Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)

Июль 31, 2022

Главная
История
Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)

Содержание

2. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) 1.Пакт Молотова-Ріббентропа. Входження західноукраїнських земель до
3. Українське питання на передодні ІІ Світової війни Україна Англія, Франція, США Збереження існуючих кордонів, визначених Версальсько
4. Проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. крайовий сойм обрав президентом Карпатської України Августина Волошина
5. Кульмінацією протистояння став бій на Красному полі 16 березня 1939 р. Тут українські добровольці чинили опір
6. 1.Пакт Молотова-Ріббентропа. Опорні дати: 23.08.1939 – радянсько – німецький пакт про ненапад; 01.09.1939 – початок Другої
7. Радянсько – німецький договір про ненапад Німеччина пішла на підписання пакту, щоб мати можливість вести війну
9. 23 серпня 1939 р. В. Молотов і Й. Ріббентроп підписали радянсько-німецький пакт про ненапад. Таємним протоколом
10. Таємний протокол
11. Початок другої світової війни 01.09.1939 – напад Німеччини на Польщу. 03.09.1939 – Англія та Франція оголосили
12. 28.09.1939 – «Договір про дружбу і кордон» між СРСР та Німеччиною та додатковий таємний протокол до
13. Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 26.09.1939 06.10.1939 військова рада Українського фронту призначила вибори до Народних Зборів
14. Входження Бессарабії і Північної Буковини до СРСР і УРСР. 28.06.1940 – Румунія дала згоду на передачу
15. 28 вересня СРСР і Німеччина уклали договір про дружбу. 11 лютого 1940 р. в Москві була
16. Спільний парад частин Вермахту та Червоної Армії у захопленому Бресті, 22 вересня 1939 р.
17. Радянізація західних областей України Радянізація - політика запровадження в усіх сферах життя населення нових територій радянської
18. Радянізація західних областей України Формування органів влади за зразком органів влади СРСР; арешти та заслання колишніх
20. 2. Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної армії в боях на території України 1941 – 1942
22. Зацікавленість СРСР у Великій Війні у Європі. «… Если мы примем предложение Германии о заключении с
23. «… В интересах СССР – Родины трудящихся, чтобы война разразилась между Рейхом и капиталистическим англо –
25. План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР Адольф
26. Витяг з плану «Барбаросса» ” 18.12.1940. Ставка фюрера Цілком таємно. Тільки для командування. Німецькі збройні сили
27. Театр воєнних дій розділяється Прип`ятськими болотами на південну й північну частину. Напрямок головного удару повинен бути
29. ТАНКОВА БИТВА В РАЙОНІ РІВНЕ-ДУБНО-ЛУЦЬК-БРОДИ 23 – 29 червня 1941 року Перша велика танкова битва Другої
30. БИТВА ЗА КИЇВ У серпні 1941 р. Гітлер відхилив пропозицію командування сконцентрувати сили у напрямку Москви.
31. Наприкінці вересня оточені радянські війська були розгромлені. За німецькими даними, 665 тис. військових Червоної Армії потрапили
32. На думку Девіда Стагеля (David Stahel), автора книги «Київ 1941. Битва Гітлера за панування на Сході»,
33. Зліва направо: М. Бурмистенко, М. Кирпонос, А. Кириченко, Є. Риков. Серпень 1941.
34. ОБОРОНА ОДЕСИ Радянські війська, що протягом 73 днів обороняли місто, приковували до себе значні сили ворога,
35. ОБОРОНА СЕВАСТОПОЛЯ Тривала 250 днів (із 30 жовтня 1941р. по 4 липня 1942 р.) майже рік!!!
36. Відступ Червоної Армії супроводжувався застосовуванням тактики «випаленої землі» Про її необхідність оголосив Сталін у своєму виступі
37. ДніпроГЕС 1941р.
38. У Київі підрозділи НКВД встановили радіокеровані міни і заклали вибухівку в сотні споруд у центрі міста.
39. Військова катастрофа. Бойові дії на території України у 1941 р. перетворилися для радянських військ на катастрофу.
40. У ході відступу 1941–1942 рр. на території України Червона Армія втратила майже 70% свого особового складу.
41. Полонені червоноармійці в таборі “Уманська яма”
42. Колона радянських військово- полонених в полі під Харковом.
43. ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВО-ПОЛОНЕНИХ СКЛАЛА 4,59 МЛН. ЧОЛ. ІН. Дані 3,3 млн. За ін. Офіційними даними
44. До середини серпня 1941 р. німецькі війська захопили Галичину, Західну Волинь, Буковину, Бессарабію. 19 вересня фашисти
45. причинами поразок Червоної армії Нетрадиційні підходи. Версія В.Гриневича. Небажання значної частини радянських громадян (в т.ч. солдат
48. Фрагмент Таблиці:Порядок подсчета безвозвратных потерь. (Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое
52. Тіла замордованих українців на подвір’ї тюрми на Лонцького у Львові, липень 1941 р. (понад 21 тис.
53. 3. Фашистський окупаційний режим. У загарбницьких планах фашистів Україна займала особливе місце. Німецьким командуванням був розроблений
54. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН “ОСТ” - Знищити на окупованих територіях 30 млн. мирного населення і військовополонених. - Виселити
55. РОЗЧЛЕНУВАННЯ УКРАЇНИ Прифронтова зона (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина і Донбас) Дистрикт “Галичина” (Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тер- нопільська
57. Табір військовополонених червоноармійців. Житомир, 1944 р. Вид території тюрми для радянських військовополонених і цивільного населення в
58. Розкопки могили розстріляних нацистами радянських громадян в Дробицькому яру. Харків, 1944 р. Кладовище стаціонарного табору військовополонених
59. В роки війни на території України діяло 180 концентраційних таборів, де окупанти знищили майже 1,8 млн.
60. ОСТАРБАЙТЕР- німецький термін для позначення осіб,які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої
61. 21 липня 1941 р.: мешканці гетто в Дрогобичі (Львівська обл., тоді - Генеральна Губернія) очікують депортації
62. КОЛАБОРАЦІОНІЗМ Явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів або окремих осіб з окупантами. Серед
63. БАТАЛЬЙОН “НАХТІГАЛЬ” «Нахтігаль» (Нахтіґаль, нім. Battalion Ukrainische Gruppe Nachtigall[1]) — перший з іноземних легіонів Вермахту. Разом
64. Буковинський ку́рінь — українська добровольча військова частина, утворена в 1919 році. ПЕТРО ВОЙНОВСЬКИЙ Буковинський курінь на
65. ДИВІЗІЯ СС “ГАЛИЧИНА” Агітаційний плакат дивізії «Галичина» 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» — підрозділ у
66. ПОЛІЦЕЙСЬКІ БАТАЛЬЙОНИ Українські поліцаї підтримують порядок в колоні жінок в окупованому Києві . ДОПОМІЖНА ПОЛІЦІЯ. Збройні
67. Але!!! Русские подразделения СС фашистской Германии как явление русского коллаборационизма во Второй мировой войне (від 800
68. ГОЛОКОСТ- планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Жертвами голокосту стали 6
70. Восени 1941 р. в Україні формувались підпільні обкоми, райкоми, первинні організації і групи ВКП(б). У лісах
71. Рух опору на окупованій території України. У Москві довелося терміново переглянути довоєнну теорію війни, згідно з
72. Тепер радянське командування покладало великі надії на організований партизанський рух та підпільну роботу на окупованих територіях.
73. В Україні найбільш сприятливими були умови для таборів партизан на Волині й Поліссі. Рух набрав організованого
74. Відомими командирами радянських партизанів стали С Ковпак, О. Федоров, М. Наумов. Зокрема, партизанські з'єднання С Ковпака
77. ОУН-УПА у Львові 30 червня 1941 р. - С. Бандера і Я. Стецько (ОУН-Б ) проголосили
78. У 1942 р. була сформована Українська Повстанська Армія — УПА. її головнокомандувачем став член проводу ОУН
79. У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій Західної України та східних українців створили Українську
80. Також на західноукраїнських землях діяли польські партизанські загони Армії Крайової (АК) і Армії Людової (АЛ). АК
81. Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни увібрав боротьбу як проти фашистських
82. Визволення території України. 2 лютого 1943 р. оточені гітлерівські частини капітулювали. Перемога під Сталінградом була початком
83. Радянські генерали М.Крилов, В.Чуйков, К.Гуров. О.Родимцвев під Сталінградом (1942 р.)
84. З кінця грудня 1942 р. розпочалось визволення України від німецько-фашистських загарбників. 16 грудня 1942 р. Воронезький
85. 9 лютого 1943 р. ворожі частини розпочали потужний контрнаступ. У кінці лютого між Північним Донцем і
86. Курська битва (5 липня - 23 серпня 1943 р.) була однією з найбільш значних і вирішальних
87. Перемога під Курськом відкрила можливість для широкого наступу Червоної Армії на всьому південному напрямку радянсько-німецького фронту.
88. Передбачалось об'єднати захоплені райони у плацдарм для подальшого наступу на Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя з метою витіснення
89. Радянські танки, що переправилися через Дніпро, йдуть на бойове завдання
90. Битву за звільнення від гітлерівців Лівобережної України умовно можна поділити на два етапи. Протягом першого (серпень-вересень
91. Фронти радянських військ, що діяли на території України в 1943-1944 рр.
92. Командування вермахту у своїх планах розраховувало на те, що Дніпро, як багатоводна ріка з високим правим
93. Наступив кульмінаційний момент битви за Україну. В ніч на 21 вересня 1943 р. розпочалося форсування Дніпра
94. Радянські війська форсують Дніпро
95. У ніч на 6 листопада радянські війська розгорнули наступ на північній околиці Києва. Після запеклих боїв
96. Для того, щоб відзначити героїзм радянських воїнів, проявлений у боях за столицю України, 60-ти стрілецьким, танковим,
97. Автоматники вибивають гітлерівців із будинків (1943 р.) М.Хрущов у звільненому Києві
98. Воєнно-стратегічне значення Київської наступальної операції полягає в тому, що вона довершила докорінний перелам війни на радянсько-німецькому
99. Чорносвитники В ході наступу радянським командуванням розпочинається тотальна мобілізація цивільного чоловічого населення на території України. Були
100. 1944 р. став роком остаточного визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників. У лютому 1944 р. в
101. Чисельність українців у арміях союзників Червона Армія - 6 млн. Військо Польське в 1939 - 120
102. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць. Мільйони українців зі
103. Радянською владою при відступі у 1941 р. з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і
104. Внесок України у перемогу. Данні взяті. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил.
108. Скачать презентацию

Слайд 2

Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
1.Пакт Молотова-Ріббентропа.

Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Початок ІІ світової війни.
2. Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної армії в боях на території України 1941 – 1942 рр.
3. Фашистський окупаційний режим. Рух опору на окупованій території України.
4.Визволення території України. Внесок України у перемогу над фашизмом.

Слайд 3

Українське питання на передодні ІІ Світової війни
Україна
Англія, Франція, США
Збереження існуючих кордонів,

визначених Версальсько – Вашингтонськими домовленостями

Німеччина
Україна як сировинна база

СРСР
Об»єднання всіх українських земель

Драматизм ситуації полягав у тому, що український народ самостійно не міг вирішити власну долю. Все залежало від великих держав та співвідношення сил.

Слайд 4

Проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р.
крайовий сойм обрав

президентом Карпатської України Августина Волошина та затвердив державні символи: синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та герб – тризуб св. Володимира Великого у спо- лученні з крайовим гербом. Того ж дня Угорщина запропонувала уряду Волошина включити територію Карпатської України до її складу. Після відмови угорці розпочали наступ.

Слайд 5

Кульмінацією протистояння став бій на Красному полі 16 березня 1939 р.

Тут українські добровольці чинили опір регулярній угорській армії. Проте вже вве- чері столиця Карпатської України впала. Українці перші у передвоєнній Європі зі зброєю в руках стали на захист своєї свободи.
Для порівняння: Чехія припинила свою боротьбу проти Німеччина практично без бою.

Слайд 6

1.Пакт Молотова-Ріббентропа.
Опорні дати:
23.08.1939 – радянсько – німецький пакт про ненапад;
01.09.1939

– початок Другої світової війни;
17.09.1939 – вступ Червоної Армії до Західної України;
15.11.1939 – входження Західної України до складу УРСР;
02.08.1940 – входження Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР

Слайд 7

Радянсько – німецький договір про ненапад
Німеччина пішла на підписання пакту, щоб

мати можливість вести війну проти Франції та Англії.
Офіційна версія - СРСР пішов на підписання пакта для уникнення втягнення країну у війну.
Неофіційна версія - СРСР підписав пакт про ненапад з Німеччиною для розв»язання Другої світової війни.

Слайд 8

Слайд 9

23 серпня 1939 р. В. Молотов і Й. Ріббентроп підписали радянсько-німецький

пакт про ненапад. Таємним протоколом передбачалося розмежування сфер інтересів обох держав. Польща мала буди розділена між СРСР і Німеччиною. Західна Україна поряд з іншими територіями мала увійти до складу СРСР. Лемківщина та Холмщина потрапляли до німецької зони.

Слайд 10

Таємний протокол

Слайд 11

Початок другої світової війни
01.09.1939 – напад Німеччини на Польщу.
03.09.1939 – Англія

та Франція оголосили війну Німеччині.
17.09.1939 – наступ військ Червоної Армії та вступ її на територію Польщі.

«… війна точиться між двома групами капіталістичних країн… за переділ світу, за панування у світі! Ми не проти, щоб вони добряче побилися і послабили один одного. Непогано, якщо руками Німеччини буде розхитано найбагатші капіталістичні країни ( особливо Англію). Гітлер, сам цього не розуміючи і не бажаючи, підриває капіталістичну систему… Ми можемо маневрувати, підштовхувати одну сторону проти іншої, щоб глибше втягнулися у бійку».
Й.Сталін. З бесіди з керівниками Комінтерну07.09.1939

Слайд 12

28.09.1939 – «Договір про дружбу і кордон» між СРСР та Німеччиною

та додатковий таємний протокол до нього.
Ліквідація Польщі як держави;
Литва переходить до сфери впливу СРСР;
Люблінське та частина Варшавського воєводств переходять до сфери впливу Німеччини.
Західна Білорусія та Західна Україна ввійшли до складу СРСР.

Слайд 13

Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 26.09.1939
06.10.1939 військова рада Українського фронту призначила

вибори до Народних Зборів Західної України

22.10.1939 – вибори до Народних зборів Західної України

26 – 28.10.1939 – робота Народних Зборів Західної України

15.11.1939 – Західна Україна увійшла до складу УРСР

04.12.1939 – утворення 6 областей Західної України:
Волинської;
Дрогобицької;
Львівської;
Рівненської;
Станіславської;
Тернопільської.

Слайд 14

Входження Бессарабії і Північної Буковини до СРСР і УРСР.
28.06.1940 – Румунія

дала згоду на передачу СРСР Бессарабії та Північної Буковини.
28.06.1940 – війська Південного фронту вступили на територію Бессарабії та Північної Буковини.

02.08.1940 – приєднання Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу УРСР.
15.08.1940 – утворення Молдавської РСР з решти територій Бессарабії та Молдавської Автономної РСР

Слайд 15

28 вересня СРСР і Німеччина уклали договір про дружбу.
11 лютого

1940 р. в Москві була підписана економічна угода, згідно з якою на 15 травня 1941 р. Німеччина отримала від СРСР 632 тис. тонн хліба, 232 тис. тонн бензину, 23,5 тис. тонн бавовни, 50 тис. тонн марганцю, 900 кг платини.

Слайд 16

Спільний парад частин Вермахту та Червоної Армії у захопленому Бресті, 22

вересня 1939 р.

Слайд 17

Радянізація західних областей України
Радянізація - політика запровадження в усіх сферах життя

населення нових територій радянської моделі тоталітаризму. Проводилась із застосуванням репресій.
Радянізація супроводжувалася Депортацією – примусове переселення людей до іншого регіону країни або їх вислання за межі держави.

Слайд 18

Радянізація західних областей України
Формування органів влади за зразком органів влади СРСР;
арешти

та заслання колишніх чиновників

Заборона всіх політичних партій та громадських організацій; арешти та заслання членів політичних партій

Колективізація
Націоналізація
індустріалізація

Безкоштовна медична допомога, освіта;
Соціальне забезпечення;
Ліквідація неписьменності, розвиток науки, літератури, мистецтва

Слайд 19

Слайд 20

2. Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної армії в боях на

території України 1941 – 1942 рр.

22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР.
Сконцентровані в мобільні угруповання „Північ” - Ленінград,
„Центр”- Москва і
„Південь” – Україна, Київ, і на Сталінград.
Німецькі армії швидко просувалися.
Намагалися реалізувати план Blitzkrieg.

Слайд 21

Слайд 22

Зацікавленість СРСР у Великій Війні у Європі.
«… Если мы примем предложение

Германии о заключении с ней пакта о ненападении, она, конечно, нападет на Польщу и вмешательство Франции и Англии в эту войну станет неизбежным. Западная Европа будет подвергнута серьёзным волнениям и беспорядкам. В этих условиях у нас будет много шансов остаться в стороне от конфликта и мы сможем надеяться на наше выгодное вступление в войну».
И.Сталин
Из выступления на заседании
Политбюро ЦК ВКП(б).
19.08.1939

Слайд 23

«… В интересах СССР – Родины трудящихся, чтобы война разразилась между

Рейхом и капиталистическим англо – французким блоком. Нужно сделать всё, чтобы эта война длилась как можно дольше в целях изнурения двух сторон. Именно по этой причине мы должны согласиться на заключение пакта, предложенного Германией, и работать над тем, чтобы эта война, объявленная однажды, продлилась максимальное количество времени…»
И.Сталин
Из выступления на заседании
Политбюро ЦК ВКП(б).
19.08.1939

Слайд 24

Слайд 25

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни

Третього Рейху проти СРСР

Адольф Гітлер вивчає театр бойових дій в СРСР 7 серпня 1941 року.

Слайд 26

Витяг з плану «Барбаросса»
”
18.12.1940. Ставка фюрера
Цілком таємно. Тільки для командування.
Німецькі

збройні сили повинні бути готові розбити Радянську Росію у ході короткочасної кампанії ще до того, як буде завершена війна проти Англії...
Головні сили радянських сухопутних військ, що знаходяться в Західній Росії, повинні бути знищені у сміливих операціях завдяки глибокому, швидкому просуванню танкових груп.
Кінцевою метою операції є створення загороджувального бар`єру проти азіатської Росії по загальній лінії Волга-Архангельськ.

Слайд 27

Театр воєнних дій розділяється Прип`ятськими болотами на південну й північну частину.

Напрямок головного удару повинен бути підготовлений північніше Прип`ятських боліт...
Групі армій, що діє південніше Прип`ятських боліт, належить з допомогою концентрованих ударів, тримаючи головні сили на флангах, знищити російські війська, що перебувають на Україні, ще до виходу останніх до Дніпра.
З цією метою головний удар завдається з району Любліна в загальному напрямку на Київ. Одночасно війська, що перебувають у Румунії, форсують р.Прут у нижній течії та здійснюють глибоке охоплення противника. На долю румунської армії припадає сковувати російські сили...”

Слайд 28

Слайд 29

ТАНКОВА БИТВА В РАЙОНІ РІВНЕ-ДУБНО-ЛУЦЬК-БРОДИ 23 – 29 червня 1941 року
Перша велика

танкова битва Другої світової війни, в якій з обох сторін взяли участь близько 4 тис. танків (понад 3 тис. радянських і 800 німецьких). (Битва під Прохорівкою 3000 рад. і 2000 нім.танків й самохід. )
Радянські механізовані корпуси, отримавши наказ негайно відкинути передові танкові частини ворога, що прорвались, перейшли у наступ без належної підготовки й авіаційного прикиття. Зустрічний танковий бій завершився майже повним розгромом радянських механізованих корпусів.
Хоча просування ворога затрималось на тиждень, це було досягнуто дорогою ціною: із 4201 танка на Південно-Західному фронті залишилось лише 737. Ворог втратив декілька сот. Удар механізованих корпусів зірвав спобу ворога сходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста. Примусив ворога передчасно ввести в бій резерви.

Слайд 30

БИТВА ЗА КИЇВ
У серпні 1941 р. Гітлер відхилив пропозицію командування сконцентрувати

сили у напрямку Москви. Натомість підписав директиву, яка передбачала розворот і наступ на південь. Київ опинився «у лещатах». Незабаром німці зімкнули кільце оточення, 19 вересня Червона Армія залишила столицю України. Оборона Києва тривала 72 дні – довше, ніж опір цілої Польщі у вересні 1939 р.

Слайд 31

Наприкінці вересня оточені радянські війська були розгромлені. За німецькими даними, 665

тис. військових Червоної Армії потрапили у полон.
Адольф Гітлер про битву за Київ: «Найбільша битва у історії світу!»

Слайд 32

На думку Девіда Стагеля (David Stahel), автора книги «Київ 1941. Битва

Гітлера за панування на Сході», ця наступальна операція була тріумфом Гітлера, але саме тут, а не під Москвою чи Сталінградом, він програв Другу світову війну. Гітлер втратив час для бліцкригу, не розрахував масштабів опору супротивника, не зміг передбачити погодних умов, а на окупованих територіях виявилося складно доставляти амуніцію, паливо та підкріплення. Усі ці чинники стали фатальними для всієї війни.

Слайд 33

Зліва направо: М. Бурмистенко,
М. Кирпонос, А. Кириченко,
Є. Риков. Серпень

1941.

Слайд 34

ОБОРОНА ОДЕСИ
Радянські війська, що протягом 73 днів обороняли місто, приковували

до себе значні сили ворога, задавши їм великих втрат (понад 300 тис. осіб). Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж 2 половини 1941р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам.

Слайд 35

ОБОРОНА СЕВАСТОПОЛЯ
Тривала 250 днів
(із 30 жовтня 1941р.
по 4 липня 1942 р.)

майже рік!!!
Були зірвані плани
німців щодо зни-
щення Чорномор-
ського флоту СРСР.

Слайд 36

Відступ Червоної Армії супроводжувався застосовуванням тактики «випаленої землі»
Про її необхідність

оголосив Сталін у своєму виступі 3 липня 1941 р. Численні урядові та партійні постанови наказували знищувати все, що не вдалося евакуювати у східні райони СРСР: устаткування заводів, техніку, збіжжя тощо. Одним із жахливих злочинів сталінського режиму став підрив військами НКВД греблі Дніпрогесу у серпні 1941 р. Це спричинило загибель десятків тисяч червоноармійців та мирних мешканців, які перебували поблизу.

Слайд 37

ДніпроГЕС 1941р.

Слайд 38

У Київі підрозділи НКВД встановили радіокеровані міни і заклали вибухівку в

сотні споруд у центрі міста. 24 вересня 1941 р. Київ здригнувся від вибухів. Вулиця Хрещатик та прилеглі квартали палали кілька днів. Диверсанти НКВД знищили центр Києва разом із людьми. Вибухами й пожежами було зруйновано 324 старовинних будинки. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.
Подібне зробили і у інших містах.
Наприклад, в Запоріжжідірвали хлібозавод РАЗОМ З ЛЮДЬМИ!!!

Слайд 39

Військова катастрофа.
Бойові дії на території України у 1941 р. перетворилися для

радянських військ на катастрофу. У серпні – жовтні 1941 р. Червона Армія в Україні була фактично знищена. Кількість загиблих радянських вояків досі точно невідома. У величезні оточення («котли») неподалік Умані, Києва, Мелітополя потрапили близько 1 млн. червоноармійців.

Слайд 40

У ході відступу 1941–1942 рр. на території України Червона Армія втратила

майже 70% свого особового складу. До німецького полону потрапили мільйони червоноармійців, значна частина з яких здалася добровільно.

Слайд 41

Полонені червоноармійці в таборі “Уманська яма”

Слайд 42

Колона радянських військово- полонених в полі під Харковом.

Слайд 43

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВО-ПОЛОНЕНИХ СКЛАЛА 4,59 МЛН. ЧОЛ. ІН. Дані 3,3

млн.
За ін. Офіційними даними усього «за годы войны пропало без вести и оказалось в плену 5 млн. 59 тыс. советских военослужащих».
ТІЛЬКИ ПРОТЯГОМ 1941 РОКУ У ПОЛОН ПОТРАПИЛО
2 МЛН. ЧОЛ. (49% ВІД ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ).
Т.ч. – більшість саме у 1941р.

Слайд 44

До середини серпня 1941 р. німецькі війська захопили Галичину, Західну

Волинь, Буковину, Бессарабію. 19 вересня фашисти взяли Київ, у жовтні — Одесу й Харків. До кінця 1941 р. була окупована майже вся Україна.
Розгром у грудні 1941 р. під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани „Бліцкригу”, створивши умови для контрнаступу радянських військ.
22 липня 1942 р., після захоплення гітлерівцями м. Свердловська Ворошиловоградської області, вся територія Української РСР була остаточно окупована.

Слайд 45

причинами поразок Червоної армії Нетрадиційні підходи.
Версія В.Гриневича. Небажання значної частини радянських громадян

(в т.ч. солдат і офіцерів) захищати радянську владу, яка принесла репресії.
“Версія В.Суворова”.
“Версія М.Солоніна”

Слайд 46

Слайд 47

Слайд 48

Фрагмент Таблиці:Порядок подсчета безвозвратных потерь. (Россия и СССР в войнах XX

века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование под общей редакцией Г.Ф.Кривошеева. – М.2001.)

Слайд 49

Слайд 50

Слайд 51

Слайд 52

Тіла замордованих українців на подвір’ї тюрми на Лонцького у Львові, липень 1941

р. (понад 21 тис. в’язнів розстріляно.) Радянська влада відступала. А НКВД розстрілувала

Слайд 53

3. Фашистський окупаційний режим.
У загарбницьких планах фашистів Україна займала особливе місце.

Німецьким командуванням був розроблений план «Ост».

Слайд 54

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН “ОСТ”
- Знищити на окупованих територіях 30 млн. мирного населення

і військовополонених.
- Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків, українців, білорусів, естонців, литовців, латишів до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.
- Онімечити решту населення окупованих територій, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн. німецьких колоністів.
- Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.
- Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти.
- Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих територіях.

Слайд 55

РОЗЧЛЕНУВАННЯ УКРАЇНИ
Прифронтова зона
(Чернігівщина, Сумщина,
Харківщина і Донбас)
Дистрикт “Галичина”
(Львівська, Дрогобицька,
Станіславська, Тер-
нопільська області)
Трансністрія
(Одеська обл.,

частини
Миколаївської, Вінницької обл.,
лівобережні частини Молдавії,
Буковина

Рейхскомісаріат Україна
(6 округів із центрами в
Дніпропетровську, Києві,
Мелітополі, Миколаєві,
Житомирі, Рівному).

Слайд 56

Слайд 57

Табір військовополонених червоноармійців. Житомир, 1944 р.
Вид території тюрми для радянських військовополонених

і цивільного населення в с. Чкалове Нікопольського району Дніпропетровської області. 1944 р.

Слайд 58

Розкопки могили розстріляних нацистами радянських громадян в Дробицькому яру. Харків, 1944

р.

Кладовище стаціонарного табору військовополонених в м. Славуті Кам'янець-Подільської області. Квітень 1944 р.

Слайд 59

В роки війни на території України діяло 180 концентраційних таборів, де

окупанти знищили майже 1,8 млн. військовополонених.

Слайд 60

ОСТАРБАЙТЕР-
німецький термін для позначення осіб,які були вивезені гітлерівцями
зі східних

окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини (2-3 млн. Осіб, переважно молодь).

Слайд 61

21 липня 1941 р.: мешканці гетто в Дрогобичі (Львівська обл., тоді

- Генеральна Губернія) очікують депортації

Відправка жителів окупованого Києва на каторжні роботи в Німеччину

Слайд 62

КОЛАБОРАЦІОНІЗМ
Явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів або окремих

осіб з окупантами.
Серед найзначніших збройних формувань українців у складі німецької армії можна назвати:

Слайд 63

БАТАЛЬЙОН “НАХТІГАЛЬ”
«Нахтігаль» (Нахтіґаль, нім. Battalion Ukrainische Gruppe Nachtigall[1]) — перший

з іноземних легіонів Вермахту. Разом з «Роландом» був одним з двох легіонів (батальйонів), створених у Німеччині до початку радянсько-німецької війни. У легіоні були переважно українці. Учасники легіону вірили, що німецька військова підготовка та досвід допоможуть їм у здобутті незалежності України. Більшість учасників легіону після його розпаду в 1942 році стали провідними діячами в УПА.

"Нахтіґаль" на вулицях Львова .На чолі колони, схоже, Роман Шухевич. Фото з архіву ЦДВР.

Слайд 64

Буковинський ку́рінь — українська добровольча військова частина, утворена в 1919

році.

ПЕТРО ВОЙНОВСЬКИЙ

Буковинський курінь
на марші в Києві

БУКОВИНСЬКИЙ КУРІНЬ

З серпня 1941 року — напіввійськове формування ОУН, сформоване в основному з українців — жителів Буковини.

Засновником і керівником куреня був полковник Петро Войновський

У вересняі 1941 р. курінь прибув у Київ.

Наприкінці 1941 р. Буковинський курінь був розпущений німцями за націоналістичну діяльність, що йшла врозріз із політикою окупаційної німецької влади. Чимало членів Куреня були репресовані.

У 1944 р. окремі частини Буковинського куреня були перекинуті на Західний фронт, де одразу приєдналися до французьких партизанів (рух Опору), що вели бойові дії проти нацистів.

Слайд 65

ДИВІЗІЯ СС “ГАЛИЧИНА”
Агітаційний плакат дивізії «Галичина»
14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»

— підрозділ у складі військ Ваффен-СС Німеччини, що існував у 1943—1945 роках і був укомплектований з українців-галичан. З 19 квітня 1945 року підрозділ отримав нову назву — 1-а Українська Дивізія УНА.
За рішенням Гіммлера дивізія не мала права носити назву «українська», щоб не пропагувати ідею незалежності України.
Під час Львівсько-Сандомирської операції радянських військ під Бродами дивізія потрапила в оточення і була розгромлена. Частина бійців зуміла відступити. Деякі бійці перейшли в УПА.

Слайд 66

ПОЛІЦЕЙСЬКІ БАТАЛЬЙОНИ

Українські поліцаї підтримують
порядок в колоні жінок в
окупованому Києві

ДОПОМІЖНА ПОЛІЦІЯ.
Збройні формування, створені німцями з метою підтримки “нового порядку” на території України 27 липня 1941 р.. Брали активну участь в акціях окупантів проти партизанів та мирного населення. Частина підрозділів допоміжної поліції у 1943 р. перейшла на бік УПА (близько
5 тис. осіб)
ОХОРОННА ПОЛІЦІЯ. У лютому 1942 р. були створені українські підрозділи для боротьби з партизанами (загалом 50 батальйонів).
З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тис. українців та до 50 тис. було мобілізовано до армій союзників Третього Райху.

Слайд 67

Але!!! Русские подразделения СС фашистской Германии как явление русского коллаборационизма во Второй

мировой войне (від 800 тис. До 1,2 млн. Осіб)

РОА (100-120тыс. чел.), Казачий Стан, 15-й казачий кавалерийский корпус СС (казаки – потомки готов (там думали лидеры III Рейха.)), 15-й казачий кавалерийский корпус СС (25-35 тис. чел.), 29-я гренадерская дивизия СС «РОНА» (1-я русская), 30-я гренадерская дивизия СС, Дивизия «Руссланд», Русский охранный корпус, 1-я русская национальная бригада СС «Дружина» и т.д. и др. и пр.

Слайд 68

ГОЛОКОСТ-
планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни.
Жертвами

голокосту стали
6 млн. євреїв (в Україні –
1,4 млн.).
Це складало близько 63 % європейського і 36 % світового єврейства.
Не існує єдиної точки зору щодо періодизації Голокосту. Одні дослідники вказують на
період 1933 – 1945 рр., інші на 1941 – 1945 рр. –
тобто період масового систематичного знищення.

Слайд 69

Слайд 70

Восени 1941 р. в Україні формувались підпільні обкоми, райкоми, первинні організації

і групи ВКП(б). У лісах з'явилися партизанські загони, які очолювали здебільшого ті, хто був здатним здійснювати бойові операції. Але багато загонів було швидко рогромлено німцями.

Слайд 71

Рух опору на окупованій території України.
У Москві довелося терміново переглянути довоєнну

теорію війни, згідно з якою у разі нападу противника на СРСР бойові дії будуть перенесені на його територію. У 30-х роках було ліквідовано створену в лісах мережу матеріально-технічних баз. Підібрані для можливої партизанської боротьби кадри звинуватили у підготовці замаху на Сталіна і винищили.

Слайд 72

Тепер радянське командування покладало великі надії на організований партизанський рух та

підпільну роботу на окупованих територіях. Однак з 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп, залишених на окупованій території, влітку 1942 р. діяли лише 22 загони, інші розпалися або були розгромлені. Проти недосвідчених підпільників і партизанів діяли фашистські каральні органи.

Слайд 73

В Україні найбільш сприятливими були умови для таборів партизан на Волині

й Поліссі. Рух набрав організованого характеру у 1942 p., коли було створено Український штаб партизанського руху, який очолив Тимофій Строкач. У русі Опору брали участь утікачі-військовополонені, партійні і безпартійні, дорослі і діти.

Слайд 74

Відомими командирами радянських партизанів стали С Ковпак, О. Федоров, М. Наумов.

Зокрема, партизанські з'єднання С Ковпака пройшли бойовий шлях від Путивля до Карпат. Героїзм учасників рейду блискуче змалював у своїй книзі "Люди з чистою совістю" один з командирів Петро Вершигора.

Слайд 75

Слайд 76

Слайд 77

ОУН-УПА
у Львові 30 червня 1941 р. - С. Бандера і Я.

Стецько (ОУН-Б ) проголосили „Акт відновлення української держави” . Але німецьке командування заарештувало ініціаторів, почалися репресії проти ОУН-Б. Багітьох відправили до концтаборів.
Тоді ОУН-Б вирішило боротися за відновлення української держави, спираючись лише на власні сили. Вона переходить у підпілля. Їм довелося воювати і проти військ фашистської Німеччини, і проти військ Радянського Союзу.

Слайд 78

У 1942 р. була сформована Українська Повстанська Армія — УПА. її

головнокомандувачем став член проводу ОУН (б) Роман Шухевич. Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся та Галичини. У своєму складі вона нараховувала близько 30—40 тис. бійців. Конгрес ОУН (б) проголосив своєю метою боротьбу проти більшовизму та нацизму.

Слайд 79

У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій Західної України

та східних українців створили Українську Головну Визвольну Раду (УГВР), яка закликала неросійські народи СРСР об'єднатися проти Москви.

Слайд 80

Також на західноукраїнських землях діяли польські партизанські загони Армії Крайової (АК)

і Армії Людової (АЛ). АК підпорядковувалася польському емігрантському уряду в Лондоні, АЛ — керували комуністи. Стосунки між радянським, українським і польським рухами Опору складались не найкраще. Особливо нетерпимі відносини були між рядянськими партизанами і УПА, між УПА і АК. Протистояння між польським і українським населенням на Волині призвело до справжньої трагедії (трагедія Волині 1943 р.)

Слайд 81

Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни

увібрав боротьбу як проти фашистських окупантів, так і за створення Української держави. Комуністичний і націоналістичний партизанський та підпільний рух наближали час перемоги. Однак вони залишались на різних політичних позиціях, тому радянські війська й УПА перебували у стані відкритої війни.

Слайд 82

Визволення території України.
2 лютого 1943 р. оточені гітлерівські частини капітулювали. Перемога під Сталінградом була

початком докорінного переламу в ході Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.

Слайд 83

Радянські генерали М.Крилов, В.Чуйков, К.Гуров. О.Родимцвев
під Сталінградом (1942 р.)

Слайд 84

З кінця грудня 1942 р. розпочалось визволення України від німецько-фашистських загарбників. 16 грудня

1942 р. Воронезький та Південно-Західний фронти перейшли у наступ. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії генерала В.Кузнецова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із с.Півнівки Міловського району на Луганщині.

Слайд 85

9 лютого 1943 р. ворожі частини розпочали потужний контрнаступ. У кінці лютого

між Північним Донцем і Дніпром точилися жорстокі бої. Недооцінка Ставкою можливості контрудару призвела до втрати північно-східних районів Донбасу та Харкова.

Слайд 86

Курська битва (5 липня - 23 серпня 1943 р.) була однією з найбільш значних і вирішальних

подій Великої Вітчизняної та Другої світової воєн. У ході тактичної оборони та контрнаступу радянськими військами були розгромлені відбірні дивізії вермахту.

Слайд 87

Перемога під Курськом відкрила можливість для широкого наступу Червоної Армії на всьому

південному напрямку радянсько-німецького фронту.

На Харківському напрямку успішно діяли війська Степового фронту. Вони оточили Харків з трьох боків і в ніч на 23 серпня розпочали штурм міста. До 11 години війська Степового фронту повністю визволили Харків. Більша частина ворожого угруповання, яке утримувало місто, була знищена, решта гітлерівців відступила.

Слайд 88

Передбачалось об'єднати захоплені райони у плацдарм для подальшого наступу на Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя з

метою витіснення окупантів з території Правобережної України та Криму.

Слайд 89

Радянські танки, що переправилися через Дніпро, йдуть на бойове завдання

Слайд 90

Битву за звільнення від гітлерівців Лівобережної України умовно можна поділити на два

етапи.

Протягом першого (серпень-вересень 1943 р.) радянські війська розгромили німецькі угруповання наЛівобережній Україні, Донбасі, вийшли до Дніпра в районі Дніпропетровська й створили кілька плацдармів на правому березі.
На другому етапі (жовтень-грудень 1943 р.) радянські війська ліквідували ворожі плацдарми у районі Запоріжжя та Мелітополя і створили власні стратегічні плацдарми на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука.

Слайд 91

Фронти радянських військ, що діяли на території України в 1943-1944 рр.

Слайд 92

Командування вермахту у своїх планах розраховувало на те, що Дніпро, як

багатоводна ріка з високим правим берегом, стане надійним оборонним рубежем. Тут вони сподівались затримати наступ Червоної Армії. Цю захисну лінію гітлерівці назвали «Східним валом».

Слайд 93

Наступив кульмінаційний момент битви за Україну. В ніч на 21 вересня 1943 р. розпочалося форсування Дніпра – епопея масового

героїзму радянських воїнів.

Слайд 94

Радянські війська форсують Дніпро

Слайд 95

У ніч на 6 листопада радянські війська розгорнули наступ на північній

околиці Києва. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 р. столицю України було повністю звільнено від окупантів.

Слайд 96

Для того, щоб відзначити героїзм радянських воїнів, проявлений у боях

за столицю України, 60-ти стрілецьким, танковим, артилерійським та іншим частинам було присвоєне почесне найменування Київських. 2 438 воїнів були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
Щоб взяти столицю України до річниці Жовтне-
вого перевороту, радянське
командування кидало у бій усі наявні сили, не рахуючись із втратами. Київ був
звільнений 6 листопада 1943 р. ціною щонайменше 380 тис. солдатських життів. Серед них – приблизно 250–270 тис. насильно мобілізованих «чорносвитників». Битва за Дніпро стала найкривавішою операцією війни у Європі

Слайд 97

Автоматники вибивають гітлерівців із будинків (1943 р.)
М.Хрущов у звільненому Києві

Слайд 98

Воєнно-стратегічне значення Київської наступальної операції полягає в тому, що вона довершила докорінний перелам

війни на радянсько-німецькому фронті і надзвичайно сильно вплинула на хід всієї Другої світової війни.

Слайд 99

Чорносвитники
В ході наступу радянським командуванням розпочинається тотальна мобілізація цивільного чоловічого населення

на території України. Були створені польові військкомати, які мобілізовували навіть 16-17 річних. Українців без належної підготовки використовували як «гарматне м’ясо». Адже комуністичним режимом усі, хто опинився на окупованій нацистами території, розцінювалися як зрадники. У бій вони змушені були йти часто навіть без зброї і у цивільному одязі, за що і отримали назву «чорносвитники», «чорна піхота».

Слайд 100

1944 р. став роком остаточного визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників.

У лютому 1944 р. в районі м. Корсунь-Шевченківський було ліквідовано велику групу німецьких військ. 26 березня радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією. Після того як у першій половині травня 1944 р. був звільнений Крим.
На початку жовтня 1944 р. територія України була повністю визволена від окупантів, а наприкінці того ж місяця війська 4-го Українського фронту вибили ворога із Закарпаття. 29 червня 1945 р. між СРСР і Чехословаччиною підписано угоду про возз’єднання Закарпаття з Українською РСР. 8 травня 1945 р. капітулювала Німеччина, а 2 вересня – Японія. Це означало, що Друга світова війназакінчилася.

Слайд 101

Чисельність українців у арміях союзників
Червона Армія - 6 млн.
Військо Польське в

1939 - 120 тис.
Українська Повстанська Армія - 100 тис.
Армія США - 80 тис.
Війська Британської імперії (Англія, Канада) - 45 тис.
Французькі війська - 6 тис.

Слайд 102

Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією

з націй-переможниць.
Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. Україна дала Червоній Армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів, понад 6 млн. солдатів, сержантів і офіцерів.
У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисяч сіл. Київ знищено на 85%, Харків - на 70%, великої розрухи зазнали Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, повністю знищено Тернопіль.
Було зруйновано 2 млн. будинків, унаслідок чого понад 10 млн. людей залишилися без даху над головою. Загалом матеріальні втрати України під час війни оцінюють у 285 млрд. крб., або 100 млрд. доларів за тодішнім курсом валют.

Слайд 103

Радянською владою при відступі у 1941 р. з України було вивезено

550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 млн. жителів республіки – кваліфіковані робітники і спеціалісти, науковці, творча інтелігенція, які віддали свої трудові та інтелектуальні сили на розвиток воєнного і економічного потенціалу СРСР.
Прагнучи здобути підтримку в Україні, Сталін у 1943 р. змушений був піти на певні поступки українцям. Було створено Українські фронти, в уряді Української радянської соціалістичної республіки засновано народні комісаріати (міністерства) оборони та закордонних справ.
Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав – засновниць ООН.

Слайд 104

Внесок України у перемогу. Данні взяті. Россия и СССР в войнах XX

века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование под ред. Г.Ф.Кривошеева.

Слайд 105

Слайд 106

Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)

Содержание

Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)1.Пакт Молотова-Ріббентропа.

Українське питання на передодні ІІ Світової війниУкраїнаАнглія, Франція, СШАЗбереження існуючих кордонів,

Проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. крайовий сойм обрав

Кульмінацією протистояння став бій на Красному полі 16 березня 1939 р.

1.Пакт Молотова-Ріббентропа. Опорні дати:23.08.1939 – радянсько – німецький пакт про ненапад;01.09.1939

Радянсько – німецький договір про ненападНімеччина пішла на підписання пакту, щоб

23 серпня 1939 р. В. Молотов і Й. Ріббентроп підписали радянсько-німецький

Таємний протокол

Початок другої світової війни01.09.1939 – напад Німеччини на Польщу.03.09.1939 – Англія

28.09.1939 – «Договір про дружбу і кордон» між СРСР та Німеччиною

Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 26.09.193906.10.1939 військова рада Українського фронту призначила

Входження Бессарабії і Північної Буковини до СРСР і УРСР.28.06.1940 – Румунія

28 вересня СРСР і Німеччина уклали договір про дружбу. 11 лютого