Система комп’ютерного моделювання процесів життєдіяльності органів і систем організму СКІФ

Содержание

Слайд 2

Актуальність роботи Розрахунково-графічна робота (РГР) — це самостійне дослідження студента. Виконуючи

Актуальність роботи

Розрахунково-графічна робота (РГР) — це самостійне дослідження студента. Виконуючи РГР,

студент удосконалює знання та вміння, отримані в процесі вивчення дисципліни “Медична інформатика”, а саме: визначати мету, виділяти задачі, формулювати проблеми та знаходити способи їх розв’язання. Працюючи над РГР, студент отримує вміння, що будуть корисними в майбутньому при виконанні більш складних завдань. Крім того, студент має можливість отримати навички роботи зі спеціалізованим програмним забезпеченням для вирішення різноманітних медичних задач, які згодом неодноразово будуть зустрічатись у його практиці.
Слайд 3

Мета роботи систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань і практичних умінь

Мета роботи

систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань і практичних умінь студента;
вироблення

вміння застосовувати інформаційні та комп’ютерні технології для розв’язання прикладних медичних задач;
розвиток навичок оволодіння спеціалізованим програмним забезпеченням;
проведення ґрунтовного аналізу результатів власних досліджень і формування змістовних висновків стосовно якості отриманих результатів.
Слайд 4

Поняття моделі Інформаційна модель — це абстрактний об’єкт, який замінює об’єкт

Поняття моделі

Інформаційна модель — це абстрактний об’єкт, який замінює об’єкт оригінальний із

метою його дослідження, зберігаючи при цьому типові риси та властивості оригіналу, важливі для дослідження. При створенні моделі треба визначити основні характеристики об’єкта та допустиму погрішність цих характеристик, вхідні характеристики, взаємовідносини характеристик.
Створення інформаційної моделі важливе, щоб зрозуміти структуру, основні властивості, закони взаємодії складових об’єкта, який аналізується.
Слайд 5

Слайд 6

Робота з системою “Скіф” Нова унікальна технологія моделювання процесів життєдіяльності організму

Робота з системою “Скіф”

Нова унікальна технологія моделювання процесів життєдіяльності організму людини

PureMedSim (віртуальний пацієнт «Скіф») є спробою вирішення надзвичайно трудомісткого завдання побудови системної фізіологічної моделі функціонування організму людини з урахуванням всіх відомих взаємозв'язків між різними органами, системами і зовнішнім середовищем. За своїми функціональними можливостями технологія не має аналогів і може бути покладена в основу розробки різних систем навчання в теоретичній і практичній медицині, високоякісних тренажерних систем та ін.. Медичні симулятори, побудовані на базі даної технології, на відміну від будь-яких інших, можуть знайти застосування в рівній як у навчанні, так і в клінічній практиці.
Слайд 7

1. Спостереження за рухом крові по судинах в режимі «Гемодинаміка» (зареєстровані

1. Спостереження за рухом крові по судинах в режимі «Гемодинаміка»

(зареєстровані графіки зміни тиску у відповідних артеріях і венах при зменшенні на 100% просвіту артеріоли правої півкулі головного мозку (кров поступає про хребетній артерії):
Слайд 8

2. Вивчення механізму генерації сигналів ЕКГ в режимі «Віртуальне серце» (зареєстрований

2. Вивчення механізму генерації сигналів ЕКГ в режимі «Віртуальне серце» (зареєстрований

сигнал ЕКГ та механізм руху крові в серці на ділянці шляху провідності – Пучок Бахманна):
Слайд 9

3. Реєстрація параметрів органу (числове значення концентрації газів у клітинах кишківника):

3. Реєстрація параметрів органу (числове значення концентрації газів у клітинах кишківника):

Слайд 10

4. Моделювання патологій прохідності судин: 4.1 – графіки постачання кисню в загальному меню:

4. Моделювання патологій прохідності судин: 4.1 – графіки постачання кисню в загальному

меню:
Слайд 11

4. Моделювання патологій прохідності судин: 4.2 – показники тиску і кровотоку на схемі:

4. Моделювання патологій прохідності судин: 4.2 – показники тиску і кровотоку

на схемі:
Слайд 12

5.1 Вивчення дихальної системи (характеристики аерогематичного бар’єру, графіки зміни тиску газів

5.1 Вивчення дихальної системи (характеристики аерогематичного бар’єру, графіки зміни тиску газів

CO2 та Ne в альвеолах, графіки зміни внутрішньолегеневого та внутрішньоплеврального тиску, графіки зміни тиску газів CO2 та Ne в крові капілярів легень (після та перед капілярами), графіки зміни рН крові в капілярах легень, графік зміни дихального об’єму):
Слайд 13

5.2 Вивчення дихальної системи (характеристики аерогематичного бар’єру, графіки зміни тиску газів

5.2 Вивчення дихальної системи (характеристики аерогематичного бар’єру, графіки зміни тиску газів

CO2 та Ne в альвеолах, графіки зміни внутрішньолегеневого та внутрішньоплеврального тиску, графіки зміни тиску газів CO2 та Ne в крові капілярів легень (після та перед капілярами), графіки зміни рН крові в капілярах легень, графік зміни дихального об’єму):
Слайд 14

6. Вивчення газообміну в конкретних органах (насичення гемоглобіну киснем крові в селезінці):

6. Вивчення газообміну в конкретних органах (насичення гемоглобіну киснем крові в

селезінці):
Слайд 15

7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну: 7.1 – механізм

7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну: 7.1 – механізм утворення

сечі в одній з нирок:
Слайд 16

7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну: 7.2 – інформація

7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну: 7.2 – інформація про

біохімічний склад речовин в крові:
Слайд 17

7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну: 7.3 – графіки

7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну: 7.3 – графіки зміни

кількості води в наднирниках в позаклітинному середовищі наднирників та у внутрішньоклітинному середовищі наднирників:
Слайд 18

8. Вивчення режимів введення, розподілу та виведення лікарських засобів: 8.1 –

8. Вивчення режимів введення, розподілу та виведення лікарських засобів: 8.1 – внутрішньом’язеве

введення препарату Офлоксацин з групи Антибіотик; 8.2 – схема розподілу в організмі даного лікарського засобу:
Слайд 19

9. Робота зі сценарієм «Синусова тахікардія) в режимі «Аритмії»: 9.1 – збільшений вигляд сигналу відведення ІІ:

9. Робота зі сценарієм «Синусова тахікардія) в режимі «Аритмії»: 9.1 – збільшений

вигляд сигналу відведення ІІ:
Слайд 20

9. Робота зі сценарієм «Синусова тахікардія) в режимі «Аритмії»: 9.2 –

9. Робота зі сценарієм «Синусова тахікардія) в режимі «Аритмії»: 9.2 – проведення

дефібриляції з потужністю 300 Дж та формою імпульсу за замовчуванням:
Слайд 21

9. Робота зі сценарієм «Синусова тахікардія) в режимі «Аритмії»: 9.3 – проведення кардіостимуляції:

9. Робота зі сценарієм «Синусова тахікардія) в режимі «Аритмії»: 9.3 – проведення

кардіостимуляції: