Батьківщина Павла Тичини

Содержание

Слайд 2

Піски (на Чернігівщині)— батьківщина Павла Тичини. В центрі села , біля

Піски (на Чернігівщині)— батьківщина Павла Тичини. В центрі села , біля автобусної

зупинки і новозбудованої церкви, стоїть пам'ятник поету і хатина, де він ріс.
Слайд 3

Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович, сільський дяк, став

Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович, сільський дяк, став

для малого Павла першим учителем музики. Мати – жінка сердечна, добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13 дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті, упроголодь.
Слайд 4

Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала зів’янути ясному

Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала зів’янути

ясному „цвіту-первоцвіту”, що розквітав у душі малого хлопчика, якому судилася доля генія.
Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії.
П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет.
Слайд 5

Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався вступити

Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався

вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.
Слайд 6

Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар

Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар

молодого поета на літературних „суботах”, що влаштовував у себе вдома.

А ще, можливо, доленосний вибір зумовлений тим, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати.

Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом.

Слайд 7

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну.

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну.

Блакить

мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав -
Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю як стрічечка,
На квітці метелик мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля -
Добридень тобі, Україно моя!

Блакить мою душу обвіяла!

Слайд 8

Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший і наймиліший серцю.


Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший і наймиліший

серцю.
Замисліться, з якою любов'ю розповідає про свою Батьківщину П.Г.Тичина.


Слайд 9

Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні

Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори...
Там

степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.

Не бував ти у наших краях!

Слайд 10

Осінь така мила, осінь славна. Осінь матусі їсти несе: борщик у

Осінь така мила, осінь славна. Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у

жменьці, скабка у пазусі, грушки в хвартушку. осінь така мила, осінь славна.

Осінь така мила

Слайд 11

„Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом

„Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом

філософа.”
(С.Єфремов)

У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея.
Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі.
Це міфічне ім'я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини.

Слайд 12

„... один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті. Він

„... один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті.

Він не має собі рівних за поетичною винахідливістю, своєрідною музичністю.” („Демос” видання Лондонської асоціації публіцистів)