Етико-деонтологічні особливості спілкування з онкохворими пацієнтами

Содержание

Слайд 2

У спілкуванні з хворим дуже важливим є його усвідомлення, що успіх

У спілкуванні з хворим дуже важливим є його усвідомлення, що успіх

лікування залежить не лише від лікарських засобів, а й від морально-психічного відношення пацієнта до лікувального процесу.
Слайд 3

Хворий не повинен помітити в очах і вчинках медичного персоналу щонайменших

Хворий не повинен помітити в очах і вчинках медичного персоналу щонайменших

ознак тривоги чи розпачу.
Вираз обличчя лікаря або медичної сестри у кожній, навіть у досить критичній ситуації, повинен залишатися спокійним, а їх професійні дії швидкими, чіткими і впевненими.
Слайд 4

Не слід навіювати хворому думок про несприятливу динаміку його захворювання. Навіть

Не слід навіювати хворому думок про несприятливу динаміку його захворювання. Навіть

у випадках тяжкої недуги про її прогноз потріб­но говорити з ним в благонадійному, оптимістичному тоні.
Слайд 5

У процесі обстеження хворого, особливо з чутливим, емоційним складом характеру, не

У процесі обстеження хворого, особливо з чутливим, емоційним складом характеру, не

варто в його присутності використовувати незрозумілі або напівзрозумілі для нього терміни.
Слайд 6

Хворий може проявити надмірну роздратованість і невдоволення результатами лікування і догляду.

Хворий може проявити надмірну роздратованість і невдоволення результатами лікування і догляду.

В цій ситу­ації медичний персонал повинен виявити максимум поблажливості і поступливості, зважаючи на те, що така реакція хворого здебільшого зумовлена не рисами його характеру, а психічним станом внаслідок тяжкого захворювання.
Слайд 7

При виконанні лікарських призначень середній медичний персонал повинен проявити наполегливість і

При виконанні лікарських призначень середній медичний персонал повинен проявити наполегливість і

принциповість, знайти відповідні слова і психологічні прийоми, аби переконати хворого в необхідності проведення певної маніпуляції чи процедури.
Слайд 8

У стосунках із родичами медичний персонал може їм дати більше інформації

У стосунках із родичами медичний персонал може їм дати більше інформації

про стан хворого, аніж йому самому.
Слайд 9

Онкохворому необхідно, щоб його вислухали та заспокоїли. Але йому не можна

Онкохворому необхідно, щоб його вислухали та заспокоїли. Але йому не можна

говорити, що хвороба – це тимчасово і швидко пройде, не можна спрощувати ситуацію, бо так у нього виникне відчуття, що ситуація несерйозна і не потребує особливої уваги. Хворій людині не можна наводити дані статистики, пов'язані з хворобою, навіть якщо вони здаються оптимістичними. Адже онкохвора людина може сприйняти їх зовсім інакше, і побачить перед собою радше наполовину порожню склянку, ніж наполовину повну.
Слайд 10

Особливо важлива для онкохворої людини постійна присутність близької людини поруч, її

Особливо важлива для онкохворої людини постійна присутність близької людини поруч, її

увага й дотики, розуміння та підтримка під час лікування. Не варто приховувати свої почуття від хворої людини і стверджувати, що ваше життя не змінилося.
Треба чесно сказати: " Так, у нас сьогодні складнощі, але разом ми їх подолаємо".  Необхідно показати людині, що ти розумієш її страх перед лікуванням, хворобою, смертю та співпереживаєш їй. Хоча слів "смерть", "рецидив", "рак" варто уникати в безпосередньому спілкуванні. Не дай хворому замкнутися в собі, хоча й із розуміння постався, якщо він захоче якийсь час побути на самоті.
Не кажи онкохворій людині: "Зателефонуй мені, якщо тобі щось знадобиться". Краще скажи: "Сьогодні я буду вільний, давай я зайду і ми вирішимо, що можемо зробити разом".
Слайд 11

Слайд 12

Паліативне лікування – комплексна система допомоги безнадійним хворим, спрямована на полегшення

Паліативне лікування – комплексна система допомоги безнадійним хворим, спрямована на полегшення їхнього

соматичного і психічного стану, на підтримку соціального і духовного потенціалу.
Мета: досягти максимально можливої якості життя безнадійних хворих, їхніх близьких і родичів.
Мета сестринського догляду: підтримка пацієнтів, створення комфортних умов і тимчасове полегшення симптомів хвороби.
Слайд 13