Содержание
- 2. Дифтерія. Гостра антропонозна хвороба, що спричиняється дифтерійними коринебактеріями, з повітряно-крапельним механізмом передачі, характеризується фібринозним місцевим запаленням
- 3. Етіологія збудником є паличка Леффлера, поліморфна, нерухлива, виділяє сильний екзотоксин, що є основним фактором патогенності
- 4. Епідеміологія Джерело збудника - хвора людина , або носій токсигенних штамів. Виділення збудника під час дихання,
- 5. Класифікація С.Н. Розанова . Дифтерія ротогорла: 1. Локалізована (легка): а) катаральна; б) острівцева; в) плівчаста. 2.
- 6. Клінічні критерії: інкубаційний період – 2-10 днів. Дифтерія ротоглотки: Локалізована вогнищева - – помірна гіперемія, незначне
- 7. Дифтерія ротоглотки: Локалізована плівчаста - підвищення температури тіла до 38˚С, застійна гіперемія ротогорла, на мигдаликах –
- 8. Токсична дифтерія Токсична дифтерія Поширена - підвищення температури тіла 38˚С і вище, застійна гіперемія ротогорла, на
- 9. Токсична дифтерія Токсична І ступеню - температура тіла 39-40˚С і вище, виражений синдром інтоксикації, при огляді
- 10. Токсична дифтерія Токсична ІІ ступеню – клінічні ознаки такі ж як і при токсичній формі І
- 11. Токсична дифтерія При токсичній формі ІІІ ступеню набряк підшкірної клітковини опускається нижче ключиць. Геморагічна форма -
- 12. Дифтерія гортані: блідість шкірних покривів, помірно виражений ціаноз носогубного трикутника, сухий, беззвучний кашель, чутне на відстані
- 13. Дифтерія гортані Локалізована, дисфонічний період - гавкаючий кашель, охриплість голосу, субфебрильна температура тіла, при проведенні ларингоскопії
- 14. Дифтерія гортані Стенотичний період стеноз ІІІ ступеню: постійне дуже шумне дихання, яке чути на відстані, видих
- 15. Результати додаткових досліджень Бактеріологічний метод. Даний метод полягає у взятті у хворого мазка з області ротоглотки,
- 16. Лікування Лікування дифтерії базується на ряді наступних основних принципів: Застосування протидифтерійної антитоксичної сироватки. Призначення її необхідно
- 17. Лікування Використання антибіотиків (макроліди, цефалоспорини, аминопеницеллины), тривалість курсу лікування ними становить близько 2-3 тижнів. Лікування на
- 18. Ускладнення Парез м’якого піднебіння (дифтерійна нейропатія): гугнявість голосу, поперхування, витікання рідкої їжі через ніс. Летальний результат
- 19. Критерії виписки зі стаціонару Виписують клінічно здорових; при двох від’ємних бактеріологічних дослідженнях (взятих через 3 дні
- 20. Профілактика Неспецифічна: Активне виявлення пацієнтів ( носіїв ) серед певних контингентів населення ( дитячі будинки, школи-інтернати)
- 21. Профілактика Порядок проведення щеплень( згідно наказу № 551 від 11 серпня 2014 року 1. Щеплення за
- 22. Менінгококова інфекція це група захворювань, які зумовлюються менінгококом і мають різноманітну клінічну картину, переважно у вигляді
- 23. Актуальність Менінгококова інфекція є важливою проблемою охорони здоров’я, що пов’язано з високим рівнем захворюваності нею та
- 24. Етіологія Збудник менінгококової інфекції — менінгокок, нестійкий у навколишньому середовищі. Виділяють 4 серологічніх типи менінгокока: А,
- 25. Епідеміологія Джерелом інфекції є хворий з клінічно вираженою або безсимптомною (носій менінгокока) формою менінгококової інфекції. Шлях
- 26. Класифікація І. За поширеністю патологічного процесу: А. Локалізовані форми: 1. Бактеріоносійство. 2. Назофарингіт. Б. Генералізовані форми:
- 27. Клініка Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів (найчастіше 2—3 дні). Менінгококова інфекція проявляється у
- 28. Менінгококовий ринофарингіт Основні симптоми: нездужання, головний біль, субфебрильне підвищення температури тіла (приблизно у 40 % хворих
- 29. Менінгококцемія характеризується гострим початком, гарячкою, типовим висипанням. Часто уражуються суглоби (артрит)] та судинна оболонка очей (ірит,
- 30. Менінгококовий менінгіт розвивається гостро, самостійно або у поєднанні з менінгококцемією, ринофарингітом температура тіла підвищується до 39
- 31. Симптоми менінгізму
- 32. Діагностика на основі типової клінічної симптоматики хвороби - вагоме значення має спинномозкова діагностична пункція: ліквор каламутний,
- 33. Лікування повинно бути комплексним і відповідати варіанту клінічного перебігу та тяжкості хвороби при генералізованих формах (менінгококцемія,
- 34. ЛІКУВАННЯ Кращим засобом етіотропного лікування є бензилпеніцилін, до якого менінгококи зберігають чутливість. Для подолання гематоенцефалічного бар'єра
- 35. УСКЛАДНЕННЯ У людей, які перенесли менінгококову інфекцію, можуть виникати такі тяжкі ускладнення, як глухота, епісиндром, затримка
- 36. Профілактика Неспецифічна ( заходи у вогнище): 1.Хворі на генералізовані форми менінгококової інфекції (менінгококцемія, менінгіт) повинні лікуватися
- 38. Скачать презентацию