Мистецтво месопотамії

Содержание

Слайд 2

Періодизація культури Месопотамії

Періодизація культури Месопотамії

Слайд 3

Слайд 4

Мистецтво раннього Шумеру (29 – 25 ст. до н.е.) Найдавніша відома

Мистецтво раннього Шумеру (29 – 25 ст. до н.е.)

Найдавніша відома світова

цивілізація зародилася в Передній Азії між Євфратом і Тигром у 3 тис. до н.е.
Фундамент тисячолітньої месопотамської культури заклали шумери – винахідники клинопису, що записали героїчний епос про Гільгамеша.
Слайд 5

Мистецтво раннього Шумеру На Євфраті шумери побудували міста-держави – Ереду, Ніппур,

Мистецтво раннього Шумеру

На Євфраті шумери побудували міста-держави – Ереду, Ніппур, Ур,

Урук, Лагаш.
Боги, що мали загальнодержавний культ – богиня родючості Інанна, бог місяця Нанна, бог війни Нінгурсу та ін.
Слайд 6

Мистецтво раннього Шумеру Зиккурат – храм на кількох платформах. Масивна башта,

Мистецтво раннього Шумеру

Зиккурат – храм на кількох платформах. Масивна башта, що

мала від трьох до семи ярусів у формі призматичних терас, побудованих із цегли-сирцю, які поєднувалися пандусами й увінчувалися спорудою невеликого храму.
Пандус – похила поверхня, призначена для пересування людей або транспорту.
Слайд 7

Зиккурат

Зиккурат

Слайд 8

Зиккурат

Зиккурат

Слайд 9

Зиккурат

Зиккурат

Слайд 10

Червона споруда Урук (4. тис. до н.е.)

Червона споруда Урук (4. тис. до н.е.)

Слайд 11

Червона споруда Урук (4 тис. до н.е.)

Червона споруда Урук (4 тис. до н.е.)

Слайд 12

Стилістичні особливості образотворчого мистецтва Шумеру Порегістрове відтворення сюжету Ісокефалія – у

Стилістичні особливості образотворчого мистецтва Шумеру

Порегістрове відтворення сюжету
Ісокефалія – у композиції зображення

голів на одному рівні
Різномасштабність
Ритмічність композиції
Канон зображення людської фігури – обличчя і ноги у профіль, око у фас, плечовий пояс у тричвертному розвороті
Слайд 13

Стела Шулік

Стела Шулік

Слайд 14

Стела Шулік

Стела Шулік

Слайд 15

Поховання давнього Ура (26 ст. до н.е.)

Поховання давнього Ура (26 ст. до н.е.)

Слайд 16

Поховання давнього Ура

Поховання давнього Ура

Слайд 17

Поховання давнього Ура Цап біля дерева життя

Поховання давнього Ура

Цап біля дерева життя

Слайд 18

Поховання давнього Ура

Поховання давнього Ура

Слайд 19

Мозаїчний штандарт (26 ст. до н.е.) Лондон, Британський музей

Мозаїчний штандарт (26 ст. до н.е.) Лондон, Британський музей

Слайд 20

Поховання давнього Ура Мозаїчний штандарт

Поховання давнього Ура Мозаїчний штандарт

Слайд 21

Поховання давнього Ура Мозаїчний штандарт

Поховання давнього Ура Мозаїчний штандарт

Слайд 22

Голова Інанни з Урука (початок ІІІ тис. до н.е.) Багдад, Іракський музей

Голова Інанни з Урука (початок ІІІ тис. до н.е.) Багдад, Іракський музей

Слайд 23

Вотивні статуетки (середина ІІІ тис. до н.е.)

Вотивні статуетки (середина ІІІ тис. до н.е.)

Слайд 24

Вотивні статуетки (середина ІІІ тис. до н.е.)

Вотивні статуетки (середина ІІІ тис. до н.е.)

Слайд 25

МИСТЕЦТВО АККАДУ (24 – 22 ст. до н.е.) Засновником могутньої Аккадської

МИСТЕЦТВО АККАДУ (24 – 22 ст. до н.е.)

Засновником могутньої Аккадської династії був

Саргон Давній, ім'я якого перекладається як “істиний цар”.
Слайд 26

Тонка деталізація Точне відтворення пропорцій та анатомічної будови тіла Портретність Вільна

Тонка деталізація
Точне відтворення пропорцій та анатомічної будови тіла
Портретність
Вільна композиція

Стилістичні особливості образотворчого

мистецтва Аккаду
Слайд 27

Мідна голова Саргон Давній (23 ст. до н.е.) Багдад, Іракський музей

Мідна голова Саргон Давній (23 ст. до н.е.) Багдад, Іракський музей

Слайд 28

Стела Нарам Суена

Стела Нарам Суена

Слайд 29

Мистецтво пізнього Шумеру (22 – 20 ст. до н.е.) Володар Лагаша

Мистецтво пізнього Шумеру (22 – 20 ст. до н.е.)

Володар Лагаша – жрець

Гудеа.
Останній шумерський період історії Месопотамії – час правління
ІІІ династії Ура.
Слайд 30

Грандіозність архітектури В образотворчому мистецтві виразна портретність поєднується з характерною для

Грандіозність архітектури
В образотворчому мистецтві виразна портретність поєднується з характерною для шумерів

узагальненістю образу
Утвердження репрезентативної царської статуї

Стилістичні особливості мистецтва пізнього Шумеру

Слайд 31

Гудеа, правитель Лагаша

Гудеа, правитель Лагаша

Слайд 32

Зиккурат бога Нанни в Урі (21 ст. до н.е.)

Зиккурат бога Нанни в Урі (21 ст. до н.е.)

Слайд 33

Зиккурат бога Нанни в Урі (21 ст. до н.е.)

Зиккурат бога Нанни в Урі (21 ст. до н.е.)

Слайд 34

Мистецтво Старовавилонського царства (20 – 17 ст. до н.е.) Вавилон (“Ворота

Мистецтво Старовавилонського царства (20 – 17 ст. до н.е.)

Вавилон (“Ворота Бога”)

заснували у ІІІ тис. до н.е. шумери
Цар Гаммурапі створив державу, яка сьогодні відома як Старо-вавилонське царство. Він записав 282 статті закону на 2-метровій стелі Законів Гаммурапі
Слайд 35

Стела Законів Гаммурапі (18 ст. до н.е.)

Стела Законів Гаммурапі (18 ст. до н.е.)

Слайд 36

Палац Зімриліма в Марі

Палац Зімриліма в Марі

Слайд 37

Статуя богині Іштар

Статуя богині Іштар

Слайд 38

Мистецтво Ассирії (13 – 7 ст. до н.е.) У Північній Месопотамії

Мистецтво Ассирії (13 – 7 ст. до н.е.)

У Північній Месопотамії у

14 ст. до н.е. утворилося Ассирійське царство зі столицею у місті Ашшур на березі ріки Тигр.
На початку І тис. до н.е. Ассирія перетворилася на могутню військову державу
Слайд 39

Шеду

Шеду

Слайд 40

Шеду

Шеду

Слайд 41

Порегістрове зображення, принцип ісокефалії, різномасштабність, умовність зафарбування Канон зображення людської фігури:

Порегістрове зображення, принцип ісокефалії, різномасштабність, умовність зафарбування
Канон зображення людської фігури: око

і віддалене від глядача плече у фас, голова, ноги і ближнє плече у профіль
Ідеалізований образ міцного чоловіка з грубими рисами обличчя в обрамленні стилізованих кучерів зачіски і довгої бороди
Поєднання великих площин з декоративно, ювелірно трактованими деталями

Стилістичні особливості образотворчого мистецтва Ассирії

Слайд 42

Ассирійський рельєф

Ассирійський рельєф

Слайд 43

Ассирійський рельєф

Ассирійський рельєф

Слайд 44

Слайд 45

Слайд 46

Ассирійський рельєф

Ассирійський рельєф

Слайд 47

Слайд 48

Живопис Ассирії

Живопис Ассирії

Слайд 49

Мистецтво Ассирії Могутній володар Ассирії Ашшурбанапал (669-635 рр. до н.е.) побудував

Мистецтво Ассирії

Могутній володар Ассирії Ашшурбанапал (669-635 рр. до н.е.) побудував столицю

Ніневію
Міцно укріплений палац у Ніневії нараховував понад 200 приміщень оздоблених 6 тисячами кв. м рельєфів
Слайд 50

Ніневія

Ніневія

Слайд 51

Палац Ашшурбанапала в Ніневії

Палац Ашшурбанапала в Ніневії

Слайд 52

Палац Ашшурбанапала в Ніневії

Палац Ашшурбанапала в Ніневії

Слайд 53

Велике царське полювання на левів

Велике царське полювання на левів

Слайд 54

Сукцесивний метод зображення - поєднання в одному сюжеті кількох різночасових подій

Сукцесивний метод зображення
- поєднання в одному сюжеті кількох різночасових подій

Слайд 55

Велике царське полювання на левів

Велике царське полювання на левів

Слайд 56

Велике царське полювання на левів

Велике царське полювання на левів

Слайд 57

Поранена левиця (7 ст. до н.е.) Лондон, Британський музей

Поранена левиця (7 ст. до н.е.) Лондон, Британський музей

Слайд 58

Нововавилонське мистецтво (7 – 6 ст. до н.е.) У період правління

Нововавилонське мистецтво (7 – 6 ст. до н.е.)

У період правління
Навуходоносора ІІ (604-562

рр. до н.е.) світовою столицею стає Вавилон.
Головні та парадні Ворота Іштар, від яких “Дорога процесій” вела до храму бога Мардука
Слайд 59

Вавилон

Вавилон

Слайд 60

Вавилон

Вавилон

Слайд 61

Вавилон

Вавилон

Слайд 62

Дорога процесій Реконструкція. Берлін Державні музеї. Пергамон

Дорога процесій Реконструкція. Берлін Державні музеї. Пергамон

Слайд 63

Слайд 64

Дорога процесій

Дорога процесій

Слайд 65

Ворота Іштар

Ворота Іштар

Слайд 66

Ворота Іштар

Ворота Іштар

Слайд 67

Ворота Іштар

Ворота Іштар

Слайд 68

Мушхуш

Мушхуш

Слайд 69

Слайд 70

До комплексу палацу Навуходоносора належали Сади Семіраміди На території храму бога

До комплексу палацу Навуходоносора належали Сади Семіраміди
На території храму бога Мардука

підносилася Вавилонська вежа – зиккурат Етеменанкі (“Дім наріжного каменю неба і землі”), яку побудував архітектор Ардах-хешу.
Слайд 71

Сади Семіраміди

Сади Семіраміди

Слайд 72

Сади Семіраміди

Сади Семіраміди

Слайд 73

Сади Семіраміди

Сади Семіраміди

Слайд 74

Храм Мардука

Храм Мардука