Просте висловлювання

Июль 29, 2022

Главная
Математика
Просте висловлювання

Содержание

2. Л І Т Е Р А Т У Р А Гетманова А.Д. Логика. – М.,1995. –
3. 1. Загальна характеристика суджень. Будь-яке висловлювання (судження) є або істинним, або хибним, тобто або відповідає дійсності,
4. СУДЖЕННЯ ТА РЕЧЕННЯ Судження та речення відрізняються за своїм складом. Судження про зв’язок предмета та його
5. Прості судження, їх види та структура Всі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження,
6. 2. судження з відношенням або релятивне (від латинського relativus – відносний) судження. Релятивним судженням називають судження,
7. Поділ простих суджень за якістю та кількістю ЗА ЯКІСТЮ. За якістю категоричні судження поділяють на ствердні
8. 2. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та кількістю. Оскільки кожне судження одночасно має якісну
9. *А(SР) – тобто загальне за кількістю та ствердне за якістю судження. *І(SР) –тобто часткове за кількістю
10. Розподіленість термінів в категоричних судженнях Термін (S,Р) вважається розподіленим , якщо його обсяг повністю включається або
11. В залежності від 4 типів (А, І, Е, О) простих суджень існують такі правила розподіленості термінів:
13. Скачать презентацию

Слайд 2

Л І Т Е Р А Т У Р А
Гетманова А.Д.

Логика. – М.,1995. – с.60-69
Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1995. – с.63-106
Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К.,2004. – с.178-206
Мозгова Н.Г., Мозговий A.M. Логіка. – К.,2005. – с.102-112
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003. – с.69-89

Слайд 3

1. Загальна характеристика суджень.
Будь-яке висловлювання (судження) є або істинним, або хибним,

тобто або відповідає дійсності, або ні.
Отже, судження – це форма мислення, в якій стверджується або заперечується зв’язок між предметом та його ознакою або відношення між предметами. Судження буває або істинним, або хибним.
Матеріальним носієм судження є речення.

Слайд 4

СУДЖЕННЯ ТА РЕЧЕННЯ
Судження та речення відрізняються за своїм складом. Судження про

зв’язок предмета та його ознаки складається з двох понять або двох термінів (латинське terminus – кінець, границя - слово або словосполучення, яким позначають предмет або його властивість) судження: суб’єкта (латинське subjectum – підкладене, предмет думки), поняття що відображає предмет думки, та предиката ( латинське praedicutum – сказане), поняття, що відображає ознаки предметів. Суб’єкт та предикат позначають латинськими літерами (символами) S та Р.

Слайд 5

Прості судження, їх види та структура
Всі судження поділяються на прості

та складні. Простим називають судження, яке виражає зв’язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з двох і більше простих суджень, називається* складним (складеним).
Існує три види простих суджень:
1. атрибутивне (від латинського attributum - додане; невід’ємна властивість об’єкта) судження. *Атрибутивним називають судження про ознаку предмета. В ньому відображається зв’язок між предметом думки та його ознакою. Цей зв’язок може стверджуватись або заперечуватись.

Слайд 6

2. судження з відношенням або релятивне (від латинського relativus – відносний)

судження. Релятивним судженням називають судження, що виражає відношення між предметами. Це можуть бути відношення рівності, нерівності, просторові, часові, причинні та інші відношення.
3. судження існування (екзистенційні – від латинського Existentia – існування). В судженнях існування відображається сам факт буття чи небуття предмета.

Слайд 7

Поділ простих суджень за якістю та кількістю
ЗА ЯКІСТЮ.
За якістю категоричні

судження поділяють на ствердні та заперечні. Ствердними називають судження, які вказують на приналежність предмету деякої ознаки. Судження, що виражає відсутність у предмета деякої ознаки, називають заперечним.
ЗА КІЛЬКІСТЮ.
Дещо стверджувати або заперечувати можна про один предмет, про частину предметів та всі предмети деякої множини. В залежності від цього судження за кількістю поділяються на одиничні, часткові та загальні.

Слайд 8

2. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та кількістю.
Оскільки

кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об’єднати два попередні поділи суджень за якістю і кількістю. В результаті цього об’єднання дістанемо такі чотири типи простих суджень: загальноствердне (А (SР) (від латинського affirmo – стверджувати), частковоствердне (І(SР), загальнозаперечне (Е (SР) (від латинського слова nego – заперечувати), частковозаперечне (О ( SР).

Слайд 9

А(SР) – тобто загальне за кількістю та ствердне за якістю судження.
І(SР)

–тобто часткове за кількістю та ствердне за якістю судження.
*Е(SР) –тобто загальне за кількістю та заперечне за якістю судження.
*О(SР) –тобто часткове за кількістю та заперечне за якістю судження.

Слайд 10

Розподіленість термінів в категоричних судженнях
Термін (S,Р) вважається розподіленим , якщо

його обсяг повністю включається або виключається з обсягу іншого терміна. Розподілений термін позначається – S +, Р+.
Термін (S,Р) вважається нерозподіленим, якщо його обсяг частково включається або виключається з обсягу іншого терміна. Нерозподілений термін позначається – S -, Р-.

Слайд 11

В залежності від 4 типів (А, І, Е, О) простих суджень

існують такі правила розподіленості термінів:
S завжди розподілений в загальних судженнях і нерозподілений в часткових; Р завжди розподілений в заперечних судженнях, а в стверджувальних він буде розподіленим при умові, що Р ≤ S.