Умовивід

Июль 25, 2022

Содержание

2. ПЛАН 1. Умовивід як форма мислення. 2. Безпосередні дедуктивні умовиводи. 3. Простий категоричний силогізм. 4. Силогізми
3. 1. Умовивід як форма мислення Умовивід – форма мислення чи логічна дія, в наслідок якої із
4. Будь-які умовиводи мають спільне щодо своєї структури. Так обов’язковими елементами їх є: 1) вихідні судження, що
5. Дедуктивними (від лат. deductio – виведення, висновок) називаються умовиводи, у котрих а) предметна область, позначена у
6. Безпосередні дедуктивні умовиводи Перетворення – умовивід, за якого змінюється якість засновку без зміни його кількісних характеристик.
7. Простий категоричний силогізм силогізм – це умовивід, в силу якого, визнавши істинність засновків силогізму не можна
8. Силогізми з виділяючими судженнями. Деякі лікарі (Р-)– кардіологи (М+). Деякі вчені (S-)– кардіологи (М-). Деякі вчені
9. Скорочені й ускладнені силогізми. Скорочений силогізм (ентимема). Якщо у силогізмі присутні усі його частини (висновки й
10. За способом творення відрізняють три види ентимем:
11. Дедуктивні умовиводи із складних суджень Суто умовний умовивід – умовивід, обидва засновки і висновок якого є
12. Розділові умовиводи Розділовий умовивід – умовивід, у якому один або кілька засновків і висновок є розділовими
13. Умовно-розділові умовиводи В умовно-розділовому умовиводі один із засновків є умовним, а другий – розділовим судженням. Ці
15. Скачать презентацию

Слайд 2

ПЛАН
1. Умовивід як форма мислення.
2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.
3. Простий категоричний силогізм.
4.

Силогізми з виключаючими судженнями.
5. Скорочені й ускладнені силогізми. Складні і складноскорочені силогізми.
6. Дедуктивні умовиводи із складних суджень.
7. Умовиводи із суджень з відношеннями

Слайд 3

1. Умовивід як форма мислення
Умовивід – форма мислення чи логічна дія,

в наслідок якої із одного чи
кількох суджень, що виражають відомо нам знання, і певним чином пов’язаних, ми
отримуємо нове судження, яке містить нове, досі невідоме знання.

Слайд 4

Будь-які умовиводи мають спільне щодо своєї структури. Так обов’язковими
елементами їх є:
1)

вихідні судження, що виражають відоме знання і називаються засновками;
2) судження, що виражає нове (вивідне) знання і називається висновком

Слайд 5

Дедуктивними (від лат. deductio – виведення, висновок) називаються умовиводи, у
котрих а)

предметна область, позначена у висновку, не виходить за межі предметної
області, позначеної у засновках (тобто міркування прямує від знання загального до знання
окремого), в) за умови дотримання правил висновок є логічно необхідним.
До індуктивних умовиводів (лат. inductio – наведення) відносять такі, у яких а)
предметна область, що позначена у висновку, є ширшою за предметну область, позначену
у засновках (міркування прямує від окремого знання до знання до загального), б) висновок
здебільшого не є логічно необхідним, тобто є недемонстративним.

Слайд 6

Безпосередні дедуктивні умовиводи
Перетворення – умовивід, за якого змінюється якість засновку без

зміни його
кількісних характеристик.

Слайд 7

Простий категоричний силогізм
силогізм – це умовивід, в силу якого, визнавши істинність

засновків
силогізму не можна не погодитися з істинністю висновку, що з цих засновків
випливає.

Слайд 8

Силогізми з виділяючими судженнями.
Деякі лікарі (Р-)– кардіологи (М+).
Деякі вчені (S-)– кардіологи

(М-).
Деякі вчені (S-)– лікарі (Р-).

Слайд 9

Скорочені й ускладнені силогізми.
Скорочений силогізм (ентимема). Якщо у силогізмі присутні усі

його частини
(висновки й засновок то він вважається повним. Але у мисленнєвій практиці
використовуються силогізми, у яких один із засновків чи висновок явно не виражені, але
маються на увазі. Такі силогізми називаються скороченими або ентимемами (від гр. in
thymos – в умі).

Слайд 10

За способом
творення
відрізняють
три види ентимем:

Слайд 11

Дедуктивні умовиводи із складних суджень
Суто умовний умовивід – умовивід, обидва засновки

і висновок якого є
умовними судженнями. Структура його така:
(А > В) ^ ( В > С)
А > С

Слайд 12

Розділові умовиводи
Розділовий умовивід – умовивід, у якому один або кілька засновків

і висновок є
розділовими (диз’юнктивними) судженнями. Є два різновиди розділового умовиводу:
суто розділовий і розділово-категоричний.

Слайд 13

Умовно-розділові умовиводи
В умовно-розділовому умовиводі один із засновків є умовним, а другий

–
розділовим судженням. Ці умовиводи ще називають лематичними (лат. lemma –
припущення). Залежно від кількості альтернатив у розділовому судженні виділяють
дилеми (дві альтернативи), трилеми (три альтернативи), полілеми

Умовивід

Содержание

ПЛАН1. Умовивід як форма мислення.2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.3. Простий категоричний силогізм.4.

1. Умовивід як форма мисленняУмовивід – форма мислення чи логічна дія,

Будь-які умовиводи мають спільне щодо своєї структури. Так обов’язковимиелементами їх є:1)

Дедуктивними (від лат. deductio – виведення, висновок) називаються умовиводи, укотрих а)

Безпосередні дедуктивні умовиводиПеретворення – умовивід, за якого змінюється якість засновку без

Простий категоричний силогізмсилогізм – це умовивід, в силу якого, визнавши істинність

Силогізми з виділяючими судженнями.Деякі лікарі (Р-)– кардіологи (М+).Деякі вчені (S-)– кардіологи

Скорочені й ускладнені силогізми.Скорочений силогізм (ентимема). Якщо у силогізмі присутні усі

За способом творення відрізняють три види ентимем:

Дедуктивні умовиводи із складних судженьСуто умовний умовивід – умовивід, обидва засновки

Розділові умовиводиРозділовий умовивід – умовивід, у якому один або кілька засновків

Умовно-розділові умовиводиВ умовно-розділовому умовиводі один із засновків є умовним, а другий

Похожие презентации