Вищі мозкові функції та їх порушення

Июль 30, 2022

Главная
Медицина
Вищі мозкові функції та їх порушення

Содержание

2. Конвекситальна поверхня головного мозку
3. Головний мозок на сагітальному розрізі
4. Головний мозок на рівні внутрішньої капсули
5. Медіо-базальні структури на сагітальному розрізі мозку
6. Основа великого мозку
7. ВИЩІ МОЗКОВІ ФУНКЦІЇ як атрибутивні ознаки психічної діяльності людини, реалізуються взаємодією кіркових та підкіркових структур, медіобазальних
8. Розріз на рівні базальних гангліїв
9. Морфологічним субстратом реалізації вищих кіркових функцій переважно є: Лобні долі мозку Скроневі долі мозку Структури нюхового
10. КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ - telencephalon-вище, філогенетично молоде утворення центральної нервової системи, що складається з 12-14
11. Конвекситальна поверхня головного мозку
12. Кора, підкіркові утворення та медіобазальні структури на основі складних синаптичних систем між ними, що сформувались в
13. Медіо-базальні утвори на сагітальному розрізі мозку
14. Реалізація інтелекту, вищих мозкових функцій, поведінкових реакцій може бути забезпечена інтегративною діяльністю цих мозкових структур, що
15. Важливими складовими психічної діяльності людини є ясна свідомість і здатність до пізнавальної діяльності.
16. Ясна свідомість можлива тільки за адекватного функціонування активуючої висхідної ретикулярної системи (АВРС), що бере свій початок
17. Висхідна ретикулярна активуюча система мозку
18. Відповідно до визначення Пламма і Познера - зміст свідомості реалізується рівнем неспання і сумою пізнавальних і
19. Морфо-фізіологічною основою інтелекту і вищих мозкових функцій є, окрім гіпокампової звивини, гачка гіпокампа, базальних гангліїв, неокортекса,
20. Медіо-базальні структури на сагітальному розрізі
21. Анатомія вищого відділу ЦНС: чотири долі домінантної та субдомінантної півкуль Лобна частка, що займає 30% всієї
22. ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”) Реализує найкладніші функції, переважно рухові (довільну моторику, координацію, праксис); забезпечує складні
23. Конвекситальна поверхня великого мозку
24. ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”) В умовах вертикалізації людини лобова частка забезпечує: Рівновагу, ходьбу; Письмо; Експресивну
25. ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”) Реалізує сенсорні (чутливі) функції – складні сенсорні функції, такі як: Cтереогноз;
26. ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”) Особлива роль в реалізації цих функцій належить: gyrus angularis gyrus supramarginalis
27. Конвекситальна поверхня великого мозку
28. СКРОНЕВА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS TEMPORALIS”) – особлива частка мозку, що забезпечує cкладні інтегративні та неоднозначні функції:
29. До неспецифічних структур відносяться: Гіпокампова звивина Гачок гіпокампа Мигдалевидний комплекс Сосочкові тіла Прозора перегородка Зубчатая звивина,
30. Медіо-базальні структури на основі мозку
31. Основні функції медіобазальних структур: забезпечення адаптивної поведінки реалізація мнестичних функцій (інтелект, регуляція емоційних реакцій, фону настрою,
32. Потилична частка (lobus occipitalis) забезпечує складні функції, пов`язані з отриманням зорової інформації (її сприйняттям, аналізом та
33. МОВА як спосіб спілкування в колективі реалізується у вигляді здатності до експресивної мови, обумовлена функціонуванням центру
34. КОРТИКАЛЬНА ЕКСПРЕСИВНА АФАЗІЯ(неможливість говорити) обумовлена ураженням нейронів центру Брока. ТРАНСКОРТИКАЛЬНА ЕКСПРЕСИВНА АФАЗІЯ обумовлена ураженням проекційних низхідних
35. . АМНЕСТИЧНА АФАЗІЯ обумовлена ураженням тім`яно-скронево-потилочної зони лівої домінантної півкулі та проявляється порушенням здатності впізнавати предмети
36. ПРАКСИС – здатність до складних практичних навичок, які людина опановує протягом усього життя. Найпростіший праксис -
37. 17 АПРАКСІЯ ТА ЇЇ ВИДИ АПРАКСІЯ виникає внаслідок ураження нейронних ансамблів, відповідальних за реалізацію даного виду
38. ГНОЗИС – вища мозкова функція впізнавання. Гнозис пов'язаний з функціональною діяльністю скроневої, тім'яної і потиличної долі
39. АГНОЗІЇ порушення функції ВПІЗНАВАННЯ, обумовлене ураженням систем, що реалізують конкретну функцію впізнавання.
40. АГНОЗІЯ ЗОРОВА - порушення здатності впізнавати зорові образи. АГНОЗІЯ СЛУХОВА- порушення розпізнавання звукової інформації. АГНОЗІЯ СМАКОВА
41. ІНТЕЛЕКТ - це складна функція мозку, що переважно реалізується кортикально-субкортикальними структурами на основі навчання, в умовах
42. НАБУТЕ порушення інтелекту - «ДЕМЕНЦІЯ» ВРОДЖЕНЕ порушення інтелекту - «ОЛІГОФРЕНІЯ».
43. ДЕМЕНЦІЯ КОРТИКАЛЬНА (при ураженні неокортексу фронто-парієтальної локалізації) характерна для деменції судинного генезу, ідіопатичної, хвороби Альцгеймера.
44. ДЕМЕНЦІЯ СУБКОРТИКАЛЬНА (при ураженні субкортикальних структур: глибоких підкіркових структур, поясної звивины, базальних гангліїв) характерна для хвороби
45. СЕМІОТИКА ЕМОЦІЙНО- ВОЛЬОВИХ ПОРУШЕНЬ Апатико-абулічний синдром (при ураженні лобної частки). Емоційні розлади в формі агресії, негативізму,
46. Емоційні розлади в клінічній формі ейфорії, некритичності, що поєднуються з елементами анозогнозії, характерні для ураження полюса
47. СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РІЗНИХ ЧАСТОК ГОЛОВНОГО МОЗКУ (TELENCEPHALON) Синдром ураження лобної частки мозку (Lobus frontalis cerebri) Ураження
48. При лівопівкульній локалізації - аграфія, моторна афазія або дисфазія, акалькулія, амузія. При залученні в осередок ураження
49. Синдром ураження лобної долі мозку (Lobus frontalis cerebri) При ураженні нейронів передньої центральної звивини (клітин Беца)
50. Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri) При залученні в осередок ураження верхньої тім'яної часточки
51. Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri) При ураженні нижньої тім'яної частки мозку спостерігається конструктивна
52. Синдром ураження скроневої долі мозку (Lobus temporalis cerebri) При ураженні специфічних систем скроневої долі мозку характерні
53. Синдром ураження скроневої частки мозку (Lobus tempotalis cerebri) При ураженні неспецифічних структур мозку, локалізованих в скроневій
54. Синдром ураження потиличної долі (lobus occipitallis cerebri ) Характерні зорові порушення: зорові агнозії, зорові галюцинації (обумовлені
55. Синдром ураження мозолистого тіла (corpus callosum cerebri) Характерно зниження пам'яті, значні розлади когнітивних функцій; дезорієнтація, поява
57. Скачать презентацию

Слайд 2

Конвекситальна поверхня головного мозку

Слайд 3

Головний мозок на сагітальному розрізі

Слайд 4

Головний мозок на рівні внутрішньої капсули

Слайд 5

Медіо-базальні структури на сагітальному розрізі мозку

Слайд 6

Основа великого мозку

Слайд 7

ВИЩІ МОЗКОВІ ФУНКЦІЇ як атрибутивні ознаки психічної діяльності людини, реалізуються

взаємодією кіркових та підкіркових структур, медіобазальних утворів мозку.

Слайд 8

Розріз на рівні базальних гангліїв

Слайд 9

Морфологічним субстратом реалізації вищих кіркових функцій переважно є:
Лобні долі мозку
Скроневі долі

мозку
Структури нюхового мозку (поясна звивина, гіпокамп, гачок гіпокампа)
Прозора перегородка, мигдалевидний комплекс, базальні ганглії.

Слайд 10

КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ - telencephalon-вище, філогенетично молоде утворення центральної нервової системи, що

складається з 12-14 млрд. нейронів, що сформоване довкола бокових шлуночків мозку.

Слайд 11

Конвекситальна поверхня головного мозку

Слайд 12

Кора, підкіркові утворення та медіобазальні структури на основі складних синаптичних систем

між ними, що сформувались в онтогенезі, реалізують:

Інтелектуальні функції
Поведінкові реакції людини
Вищі мозкові функції людини (мова, праксис, гнозис)
Мотиваційно-вольові реакції

Слайд 13

Медіо-базальні утвори на сагітальному розрізі мозку

Слайд 14

Реалізація інтелекту, вищих мозкових функцій, поведінкових реакцій може бути забезпечена інтегративною

діяльністю цих мозкових структур, що є субстратом соціальної сутності людини

Слайд 15

Важливими складовими
психічної діяльності людини є ясна
свідомість і здатність

до пізнавальної
діяльності.

Слайд 16

Ясна свідомість можлива тільки за
адекватного функціонування активуючої висхідної ретикулярної системи

(АВРС), що бере свій початок від ростральних структур стовбура мозку (сірої речовини навколо водопроводу мозку - на рівні середнього мозку, і зорового горба - на рівні проміжного мозку) і закінчується в кортикальних структурах.

Слайд 17

Висхідна ретикулярна активуюча система мозку

Слайд 18

Відповідно до визначення Пламма і
Познера - зміст свідомості
реалізується рівнем
неспання

і
сумою пізнавальних і
афективних психічних
функцій.

Слайд 19

Морфо-фізіологічною основою інтелекту і вищих мозкових функцій є, окрім гіпокампової

звивини, гачка гіпокампа, базальних гангліїв, неокортекса, мозолистого тіла, також: колонкомодульні популяції нейронів, що ініціюють розвиток синаптичної мережі, яка включається в перераховані вище структури.

Слайд 20

Медіо-базальні структури на сагітальному розрізі

Слайд 21

Анатомія вищого відділу ЦНС: чотири долі домінантної та субдомінантної півкуль
Лобна частка,

що займає 30% всієї маси великого мозку
Тім`яна частка
Скронева частка
Потилична частка.

Слайд 22

ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”)
Реализує найкладніші функції, переважно

рухові (довільну моторику, координацію, праксис); забезпечує складні психічні функції, включаючи логічне і абстрактне мислення; експресивну мову.

Слайд 23

Конвекситальна поверхня великого мозку

Слайд 24

ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”)
В умовах вертикалізації людини лобова

частка забезпечує:
Рівновагу, ходьбу;
Письмо;
Експресивну мову (ліва півкуля);
інтелектуальні функції;
Рівень мотиваційно-вольових установок;
поведінкові реакції.

Слайд 25

ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”)
Реалізує сенсорні (чутливі) функції

– складні сенсорні функції, такі як:
Cтереогноз;
Дискримінація;
Локалізація;
двомірно-просторові;
кінетичний праксис;
гностичні функції;
складні види конструктивного праксису.

Слайд 26

ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”)
Особлива роль в реалізації цих

функцій належить:
gyrus angularis
gyrus supramarginalis
fissurа interparietalis

Слайд 27

Конвекситальна поверхня великого мозку

Слайд 28

СКРОНЕВА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS TEMPORALIS”) –
особлива частка мозку, що

забезпечує cкладні інтегративні та неоднозначні функції: гностичні (нюхова, слухова, смакова); впізнавальні (гнозис мови). Реалізація імпресивної мови (впізнавання) забезпечується центром Верніке (поле 22), що в задніх відділах верхньої скроневої звивини лівої півкулі.

Слайд 29

До неспецифічних структур відносяться:
Гіпокампова звивина
Гачок гіпокампа
Мигдалевидний комплекс
Сосочкові тіла
Прозора перегородка
Зубчатая звивина, мозолисте

тіло;
Передні та задні продірявлені отвори;
Сірий горб;
Гіпоталамус, гіпофіз;

Слайд 30

Медіо-базальні структури на основі мозку

Слайд 31

Основні функції медіобазальних структур:
забезпечення адаптивної поведінки
реалізація мнестичних функцій (інтелект, регуляція емоційних

реакцій, фону настрою, функції пам`яті та ін.).

Слайд 32

Потилична частка (lobus occipitalis)
забезпечує складні функції, пов`язані з отриманням зорової

інформації (її сприйняттям, аналізом та гнозисом)

Слайд 33

МОВА як спосіб спілкування в колективі реалізується у вигляді здатності

до експресивної мови, обумовлена функціонуванням центру Брока (поле 44 Lobus Frontalis Sinistrae). Порушення експресивної (моторної) мови - проявляється моторною(кортикальною) афазією або дисфазією.

Слайд 34

КОРТИКАЛЬНА ЕКСПРЕСИВНА АФАЗІЯ(неможливість говорити) обумовлена ураженням нейронів центру Брока. ТРАНСКОРТИКАЛЬНА ЕКСПРЕСИВНА

АФАЗІЯ обумовлена ураженням проекційних низхідних систем з центру Брока до зорового горба. ІМПРЕСИВНА (СЕНСОРНА) АФАЗІЯ відображає порушення розуміння мовлення і виникає при ураженні центру Верніке (поле 22) в лівій півкулі.

Слайд 35

. АМНЕСТИЧНА АФАЗІЯ обумовлена ураженням тім`яно-скронево-потилочної зони лівої домінантної півкулі та проявляється

порушенням здатності впізнавати предмети за назвою. СЕНСИТИВНА АФАЗІЯ проявляється неможливістю розуміння мови (порушена здатність розуміння сенсу), обумовлена ідентичною локализацією ураження.

Слайд 36

ПРАКСИС – здатність до складних практичних навичок, які людина опановує

протягом усього життя. Найпростіший праксис - побутовий, складний - здатність до живопису, водіння літака, автомобіля та інші; виконання таких складних навичок, як в'язання, гра на музичних інструментах.

Слайд 37

17
АПРАКСІЯ ТА ЇЇ ВИДИ
АПРАКСІЯ виникає внаслідок ураження нейронних ансамблів,

відповідальних за реалізацію даного виду праксису (ідеоторного, моторного і конструктивного).
Види апраксії:
Ідеаторна
(при ураженні мозолистого тіла та лобної долі мозку).
Конструктивна
(при ураженні gyrus supramarginalis).

Слайд 38

ГНОЗИС – вища мозкова функція впізнавання. Гнозис пов'язаний з функціональною діяльністю

скроневої, тім'яної і потиличної долі мозку

стереогнозія (впізнавання предмета на дотик), нюхова (ідентифікація запаху);
гнозис: смаковий, зоровий, слуховий.

Слайд 39

АГНОЗІЇ порушення функції ВПІЗНАВАННЯ, обумовлене ураженням систем, що реалізують конкретну

функцію впізнавання.

Слайд 40

АГНОЗІЯ ЗОРОВА - порушення здатності впізнавати зорові образи. АГНОЗІЯ СЛУХОВА- порушення

розпізнавання звукової інформації. АГНОЗІЯ СМАКОВА - порушення впізнавання смакових відчуттів. АГНОЗІЯ-АСТЕРЕОГНОЗ- порушення здатності впізнавати предмети при використанні тільки тактильної інформації (при дотику).

Слайд 41

ІНТЕЛЕКТ - це складна функція мозку, що переважно реалізується кортикально-субкортикальними

структурами на основі навчання, в умовах словесного мислення, здатності сприймати абстрактні поняття, встановлювати взаємозв'язок між ними, а також реалізовувати пізнавальну і творчу діяльність

Слайд 42

НАБУТЕ порушення інтелекту - «ДЕМЕНЦІЯ» ВРОДЖЕНЕ порушення інтелекту - «ОЛІГОФРЕНІЯ».

Слайд 43

ДЕМЕНЦІЯ КОРТИКАЛЬНА (при ураженні неокортексу фронто-парієтальної локалізації) характерна для деменції судинного

генезу, ідіопатичної, хвороби Альцгеймера.

Слайд 44

ДЕМЕНЦІЯ СУБКОРТИКАЛЬНА (при ураженні субкортикальних структур: глибоких підкіркових структур, поясної звивины,

базальних гангліїв) характерна для хвороби Бінсвангера, хвороби Паркінсона, хореї Гентінгтона та ін.

Слайд 45

СЕМІОТИКА ЕМОЦІЙНО- ВОЛЬОВИХ ПОРУШЕНЬ
Апатико-абулічний синдром (при ураженні лобної частки).
Емоційні розлади

в формі агресії, негативізму, злоби (при ураженні базальної поверхні лобної частки, медіальної поверхні скроневої частки мозку).

Слайд 46

Емоційні розлади в клінічній формі ейфорії, некритичності, що поєднуються з

елементами анозогнозії, характерні для ураження полюса лобової частки, ростральних утворень стовбура мозку. Анозогнозія в поєднанні з аутотопагнозією характерна для ураження інтерпарієтальної борозни (в тім'яній ділянці мозку).

Слайд 47

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РІЗНИХ ЧАСТОК ГОЛОВНОГО МОЗКУ (TELENCEPHALON)
Синдром ураження лобної частки мозку
(Lobus

frontalis cerebri)
Ураження неокортикальних структур лобової частки проявляється апатією, психічними розладами; порушеннями уваги, пам'яті, зниженням ініціативи; появою апатико-абулічного синдрому, виникненням некритичності, приєднанням ідеаторної апраксії; крім зазначених синдромів при ураженні лобної ділянки може спостерігатися лобова атаксія (за типом астазії-абазії).

Слайд 48

При лівопівкульній локалізації - аграфія, моторна афазія або дисфазія, акалькулія,

амузія.
При залученні в осередок ураження лобних адверсивних полів характерний поворот голови і очей в протилежний бік (іритативний синдром); поворот голови і очей в бік ураження (синдром випадіння).

Слайд 49

Синдром ураження лобної долі мозку (Lobus frontalis cerebri)
При ураженні нейронів

передньої центральної звивини (клітин Беца) спостерігаються монопарези, моноплегії з низьким м'язовим тонусом.
При ураженні позабецівських еферентних нейронів характерні спастико-ригідні парези.
При подразненні передньої центральної звивини (внаслідок пухлини, гематоми і ін.) спостерігаються клонічні судоми в протилежних кінцівках і протилежній половині обличчя (іритативний синдром) - клонічна епілепсія Джексона.

Слайд 50

Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri)

При залученні в осередок

ураження верхньої тім'яної часточки характерні аферентні парези, астеріогнозія.
При подразненні заднього адверсивного поля спостерігається адверсивний поворот очей і голови.
При ураженні інтерпарієтальної борозни (syndrome interpatietalis) характерні анозогнозія, аутотопагнозія, псевдоміелія, псевдоремінісценції і конфабуляціі.

Слайд 51

Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri)
При ураженні нижньої тім'яної

частки мозку спостерігається конструктивна апраксія, аутотопагнозія, акалькулиія, алексія, афазія семантивна та амнестична.
При ураженні задньої центральної звивини спостерігаються моногіпестезії, моноанестезії (синдром випадіння); при синдромі подразнення (внаслідок обмеженого ураження (пухлиною, тощо) виникає парціальна сенсорна епілепсія Джексона, що проявляється нападами монопарестезій в протилежних кінцівках і протилежній половині обличчя.

Слайд 52

Синдром ураження скроневої долі мозку (Lobus temporalis cerebri)
При ураженні специфічних систем

скроневої долі мозку характерні слухова, смакова і нюхова агнозії; сенсорна афазія (агнозія мови).
При синдромі іритації спостерігаються слухові, нюхові та смакові галюцинації.

Слайд 53

Синдром ураження скроневої частки мозку (Lobus tempotalis cerebri)

При ураженні неспецифічних

структур мозку, локалізованих в скроневій частці (переважно на рівні гіпокампової звивини, гачка гіпокампу, парагіпокампальної звивини), утворень медіобазального комплексу характерні порушення свідомості за типом оглушення або ступору, іноді поява гіперсомнії. Може спостерігатися апатико-абулічний синдром; зміна фону настрою (депресія), має місце швидка зміна настрою, поява імпульсивності, іноді агресії, невмотивованої злості, схильності до антисоціальних вчинків.
Характерна наявність скроневої епілепсії на тлі описаних особистісних змін, при залучені оперкулярної зони приєднуються оперкульні гіперкінези у вигляді прицмокування, смоктання, жування і ін.

Слайд 54

Синдром ураження потиличної долі (lobus occipitallis cerebri )
Характерні зорові порушення: зорові агнозії,

зорові галюцинації (обумовлені ураженням шпорної борозни переважно на її конвекситальній поверхні).
При ураженні cuneus характерна нижньоквандрантна геміанопсія; при ураженні gyrus lingvalis виникає верхнеквандратная геміанопсія, що поєднуються з відсутністю змін nervus opticus.
Для ураження потиличної частки мозку характерні негативні скотоми. Можуть спостерігатися якісні зміни зорових образів - метаморфопсії, фотопсії і ін.

Слайд 55

Синдром ураження мозолистого тіла (corpus callosum cerebri)
Характерно зниження пам'яті, значні розлади когнітивних

функцій; дезорієнтація, поява неадекватних невмотивованих вчинків на тлі безініціативності і апатико-абулічного синдрому. Спостерігається порушення контролю тазових функцій.
При прогредієнтному типі спостерігається повний розпад особистості.

Вищі мозкові функції та їх порушення

Содержание

Конвекситальна поверхня головного мозку

Головний мозок на сагітальному розрізі

Головний мозок на рівні внутрішньої капсули

Медіо-базальні структури на сагітальному розрізі мозку

Основа великого мозку

ВИЩІ МОЗКОВІ ФУНКЦІЇ як атрибутивні ознаки психічної діяльності людини, реалізуються

Розріз на рівні базальних гангліїв

Морфологічним субстратом реалізації вищих кіркових функцій переважно є:Лобні долі мозкуСкроневі долі

КОРА ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ - telencephalon-вище, філогенетично молоде утворення центральної нервової системи, що

Конвекситальна поверхня головного мозку

Кора, підкіркові утворення та медіобазальні структури на основі складних синаптичних систем

Медіо-базальні утвори на сагітальному розрізі мозку

Реалізація інтелекту, вищих мозкових функцій, поведінкових реакцій може бути забезпечена інтегративною

Важливими складовими психічної діяльності людини є ясна свідомість і здатність

Ясна свідомість можлива тільки за адекватного функціонування активуючої висхідної ретикулярної системи

Висхідна ретикулярна активуюча система мозку

Відповідно до визначення Пламма іПознера - зміст свідомості реалізується рівнем неспання

Морфо-фізіологічною основою інтелекту і вищих мозкових функцій є, окрім гіпокампової

Медіо-базальні структури на сагітальному розрізі

Анатомія вищого відділу ЦНС: чотири долі домінантної та субдомінантної півкульЛобна частка,

ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”) Реализує найкладніші функції, переважно

Конвекситальна поверхня великого мозку

ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”) В умовах вертикалізації людини лобова

ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”) Реалізує сенсорні (чутливі) функції

ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”) Особлива роль в реалізації цих

Конвекситальна поверхня великого мозку

СКРОНЕВА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS TEMPORALIS”) – особлива частка мозку, що

До неспецифічних структур відносяться: Гіпокампова звивинаГачок гіпокампаМигдалевидний комплексСосочкові тілаПрозора перегородкаЗубчатая звивина, мозолисте

Медіо-базальні структури на основі мозку

Основні функції медіобазальних структур:забезпечення адаптивної поведінкиреалізація мнестичних функцій (інтелект, регуляція емоційних

Потилична частка (lobus occipitalis) забезпечує складні функції, пов`язані з отриманням зорової

МОВА як спосіб спілкування в колективі реалізується у вигляді здатності

КОРТИКАЛЬНА ЕКСПРЕСИВНА АФАЗІЯ(неможливість говорити) обумовлена ураженням нейронів центру Брока. ТРАНСКОРТИКАЛЬНА ЕКСПРЕСИВНА

. АМНЕСТИЧНА АФАЗІЯ обумовлена ураженням тім`яно-скронево-потилочної зони лівої домінантної півкулі та проявляється

ПРАКСИС – здатність до складних практичних навичок, які людина опановує

17 АПРАКСІЯ ТА ЇЇ ВИДИ АПРАКСІЯ виникає внаслідок ураження нейронних ансамблів,

ГНОЗИС – вища мозкова функція впізнавання. Гнозис пов'язаний з функціональною діяльністю

АГНОЗІЇ порушення функції ВПІЗНАВАННЯ, обумовлене ураженням систем, що реалізують конкретну

АГНОЗІЯ ЗОРОВА - порушення здатності впізнавати зорові образи. АГНОЗІЯ СЛУХОВА- порушення

ІНТЕЛЕКТ - це складна функція мозку, що переважно реалізується кортикально-субкортикальними

НАБУТЕ порушення інтелекту - «ДЕМЕНЦІЯ» ВРОДЖЕНЕ порушення інтелекту - «ОЛІГОФРЕНІЯ».

ДЕМЕНЦІЯ КОРТИКАЛЬНА (при ураженні неокортексу фронто-парієтальної локалізації) характерна для деменції судинного

ДЕМЕНЦІЯ СУБКОРТИКАЛЬНА (при ураженні субкортикальних структур: глибоких підкіркових структур, поясної звивины,

СЕМІОТИКА ЕМОЦІЙНО- ВОЛЬОВИХ ПОРУШЕНЬАпатико-абулічний синдром (при ураженні лобної частки).Емоційні розлади

Емоційні розлади в клінічній формі ейфорії, некритичності, що поєднуються з

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РІЗНИХ ЧАСТОК ГОЛОВНОГО МОЗКУ (TELENCEPHALON)Синдром ураження лобної частки мозку(Lobus

При лівопівкульній локалізації - аграфія, моторна афазія або дисфазія, акалькулія,

Синдром ураження лобної долі мозку (Lobus frontalis cerebri) При ураженні нейронів

Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri) При залученні в осередок

Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri) При ураженні нижньої тім'яної

Синдром ураження скроневої долі мозку (Lobus temporalis cerebri) При ураженні специфічних систем

Синдром ураження скроневої частки мозку (Lobus tempotalis cerebri) При ураженні неспецифічних

Синдром ураження потиличної долі (lobus occipitallis cerebri )Характерні зорові порушення: зорові агнозії,

Синдром ураження мозолистого тіла (corpus callosum cerebri) Характерно зниження пам'яті, значні розлади когнітивних

Похожие презентации

Морфологічним субстратом реалізації вищих кіркових функцій переважно є:
Лобні долі мозку
Скроневі долі

Важливими складовими
психічної діяльності людини є ясна
свідомість і здатність

Ясна свідомість можлива тільки за
адекватного функціонування активуючої висхідної ретикулярної системи

Відповідно до визначення Пламма і
Познера - зміст свідомості
реалізується рівнем
неспання

Анатомія вищого відділу ЦНС: чотири долі домінантної та субдомінантної півкуль
Лобна частка,

ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”)
Реализує найкладніші функції, переважно

ЛОБНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS FRONTALIS”)
В умовах вертикалізації людини лобова

ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”)
Реалізує сенсорні (чутливі) функції

ТІМ`ЯНА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS PARIETALIS”)
Особлива роль в реалізації цих

СКРОНЕВА ЧАСТКА МОЗКУ (“LOBUS TEMPORALIS”) –
особлива частка мозку, що

Основні функції медіобазальних структур:
забезпечення адаптивної поведінки
реалізація мнестичних функцій (інтелект, регуляція емоційних

Потилична частка (lobus occipitalis)
забезпечує складні функції, пов`язані з отриманням зорової

17
АПРАКСІЯ ТА ЇЇ ВИДИ
АПРАКСІЯ виникає внаслідок ураження нейронних ансамблів,

СЕМІОТИКА ЕМОЦІЙНО- ВОЛЬОВИХ ПОРУШЕНЬ
Апатико-абулічний синдром (при ураженні лобної частки).
Емоційні розлади

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РІЗНИХ ЧАСТОК ГОЛОВНОГО МОЗКУ (TELENCEPHALON)
Синдром ураження лобної частки мозку
(Lobus

Синдром ураження лобної долі мозку (Lobus frontalis cerebri)
При ураженні нейронів

Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri)

При залученні в осередок

Синдром ураження тім`яної долі мозку (Lobus parietalis cerebri)
При ураженні нижньої тім'яної

Синдром ураження скроневої долі мозку (Lobus temporalis cerebri)
При ураженні специфічних систем

Синдром ураження скроневої частки мозку (Lobus tempotalis cerebri)

При ураженні неспецифічних

Синдром ураження потиличної долі (lobus occipitallis cerebri )
Характерні зорові порушення: зорові агнозії,

Синдром ураження мозолистого тіла (corpus callosum cerebri)
Характерно зниження пам'яті, значні розлади когнітивних