Неозначена форма дієслова. Змінювання дієслів за часами. Іван Франко Заєць та Їжак

РОЗПІЗНАВАТИ ЧАС ДІЄСЛІВ.

мають?
Як визначити час дієслова?
На які питання відповідають дієслова теперішнього часу? минулого часу? майбутнього часу? (наведіть приклади)

миє дітей та дає їм свіжі сорочечки, дай лишень піду я трохи в поле, пройдуся та й на свої буряки подивлюся, чи добрі виросли».     Буряки були недалеко від його хати. їжак брав їх, скільки йому треба було на страву для своєї родини, а тому говорив завжди «мої буряки». Ну, добре. Обережно зачинив він за собою двері й поплентався стежкою в поле. Недалеко й пройшов, аж тут назустріч йому Заєць. Він також вийшов прогулятись і до «капусти своєї» теж навідатись.     Побачивши Зайця, їжак привітав його чемненько. Та Заєць був собі великий панич і дуже горда штука. Він не відповів на їжакове привітання, а тільки глянув на нього дуже звисока й озвався:     — Ого, а ти чого так рано ось тут по полі волочишся?     — Погуляти вийшов,— відповів їжак.     — Погуляти? — зареготав Заєць.— А я думаю, що з твоїми кривими ногами краще було б лежати, ніж на прогулянку лазити.     Ця насмішка дуже розсердила їжака, бо ноги в нього таки криві.     — Ти, певно, думаєш,— каже їжак до Зайця,— що ти своїми довгими лапами швидше побіжиш?     — Авжеж,— відповів Заєць.     — Можемо спробувати,— мовив їжак.— Ану, побиймося об заклад, побачиш, чи я тебе не пережену.     — Це вже сміх людям сказати. Ти своїми кривульками випередиш мене? — сміявся Заєць.     — Ну, про мене, спробуймо, коли тобі охота.     — Гаразд! — відповідає Заєць.— Давай руку. А тепер біжім.     — Ну, ну, чого так поспішати,— відповів їжак.— Треба наперед піти додому, трішки поснідати, а через півгодинки я повернусь на оце місце.     Заєць не мав нічого проти, бо і йому хотілось перед тим похрумати свіжої капусти. А їжак тим часом поплентався додому.     Приходить їжак додому і каже до своєї жінки:     — Жінко, збирайся швиденько, підеш зо мною в поле.  — А чого мені в поле? — питає їжачиха.     — Знаєш, я з Зайцем маємо бігати наввипередки.     — Чи ти, чоловіче, з глузду з'їхав? — скрикнула їжачиха.— Ти з Зайцем хочеш наввипередки бігати?     — Авжеж хочу. І ти мусиш мені допомогти. Що мала їжачиха робити? Зібралася й пішла з чоловіком.

      А дорогою їжак і мовить до неї:     — Бачиш оцю довгу ниву? Тут мають бути наші перегони. Заєць бігтиме одною борозною, а я другою. Відтіля, з гори, починаємо бігти. Отже, ти стань собі ось тут, у борозні, і коли Заєць прибіжить сюди, то ти підведи голову та й крикни: «А я вже тут!»     Так, розмовляючи, вони прийшли на умовлену ниву.     Їжак поставив свою жінку на її місце, а сам пішов борозною на другий кінець.     Приходить, а Заєць уже там.     — Ну, що ж, біжімо? — питає Заєць.— Ну, раз... два...     Один став в одну борозну, другий — у другу.     Заєць крикнув «три» і рушив сам, як вихор, нивою.     А їжак пробіг, може, з три кроки, потім притаївся у борозні і повернув назад на своє перше місце. А Заєць біжить щосили. Та коли добіг на кінець ниви, аж тут їжакова жінка з другої борозни кричить йому назустріч:     — А я вже тут!     Заєць тільки очі витріщив з дива: йому і в голову не прийшло, що це не той їжак, бо, знаєте, їжак і їжачиха однаковісінькі на вигляд.     — А це ж як могло статись? — скрикнув Заєць.— Біжім ще раз, назад!     І, не передихнувши добре, він вихором полетів нивою, поклавши вуха на спину. їжачиха лишилася спокійнісінько на своїм місці. А коли Заєць добіг на другий кінець ниви, то там їжак йому назустріч:     — А я вже тут!     Розлютився Заєць. Що за диво? Щоб кривоногий їжак мене випередив? І, не тямлячи себе з досади, крикнув:     — Ану, ще раз біжім!     — Про мене Семене,— мовив їжак,— біжім хоч десять разів, мені байдуже.     Побіг Заєць, а знизу знову чує:     — Я вже тут!     Біжать ще раз угору — знов те саме. Так він, бідолаха, бігав, бігав аж сімдесят і три рази туди й назад, а їжак кожного разу був «уже тут». Чи Заєць добіжить до одного краю ниви, чи до другого, все чує одно: «Я вже тут». А сімдесят четвертий раз Заєць не добіг. Саме на середині ниви впав на землю і сконав на місці.     А їжак гукнув на свою жінку, і обоє пішли, радіючи, додому. І живуть, мабуть, і досі, коли не померли.     Після того ввесь заячий рід зарікся бігати наввипередки з їжаками.

вашу думку, залагодився конфлікт між героями?
Чому переможцем став Їжак?
В яких словах казки виражена її основна думка?

проста у нас дорога.
А тепер ідемо боком —
Із підскоком, із підскоком.
Походили на носочках,
А тоді на п'ятах.
Випростали добре спини
І звели лопатки.

ЯК ШИЛО