Вірус Епштейн-Барр

Содержание

Слайд 2

Вірус Епштейн-Барр В-лімфотропний вірус людини родина Herpesviridae, п/род γ-герпесвірусів, вірус герпесу

Вірус Епштейн-Барр

В-лімфотропний вірус людини
родина Herpesviridae, п/род γ-герпесвірусів, вірус герпесу 4 типу
суперкапсид
нуклеокапсид
лінійна

2-ланцюгова ДНК
має онкогенні властивості
тропізм до В- та Т-лімфоцитів

Кодує близько 100 протеїнів
Глікопротеїни : gp350, gp85, gp25, gp42 та ін.

Слайд 3

Епідеміологія ВЕБ Поширений по всій земній кулі Передача – повітряно-крапельним шляхом

Епідеміологія ВЕБ

Поширений по всій земній кулі
Передача – повітряно-крапельним шляхом зі слиною,

поцілунками + гемотрансфузійний, статевий шляхи
Описані випадки вертикальної передачі
Контагіозність ВЕБІ помірна
Слайд 4

Інфекція EBV детектується в деяких випадках в слині здорових людей ,

Інфекція EBV детектується в деяких випадках в слині здорових людей ,

безсимптомних носіїв.
Реплікація в епітеліальних та лімфатичних клітинах.
Реалізуються різні транскрипційні програми під час латентного періоду.
Характеризується як онкогенних вірус людини.
Захворювання : безсимптомне, інфекційний мононуклеоз,
Слайд 5

Відкриття EBV В 1958, Denis Burkitt описав рак , захворювання у

Відкриття EBV

В 1958, Denis Burkitt описав рак , захворювання у дітей

екваторіальної Африки – лімфома Беркітта.
Підтверджена вірусна етіологія
Вірус вперше описав у 1964 Epstein,
Barr вперше виявила електронно-мікроскопічно віріони в культурі лімфобластів, отриманних від пацієнта з ЛБ.
Слайд 6

Інфекційний мононуклеоз – постійна персистенція ВЕБ в організмі хазяїна (105 –

Інфекційний мононуклеоз – постійна персистенція ВЕБ в організмі хазяїна (105 –

106 інфікованих клітин)
Персистенція вірусу в В-клітинах пам”яті пожиттєва
У разі пошкодження будь-якого елемента ІВ маленький пул ВЕБ-інфікованих клітин може розширюватися і призводити до розвитку лімфопроліферативного синдрому
Слайд 7

Інфіку-вання та персис-тенція ВЕБ

Інфіку-вання та персис-тенція ВЕБ

Слайд 8

Вірус активно розмножується лише в ≈20% В-лімфоцитів gp350/220 EBV з клітинним

Вірус активно розмножується лише в ≈20% В-лімфоцитів gp350/220 EBV з клітинним

рецептором B кл ( gp140-kd), CR2 або CD21.
Може уражувати Т-лімфоцити, NK-клітини макрофаги, нейтрофіли, епітеліоцити
Контроль над кількістю проліферуючих В-лімфоцитів – Т-лімфоцитами-супресорами, NK- та ін.
Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

EBV в B клітинах інфекційний мононуклеоз X-подібне ЛПЗ хронічно-активний EBV хвороба

EBV в B клітинах
інфекційний мононуклеоз
X-подібне ЛПЗ
хронічно-активний EBV
хвороба Ходжкіна
лімфома Беркітта
лімфопроліферативні захворюівання
EBV

в інших клітинах
назофарингіальна карцинома
карцинома шлунку
T/NK клітинна лімфома ротоглотки
периферичні T клітинні лімфоми
оральна лейкоплакія
пухлини м”язових тканин у осіб з трансплантацією

хвороби асоційовані з EBV

Слайд 12

Специфічні антигени капсидний (VCA) ядерний (EBNA) ранні (дифузний EAD та локалізований EAR) мембранний (MA)

Специфічні антигени

капсидний (VCA)
ядерний (EBNA)
ранні (дифузний EAD та локалізований EAR)
мембранний (MA)

Слайд 13

Слайд 14

Хвороби, що викликає Epstein-Barr Virus Інфекційний мононуклеоз Хронічно-активний EBV X-подібне лімфопроліферативне

Хвороби, що викликає Epstein-Barr Virus


Інфекційний мононуклеоз
Хронічно-активний EBV
X-подібне лімфопроліферативне


захворювання ЛПЗ
оральна лейкоплакія
Хвороба Ходжкіна EBV- EBV-
НФК
T- кл лімфома
Лімфома Беркітта

Провокована
Проліферація
клітин

Експресія
генів

Слайд 15

У ядрі клітини-хазяїна ДНК ВЕБ може формувати кільцеву структуру – епісому

У ядрі клітини-хазяїна ДНК ВЕБ може формувати кільцеву структуру – епісому

– або вбудовуватися в геном, зумовлюючи хромосомні порушення
Неправильна імунна відповідь на ВЕБ може зумовлюватися аномальною генетичною рекомбінацією, що призводить до онкогенної активації і розвитку злоякісних пухлин.
Деякі індивідууми не здатні до нормальної імунної відповіді на ВЕБ через Х-зв'язану генетичну схильність. На Х-хромосомі було знайдено генетичний маркер лімфопроліферативного синдрому.
Пацієнти з Х-зв'язаним лімфопроліферативним синдромом (Х-ЛПС) можуть переносити ВЕБ-інфекцію у вигляді різних маніфестацій патологічного процесу, в 75% осіб спостерігається або фатальний ІМ, або злоякісна лімфома (частіше Беркітта)
Лімфома Беркіта - злоякісна лімфоїдна пухлина, що локалізується найчастіше у нирках, яєчниках, верхній щелепі, підшлунковій залозі, позаочеревинних лімовузлах, мозкових оболонках, мозковій речовині.
Слайд 16

Germinal Center Mantle Zone Розповсюдження слиною іn vivo EBV Marginal Zone

Germinal
Center

Mantle
Zone

Розповсюдження слиною іn vivo EBV

Marginal
Zone

{

Epithelium

Lymphoid
Tissue

Saliva

Circulation

Слайд 17

Слайд 18

Захист від імунної системи Аналоги інтерлейкінів людини: IL-10 подібний білок, що

Захист від імунної системи

Аналоги інтерлейкінів людини:
IL-10 подібний білок, що пригнічує Т-клітини,

цитотоксичні лімфоцити, макрофаги, природні кілери
Інший вірусний білок (В13) пригнічує ІЛ-12.
Неправильна імунна відповідь на ВЕБ-інфекцію може призводить до онкогенної активації та розвитку злоякісних пухлин.
Аномальна генетична рекомбінація (призводить до онкогенної активації і розвитку злоякісних пухлин)
Слайд 19

Різниця ізотипів 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Різниця ізотипів

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Слайд 20

Геном ВЕБ Епісома Розгорнутий вигляд ORF (рестриктаза BamH1)

Геном ВЕБ

Епісома
Розгорнутий вигляд ORF (рестриктаза BamH1)

Слайд 21

длДНК лінійна Може утворювати епісому (циркуляція) Надранні, ранні та пізні гени

длДНК лінійна
Може утворювати епісому (циркуляція)
Надранні, ранні та пізні гени
Літична інфекція –

синтез структурних білків, лінійний геном ? віріони
Латентна інфекція?B-кл проліферація
Слайд 22

Слайд 23

Гени латентності ВЕБ 6 ядерних EBNA-1 EBNA-2 EBNA-3 (або 3А) EBNA-4

Гени латентності ВЕБ

6 ядерних
EBNA-1
EBNA-2
EBNA-3 (або 3А)
EBNA-4 (або 3В)
EBNA-5 (або LP)
EBNA-6 (або

3С)

3 мембранні
LMP-1
LMP-2
LMP-3

Слайд 24

Слайд 25

Фази латентного персистування ВЕБ Latency 0 – повне мовчання вірусного геному.

Фази латентного персистування ВЕБ

Latency 0 – повне мовчання вірусного геному.
Latency І

– LMP-2А, інколи + EBNA-1.
Latency ІІІ – усі 9 протеїнів латентності; автономна проліферація.
Latency ІІ –перехід від Latency І до Latency ІІ. (EBER-1, EBER-2, EBNA-1, LMP-1, LMP-2),
Слайд 26

Рис. 4. Латентные белки, экспрессируемые вирусом Эпштейна—Барр (ВЭБ) по программам III и II латенции

Рис. 4. Латентные белки, экспрессируемые вирусом Эпштейна—Барр (ВЭБ)
по программам III

и II латенции
Слайд 27

EBNA1 EBNA1 єдиний білок, що експресується у всіх програмах латентності та

EBNA1

EBNA1 єдиний білок, що експресується у всіх програмах латентності та літичного

циклу
Епісомний стан
EBNA1 синтезується в обмеженій кількості, щоб запобігти розпізнавання CTL
EBNA1 – типовий приклад маскування від протеосомної обрабки в процесі генерації пептидів для презентації антигену МНС I.
EBNA1, разом EBNA3C та LMP1, сприяє геномній нестабільності та переміщення C-Myc.
Слайд 28

From L. J. Kleinsmith, Principles of Cancer Biology. Copyright (c) 2006 Pearson Benjamin Cummings.

From L. J. Kleinsmith, Principles of Cancer Biology. Copyright (c) 2006

Pearson Benjamin Cummings.
Слайд 29

EBNA2 EBNA2 імітує транскрипційну функцію Notch (трансмембранний білок, що перетворює контакти

EBNA2

EBNA2 імітує транскрипційну функцію Notch (трансмембранний білок, що перетворює контакти з

оточуючими клітинами в генетичні програми, що регулюють долю клітини), конститутивна активність якого призводить до розвитку лімфоїдних та епітеліальних пухлин.
Ключова роль у встановленні та підтримці латентної стадії
Слайд 30

EBNA EBNA-3A, EBNA-3C, EBNA-LP транс-активують гени та сприяють трансформації клітин

EBNA

EBNA-3A, EBNA-3C, EBNA-LP транс-активують гени та сприяють трансформації клітин

Слайд 31

LMP-1 Інтегрований мембранний білок – функція: ліганд-незалежний рецептор, індукує експресію В

LMP-1

Інтегрований мембранний білок – функція: ліганд-незалежний рецептор, індукує експресію В кл

активаційних та адгезивних маркерів (активує NF-kB тa JNK1 сигнальні шляхи)
LMP-1 мімікрін CD40 – сигнальний шлях (in vivo у трансгенний мишах)
Слайд 32

Слайд 33

Молекулярні сигнальний шлях Цитоплазматичний домен LMP-1 - з TRAF-1 (TNF)-receptor-associated factors,-2,

Молекулярні сигнальний шлях

Цитоплазматичний домен LMP-1 - з TRAF-1 (TNF)-receptor-associated factors,-2,

-3,–5,
– активація NF- B, p38/MAPK (mitogen activated protein kinase), та C-Jun кінази (JNK)/ATF2;
активація ТФ 2, JAK/STAT та FLIP (FLICE inhibitory protein) сигнальних шляхів.
Це полегшує клітинам проліферувати, диференціюватись та уникати апоптозу.
Слайд 34

LMP-2A Інтегрований мембранний білок; звязаний із src родиною тирозин кіназ Зміна

LMP-2A

Інтегрований мембранний білок; звязаний із src родиною тирозин кіназ
Зміна сигнального шляху

від рецептору В кл
Посилює виживання B-кл у трансгенних мишах які не здатні експресувати ВcR (RAG -/- миша)
активує кіназу Akt/PBK, викликаючи ряд ефектів, найбільш яскравим пригнічення апоптоза
Слайд 35

EBNA-LP – потенційний модулятор апоптозу, прогресії клітинного циклу та транскрипційних програм

EBNA-LP – потенційний модулятор апоптозу, прогресії клітинного циклу та транскрипційних програм
EBNA-LP

взаємодіє із Sp100 - промієлоцидний білок (PML NBs)- посередник внутрішньоклітинного захисту проти вірусних інфекцій
Alpha та beta Герпесвіруси кодують білки здатні взаємодіяти та модулювати PML NBs або PML NB-асоційовані білки та протистояти клітинному захисту .
Слайд 36

Epstein-Barr virus експресує дві малі РНК = EBERs (EBV-encoded RNAs) та

Epstein-Barr virus експресує дві малі РНК = EBERs (EBV-encoded RNAs) та

декілька мікроРНК.
EBERs - найпоширеніші вірусні транскрипти в період латентної інфекції в різних типах клітин та хворобливих станів
Показана потенційна роль мікроРНК в онкогенезі, імунних механізмах та регуляції генів
Слайд 37

Дозрівання В-клітин Активований В-л\ф –мігрує в у л\фолікули В зародковому центрі

Дозрівання В-клітин
Активований В-л\ф –мігрує в у л\фолікули
В зародковому центрі - старт

проліферації та диференціації в центробласти
Проліферуючі центробласти активують соматичну гіпермутацію у V регіоні геному
Центробласти диференціюються у центроцити у стані спокою. (resting centrocytes)
селекція клітини з високою афінністю BCR до антигена
В результаті утворюються зародковому центрі В-кл памяті та плазматичні клітини
Слайд 38

Антиген-залежна активація та диференціація В-кл наївний B Активо ваний B Центро

Антиген-залежна активація та диференціація В-кл

наївний B

Активо
ваний
B

Центро
бласт

центроцит

память B

АГ+
Th кл

CD40
BCR

BCR

CD40
BCR

Плазма
тичний

BCR
CD40

Слайд 39

Можливий шлях встановлення латенції EBV Adapted from Babcock, G.J., et al.

Можливий шлях встановлення латенції EBV

Adapted from Babcock, G.J., et al. 1998.

Immunity 9: 395-404

наївB

B бласт

Центро
бласт

Центроцит

Вкл
памяті

EBV

LMP1 LMP2A
EBNA1-6

EBNA1

LMP1 LMP2A
EBNA1?

LMP2A

АГ

CD40
BCR

BCR

CD40
BCR

Слайд 40

Делікатний баланс Зміни в імунній системі – високий ризик для EBV лімфоми:

Делікатний баланс

Зміни в імунній системі – високий ризик для EBV лімфоми:

Слайд 41

Memory M or G or A EBV Marginal Zone D+ M+

Memory
M or G or A

EBV

Marginal Zone
D+ M+

B1
D+M+

Naïve
D+ M+

Зародковий
центр

Слайд 42

Програма росту III тип латенции - «наївні» В-кл+ ВЕБ, експресують всі

Програма росту
III тип латенции - «наївні» В-кл+ ВЕБ, експресують всі латентні

білки
в гермінальному центрі (ГЦ) – проліферують розмножуються утворюють клони –збільшення пулу клітини для інфікування
Асоціація з пухлинами у людей
імунобластна лімфома (PTLD/AIDS)
хвороба Ходжкіна
лімфома Беркітта
назофарінгіальна карцинома
карцинома шлунку
Слайд 43

Infection Resting Memory B Cell Tonsil Naïve B Cell Blast Germinal Center Dividing Memory B Cell

Infection

Resting
Memory
B Cell

Tonsil
Naïve
B Cell Blast

Germinal
Center

Dividing
Memory
B Cell

Слайд 44

Слайд 45

Лімфома Беркіта - це неходжкінська лімфома, що розвивається з В-лімфоцитів і

Лімфома Беркіта - це неходжкінська лімфома, що розвивається з В-лімфоцитів

і має тенденцію до поширення за межі лімфатичної системи, наприклад, в кістковий мозок, кров і спинномозкову рідину.
Дуже злоякісна. Розвивається, як правило, унаслідок цитопатичної дії на лімфоїдні клітини вірусу Епштейн-Барр.
Без лікування лімфома Беркітта швидко прогресує і веде до смерті.
Слайд 46

Infection Resting Memory B Cell Tonsil Naïve B Cell Blast Germinal Center Dividing Memory B Cell

Infection

Resting
Memory
B Cell

Tonsil
Naïve
B Cell Blast

Germinal
Center

Dividing
Memory
B Cell

Слайд 47

Програма дефолту Може зберігати дефектні B клітини Фактор ризику аутоімунного захворювання

Програма дефолту
Може зберігати дефектні B клітини
Фактор ризику аутоімунного захворювання
Асоціація з АІЗ
множинний

склероз
червоний вовчак
ревматоїдний артрит
Sjogren’s синдром
Слайд 48

Вірус використовує програму росту для активації ново-інфікованих клітин так, щоб вони

Вірус використовує програму росту для активації ново-інфікованих клітин так, щоб вони

диференціювались, це непатогенні клітини-пам’яті, що персистують.
Слайд 49

EBV персистує в зародкових центрах, звідки походять B клітини пам’яті. Непомітні

EBV персистує в зародкових центрах, звідки походять B клітини пам’яті.
Непомітні для

імунної системи
Не патогенні для господаря
Підтримуються гомеостазом як нормальні клітини пам’яті.
Слайд 50

EBV використовує біологію дозрівння В клітин для встановлення інфекції, персистенції та реплікації Підсумок - персистенція

EBV використовує біологію дозрівння В клітин для встановлення інфекції, персистенції та

реплікації

Підсумок - персистенція

Слайд 51

EBNA-1 Індукує ДНК- пошкодження LMP-1 Інгібує апоптоз та ДНК репарацію Нестабільність

EBNA-1
Індукує ДНК-
пошкодження

LMP-1
Інгібує апоптоз та
ДНК репарацію

Нестабільність геному

EBNA-3C
інактивація мітотичних
чекпоїнтів

Активація ЦТЛ

Активація
аутоімунного
процесу

рак

Імунний
контроль

Слайд 52

Первинні В-кл Зниження ФР за рахунок EBNA2,LP Активація циклін Д2 Перехід

Первинні
В-кл

Зниження ФР за
рахунок

EBNA2,LP
Активація циклін Д2
Перехід Go/G1

проліферація

EBNA2 Модуляція сигн.шляхів

Немає
кризи

Інактивація p53, pRB
Супресія

апоптозу LMP1

іморталізація

трансформація

Збільшення вторинних
Генетичних порушень

LMP1-активація
CD40 шляху

Слайд 53

Первинні В-кл Зниження ФР за рахунок EBNA2,LP Активація циклін Д2 Перехід

Первинні
В-кл

Зниження ФР за
рахунок

EBNA2,LP
Активація циклін Д2
Перехід Go/G1

проліферація

EBNA2 Модуляція сигн.шляхів

Немає
кризи

Інактивація p53, pRB
Супресія

апоптозу LMP1

іморталізація

трансформація

Збільшення вторинних
Генетичних порушень

LMP1-активація
CD40 шляху

Слайд 54

Дякую за увагу)

Дякую за увагу)

Слайд 55

На відміну від інших лімфом, лімфома Беркітта поширена в певних географічних

На відміну від інших лімфом, лімфома Беркітта поширена в певних географічних

регіонах, найчастіше вона зустрічається в Центральній Африці, рідше — в США.
Збудником хвороби є вірус Епштейна-Барр, який в Сполучених Штатах зазвичай
викликає інфекційний мононуклеоз; проте від людей, що мають лімфому Беркітта,
хвороба не може передаватися іншим. Чому один і той же вірус є в Центральній
Африці збудником лімфоми, а в Сполучених Штатах — мононуклеозу, не з'ясовано.
Слайд 56

Инфекционный агентТип лимфомы 1. Вирусы, трансформирующие лимфоциты Вирус Эпштейна—Барр Герпесвирус 8-го

Инфекционный агентТип лимфомы
1. Вирусы, трансформирующие лимфоциты
Вирус Эпштейна—Барр
Герпесвирус 8-го типа

Вирус Т-клеточного лейкоза I типа
Лимфома Беркитта, СПИД-ассоциированные НХЛ(особенно НХЛ ЦНС, диффузная В-крупноклеточная лимфома)Посттрансплантационные гемобластозыЭкстранодальные NK / T-клеточные НХЛПервичная выпотная лимфомаМультицентрическая болезньКаслмана Т-клеточный лейкоз / лимфома
2. Агенты, вызывающие иммуносупрессиюВИЧСПИД-ассоциированные лимфомы
3. Агенты, вызывающие хроническую иммунную стимуляциюPlasmodium falciparumВирус гепатита СВирус гепатита В Helicobacter pylori Campilobacter jejuniChlamidia psittaciBorrella burgdorferiMALT — лимфоидная ткань, ассоциированная со слизистойЛимфома БеркиттаДиффузная В-крупноклеточная лимфома Лимфоплазмоцитарная НХЛНХЛ маргинальной зоныДанные отсутствуют Неходжкинская MALT-лимфома желудкаМалая интестинальная неходжкинская MALT-лимфома Неходжкинская MALT-лимфома придатков глазаКожная неходжкинская MALT-лимфо
Слайд 57

data indicating that the tumorigenic potential of EBV-negative Burkitt lymphoma cells

data indicating that the tumorigenic potential of EBV-negative Burkitt lymphoma cells

was enhanced by EBV-encoded RNAs (EBERs), but not by EBV nuclear antigen 1 (EBNA-1). However, this enhancement was lower than that seen in EBV-positive Burkitt lymphomas, implicating the contribution of other EBV genes in the establishment and maintenance of EBV-positive Burkitt lymphomas (Figure 1). The EBERs could potentiate the tumorigenicity of Burkitt lymphoma cells independently of an effect on apoptosis
Слайд 58

Абдомінальна форма Особливо слід виділити абдомінальну форму, яка відрізняється швидко прогресуючою

Абдомінальна форма

Особливо слід виділити абдомінальну форму, яка відрізняється швидко
прогресуючою течією

і украй важкою діагностикою. В цьому випадку можуть
бути уражені: підшлункова залоза, печінка, кишечник, яєчники, нирки. У всіх
органах виявляються інфільтрати, що складаються з пухлинних лімфоїдних
клітин. У хворих з'являються болі в животі, диспепсичні симптоми; можливий
розвиток кишкової непрохідної, жовтяниці, виснаження, лихоманки.
Діагноз ставлять на підставі характерних для цих пухлин гістологічних змін.
Крім того, використовують реакції імунофлюоресценції з матеріалом біопсії,
молекулярну гібридизацію, ПЦР, РТ-ПЦР і ІФА.
Слайд 59

Онкоген LMP-1 Короткий N-кінцевий позаклітинний домен Трансмембранний (6 доменів) домен Великий

Онкоген LMP-1

Короткий N-кінцевий позаклітинний домен
Трансмембранний (6 доменів) домен
Великий С-кінцевий цитоплазматичний домен

LMP-1

– як CD-40-like рецептор.
Індукує експресію NF-kB через активацію TRAF (tumor necrosis factor-receptor associated factor)

LMP-1 не має ліганд-зв'язуючого домену → немає зв'язування із TRAF-2 і -3 → конститутивна активація проліферації