Геологічна модель та особливості нафтового покладу Ярошівського родовища

оцінка запасів ВВ по горизонтам В-15 та В-26 та оцінювання промислових ризиків видобутку на основі аналізу статистичних даних.
Об’єкт досліджень: Ярошівське родовище в межах Плисківсько-Лисогірівського виступу приосьової частини ДДЗ.
Предмет досліджень: Умови залягання та літологія горизонтів, геологічна модель Ярошівської структури

Ярошівського родовища за допомогою програми “Surfer”;
Проаналізувати геологічну модель Ярошівського родовища;
Охарактеризувати всі продуктивні горизонти Ярошівського родовища;
Визначити найбільш продуктивні площі горизонтів;
Уточнити запаси нафти покладу продуктивного горизонту В-15 та В-26 об’ємним методом;
Оцінити вибрані геолого-промислові параметри нафти горизонту В-15.

ГЕОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ
6. ДЕТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКТИВНИХ ГОРИЗОНТІВ ЯРОШІВСЬКОГО РОДОВИЩА
7. УТОЧНЕННЯ ЗАПАСІВ ГОРИЗОНТУ В-15 та В-26
8. ОЦІНКА ПРОМИСЛОВИХ РИЗИКІВ ВИДОБУТКУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

області на відстані 17 км від смт. Талалаївка

Карта нафтогазопошукових робіт в ДДЗ – І.І. Дем’яненко

і приурочено до південно-східного краю Плисківсько-Лисогірського виступу кристалічного фундаменту, поверхня якого в районі Ярошівської структури залягає на глибині до 6 км.
Воно представляє собою брахіантиклінальну складку північно-західного простягання, розмірами в межах ізогіпси – 3775 м 4,5*2,5 км, амплітуда 80 м. Поклади нафти пластові в склепінчастих, тектонічно екранованих, інколи літологічно обмежених пастках. Колектори – різнозернисті пісковики та алевроліти (на горизонті В-15 – органогенно-детритові вапняки).
Плисківсько-Лисогирівський виступ фундаменту – це позитивна структура II порядку.

Структурна карта Ярошівського родовища.
(Атлас родовищ нафти і газу України. – Львів, 1998. – 494 с. – Том. 1.)

Схема структурного районування.
(Атлас нафтогазоносності ДДЗ. – Центральна тематична експедиція
Міністерства геології УССР, 1983.).

Структурна карта поверхні кристалічного фундаменту.
(Атлас нафтогазоносності ДДЗ. – Центральна тематична експедиція
Міністерства геології УССР, 1983.).

розривами склепінням. У відкладах, що залягають вище (аж до юри), структура також простежується, але не так виразно.
Скиди, північно-східного простягання, ділять підняття на два блоки (західний і східний), утворюючи вузький клиноподібний грабен, ширина якого досягає 200 м.
Західний блок має ізометричну форму і є припіднятим по відношенню до східного – в склепінній частині амплітуда скиду досягає 80 м, зменшуючись по зануренню крилових частин до 25 м на північному сході та повністю затухаючи на північному заході під кутом 8°. Площа його по ізогіпсі –4325 м – 5,3 км2.
Східна частина структури відрізняється більш чіткою витягнутістю в південно-східному напрямку. Площа зануреного східного блоку по ізогіпсі –4350 м дорівнює 5,6 км2.

Структурна карта покрівлі горизонту В-15.
(Атлас родовищ нафти та газу України - Львів, 1998. – 494 с. – Том. 1).

Схема зіставлення контурів покладів.
(Атлас родовищ нафти та газу України –
Львів, 1998. – 494 с. – Том. 1).

дані буріння свердловин (13 пошуково-розвідувальних та 18 експлуатаційних) і результати сейсмічних та гоеолічних, геолого-геофізичних робіт.
Дані були від цифровані по ізогіпсам свердловин (2, 5, 7, 9, 10, 11, 13, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 42, 57) розташованих в двох сегментах.
На палеоструктурній схемі поверхні верхньовізейського під’ярусу видно, що до тріасового періоду у візейський відкладах не існувало замкнутих структурних форм і вже подібними до сучасних вони стали в мезозої, а завершилося формування їх в палеоген-неогенчетвертинний час .

Структурна схема покрівлі верхньовізейського підярусу. По даним Неймана В.Б..

була сформована в палеогеновий час, але в верхньовізейських та тріаських відкладах ця структура не прослідковується.

Структурна схема підошви палеогену. По даним Неймана В.Б..

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ, ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЯРОШІВСЬКОЇ СТРУКТУРИ У ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКІЙ ЗАПАДИНІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НА НІЙ ПОКЛАДІВ ВУГЛЕВОДНІВ)

горизонтів: В-15, В-17В, В-17Н, В-18Н, В-19Н, В-21 та В-26. В процесі дорозвідки родовища приплив нафти або нафти з водою, що не мають промислового значення, отримано з горизонтів В-16В, В-19В, В-20 і Т-1.

За даними графіком та наведеної таблиці - можна сказати, що найбільше промислове значення має горизонт В-15 та В-26.

h ⋅ m ⋅ k ⋅ θ ⋅ ρ

де F - площа нафтоносності, м2;
h - нафтонасичена товщина пласта, м;
m - коефіцієнт відкритої пористості, частка одиниці;
k - коефіцієнт нафтонасиченості колектора, частка одиниці;
θ - перерахунковий коефіцієнт,
який враховує усадку нафти, частка одиниці;
ρ - густина нафти в стандартних умовах, кг/м3;

Нафтовий поклад горизонту В-15 пластовий, склепінний, площа покладу – 4 км2, висота – 26 м

Нафтовий поклад горизонту В-26 – багатопластовий, літолого-тектонічно екранований. Площа нафтоносності 2,762 км2, нафтонасичена товщина – 4,1 м.

Дані про коефіцієнт відкритої пористості та коефіцієнт нафтонасиченості були взяті зі звіту ДГП “Укргеофізика” про геофізичні характеристики горизонтів В-15 та В-26.

об’ємним методом

Прогнозна геологічна модель прошарку В-15 Ярошівської площі (геологічний звіт ВАТ “Укранафта”).

нафти горизонту В-15 вираховуємо як середню :
ρ сер = (794,5+764,6) / 2 = 779,55 кг/ м3 ;
Густина нафти горизонту В-26: 818 кг/ м3.
Запаси були підраховані по двом продуктивним горизонтам В-15 та В-26:
1) горизонт В-15:
Q = F ⋅ h ⋅ m ⋅ k ⋅ θ ⋅ ρ = 4000*60*0,08*0,73*0,92*0,3*779,55*= 1306770,27
= 1306,68 тис. т
2) горизонт В-26:
Q = F ⋅ h ⋅ m ⋅ k ⋅ θ ⋅ ρ = 2762 * 50* 0,14*0,65*0,86*0,25*818,0= 181234,42
= 181,234 тис. т

Отже запаси нафти категорії С1 горизонту В-15 та В-26 у сумі складають близько 1,5 млн.т. За класифікацією запасів і ресурсів їх можна віднести до дрібних (від 1 до 5 млн. т).Запаси були підраховані за даними ВАТ «Укрнафта» звіт за 2012 рік.
По даним «Атласу родовищ нафти та газу України» за 1998 рік, запаси категорії А+В+С1 горизонту В-15 сягали 1758 тис.т, а горизонту В-26 – 116 тис.т. Різниця між даними атласу та нашими розрахунками свідчить, що горизонт В-15 та В-26 розроблялися у період до 2012 року. Проводилися розвідувальне буріння та сейсмічні роботи з метою уточнення запасів нафти та газу Ярошівського родовища.

об’єктів В-15, В-17н, В-17в, В-19, В-21 та В-26. Розглянувши його, можна стверджувати, що найбільший вміст легких і середніх фракцій притаманний горизонту В-15 таВ-17н, що вказує на те, що даний об’єкт найкраще підходить для промислової розробки. Горизонти В-21 та В-126 мають майже однаковий вміст світлих фракцій.

Проаналізувавши отримані результати, можна зробити висновок, що продуктивні горизонти дуже відрізняються за своїм складом. Нафти мають високий вміст світлих фракцій, які википають до 300°С, але мають значний вміст парафінів, смол, асфальтенів та сірки, які ускладнюють видобуток.

розмірів, північно-західного простягання, з порушеним розривами склепіння, що утворює клиноподібний грабена, шириною до 200 м. Тип очікуваних покладів вуглеводнів – пластово-склепінний, тектонічно екранований. Глибини залягання від 3650 до 4230 метрів.
Враховуючи результати геологорозвідувальних робіт, як в межах площі проектних робіт, так і на сусідніх площах, основні перспективи нафтогазоносності Ярошівського родовища пов’язуються з відкладами верхньовізейського (горизонти В-15, В-17, В-18, В-19 та В-21) та нижньовізейського (горизонт В-26) ярусів.
Отже запаси нафти категорії С1 горизонту В-15 та В-26 у сумі складають близько 1,5 млн.т. За класифікацією запасів і ресурсів їх можна віднести до дрібних (від 1 до 5 млн. т)
За коефіцієнтом варіації Ярошівське родовище можна віднести до середньо-вивчених родовищ. Тобто щоб уникнути небажаних геологічних ризиків при видобування нафти з Ярошівського родовища, його потрібно ще довивчати.
Продуктивні горизонти дуже відрізняються за своїм складом. Нафти мають високий вміст світлих фракцій, які википають до 300°С, але мають значний вміст парафінів, смол, асфальтенів та сірки, які ускладнюють видобуток.
Враховуючи вивченість розповсюдження порід колекторів в продуктивних комплексах, схожість морфологічних і структурно-тектонічних умов залягання покладів, Ярошівське родовище є досить перспективний об’єкт для продовження на ньому пошукового буріння.