити якомога
22. Основні сили монголів на початку 1241 р. рухалися в напрямку Володимира. По дорозі вони наштовхнулися на
23. Баскаки. З картини С. Іванова.
24. Монгольська навала остаточно знекровила Київську Русь. Завойовані землі відійшли до володінь Батия, котрий у середині 40-х
25. Батий заклав підвалини державної структури орди, а також розбудував на р. Волзі столицю - Сараи-Бату (поблизу
26. Наслідки Монголо – татарської навали Посилення феодальної роздробленість країни Уповільнення розвитку Соціально – економічного Політичного Культурного
28. Скачать презентацию

Слайд 2

Перший похід монголів на Русь
Наприкінці XII ст. у Монголії спалахнула боротьба

за об'єднання скотарських племен в єдину державу.
Переміг геніальний полководець Темуджин, котрого в 1206 р. з'їзд знаті обрав Чингісханом, тобто Володарем володарів.
Протягом 1207-1222 рр. монголи1 завоювали Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію й Закавказзя

Чингізхан (Темуджін, Темучин)
(бл. 1155 – 1227)

Слайд 3

Він запровадив жорстку систему централізованого управління, писемне діловодство, єдине законодавство, створив

надзвичайно боєздатну й рухливу армію, що трималася на жорсткій дисципліні й мала прекрасне озброєння.

Чингізхан

Слайд 4

Схема “Побудова монгольського війська”
10 тисяч
Тисяча
Сотня
Десятка
Десятка — рядова одиниця цього війська. Вона

об'єднувала сім'ю, найближчих родичів однієї юрти, або ж, як виняток, сусідніх.
Сотня — наступне об'єднання. Сюди входили представники одного роду.
Тисяча — тут об'єднувалися чоловіки
одного чи декількох населених пунктів
(аулів).
Десять тисяч — тьма (тумен)

Слайд 5

40 – метрова статуя Чінгісхана у Зоджі Болдог,
54 км. На схд.

Від Улан-Батора.

Слайд 6

У 1222 р. 25-тисячне монгольське військо, очолюване Джебе й Субедеєм, розгромило

на р. Сіверський Дінець половецького хана Котяна, котрий попросив допомоги в руських князів.
Останні під проводом великого князя Мстислава Романовича зібралися на острові Хортиця на Дніпрі. До них приєдналися половці.
Загальна чисельність війська складала 50-60 тис. вояків. 23 травня 1223 р. союзники вирушили в похід. 31 травня їхні передові полки підійшли до правого берега р. Калки (сучасна назва Кальчик, притока р. Кальміусу), де стояла ворожа сторожа.
Після сутички вона відступила на лівий берег.

Джебей

Слайд 7

Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом (31 травня 1223

року):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича;
3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного;
5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна;
7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині

Слайд 8

Без узгодження плану дій з великим князем торчеський князь Мстислав Удатний

наказав частині полків переправлятися через річку. Його підтримали половці.
У той час як Мстислав Романович розташувався табором на пагорбі правого берега Калки, на лівому зав'язалася битва з передовими силами монголів.
Останні почали відступати, заманюючи супротивника під удар своїх основних сил. Він виявився страшним за силою.
Втеча половців внесла сум'яття в лави руських воїнів, котрі, зазнаючи великих утрат, також залишили поле бою.
Мстислав Романович не надав розгромленим полкам допомоги. Монголи розділилися: одна частина переслідувала втікачів, інша оточила табір великого князя.

Мстислав Удатний

Слайд 9

Його штурм тривав три доби. Обложені мужньо захищалися, і Субедей запропонував

за викуп відпустити руське військо. Мстислав Романович погодився.
Але монголи слова не дотримали. Коли обложені вийшли з табору, вони атакували їх і майже всіх вирізали. Трьох захоплених князів поклали під дерев'яний настил, на якому бенкетували. Втрати руського війська були жахливими: додому повернувся лише кожен десятий воїн.

Субедей
(китайська гравюра)

Слайд 10

Підкорення Переяславського і Чернігівського князівства
Унаслідок вторгнення монгольської армії під проводом онука

Чингісхана, Батия, протягом осені 1237 - весни 1238 р. руські землі зазнали великого спустошення.
Проте місцеві князі не зважали на грізну і небезпеку. їх нічого не навчили ні трагедія на Калці, ні розгром руських князівств.

Хан Батий

Слайд 11

Слайд 12

Узимку 1239 р. монголи ввірвалися в Переяславське князівство. Змітаючи все на

своєму шляху, вони прямували до Переяслава, який мав міцні укріплення, у тому числі й кам'яні.
Місто з трьох боків оточували річки Трубіж й Альта, а з четвертого - глибокий рів. Очолив оборону, вочевидь, місцевий єпископ.
Городяни відчайдушно захищалися, але 3 березня місто впало. Ворог перетворив його на купу руїн. Були знищені й інші міста.

Слайд 13

Восени монгольське військо вторглося в Чернігівське князівство й підійшло до Чернігова,

який був добре укріпленою фортецею. Ворог вдався до облоги. На допомогу городянам з'явився князь Мстислав Глібович.
Під стінами міста відбувся бій, у якому князівська дружина зазнала розгрому. Князь і незначна кількість воїнів урятувалися втечею.
18 жовтня монголи ввірвалися до міста, яке дощенту спалили. Потім подалися на схід, зруйнували Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста. Відійшовши у степ, вони в грудні вчинили похід на Крим і завоювали його.

Слайд 14

Велич і трагедія оборони Києва
З весни 1240 р. кияни під проводом

залишеного Данилом Романовичем воєводи Дмитра розпочали підготовку до відбиття можливого нападу монгольських завойовників. Упродовж літа Батий збирав військо, чисельність якого сягнула близько 200 тис. осіб.
У другій половині серпня монголи почали наступ на столицю, знищуючи на своєму шляху міста-фортеці, що прикривали Київ: Вітичів. Васильків, Білгород та інші.

Слайд 15

5 вересня Батий підійшов до Києва.
Розпочалася його оборона, яка мала

два періоди: перший - від 5 вересня до 19 листопада, коли залога й міщани відбивали ворожі приступи; другий - від 20 листопада до 6 грудня, коли бої йшли в самому граді.

Взятие Киева монголами в 1240 году.
Миниатюра из русской летописи

Слайд 16

Слайд 17

Батий виявив, що найслабшим місцем захисту є Лядські ворота. Сюди стягнули

багато стінобитних механізмів (пороків), які «безперестанку били день і ніч». 19 листопада утворилися проломи, через які ринули монголи.
У жорстокому бою вони оволоділи стінами, але далі просуватися не мали сил.

Слайд 18

Від рипіння возів, реву верблюдів, іржання коней не було чути людського

голосу. Батий оточив місто з усіх боків. Почалися дуже важкі дні облоги.

Слайд 19

Городяни не складали зброї, а укріплювали будинки та лінію валів «міста

Володимира». Наступного дня бій спалахнув з новою силою.
Розуміючи, що вистояти не вдасться, кияни почали зводити останній оборонний рубіж біля Десятинної церкви.
6 грудня монголи прорвали укріплення в районі Софійських воріт. Під час бою, який не затихав, у Десятинній церкві зібралося дуже багато жінок, дітей і старих. її склепіння не витримали і завалилися, ховаючи людей під уламками.
До ворожих рук потрапив поранений Дмитро, котрому за мужність подарували життя.

Десятинної церкви

Слайд 20

Про винятково запеклий характер боротьби свідчать масштаби руйнувань столиці і втрати

населення.
Так, до штурму в ній налічувалося 9 тис. дворів, понад 40 монументальних споруд, 50 тис. мешканців.
Після нього залишилося 200 дворів і близько 1 тис. жителів.

Слайд 21

Походи монголів на захід. Створення Золотої Орди.
Монголи наступали на захід широким фронтом,

аби охопити якомога більшу територію.
Жителі міст містечок зустрічали їх зі зброєю в руках.
Розлючені масовим спротивом, вороги безжально винищували міське населення.
Полягли в боротьбі городяни Ізяслава, Кам'янця на р. Случі, мешканці інших поселень.

Монгольський лучник.
Китайський малюнок

Слайд 22

Основні сили монголів на початку 1241 р. рухалися в напрямку Володимира.

По дорозі вони наштовхнулися на залізну стійкість міщан Данилова й Кременця, котрі відбили всі приступи ворога. Володимир було захоплено штурмом після тривалої облоги.
За даними літописця, навіть церкви були наповнені трупами. Галич упав після триденного спротиву.
Страшного погрому зазнали й інші міста. Вцілів міцно укріплений Холм.
У березні монголи прорвалися в Польщу, Чехію й Угорщину, несучи смерть і руїну.

Атака монгольських лучників

Слайд 23

Баскаки. З картини С. Іванова.

Слайд 24

Монгольська навала остаточно знекровила Київську Русь. Завойовані землі відійшли до володінь

Батия, котрий у середині 40-х років XIII ст. заснував власну державу (улус). Її терени простягалися від річок Іртиша й Чулими на сході до нижньої течії Дунаю на заході.
Держава поділялася на дві частини - праве й ліве крило.
Ліве крило складали землі брата Батия (Південний Казахстан і Середня Азія - Синя Орда), всі інші належали безпосередньо ханату і його нащадкам - Біла Орда (Ак-Орда).

Монгольський важкоозброєний
вершник. Реконструкція.

Слайд 25

Батий заклав підвалини державної структури орди, а також розбудував на р.

Волзі столицю - Сараи-Бату (поблизу сучасної Астрахані), в якій у період розквіту проживало 75 тис. осіб.
Згодом столицю перенесли до Сарай-Берке (поблизу сучасного Волгограда).
З другої половини XIV ст. за Білою Ордою закріплюється назва Золота Орда.
Руські князівства, потрапивши у васальну залежність до Золотої Орди, мали виплачувати данину й виставляти дружини в розпорядження хана.
Вони також позбавлялися права укладати між собою політичні та військові союзи.

Слайд 26

Наслідки Монголо – татарської
навали
Посилення
феодальної
роздробленість
країни
Уповільнення
розвитку
Соціально –
економічного
Політичного
Культурного
Перешкода
централізації земель,
відродження єдиної
держави